Facebook iPress Telegram iPress Twitter iPress search menu

Повітряно-ракетна війна як гра кутів, напрямків і відстаней. Трагічно, що від цієї "гри" страждає Україна – Том Купер

Переклад iPress
Повітряно-ракетна війна як гра кутів, напрямків і відстаней. Трагічно, що від цієї "гри" страждає Україна – Том Купер
Про особливо інтенсивний період повітряної та ракетної війни, в якому зараз знаходиться Україна, дуже детально розповідає Том Купер. І почалося це 25 травня, коли були уражені два російських нафтогони. Він подає хронологію та робить висновки. У тому числі – що отримує росія, витрачаючи щодня купу вартісних ракет і "Шахедів" на нічні обстріли Києва, та що отримала Україна, атакувавши кілька місяців тому аеродром "Енгельс-2".

Наскільки я розумію, ми знаходимося в середині відносно спокійної фази війни на землі, але в середині особливо інтенсивного періоду повітряної та ракетної війни.

Думаю, не буде помилкою сказати, що "це почалося 25 травня", коли два нафтопроводи – один у Тверській, інший – у Псковській області росії були, за повідомленнями, уражені українськими безпілотниками. росіяни стверджували, що обидва БпЛА були збиті або розбилися, не завдавши жодної шкоди.

О 22.00 годині 25 травня росіяни завдали удару у відповідь, випустивши загалом 17 крилатих ракет Х-101 і Х-555 та 31 високоточний керований боєприпас "Шахед-131/136".

Атака тривала до 05.00 ранку 26 травня. Повітряні сили ЗСУ заявили, що було збито 10 крилатих ракет Х-101 і Х-555, 23 "Шахеда" і два допоміжних розвідувальних безпілотника (один "Орлан-10" і один "Мерлін-ВР") – всі вони були випущені в напрямку Києва.

Крім того, сім ЗРК С-300 та/або С-400 були запущені в балістичному режимі з позиції поблизу Токмака по "об'єктах критичної інфраструктури" в Харківській та Дніпропетровській областях. Нарешті, Сумська область була атакована 14 авіаударами та вогневими діями з реактивних систем залпового вогню.

* * *

26 травня українські Су-24 завдали удару по підрозділу морської піхоти росії в районі Маріуполя, використовуючи Storm Shadow, "лише через кілька годин після прибуття". У російських соціальних мережах повідомляється про 250 загиблих. Наскільки я можу судити, це був другий удар такого роду в районі Маріуполя протягом тижня, і другий зі схожими – масовими – наслідками для зсрф.

* * *

27 травня росіяни у відповідь завдали удару по культурному центру села Нью-Йорк у Донецькому регіоні двома МПК (250-кілограмовими касетними бомбами): будівля була порожня, але це визначило схему їхніх обстрілів за останні кілька днів – схему, згідно з якою росіяни обстрілюють "великі будівлі" уздовж лінії фронту, але також і в глибині України.

У другій половині дня 27 травня чи то українська балістична ракета, чи то Су-24 ПСУ вразили невідому ціль у Бердянську.

* * *

У ніч з 27 на 28 травня росіяни випустили по Україні загалом 59 "Шахедів-131/136", причому двома потоками: з півночі та з півдня (очевидно, з узбережжя Азовського моря). За даними ПСУ, вони йшли групами, перед тим як розділитися, щоб кожен летів за своїм маршрутом, максимально знижуючись, аби використовувати місцевий рельєф, і деякі з них кружляли над зоною ураження, перш ніж завдати удару. Це, як стверджується, слугувало меті "введення в оману української системи ППО". Більшість (очевидно, близько 40) були націлені на об'єкти в районі Києва.

