Facebook iPress Telegram iPress Twitter iPress search menu

Психологія умиротворення. Як Америка дозволила путіну зіскочити з гачка після захоплення Криму – Politico

Психологія умиротворення. Як Америка дозволила путіну зіскочити з гачка після захоплення Криму – Politico
Про проблеми запровадження санкцій проти росії з 2014 року, млявість застосування покарання за порушення санкцій з боку Мінюсту США, небажання інших країн співпрацювати зі Сполученими Штатами в цьому питанні опублікувала велику статтю газета Politico. Все це дозволило росіянам продовжувати свою підривну діяльність як в Україні, так і на Заході. У публікації є два важливих моменти. Перший – твердження про те, що надто м'які санкції після вторгнення путіна до Криму стали запрошенням до повномасштабного вторгнення у 2022 році. Другий – американські посадовці жалкують, що не домоглися посилення цих санкцій вчасно.

"Окремим американцям вдавалося роками допомагати росіянам, які перебували під санкціями. Так, Джек Ханік відкрито допомагав російському магнату, який перебував під санкціями США з 2014 року, створювати прокремлівську телевізійну імперію. І досі Міністерство юстиції Сполучених Штатів бездіяло щодо таких осіб і не висувало обвинувачень. Ситуація почала змінюватися восени 2021 року", – пише Politico.

У той час як путін готував війська до повномасштабного вторгнення в Україну, США висунули звинувачення Ханіку. За кілька тижнів до 24 лютого 2022 року американські посадовці таємно заарештували його у Великій Британії. 2 березня 2022-го Міністерство юстиції представило свою головну зброю для застосування американських санкцій проти росії: оперативну групу KleptoCapture. Наступного дня відомство публічно оголосило, що Ханіку було висунуто звинувачення. Через місяць Мін'юст похвалився, що обвинувачення висунуто також Константіну Малофєєву, на якого працював Ханік.

Politіco переконує, що вибір часу обвинувачень був невипадковим – цим хотіли надіслати повідомлення, що США розправляються з тими, хто допомагає російському вторгненню в Україну. Втім, видання зауважує, що це також актуалізувало питання: чому Сполучені Штати не переслідували цих людей роками раніше? Зрештою, проти росії вже діяли американські санкції, запроваджені після того, як вона вперше напала і окупувала український Крим та інші регіони у 2014 році. Це був набір санкцій, покликаних стримувати подальшу агресію. Якби було порушено більше справ, стверджують критики, путін міг би відмовитися від широкомасштабного вторгнення у 2022-му.

Politico вирішило проаналізувати, як США застосовували на практиці санкції, запроваджені з 2014 року, і дослідило сотні сторінок судових записів, інших матеріалів, а також провело розмови з більш ніж десятком колишніх американських посадовців, дотичних до питань національної безпеки та органів правопорядку. Як зазначає видання, висновки дослідження свідчать про те, що, хоча Вашингтон з 2014-го запровадив кілька раундів санкцій проти росії через її вторгнення в Україну, Міністерство юстиції за адміністрацій Обами і Трампа не надавало пріоритету переслідуванню, пов'язаному з цією війною, і порушило відносно невелику кількість справ аж до ескалації війни путіним у 2022 році.

Politico знайшло 14 кримінальних справ з січня 2014 року по лютий 2022-го, але деякі з цих справ мали лише дотичне відношення до України, якщо взагалі мали, і були пов'язані з порушеннями експортного контролю та іншими злочинами до вторгнення 2014 року. Насправді, коли у березні 2022-го було оприлюднено обвинувальний висновок щодо Ханіка, Мін'юст назвав його "першим в історії кримінальним звинуваченням у порушенні санкцій США, що виникли внаслідок підриву росією демократичних процесів та інститутів в Україні у 2014 році".

Як зазначає видання, кількість таких кримінальних переслідувань у Сполучених Штатах різко зросла за кілька місяців після повномасштабного вторгнення росії в лютому 2022 року. Прокурори подали щонайменше 18 справ з обвинувальними актами або звинуваченнями, спрямованими проти щонайменше 39 осіб. Politico наголошує, що ці справи часто будуються на правопорушеннях підозрюваних, які мали місце за кілька років до цього, а це означає, що вони потенційно могли б бути притягнуті до відповідальності раніше.

Висновки дослідження Politico фактично підтримують критиків, які стверджують, що Вашингтон і Захід загалом занадто довго були поблажливими до росії, особливо коли мова йшла про Україну. Такі критики, серед яких є російські дисиденти та українські активісти, кажуть, що Америка, зокрема, повинна була частіше і швидше запроваджувати і застосовувати жорсткіші санкції та інші покарання після початкового вторгнення в Україну 2014 року.

