Прикре ядерне самогубство. росія може використати ядерну зброю, але є великі сумніви, що та долетить до України

Андрій Старостін
Прикре ядерне самогубство. росія може використати ядерну зброю, але є великі сумніви, що та долетить до України
Полігон ядерних випробувань на архіпелазі Нова Земля (ліворуч) та полігон Регган в Алжирі, orangesmile.com
Вже котрий тиждень світові ЗМІ обговорюють те, чим, куди та коли зі своїх ядерних запасів вдарить путін. Здебільшого з точки зору як на це відповідатимуть США та НАТО. Українців, зрозуміло, цікавить не те, у який спосіб відреагує світ на такий удар, а чи є можливість запобігти використанню ядерної зброї. Відповідь на це знають лише у високих кабінетах десь на Потомаці та у місті 7 холмів й із зрозумілих причин світити її не будуть. Натомість iPress вирішив проаналізувати, чи технічно спроможна росія натиснути на цю лячну червону кнопку.

5 жовтня президент Польщі Анджей Дуда заявив Gazeta Polska, що його країна та США почали переговори про початок практики сумісного двостороннього управління ядерною зброєю. Що це означає? Країни НАТО, які є учасниками Програми сумісного управління, по-перше, приймають спільні рішення щодо використання ядерної зброї на тій чи іншій території. По-друге, приймаюча країна Програми, за власний кошт утримує техніку та обладнання, які необхідні для зберігання та використання ядерної зброї. Це, зокрема, технічні бази  контролю та обслуговування боєзарядів, а також кораблі, літаки та артилерія, які здатні нести ядерні боєголовки.

 

"Я говорив з американськими лідерами про те, чи розглядають США можливість залучення Варшави до цієї програми. Ця тема відкрита для переговорів", - заявив президент Дуда.

Заплановане на найближче майбутнє відкриття американської "ядерної парасольки" над Польщею формально виглядає як гідна відповідь на заяви білоруського диктатора Лукашенко про досягнення ним ядерного статусу, зроблені у вересні.

Проте у військовому плані, розпочатий Польщею рух до клубу ядерних країн, означає набагато більше ніж політичні жести. Її будуть технічно готувати для послуг зі зберігання та обслуговування ядерної зброї. Що це означає?

Ядерну зброю треба правильно зберігати та своєчасно випробовувати. "Авось" у цьому випадку не пронесе

Ядерна зброя тільки за однієї головної умови є фізично готовою до гарантійного застосування. Вона має бути регулярно та за протоколом випробувана. Застосування цієї зброї за якимось іншим принципом, наприклад "авось пронесе" або "будь що та як попало", несе експлуатанту принципово іншу, негативну гарантію. А саме – гарантію ризику аварії зброї на власній території.

Інакше кажучи, щоб не було "самострілів" ядерної зброї у армії-експлуатанта мають бути протоколи регулярних учбово-бойових тестових випробувань боєголовок. Не одиничних випробувань, а кожної серії, яку завод-виробник боєприпасу продав армії. У іншому випадку боєзаряд просто не долетить до цілі в кондиційному стані. Без індустрії формування подібних технічних протоколів армія-експлуатант буде не здатна готувати референтний технічний персонал, який традиційно є прикомандированим від збройних сил на підприємствах-виробниках.

 

Крім того, у експлуатанта, тобто у спецслужб озброєнь армії кожної ядерної країни, крім базових учбово-бойових тестів на полігоні, є технічні протоколи розрахункових аварійних ситуацій із зберіганням боєголовок всіх типів. Якщо їх не дотримуватися, завдавати зовнішнього військового удару по такій країні буде не потрібно. Бо досить лише купити лояльність одного з офіцерів відповідного підрозділу, який вийде на чергування хворим та з тих чи інших причин порушить технічний регламент негарантійного боєприпасу. І він у кращому випадку не спрацює, а у гіршому – зробить аерозольний викід радіації у самій росії.