Спочатку ПСУ стверджували, що було збито "52 з 54" "Шахедів"; пізніше цю цифру було змінено на 58 з 59. Один дрон-камікадзе був збитий прикордонним підрозділом у Чернігові, за повідомленнями, "зі стрілецької зброї":

Ще один "Шахед", як стверджується, збив екіпаж одного з "артилерійських катерів" річкової флотилії ВМС України, що перебуває на Київському водосховищі – як і нещодавно введений у стрій катер "Буча":

Той, що пролетів, схоже, влучив у щось ("об'єкт інфраструктури") в Житомирі: у що саме було влучено, залишається невідомим. Українці лише повідомили про "пошкодження щонайменше 26 будинків, а також закладів освіти та охорони здоров'я", що, як на мене, "трохи забагато пошкоджень для однієї 500-кілограмової боєголовки". Читайте: цілком можливо, що частина руйнувань, про які йдеться, була спричинена власними ЗРК – чи то тими, що промахнулися і впали на землю, чи то їхніми уламками, які впали на землю після влучання в щось. У Києві одна людина загинула і одна отримала поранення від падіння уламків ЗРК і "Шахедів".

Крім того, ВКС здійснили 91 авіаудар, а зсрф – 25 обстрілів з реактивних систем залпового вогню. ПСУ повідомили про 13 авіаударів, у тому числі два проти російських систем ППО.

* * *

У ніч з неділі на понеділок, 28-29 травня, росіяни завдали двох масштабних ракетних ударів по Україні. За (уточненими) даними офіційного Києва, загалом було випущено:

  • 40 крилатих ракет Х-101 і Х-555 (36 були заявлені як збиті); 
  • 38 "Шахедів-131/136" (30 були заявлені як збиті).

(У попередніх звітах йшлося про 37 крилатих ракет і 29 "Шахедів").

Наскільки відомо, попередження про повітряну тривогу пролунало близько 23.55 за місцевим часом і тривало до 05.00. Повідомлення про вибухи надходили з Києва, Львова, Вінниці, Одеси та Хмельницької області.

У Хмельницькій області було пошкоджено військовий об'єкт, а п'ять літаків офіційно визнано "непрацездатними"...

Відомо, що у Подільському районі столиці уламки (уламки українських ЗРК та російських ракет) влучили в житловий будинок, поранивши людину, а з Деснянського району надходили повідомлення про вибухи. За повідомленнями, одна з ракет, що летіла, була збита ПЗРК "Ігла".

У другій половині дня 29 травня офіційний Київ повідомив, що росіяни запустили 11 балістичних ракет "Іскандер" по "об'єктах цивільної та критичної інфраструктури" в Києві (16 повітряно/ракетних ударів з 1 травня). ПСУ заявили, що всі 11 ракет були збиті.

Крім того, за даними офіційного Києва, ВКС завдали 53 авіаудари, а ще для 20 ударів – по позиціях ЗСУ та цивільних населених пунктах – з реактивних систем залпового вогню. Зі Сумської області надійшли повідомлення про щонайменше 49 вибухів, але найвідомішою атакою став удар МПК (250-кілограмової плаваючої бомби) по автозаправній станції в Торецьку, в результаті якого двоє людей загинули і восьмеро отримали поранення. Друга МПК влучила в адміністративну будівлю, поранивши одну людину.

У свою чергу, офіційний Київ заявив про ураження трьох російських систем протиповітряної оборони та одного складу боєприпасів. ВПС України здійснили 15 авіаударів.

* * *

Який же висновок можна зробити з усього цього?

Заяви з обох сторін не можна сприймати без дрібки солі. Можливо, українські ППО дійсно "збивають все, що трапляється на їхньому шляху", але це, звичайно, не так просто, як багатьом може здатися, і росіяни не "весь час промахуються". Навпаки: коли вони влучають, "це боляче". Нарешті, не слід забувати, що українське цивільне населення вже близько п'яти ночей тримають поза їхніми спальнями: щоразу, коли оголошується повітряна тривога, їм рекомендують йти до укриттів (хоча занадто багато людей все ще ігнорують це). Очевидно, що це створює сильний психологічний тиск.