Politico цитує британського фінансиста Білла Бравдера, який на Заході ініціював санкції за справу Магнітського проти росіян, і який довгий час виступав за більш жорсткий підхід США до кремля. Він, зокрема, заявив виданню, що "довгий час існувала ціла психологія умиротворення". На його думку, очевидно, що путін несе 95% відповідальності за вторгнення в Україну, але Захід несе 5% відповідальності за те, що нічого не робив до цього моменту.

Захисники Міністерства юстиції, зазначає Politico, відкидають ідею про те, що американські судові переслідування могли б перешкодити довгостроковій одержимості путіна приєднати Україну до росії. Вони вказують на кілька потенційних причин, чому міністерство не притягнуло до відповідальності Ханіка та інших раніше: від того, що такі розслідування потребують часу і повинні відповідати високим стандартам, до аргументу, що лише у 2018 році, на тлі гніву через втручання росії в американські вибори, США справді почали націлювати санкції на росіян, які мають значний вплив на американську фінансову та правову систему.

Перш за все, як зазначає Politico, колишні американські прокурори заявили, що їм заважала відсутність співпраці з боку інших країн, навіть союзників, як-от Велика Британія, коли вони хотіли переслідувати порушників санкцій.

Втім, як вважає Ден Фрід, американський дипломат у відставці, який також був координатором Державного департаменту з питань політики санкцій, Мінюст часів Обами не вважав себе важливим гравцем у цьому питанні: "Вони не бачили себе в центрі цих зусиль в Україні. Це не було їхньою справою". Politico наголошує, що багато колишніх американських посадовців вважає, що до минулого року застосування до росії санкцій, пов'язаних з Україною, не було пріоритетом для Міністерства юстиції та президентів, яким воно служило.

Politico наголошує, що у червні минулого року заступниця генерального прокурора Ліза Монако заявила, що, хоча департамент "аж ніяк не починає з чистого аркуша", коли йдеться про забезпечення дотримання санкцій, зараз він має "новий рівень інтенсивності та відданості" цьому питанню після повномасштабного вторгнення росії.

Створення KleptoCapture. Обмежилися яхтами

Коли восени 2021 року путін відправив війська до кордону рф з Україною, нагадує Politico, Джо Байден і його посланці попередили, що Сполучені Штати різко розширять санкції, експортний контроль та інші покарання проти росії, якщо путін продовжить вторгнення до свого сусіда. Американські союзники, особливо в Європі, дали схожі обіцянки.

Видання розповідає, що виконання обіцянки Байдена, даної путіну, призвело до сутички в багатьох американських відомствах і департаментах, більшість з яких хотіли продемонструвати свою затребуваність у тому, що раптово стало зовнішньополітичним пріоритетом №1 адміністрації.

Колишній посадовець Мінюсту розповів Politico, що там проаналізували всі наявні справи, пов'язані з росією, визначили, яким із них слід приділити більше уваги і ресурсів, щоб вони могли швидше просуватися у правовій системі. Посадовці також вирішили реорганізувати структури департаменту, щоб такі справи мали більший пріоритет, в результаті чого було створено оперативну групу KleptoCapture.

Генеральний прокурор США Меррік Гарланд з нагоди початку роботи групи KleptoCapture заявив, що "ми не залишимо жодного каменя на шляху до розслідування, арешту та судового переслідування тих, чиї злочинні дії дозволяють російському уряду продовжувати цю несправедливу війну".

Як зазначає видання, робоча група потрапила на перші шпальта газет завдяки конфіскації активів російських олігархів та інших суб'єктів, вилучивши щонайменше дві яхти, отримавши ордери на арешт як мінімум п'яти літаків і подавши цивільні позови, щоб заволодіти щонайменше шістьма об'єктами нерухомого майна.

Але, наголошує Politico, коли справа дійшла до новітніх санкцій та експортного контролю, запроваджених у 2022 році, робоча група або інші підрозділи департаменту небагато могли негайно зробити для кримінального переслідування. Після запровадження таких заходів можуть минути місяці, перш ніж люди спробують їх обійти, і ще більше часу може знадобитися для того, щоб порушити кримінальну справу проти цих осіб.

Серед обвинувачень, які були нещодавно оголошені, є наступні.

