ПОЛІТИКА СТАТТІ

Операція звільнення України від Медведчука пройшла надуспішно. 10 фрагментів з життя живого мерця

У ніч на 22 вересня відбувся обмін наших військових на захоплених росіян. На волі опинилися 215 українських бійців, серед яких командири "Азова" та морської піхоти, жінки та п’ятеро іноземців. Росіяни отримали 55 своїх військовослужбовців та путінського кума Віктора Медведчука – зрадника, затриманого СБУ 12 квітня. Яка користь рф може бути з Медведчука пригадував iPress.
Операція звільнення України від Медведчука пройшла надуспішно. 10 фрагментів з життя живого мерця

Можливо, його збираються використати як майбутнього маріонеткового керівника однієї з анексованих територій, в путіна спрацювала кумівська солідарність? Тоді, знаючи політичний бекграунд Віктора Володимировича, можна порадіти за його кураторів в кремлі, адже усі проєкти, за які брався Медведчук, закінчувалися провалами. У росіян є прислів’я "Что ни делает дурак - всё он делает не так". Медведчук є живою ілюстрацією цієї приказки, адже на виборах у 2006 році він був одним з керівників передвиборчого блоку "Не так!", який отримав 1,1 відсотка голосів.

Фото: bihus.info

 

Попри статки, володіння величезною кількістю нерухомості та підприємств, Медведчук чи не найбільший політичний невдаха за усю історію новітньої України. Політична біографія Медведчука містить чимало абзаців, кожен з яких можна завершити словами старої шкапи з анекдоту про дербі: "Ну не змогла я".

До якого б політичного проєкту не прикладав руку пан Медведчук – цей проєкт починав розвалюватися. Починалося все з радянської юності, коли молодий Віктор був членом ДНД – добровільної народної дружини, такого собі загону добровільних помічників міліції. Разом з подільниками Медведчук побив підлітка і був засуджений, щоправда, потім його "відмазали" куратори. ДНД розвалилося  разом із розвалом СРСР.

Після закінчення інституту Медведчук розпочав адвокатську кар’єру та став сумновідомим псевдозахисником, який підтримував обвинувачення прокуратури да КДБ проти дисидентів. Беручи участь у процесах Литвина та Стуса, Медведчук ані пальцем не поворушив, аби хоч якось пом’якшити їм вирок. Під час процесу відомого дисидента радянських часів Миколи Кунцевича стався й взагалі кричущий випадок. Призначений судом адвокат Медведчук дорікнув прокуратурі, що вона не врахувала у своєму поданні про новий термін ув’язнення Кунцевичу не відбуті ним півтора роки попереднього терміну. Внаслідок цього Кунцевича було засуджено на три роки плюс півтора за проханням "захисника".

Судові процеси над дисидентами проводилися із залученням тільки тих адвокатів, кандидатури яких були погоджені з КДБ та які мали доступ до секретних матеріалів слідства. Медведчук – мав, погоджувався і був погоджений, аж тут щезли СРСР і КДБ…

Цю сторінку біографії Медведчука була перегорнуто із настанням нових часів. Заробивши певні статки на адвокатській діяльності, Віктор Володимирович посунув у політику, де йому та його подільникам по бізнесу вдалося увійти до керівництва соціал-демократичної партії України. Внаслідок цього постала СДПУ(О), яка провела до Верховної Ради декілька своїх кандидатів. Серед них опинився і Медведчук, який став першим віце-спікером парламенту та однією з наближених до тодішнього президента осіб.

У 2002-2005 роках Медведчук очолював адміністрацію Леоніда Кучми, саме йому та його оточенню належить сумнівне батьківство т.зв. "темників" - переліку тем з рекомендаціями щодо їх тлумачення, які надходили у ЗМІ з адміністрації Кучми.

Політична кар’єра Медведчука пішла під ухил після приходу до влади президента Ющенка. Напередодні виборів Медведчук відзначився тим, що заявив, буцім-то "влада сильна як ніколи", маючи на увазі Кучму та його ставленика на посаду президента Януковича. Тоді ж Медведчук стверджував, що Ющенко ніколи не стане президентом України. Політична прозорливість Медведчука може бути порівняна хіба що з його побутовими смаками. Напередодні затримання Медведчука агентами СБУ українські ЗМІ обійшли фотографії особистого вагону-ресторану Віктора Володимировича, оздобленого у стилі "донецького бикоко".

Зверхність Медведчука, його сподівання на широке коло зв’язків серед адвокатури та судової влади декілька разів закінчувалися для нього юридичним фіаско та падінням і без того доволі низького реноме. У 2007 році Верховний суд України визнав, що оскаржені Медведчуком фрагменти книги Дмитра Чобота "Нарцис", де йшлося про його співробітництво з КДБ СРСР, відповідають дійсності.

Медведчуком було програно справу проти автора "Справи Василя Стуса" Вахтанга Кіпіані, де з математичною чіткістю було доведено, що Медведчук є одним з винуватців суворого вироку геніальному українському поету, який став для Василя Стуса смертельним. Вахтанг Кіпіані відразу після відомостей про обмін Медведчука на українських полонених написав у себе в фейсбуці: "Медведчук, курво, так і залишився мені винен 780 гривень, які мав би виплатити згідно рішення апеляційного суду іменем України".

Головний редактор "НВ" Віталій Сич саркастично дорікнув: "В нас сьогодні (22 вересня – ред.) мав бути суд з Медведчуком… він позивався до НВ за те, що його у статті назвали агентом КДБ… Його адвокат сьогодні відмовився представляти інтереси Медведчука".

Усе своє політичне та публічне життя Медведчук недвозначно орієнтувався на росію, хизувався зв’язками з Путіним, який став хресним батьком дитини Медведчука та його дружини Оксани Марченко. Безоглядна підтримка режиму Януковича, проросійські погляди Медведчука закономірно привели його до прямої колаборації з росією, його кандидатура розглядалася в якості можливого "намісника" після захоплення України.

Після невдалих спроб штурму Києва Медведчук перейшов у підпілля, проте його виявили та затримали співробітники Служби безпеки. На оприлюднених фотографіях колишнього лощеного та доглянутого доларового мультимільйонера Віктора Медведчука було не впізнати. Публіці представили жалюгідне створіння у одежі не за розміром, з розпатланим волоссям та переляканими очима – наочне уособлення "русского мира", з яким, відучора, нарешті остаточно об’єднався.

Втім, було б несправедливим не відзначити єдину цінність Медведчука для України: через власну недолугість поставлене йому рф завдання розбудови мереж підтримки руського міру в Україні було провалене. Можливо, навіть завдяки його звітам про успішне освоєння виділених на це коштів, в Україну відправили армію, котра збиралася взяти Київ без бою за три дні. Ймовірно, дізнатися про це ми зможемо з новин про те, що робитиме з Медведчуком путін: знущатися чи вшановувати.


Підписуйтесь на iPress.ua в соціальних мережах Facebook та Twitter. Будьте в курсі останніх новин. Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити редакцію
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ
КОМЕНТАРІ (0) +

Додати коментар

23 09 2022 17:17
ТЕГИ: Медведчук
МЕДІА
iPRESS РАДИТЬ
СТАТТІ