Тим не менш, це не схоже на те, що озброєння, розгорнуте росіянами, належить до класу "супертурбовундервафен", як часто стверджують (чи то росіяни, чи то піармашини Пудінга, чи то різні відомі генерали НАТО, чи то труппенінспектори, чи то фанати Пудінга за кордоном). Наприклад, виявилося, що "Кинджал" летить набагато повільніше в кінцевій фазі, ніж заявлені "10 Махів", і має лише мінімальну маневреність. Причинами цього є поєднання його твердопаливного ракетного двигуна (який не можна вимкнути або дроселювати легко) і недостатньо ефективних систем управління (недостатньо для забезпечення можливості робити круті повороти, наприклад).

Саме тому, починаючи з 16 травня, росіяни намагаються перенапружити українську протиповітряну оборону, завдаючи одночасних ударів кількома різними системами озброєнь ("Шахедами", крилатими ракетами, "Іскандерами", С-300, С-400 і "Кинджалами"), які розгорнуті більш скоординовано, ніж раніше. В інших випадках вони піддають окремі частини України (передусім Київ) багатогодинним ударам "Шахедів", щоб "заморозити" інтегровану систему ППО ПСУ в одній позиції (не дати їй можливості передислокуватися), змусити її увімкнути радари і ЗРК, і у такий спосіб дізнатися про її точне місцезнаходження, що, в свою чергу, уможливлює нанесення ударів по позиціях української ППО додатковими ракетами або баражуючими боєприпасами. За допомогою таких операцій росіяни також заважають ПСУ перевести частину своїх ЗРК у "штурмовий режим" проти своєї тактичної авіації.

Зараз дехто поспішає з висновками і, на основі українських заяв про те, що ЗРК МІМ-104 "Патріот" збиває 100% всього, що потрапляє на його шляху, стверджує, що ця система має вирішальне значення для високого рівня перехоплення російських ракет. Це створює враження, що "Патріот" збиває все" і "ніщо інше (крім "Патріота") не має значення". Щось на кшталт вундерваффе "робить все, що завгодно".

...що, якщо говорити по суті, абсолютно невірно.

Вирішальним фактором ефективності ППО є її здатність інтегрувати різноманітні датчики і системи озброєння в одну систему протиповітряної оборони і об'єднувати всю наявну розвідувальну інформацію про відповідну діяльність противника і інформацію про ракети, що летять на нього. Наприклад: отримувати "інтегровану розвідувальну і радіолокаційну картину" західної і південної росії, передану їй НАТО, а потім "інтегрувати", "об'єднувати" або "зливати" її з власною радіолокаційною картиною, отримуючи чітке уявлення про те, з яких напрямків слід очікувати нападу – можливо, за кілька годин до того, як це насправді станеться.

Це ще більш важливо, враховуючи, що, наприклад, бомбардувальна авіація ВКС тим часом регулярно розгортає більше бомбардувальників, ніж насправді необхідно для розгортання (відносно) невеликої кількості Х-101 і Х-555.

Наприклад: один бомбардувальник Ту-95МС може нести максимум вісім ракет Х-101 (на чотирьох подвійних пускових установках під крилами). Або ж він може нести шість ракет Х-555 на поворотній пусковій установці всередині бомбового відсіку. Отже, загалом двох пускових установок буде достатньо, щоб випустити 16 Х-101 або 12 Х-555. Однак росіяни регулярно піднімають в повітря шість і більше Ту-95 для одного удару – щоб випустити 12-16 ракет.

Вони роблять це з кількох причин.

"Гарне" фото, на якому зображено 8 Х-101, встановлених на чотирьох підфюзеляжних пускових установках Ту-96.

По-перше, Ту-95МС – це старі літаки, і росіяни мають очікувати, що у них можуть виникнути ті чи інші технічні несправності, які не дозволять їм випустити свої крилаті ракети. Більше того, завантаження всіх восьми Х-101 або 12 Х-555 створює додаткове навантаження на планер літака. Тому вони завантажують меншу кількість ракет, щоб зменшити знос планера. Нарешті, вони запускають так звані "запасні літаки": літаки, екіпаж яких проінструктований про необхідність виконання місії (і які мають на озброєнні "лише" 2-4 ракети) на випадок, якщо один з екіпажів, що виконує завдання, буде змушений відмовитися від удару.