Справа проти Грема Бонем-Картера. 11 жовтня 2022 року Міністерство юстиції США оприлюднило обвинувальний акт проти Грема Бонем-Картера, громадянина Великої Британії, який, як стверджується, керував об'єктами нерухомості та виконував інші функції для російського олігарха Олєга Дєріпаскі щонайменше з 2003 року. Прокурори стверджують, що Бонем-Картер продовжував працювати на Дєріпаску навіть після того, як США запровадили санкції проти олігарха у 2018 році, в тому числі допомагав йому їх уникнути. Серед іншого, вони стверджують, що Бонем-Картер "брав участь у незаконних транзакціях на суму понад 1 мільйон доларів для фінансування об'єктів нерухомості у США в інтересах Дєріпаскі". В обвинувальному висновку йдеться про те, що Бонем-Картер неодноразово зазначав в електронних листах, що російський олігарх потрапив під санкції і що це ускладнює його роботу.

Справа проти Бабакова. В обвинувальному акті, оприлюдненому 14 квітня 2022 року, російський законодавець Алєксандр Бабаков (сонцівське ОПГ у москві, в минулому співвласник низки енергетичних активів в Україні – iPress) і двоє його співробітників звинувачуються у змові з метою ухилення від санкцій США для просування кампанії впливу, яка, серед іншого, сприяла досягненню російських цілей в Україні. За даними Міністерства юстиції, незаконна діяльність відбувалася з 2012 по 2017 рік. Вона включала пропозицію члену Конгресу США "безкоштовної поїздки на пов'язану з Бабаковим конференцію в Ялті, в контрольованому росією Криму, як послугу на користь так званого "прем'єр-міністра Криму", – йдеться в оголошенні департаменту про обвинувальний висновок. Американський законодавець, ім'я якого не називається, не погодився з обвинуваченням. Вважається, що троє підозрюваних у цій справі перебувають в росії.

Справа проти Вєксєльбєрга-Ворончєнко. Одна з найновіших справ департаменту, оприлюднена цьогоріч, стосується ймовірного соратника Віктора Вєксєльбєрга – російського олігарха, який вперше потрапив під санкції у 2018 році в рамках боротьби США з низкою видів діяльності кремля, які Сполучені Штати вважають зловмисними. Згідно з обвинувальним актом, оприлюдненим 7 лютого, Владіміра Ворончєнко звинувачують у використанні підставних компаній для оплати послуг з утримання об'єктів нерухомості у США, що належать Вексельбергу, і спробі продати два з них. За даними Міністерства юстиції, в рамках цієї схеми в період з червня 2018 року по березень 2022-го було здійснено близько 25 банківських переказів на загальну суму близько 4 мільйонів доларів.

"Як і багато інших осіб, проти яких за останні 13 місяців було висунуто низку обвинувачень, Ворончєнко, громадянин росії, який має посвідку на постійне проживання в США, перебуває поза межами досяжності. Після того, як у травні 2022 року федеральні агенти вручили йому повістку до Великого журі, він покинув Сполучені Штати і врешті-решт приземлився в москві, згідно із заявами Міністерства юстиції", – пише Politico.

Чому гальмували справи. Друзі не дозволяли друзям розслідувати?

Видання зауважує, що у публічних коментарях представники Міністерства юстиції підкреслили, що відсутність міжнародної співпраці в минулому була головною перешкодою для розслідування багатьох справ.

Незважаючи на роки сумнівної російської діяльності у багатьох місцях, як зазначив свого часу Ендрю Адамс, "виконання запитів США на ордери на обшук, повістки до суду, інтерв'ю та інші юридичні процедури залишалося складним завданням через розбіжності в санкційних режимах США та іноземних союзників". Виняткова багатостороння співпраця, підкреслив він, значно підвищила ефективність застосування санкцій.

Втім, як наголошує Politico, невідомо, чи до 2022 року Міністерство юстиції або Білий дім чинили достатній тиск на інші країни, щоб спонукати їх до співпраці. І у багатьох справах, пов'язаних з Україною, незрозуміло, чому США не висунули звинувачення людям, які не перебували під вартою, принаймні для того, щоб послати сигнал.

Кілька колишніх посадовців заявили, пише видання, що більшість дій відомства зводиться до питання політичної волі. Але пред'явлення обвинувачень також вимагає часу, грошей і людей, а ці ресурси є обмеженими. Останній пункт викликає багато співчуття з боку колишніх федеральних прокурорів.

Втім, як заявив Politico один із європейських посадовців, коли США прагне домогтися екстрадиції або кримінального переслідування когось, вони мають чудовий досвід у залученні країн до співпраці.