Крім випробувань ядерна країна має дотримуватися і особливих технічних протоколів зберігання. Зокрема, ядерні боєголовки мають знаходитися на відстані не менше 70 см одна від іншої. Приміщення мають бути оснащені сертифікованими засобами віброзахисту, частотного захисту від можливої НВЧ-диверсії. А також засобами кліматичного контролю. Щодо останніх звернемо увагу на один цікавий момент. Потрібні системи промислового кондиціювання найкращої якості виробляв Одеський ТОВ "Кіслородмаш". Те що виробляється в росії – має істотно гірші технічні характеристики, і гарантувати дотримання стандартів зберігання, відповідно, не можуть. Тим більше, що через санкції можливості російських підприємств з виробництва та обслуговування усіх необхідних засобів контролю суттєво зменшилися.

Французький нюанс "ядерних парасольок" США. Втім на сьогодні на рф він не впливає 

До початку нинішніх військово-ядерних переговорів з Польщею Вашингтон мав багато в чому схожі угоди з Ізраїлем та Великою Британією про кооперацію в тестуванні та зберіганні ядерних озброєнь. Формально схожими є сервісно-складської угоди з рядом інших країн-союзників США, де є ядерна зброя та бази  її зберігання і технічного обслуговування. Наявність сервісно-складської угоди із Тайванем в США офіційно заперечують, оскільки КНР та рф настирливо проявляють дуже хворобливу увагу до цього питання по лінії МАГАТЕ. Втім, безуспішно.

Натомість стратегічна та тактична ядерна зброя Франції є суто національним надбанням, яке командуванню НАТО жодним чином не підпорядковується. Французи називають таку ядерну суверенність спадком екс-президента Де Голля. За його часів Франція продала ряд дослідних реакторів низці ризикованих режимів типу Ірану, а також збудувала колишньому СРСР кілька алюмінієвих, рідкісноземельних та глиноземних заводів, які були необхідні для виникнення та розвитку радянської авіакосмічної промисловості. Без передачі у Москву французьких технологій у 1950-60-ті роки цього розвитку просто б не було, і радянську авіаракетну індустрію великою мірою можна вважати синтетично створеною ззовні.

За таку "суверенну" поведінку в стратегічних питаннях корпорації Франції багато десятиріч поспіль отримували бонуси. Зокрема, радянські, а точніше українські, технології прокату та зварки титану. А також мали доступ до гірничих ресурсів, які вивозилися метрополією з "добровільно приєднаних" до СРСР територій колишніх республік. Фаворитом з-поміж бонусів можна вважати найбільший в Європі гідропрес компанії Aubert & Duval з промислово-фінансової групи Rothschild & Co, яка виготовляє корпусні елементи літаків Airbus. Без цього унікального станку об'єднання в 1960-ті роки могло би й не відбутися. Прес було розроблено в Україні та вироблено в українському Краматорську. Але і до сьогодні навіть обізнана спеціалізована промислова французська преса, ймовірно з певним умислом, називає цей гідропрес "російським гігантом".

Полігон ядерних випробувань, атол Муруроа, Французька Полінезія

 

Французький військово-ядерний суверенітет та всі ці багаті в прямому розумінні історичні обставини - це наслідок наявності у Франції власного ядерного полігону у французькій Полінезії в Тихому океані. Полігон в Алжирі разом з тодішніми першими в Європі урано-фосфатними виробництвами Франція втратила ще у 1950-х роках в ході війни Алжиру за незалежність, але згодом Полінезія прийшла на допомогу.

В наші часи, потужності тихоокеанського полігону, і особливо його науково-технічний досвід, роблять непотрібними для Франції будь які "сервісно-складські" угоди з США, які тримають в консервації декілька полігонів. Звісно наразі до росії це жодного стосунку не має, але у багато чому пояснює дивну подекуди поведінку Макрона.

Стежимо за північнокорейським вікном ядерних можливостей росії. Наразі в цьому напрямі все спокійно

В останні роки ХХ сторіччя, більшість ядерних країн світу почали відмовлятися від послуг полігонів. Фізично на колишніх полігонах випробують не вибухові параметри боєзаряду, а лише його заряди-ініціатори та інші частини. Ряд країн на чолі з США досягли такого прогресу завдяки гарантійній верифікації електронних моделей аварій зберігання та штатного вибуху ядерної боєголовки.