По-друге, росіяни знають, що оскільки бомбардувальники типу Ту-95 здатні нести ядерну зброю, розвідка НАТО відстежує кожен їхній крок. Повторюю аби підкреслити: кожен – аж до таких деталей, як "літак XY був повторно помічений з позиції А на цій авіабазі в позицію Б". Тож росіяни знають, що кожного разу, коли вони піднімуть у повітря бомбардувальники, НАТО повідомить про це Україну. Чим більше бомбардувальників вони запускають, тим більше Альянс інформує Україну. У свою чергу, більша кількість бомбардувальників, що "прямують" до України різними маршрутами, змушує ПСУ "розпорошувати" свої ЗРК в очікуванні атак з більшої кількості різних напрямків, роблячи при цьому невизначеним, коли саме їхні крилаті ракети досягнуть України.

Саме у зв'язку з цим є ще одна важлива деталь, яку слід врахувати: за останні кілька днів і тижнів стало очевидним, чому ЗСУ почали наносити удари БПЛА по авіабазі (АБ) "Енгельс-2", що під Саратовом, кілька місяців тому. Вона була не тільки основною базою для Ту-95, але й єдиним місцем базування надзвукових бомбардувальників Ту-160. І Ту-95, і Ту-160 – величезні літаки: вони не лише потребують довгих злітно-посадкових смуг, але й у росіян навіть в "Енгельсі-2" не було захищених авіаційних укриттів для них. Що ще важливіше: обидва типи потребують спеціалізованої інфраструктури підтримки – об'єктів для зберігання ядерної та іншої зброї, але особливо запасних частин і обладнання для технічного обслуговування. Їх не можна експлуатувати з "якоїсь іншої авіабази", а тим більше "просто так", і тим більше протягом тривалого часу (див.: "тижні" і "місяці"): для цього потрібна інша спеціалізована авіабаза.

АБ "Оленья" є однією з таких "баз, що спеціалізується на бомбардувальниках" – хоча і в рази більш віддаленою від України, ніж "Енгельс-2".

"Червоні стрілки" на цій карті позначають "звичайні маршрути", якими російські крилаті ракети наближаються до своїх цілей в Україні. Зауважте: ці маршрути є "приблизними" і "дійсними" лише для ракет типу Х-101 і Х-555. "Шахеди" запускаються з "дещо інших" напрямків, а балістичні ракети – тим більше.

Отже, незважаючи на "неефективність" (тоді, судячи з усього, українцям вдалося пошкодити лише один чи два Ту-95 і один Ту-22), удари українських БпЛА по "Енгельсу-2" були дуже ефективними: вони змусили бомбардувальну авіацію ВКС передислокуватися на авіабазу "Оленья", що на Кольському півострові. (За іронією долі, західні засоби масової інформації [ось типовий приклад] повністю пропустили цей момент і швидко зробили, як завжди, неправильний висновок, оголосивши це якоюсь "загрозою" Фінляндії, Норвегії та Швеції. Насправді це була технічна необхідність, викликана українськими ударами по "Енгельсу-2").

Власне, передислокація великих "Туполєвих" з АБ "Енгельс-2" на АБ "Оленья" додала ще одну "перлину": остання розташована набагато ближче до НАТО, ніж Енгельс, а отже, активність російських бомбардувальників з неї набагато легше відстежувати системам збору розвідданих Альянсу. Читайте: відтепер НАТО може забезпечити навіть краще раннє попередження України, ніж раніше, коли вони перебували на АБ "Енгельс-2"...

Ще однією перевагою (для України) від перебазування російського бомбардувального флоту на АБ "Оленья" є його відстань до України. Ту-95 відносно повільні, і після зльоту їм потрібні години, щоб досягти позицій – зазвичай над північно-західною частиною Каспійського моря – з яких вони випускають крилаті ракети. Чим довше вони добираються до таких позицій – тим краще для України. Це збільшує навантаження і знос їхніх планерів, а в короткостроковій перспективі додаткові години польоту (за якими слідує в середньому дві години польоту крилатих ракет) дають змогу ПСУ розгорнути свої ЗРК на вигідних для них позиціях.