Деякі колишні американські урядовці стверджують, що Міністерство фінансів є більш важливим органом, який забезпечує дотримання санкцій. Мінфін може накладати штрафи на ймовірних порушників; також може накладати нові санкції на осіб, які, на його думку, допомагають іншим уникати санкцій, таким чином блокуючи їхній доступ до фінансової системи США. Такі заходи, як правило, вимагають дотримання нижчих юридичних порогів, ніж кримінальне переслідування.

Казначейство США вжило деяких таких заходів проти підозрюваних порушників у випадку з росією та її війною проти України. Але, мабуть, їм бракує публічного впливу, який має Міністерство юстиції, особливо арештів та обвинувальних актів, які дійсно можуть змусити потенційних злочинців замислитися двічі.

"На кожну людину, яка допомагає олігарху уникнути санкцій і якій пред'явлено звинувачення, припадає сотня інших, які зараз тремтять на їхньому місці – це має дуже потужний демонстраційний ефект", – сказав Бравдер.

Визнання помилок. Занадто "м'яко" після Криму

На думку багатьох колишніх посадовців, зазначає Politico, рішення путіна розпочати повномасштабну війну в Україні змінило політичні пріоритети США та міжнародної спільноти так, як не змінило його початкове вторгнення в країну.

Захоплення росією Криму в 2014 році та вторгнення на схід України стали більшою несподіванкою і мали менші масштаби. Західні країни покладали надії на Мінські угоди – набір домовленостей, спрямованих на припинення бойових дій, які зрештою провалилися. США та їхні союзники також потребували співпраці з рф в усіх питаннях – від ядерної угоди з Іраном до виробництва енергії. Незважаючи на те, що війна між росією та Україною забрала тисячі життів у період з 2014 по 2022 рік, значна частина Заходу вважала її керованим конфліктом, якщо не повністю замороженим.

"Найбільшим провалом" США та їхніх союзників була "дуже м'яка реакція на анексію Криму, – цитує Politico Дарію Каленюк, відому антикорупційну активістку. – Це було запрошенням для путіна готуватися до подальшої широкомасштабної війни".

Багато колишніх американських урядовців шкодують, пише видання, що Сполучені Штати не запровадили жорсткіші санкції проти росії набагато раніше і не тиснули на своїх союзників сильніше, щоб ті співпрацювали у кримінальних справах. Дехто також стверджує, що Міністерство юстиції повинно було раніше і частіше використовувати інші інструменти – наприклад, закони проти відмивання грошей – для боротьби з російською корупцією задовго до того, як путін напав на Україну в 2014 році.

"Мені цікаво, якби ми раніше почали боротися з російськими брудними грошима, які проникали на Захід і засмічували нашу політичну систему, чи призвело б це до створення інших центрів влади в росії? Чи викрили б ми путіна раніше, коли він був би в слабшому становищі, щоб впоратися з цим?" – запитав Брайан О'Тул, колишній чиновник з питань санкцій Міністерства фінансів США.

О'Тул і Фрід, які брали безпосередню участь у розробці американських санкцій проти росії у зв'язку з вторгненням 2014 року, сказали Politico, що початкові санкції були достатніми для тиску на російських лідерів, але їх можна було б посилити в наступні роки. Це могло б дати міністерствам юстиції та фінансів більше потенційних мішеней для застосування санкцій.

"Ми не пішли на ескалацію у 2016 році, хоча, на мою думку, мали б це зробити в ретроспективі. Я вважаю, що ми помилялися", – сказав Фрід.

У довгостроковій перспективі, за словами різних нинішніх і колишніх американських чиновників, багатонаціональні структури санкцій набагато ефективніші, ніж односторонні американські.

Politico наголошує, що під час свого президентства Трамп прагнув налагодити добрі стосунки з путіним, яким він відкрито захоплювався. Його адміністрація запровадила багато санкцій проти росії, частково завдяки законам, ухваленим Конгресом, і тиску, спричиненому доказами російського втручання у вибори в США. Зокрема, у квітні 2018-го було накладено санкції на сімох олігархів, чиї імена зараз з'являються в обвинувальних актах і заходах із конфіскації активів протягом минулого року. Але фактична російсько-українська війна не була головним пріоритетом Трампа.

Тепер Байден розглядає російське вторгнення як загрозу самій демократії. За словами одного з колишніх американських прокурорів, така політична увага зверху означає зміну повсякденних пріоритетів і роботи в Міністерстві юстиції, але це не нове явище в уряді. Натомість, "це парадигма, стара як світ".

Людина олігарха. Ханік майже не ховався

Джек Ханік, на думку Politico, потрапив у цю парадигму. Але навіть простий пошук у Google показує, що він майже не приховував своїх зв'язків з Малофєєвим, який потрапив під санкції.

