Війна – це важка справа, і саме тому це поганий вибір.
Те, що зараз відбувається в Україні, є частиною неминучого процесу війни. Після завершення кампанії в Херсоні українцям доводиться відпочивати, переоснащуватися, ремонтувати та вирішувати, де діяти далі. І все це водночас із вивченням уроків цієї війни. Війна як процес в основному включає ті ж самі три етапи, хоча спосіб взаємодії інструментів, доступних під час кожної війни, робить взаємодію цих трьох етапів дуже різною.
Я б сказав, що основний процес війни складається з трьох циклічних етапів. Це (1) створення сили або військової потужності, (2) розгортання цієї сили, (3) взаємодія цієї сили з метою знищення сили іншої сторони. Якщо ці кроки практично однакові для більшості війн, то інструменти, доступні для впливу на них, можуть бути дуже різними. Лише один приклад – створення бомбардувальників дальнього радіусу дії під час Другої світової війни дозволило розширити можливості ведення війни для Великої Британії та США, щоб перешкодити Німеччині та Японії здійснити кроки 1 і 2 новими, дуже руйнівними способами. Вони могли атакувати транспортні лінії, заводи й аеродроми розгортання таким чином, щоб серйозно зменшити кількість озброєнь, які Вісь могла створити і потім ефективно розгорнути.
Те, що Україна робить зараз, – це намагається оцінити найкращий спосіб знищити російську військову міць за допомогою певних кроків. Зараз вони не можуть безпосередньо атакувати російське виробництво (хоча політична кампанія, що закликає до санкцій проти рф, повинна мати серйозні можливості обмежити перший крок росії). У військовому плані сама Україна може легше атакувати росіян на другому і третьому кроці. І, як виявили українці, атака на другому етапі (розгортання) завжди є кращою, оскільки це означає, що ви можете знищити ворожу силу до того, як вона може бути фактично використана проти вас.
Отже, українці дивляться на росіян, намагаючись з'ясувати, де вони можуть завдати їм найбільшої шкоди (в той же час, щоб українські втрати були якомога меншими). Зрозуміло, що перш ніж вони зможуть зробити це у великих масштабах, українській армії потрібно відновитися після напруженої роботи в попередні місяці. Ви, можливо, захочете поглянути на цю важливу думку Миколи Бєлєскова (українського експерта зі стратегічних досліджень) про необхідність розглянути те, що Україна може зробити далі, в контексті.
Це важливо, тому що це посилює складність ведення війни. Якщо перед війною щось і зводило з розуму російських військових аналітиків, які говорили про передбачувану силу росії, так це те, що вони зображували війну такою легкою. росія нібито була настільки сильною і добре підготовленою, що вона розчавить бідну Україну. Нібито українці не зможуть воювати з росіянами на відкритій місцевості і будуть змушені відступити в міста, щоб вести партизанську/міську війну. У багатьох випадках роками стверджувалося, що росія настільки сильна, що озброєння України буде контрпродуктивним (я не буду зараз називати імена, але ви можете легко знайти такі аргументи, якщо захочете).
Це була божевільна версія про те, наскільки легкою буде війна для росії, яка не ґрунтувалася на жодних реальних доказах, і показала свою безглуздість із самого початку. Однією з причин складності війни є те, що нелегко постійно постачати, ремонтувати і переоснащувати техніку, яка експлуатується під величезним навантаженням. Те, що ми бачимо зараз в Україні, це те, що зброя з обох сторін зношується і потребує ремонту, а також те, що запаси таких речей, як боєприпаси, використовуються на рівні, який не вважався можливим до 24 лютого.
Про це було кілька статей, якщо ви хочете – можете їх прочитати.
За однією з оцінок, третина гаубиць НАТО, надісланих в Україну, в той чи інший момент часу виходять з ладу через зношеність.
Для того, щоб підтримати українців, довелося створити ремонтні потужності на території Польщі.
Крім того, необхідно забезпечити безперервне постачання боєприпасів в Україну, щоб відповідати потребам бойових дій.
Такі безперервні паузи після кампаній є константою війни, і Україна потребуватиме їх зараз, доки не зможе підготувати сили, необхідні для спроб звільнити більшу територію. А вони, без сумніву, спробують це зробити. Зима насправді має допомогти українським силам, які краще оснащені, краще мотивовані і краще підготовлені, ніж росіяни, які їм протистоять.
І їм знадобляться ці переваги. Як я намагався сказати минулого тижня, куди б не наступали українці, там будуть російські оборонні сили. Ми більше не побачимо нічого подібного до Харківського прориву і його розвитку. Це стало можливим тому, що вони допомогли втягнути російські сили в Херсон.
Тепер це більше не повториться. А це означає, що те, що українці робитимуть далі, буде набагато більше нагадувати те, що ми щойно бачили під Херсоном. Під Херсоном не було великого українського прориву і прориву на російські позиції, була повільна, методична кампанія проти російської логістики та російських сил, яка стала настільки виснажливою для росіян, що вони врешті-решт відступили. Це дійсно була форма логістичної війни на виснаження, а не швидкоплинна броньована війна, про яку аналітична спільнота вихвалялася, що росіяни могли вести до війни.
Чого ми не знаємо, так це де саме українці спробують це зробити далі. Як я вже говорив минулого тижня в оновленні, за інших рівних умов має сенс розвести два російські фронти ще далі один від одного, деградуючи російські сили в центрі.
Звичайно, українці продемонстрували здатність пристосовуватися і адаптуватися в цій війні, і якщо вони відчують, що є інша сфера, в якій вони дійсно можуть натиснути, вони виберуть її. Чого вони не будуть робити, так це постійно битися головою об стіну, зосереджуючись на одній меті – наприклад, спробі росії захопити Бахмут.
Крім того, коли українці знову почнуть наступати, це займе певний час. Оскільки вони атакуватимуть російські сили/логістику в районі, який матиме реальну оборону, їм доведеться значно послабити ці сили. Зараз, якщо вони можуть відремонтувати і поповнити запаси обладнання, яке у них є (таким чином, перша частина цього оновлення), вони можуть це зробити, оскільки мають перевагу в дальності, точності і розвідці. Вони просто зроблять це у свій час.
