Українська атака з використанням лише безпілотників стала першою у своєму роді й має прокласти шлях до більш повністю автоматизованої війни, пише американська Wall Street Journal.
"У засніженому лісі невдовзі після світанку чотириколісний безпілотник промчав крізь багнюку до своєї мети: російського бункера, куди він врешті-решт прибув і вибухнув. За ним слідували інші БПЛА. Деякі рухалися по землі, зокрема з кулеметами або начинені вибухівкою. Інші прилетіли по повітрю, скидаючи боєприпаси й забезпечуючи огляд поля бою", – описують відео безпілотної атаки журналісти WSJ.
Як зазначає видання, груднева атака українських військових скоординувала безпілотні наземні й повітряні транспортні засоби в масштабах, яких раніше не було, ознаменувавши нову главу війни, де люди значною мірою віддалені від передньої лінії поля бою принаймні на початкових етапах.
WSJ нагадує, що війна в Україні призвела до швидкого розвитку безпілотників, оскільки обидві сторони постійно впроваджували інновації, намагаючись отримати перевагу. Нещодавнє припинення американської військової допомоги та обміну розвідданими лише підкреслило, наскільки життєво необхідні БПЛА для України, яка намагається протистояти росіянам, що мають перевагу в живій силі 5 до 1 на деяких ділянках лінії фронту.
Видання з посиланням на 13-ту бригаду Національної гвардії України "Хартія", яка провела цю безпілотну атаку, зазначає, що у ній було задіяно близько 50 безпілотних повітряних та наземних апаратів, які знищили російську позицію на північ від Харкова. WSJ зазначає, що попри те, що атака мала свої проблеми, інші українські підрозділи зараз планують подібні місії.
Український лейтенант з позивним "Хеппі" керує собакоподібним роботом, якого він вважає потенційно корисним розвідувальним інструментом.
Але під час атаки мали місце й деякі негаразди. Зокрема, наземні безпілотники мали проблеми з рельєфом місцевості. І хоча дрони вели бойові дії, хороше керівництво, планування і оператори безпілотників залишалися вкрай важливими, кажуть у бригаді, яка пройшла навчання у США.
Коли 5-годинна операція завершилася, зауважує WSJ, лейтенант Андрій Копач, який спеціалізується на наземних безпілотниках, був настільки виснажений, що не міг думати ні про що, окрім сну. Пізніше, коли міжнародні компанії та уряди почали звертатися з питаннями про цю атаку, її значення стало зрозумілішим. "Тоді я подумав: "Так, це було дійсно масштабно, дійсно особливо, – сказав він. – Це був перший крок нової війни".
За інформацією видання, оператори тричі відрепетирували атаку, щоб усунути такі проблеми, як глушіння безпілотниками один одного своїми сигналами. Українські офіцери й солдати ретельно нанесли на карту маршрут кожного БПЛА. Коли рано-вранці розпочався штурм, українські солдати стояли на колінах в снігу, щоб розпакувати п'ять безпілотних наземних апаратів у різних місцях, за кілька миль від лінії фронту, аби запобігти перехресним сигналам.
За словами речника бригади, до них приєдналися безпілотники FPV, багато таких, які скидали боєприпаси, а також кілька десятків для спостереження і розвідки, і навіть один зі встановленою штурмовою гвинтівкою. Наземні БПЛА рухалися з повітряним ескортом, який посилював їхній сигнал і забезпечував огляд з висоти пташиного польоту для оператора наземного апарату.
"Якщо ви дивитеся з камери наземного безпілотника, ви дивитеся на висоті свого коліна", – розповів лейтенант з позивним "Хеппі". Коли сигнал між наземним БПЛА і його очима в небі пропадає, прогалину заповнює інший безпілотник. Головний ворог наземних дронів – багнюка. На відеозаписах атаки видно, зазначає WSJ, що апарати іноді застрягали в багнюці або об'їжджали перешкоди на землі. Коли один дрон опинявся в трясовині, він затримував інші.
Наземні дрони зазвичай стикаються з більшою кількістю перешкод, ніж у повітрі чи на воді. Їм доводиться долати будівлі та перетинати нерівну місцевість, не втрачаючи при цьому зв'язку. І хоча великі виробники озброєнь випробовують наземні дрони протягом десятиліть, США та їхні союзники не застосовують їх у значущий спосіб.
За словами аналітика наземних платформ оборонно-розвідувальної компанії Janes Таміріса Перейри дос Сантоса, в Україні наземні дрони мають обмеженіший вплив, ніж їхні повітряні та військово-морські колеги. Але "розгортання UGV в Україні стало каталізатором випробувань і експериментів з цими платформами для інших збройних сил і великих виробників", – зазначив він.
Нещодавно "Хеппі" продемонстрував китайського робота-собаку, якого він хоче використовувати для спостереження, враховуючи його непомітність і здатність маневрувати над колодами та іншими перешкодами.
У жовтні бригаду відвідав міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс разом із вищим військовим керівництвом своєї країни. "Іноді здавалося, що ми перебуваємо у технологічному стартапі, але працюємо з укриття, – розповів Брекельманс. – Це продемонструвало, як ведуться сучасні війни".
Як зауважує WSJ, Україна, США та інші країни працюють над програмами штучного інтелекту, зокрема над так званою технологією роїння, яка дозволить безпілотникам координувати свої дії між собою. Але груднева операція все ще потребувала точної координації між різними командними пунктами, якими керували військові.
Коли наземні дрони наближалися до цілей, БПЛА забезпечували прикриття.
Потім почалася війна дронів. З'явилися російські безпілотники FPV, які, судячи з відеозаписів, атакували наземну техніку. Один із них впритул наблизився до знищення наземного дрона, який відкрив вогонь у відповідь по російській лінії зі стаціонарного кулемета. Український лейтенант "Хеппі" згадує, що бачив кадри з безпілотників, на яких видно, як сніг поцяткований вибухами російських ударних БПЛА.
Хоча з відеозаписів незрозуміло, наскільки успішною була атака, зазначає американське видання, речник повідомив, що українські військові знайшли тіла російських солдатів, коли вони зайшли на позицію, щоб захопити її.
Для лейтенанта Копача, фахівця з наземних безпілотників, ця операція також стала можливістю для навчання. "Це дало нам розуміння того, як нам потрібно модифікувати безпілотники", – сказав він, додавши, що необхідно вдосконалити системи підвіски.
Після проведеної атаки, механіки на одній з інженерних баз бригади останнім часом працювали над десятьма наземними дронами вітчизняного виробництва. Машини варіювалися від безпілотника, що вибухає, здатного нести майже 40 кг вибухівки, до однотонного наземного дрону для підриву мін.
Працюючи над наземними безпілотниками, Андрій Копач, який мав розпочати докторську програму з математики в американському університеті ще до початку війни, вивчав марсохід NASA, що використовувався на Марсі, приділяючи особливу увагу його колесам. Але, за його словами, "на Марсі немає води та бруду, а також російських БПЛА".
Джерело: Wall Street Journal
