Є ознаки серйозного напруження всередині грузинської держави, оскільки правляча партія продовжує свою кампанію репресій. Це свідчить про проблеми, хоча ще не є сигналом до краху.
Поліцейські, які перебувають на передовій часто жорстокої кампанії проти протестувальників, звільняються у безпрецедентній кількості. За словами колишнього прем'єр-міністра і міністра внутрішніх справ Георгія Гахарії, приблизно 100 офіцерів подали заяви про відставку, які були відхилені очільником МВС. Кілька сотень інших, тим часом, відмовилися виконувати накази про розгін демонстрантів і залишили свої робочі місця, повідомляють грузинські ЗМІ.
Масштаби протестів зменшилися порівняно з початковими масовими демонстраціями після того, як 28 листопада уряд оголосив, що призупиняє переговори про вступ до Європейського Союзу щонайменше на чотири роки. Але антиурядові мітинги тривають щоночі, і опитування громадської думки показують, що їх підтримує 65% населення (особливо молодь).
А правляча партія "Грузинська мрія" явно занепокоєна тим, що не може придушити сплеск громадської незгоди, що ускладнюється звільненням багатьох офіцерів. Нестача проурядових сил безпеки досі вирішувалася за рахунок використання неофіційних груп і приватних охоронних компаній для розгону протестів, а також нападів і арештів громадян. Брак людей, готових виконувати накази уряду, став ще більш очевидним, коли було оголошено, що з 1 січня міністр внутрішніх справ хоче отримати право наймати нових співробітників поліції без необхідності дотримуватися існуючих конкурсних та інших обов'язкових правил.
Крім того, влада поспіхом збільшила фінансування поліції на поточний рік на 20 мільйонів грузинських ларі ($7 млн), а також передбачила суттєве збільшення фінансування на наступний рік. Не маючи достатньо слухняної поліції, уряд, схоже, вирішив побудувати нову.
Можливо, зараз вона намагається зробити те ж саме з опозицією. Перед жовтневими виборами неофіційний лідер країни мільярдер Бідзіна Іванішвілі пообіцяв прихильникам, що після виборів з'явиться те, що він назвав новою і конструктивною опозицією.
Він дотримав свого слова. У той час як справжні опозиційні партії бойкотували парламент через, за їхніми словами, широкомасштабну фальсифікацію результатів голосування, 13 грудня кілька депутатів "Грузинської мрії" заявили, що тепер вони візьмуть на себе цю роль. Ба більше, того ж дня депутат від цієї штучно створеної "опозиційної" групи, людина на ім'я Созар Субарі, був обраний заступником голови парламенту за квотою опозиції.
Показово, що ця група депутатів вже грала роль квазіопозиції у попередньому парламенті, коли створила проросійську "Народну силу" 2022 року, хоча напередодні парламентських виборів вони знову об'єдналися у "Грузинську мрію".
"Народна влада" має відігравати ширшу роль. З 14 грудня її представник, колишній футболіст англійської Прем'єр-ліги Міхеіл Кавелашвілі, був обраний президентом новою колегією виборців.
Чинна президентка Саломе Зурабішвілі, яка була обрана прямим голосуванням, назвала голосування "пародією" і відмовилася визнати результати або легітимність нового парламенту. Згідно з Конституцією, президент є главою держави і гарантом єдності та національної незалежності країни, головнокомандувачем збройних сил і представляє країну у зовнішніх відносинах.
Кавелашвілі, колишній член парламенту, який грав за "Манчестер Сіті" та різні російські клуби, був єдиним кандидатом і отримав всі дійсні голоси виборників. Європейські політики вже назвали нового шостого президента Грузії "ультраправим" і проросійським. російські ЗМІ зарясніли заголовками на кшталт: "російський футбольний чемпіон став президентом Грузії".
Новий глава держави, 1971 року народження, взагалі не має вищої освіти, що не дозволило йому балотуватися на посаду голови Федерації футболу Грузії. У відповідь на критику громадськості щодо відсутності у президента вищої освіти, лідери "Грузинської мрії" відповіли, що любов до батьківщини – це не диплом про вищу освіту: "Щоб любити батьківщину, не обов'язково мати диплом про вищу освіту". Під час перебування в парламенті Кавелашвілі був відомий своїми непристойними висловлюваннями на адресу опонентів на парламентських засіданнях, а також своїми проросійськими та ультраконсервативними заявами.
У 2012 році, коли "Грузинська мрія" готувалася до приходу до влади, Іванішвілі пообіцяв таке: "У Грузії буде така демократія, яка здивує всю Європу".
Через 12 років Грузія стає поліцейською державою, ізольованою від Європи і близькою до кремля, на чолі з президентом-футболістом, з маріонетковою опозицією в парламенті й із невизначеним майбутнім.
Джерело: CEPA