Моделі розробляються суперкомп'ютерами останнього покоління. Попит на  електронні комплектуючі до них на світовому ринку росте. За ланцюговою реакцією це зростання попиту в 2020-21 роки призвело до глобальної кризи постачання чіпів для автомобільної промисловості.

Чому попит на апаратні елементи суперкомп'ютерів буде зростати і надалі є досить просте пояснення. Крім створення віртуальної моделі безпосереднього вибуху та моделей безпосередніх умов зберігання боєзаряду суперкомп'ютери виконують ще одну важливу військово-технічну задачу: вони мають максимально точно моделювати дані метеорологічної та сейсмічної обстановки в зоні ураження. Це робиться щоб під ударом негативної рози вітрів та вірогідних сейсмічних провокацій не опинилася зона відповідальності країни, яка планує наносити удар.

Але російська економіка не здатна виробляти суперкомп'ютери потрібної потужності. Приховано зробити це не дозволяє зростання санкційного тиску. Отже моделювати вибухи ця країна не може.

Не може рф і повернутися до полігонних тестів. Бо тоді прийдеться спочатку деносувати відповідні угоди із США, далі розконсервувати ядерні випробувальні центри. А потім, у підсумку, доведеться програти США за числом і потужністю боєзарядів та варіативністю їх бойових властивостей. Адже американських моделей гуманної "нейтронної" чи "ранцевої" зброї буде більше виключно з причини довшого досвіду розробки. Плюс у цьому випадку весь світ відчує, що пора діяти превентивно.

З урахуванням цих обставин нинішнє вікно російських можливостей – приховане використання ядерних полігонів КНДР. Існуючий у цієї диктатури потенціал цілком може бути достатній для відновлення розрахунку аварійних сценаріїв зберігання та для посерійного тестування боєзарядів російського виробництва. До початку того, як в пресі з'являться дані про поглиблення такого роду російсько-північнокорейської співпраці зарано говорити про те, що десь існують якісь впевнені технічні прогнози можливого неконвенційного застосування російською армією ядерних боєзарядів проти неядерних країн.    

Насамкінець слід зазначити, що у світі існує лише три держави, які володіють досвідом подолання катастроф внаслідок техногенних та військових ядерних ударів, -  Україна, США та Японія. Дані про декілька катастроф колишнього СРСР, які відбувалися на території федеративних суб'єктів рф у 1950-90 рр., досі засекречені. Тож якщо ядерний удар станеться за викладеними вище сценаріями, себто перетвориться на прикре ядерне самогубство, спрогнозувати подальший хід мутацій російської нації буде важко. А це вже може стати дійсно проблемою.

Нещодавній виступ путіна як виклик Заходу. Він також готує своє населення до виснажливої війни – Мік Раян
Нещодавній виступ путіна як виклик Заходу. Він також готує своє населення до виснажливої війни – Мік Раян
ЄС має проблему зі шпигунами. Чому їх так важко упіймати – Politico
ЄС має проблему зі шпигунами. Чому їх так важко упіймати – Politico
російські атаки на аеродроми: Україна завдає удару у відповідь – Мік Раян
російські атаки на аеродроми: Україна завдає удару у відповідь – Мік Раян
Атаки на російські авіабази та важка ситуація під Бахмутом – чергове зведення Тома Купера
Атаки на російські авіабази та важка ситуація під Бахмутом – чергове зведення Тома Купера
Нестача боєприпасів, уроки від повітряних атак та нескінченний наступ росіян на Бахмут – Філліпс О’Брайен
Нестача боєприпасів, уроки від повітряних атак та нескінченний наступ росіян на Бахмут – Філліпс О’Брайен
Полювання на відьом – хейт середньовіччя. Як би не спалити
Полювання на відьом – хейт середньовіччя. Як би не спалити "Пташку" у тому ж багатті
путінські пропагандони вимагають у населення грошей через невдачі на війні. Та, як зазвичай, погрожують
путінські пропагандони вимагають у населення грошей через невдачі на війні. Та, як зазвичай, погрожують "кузькіною мамою" світу – Джулія Девіс
Корупція та прагнення генералів до традиційних
Корупція та прагнення генералів до традиційних "радянських стандартів" поховали російські повітряні сили. Повітряна війна, частина 4 – Том Купер