...звісно, хто хоче, має щонайменше три спроби пояснити мені, що все це не має значення...

Але свербіж у мізинці на нозі підказує, що це важливо. Навіть якщо це проблематично: для нормальної роботи ЗРК потрібен "відкритий простір". Не лише для того, щоб "маневрувати" (перед початком стрільби) і розосередити свої елементи – і у такий спосіб уникнути можливої атаки – але, й особливо, щоб мати "вільне поле для стрільби". Знайти те ж саме в межах великих міст, як правило, майже неможливо, за винятком таких локацій, як, наприклад, добре відомий росіянам Міжнародний аеропорт ім. Сікорського. Велика, відкрита територія квазі "в центрі міста".

(...скептики зараз скажуть, що "це не так": будьте певні, це "досить близько, щоб мати значення"...).

Інший момент полягає в тому, що, спрощено кажучи, ЗРК працюють "найкраще", коли вони розташовані якнайближче до території, яку мають захищати: чим ближче вони до "осі атаки" (основний напрямок, з якого наближаються ракети і ПЗРК), тим краще.

Вдалий вибір позицій для ЗРК важливий ще й тому, що після активації і початку стрільби їх не можна перемістити: якими б "мобільними" вони не були в розібраному вигляді, коли вони зібрані і починають стріляти, їхні радари відкалібровані на дану місцевість (навіть якщо екіпаж дуже поспішав), а пускові установки нерухомі, зафіксовані на позиції. Це особливо важливо при обороні великих міст з високими будинками, димарями, телевежами і подібними спорудами: наприклад, не хочеться, щоб якийсь хмарочос створив "мертву зону" в зоні дії радара, або щоб якийсь ЗРК "розрядив" пускові установки в найближчий хмарочос "тільки тому, що його пускова установка спрямована в ідеальному напрямку, а хмарочос опинився на заваді". 

...Ось чому я називаю все це "грою кутів, напрямків і відстаней". Звісно, трагічно, що це також "гра", в якій гинуть люди, а Україні завдається додаткова шкода.

Джерело

Угорщина: корупційний скандал та домашнє насильство. Що загрожує Орбану? – Politico
Угорщина: корупційний скандал та домашнє насильство. Що загрожує Орбану? – Politico
Параноя путіна. Тероризм, марення і самознищення – Тімоті Снайдер
Параноя путіна. Тероризм, марення і самознищення – Тімоті Снайдер
Макрон хоче керувати зовнішньою політикою Європи. Не всі союзники з цим згодні – Bloomberg
Макрон хоче керувати зовнішньою політикою Європи. Не всі союзники з цим згодні – Bloomberg
Смертельну недбалість путіна неможливо приховати. московська атака зробила його слабшим, ніж будь-коли – Саймон Тісдалл
Смертельну недбалість путіна неможливо приховати. московська атака зробила його слабшим, ніж будь-коли – Саймон Тісдалл
Чи настав час для безпольотної зони в Україні? путін ескалує повітряну війну – бригадний генерал Кевін Райан
Чи настав час для безпольотної зони в Україні? путін ескалує повітряну війну – бригадний генерал Кевін Райан
"Циркони" з суші, відновлені 1,5 та 3 тонні бомби і натиск на Донбасі. Про останню тактику росіян – Том Купер
Франції потрібні країни-однодумці. Макрон-яструб відкриває двері Європи для Великої Британії – Едвард Лукас
Франції потрібні країни-однодумці. Макрон-яструб відкриває двері Європи для Великої Британії – Едвард Лукас
Кілька думок про російський розвідувально-ударний ланцюг. Більшість обстрілів відбувається на основі агентурних даних – Том Купер
Кілька думок про російський розвідувально-ударний ланцюг. Більшість обстрілів відбувається на основі агентурних даних – Том Купер