Принаймні в одному великому медіапрофілі архіконсервативного олігарха, який, як вважають, має глибокі зв'язки з російським лідером владіміром путіним, Ханік згадувався ще у 2015 році. Американець оселився в росії, подорожував Європою.

Politico нагадує, що США наклали санкції на Малофєєва у 2014 році за підтримку початкового вторгнення путіна в Україну та анексії українського Криму. У своєму обвинувальному акті проти олігарха американські чиновники стверджують, що Малофєєв був "одним із основних джерел фінансування росіян, які просувають сепаратизм у Криму" і, таким чином, становив загрозу для України.

Ханік, який багато років працював на Fox News, "підтримував" Малофєєва приблизно з 2013 по 2017 рік, згідно з обвинувальним висновком. Ханіка звинувачують у тому, що він допомагав Малофєєву "створювати і розвивати засоби масової інформації в росії, Греції, Болгарії та інших країнах", а також надавав "кошти, товари і послуги для і в інтересах" олігарха і його компаній.

Докази, на які посилається Міністерство юстиції проти Ханіка, пише Politico, включають електронні листи, датовані щонайменше 2013 роком, а також неопубліковані мемуари, які були "виявлені слідчими під час санкціонованого судом обшуку електронної пошти Ханіка". В обвинувальному висновку також зазначено, що Ханік отримував гроші за свою роботу на Малофєєва, зберігаючи більшу частину на російському банківському рахунку, але частину коштів все ж переказував на рахунок у Нью-Йорку.

Адамс зазначив, що США тепер можуть заарештувати банківські рахунки в Америці і затримати Ханіка в Британії. Він, однак, не пояснив, чому ці кроки не були можливими раніше. Він також не сказав, чому Сполучені Штати не можуть пред'явити Ханіку звинувачення, не тримаючи його під вартою. Зрештою, саме так вони вчинили з Малофєєвим у квітні 2022 року.

На початку цього року Міністерство юстиції спробувало завдати Малофєєву нового болю. Гарланд похвалився, що, згідно з новими законами, Сполучені Штати передадуть частину арештованих активів олігарха Державному департаменту для використання в Україні, ймовірно, в рамках зусиль з відновлення. Генеральний прокурор України оцінив цю суму в 5,4 мільйона доларів.

Малофєєв, який, як вважають, перебуває в росії, виглядає незворушним. У лютому він заявив в інтерв'ю New York Times, що росія на чолі з путіним буде продовжувати прагнути до перемоги в Україні, "тому що наш головнокомандувач сам розуміє, що у нас зараз немає іншого вибору".

Джерело: Politico

Стратегія мужності. Наступна фаза російсько-української війни – Hudson Institute
Стратегія мужності. Наступна фаза російсько-української війни – Hudson Institute
З голуба миру на яструба війни. Як росія атакувала Францію і радикалізувала Еммануеля Макрона – The Economist
З голуба миру на яструба війни. Як росія атакувала Францію і радикалізувала Еммануеля Макрона – The Economist
кремль у захваті від того, як США вагаються щодо допомоги Україні. Як збуджені пропагандони путіна плекають перспективу повернення Трампа – Джулія Девіс
кремль у захваті від того, як США вагаються щодо допомоги Україні. Як збуджені пропагандони путіна плекають перспективу повернення Трампа – Джулія Девіс
Організуватись заради перемоги. Лідери мають чітко окреслити громадянам перемогу як мету – Бен Годжес
Організуватись заради перемоги. Лідери мають чітко окреслити громадянам перемогу як мету – Бен Годжес
У НАТО занепокоєні долею підводної інфраструктури вільного світу. Тим часом росіяни агресивно атакують їхню критичну наземну інфраструктуру
У НАТО занепокоєні долею підводної інфраструктури вільного світу. Тим часом росіяни агресивно атакують їхню критичну наземну інфраструктуру
Є одна війна – глобальна: автократій проти вільного світу. Україна її частина – Девід Екс
Є одна війна – глобальна: автократій проти вільного світу. Україна її частина – Девід Екс
Баланс сил. Коли у росіян закінчаться БТР, БМП і танки – Дональд Гілл
Баланс сил. Коли у росіян закінчаться БТР, БМП і танки – Дональд Гілл
Чому американські літаки захистили Ізраїль, але не Україну? Це стає уроком для інших країн – Енн Епплбом
Чому американські літаки захистили Ізраїль, але не Україну? Це стає уроком для інших країн – Енн Епплбом