Наслідки війни для третіх країн описує арабське видання Al Jazeera. Зазначивши, що скоро буде рік, як російські танки вдерлися в Україну. І відзначає, що на диво, Україна вижила як держава, хоча потерпає від щоденних обстрілів. Втім, підкреслює "Аль Джазіра", навіть країни далеко за її межами відчувають на собі згубні наслідки війни.
Одним із наслідків війни, йдеться в статті, стало падіння курсів валют десятків країн по відношенню до долара США у 2022 році, що призвело до здорожчання імпорту для них.
Враховуючи складний взаємозв'язок між геополітикою, цінами на сировинні товари і фінансовими ринками, пише арабське видання, російське вторгнення спричинило шокові хвилі у світовій економіці, в тому числі і в країнах, що розвиваються.
Al Jazeera наголошує, що зростання цін на сировинні товари через відкладений попит COVID-19 посилилося через війну. Наприклад, енергетичний компонент сировинного індексу S&P Goldman Sachs на кінець 2022-го був на 10% вище, ніж на початку року.
При цьому відзначається, що за даними Міжнародного енергетичного агентства, військовий конфлікт майже не вплинув на видобуток нафти і газу в росії, а посилення санкцій поки що мало незначний вплив на "стабільні" поставки енергоресурсів з рф. Здебільшого москві вдалося переорієнтувати європейський трубопровідний експорт на країни з ринками, що розвиваються – Індію, Китай і Туреччину, хоча і зі знижками порівняно з ринковими цінами.
Тим часом, констатує Al Jazeera, у період з травня по жовтень поставка газу з росії до Європейського Союзу впала на 80%. Обмеження газопроводів загрожували цілій низці енергоємних галузей промисловості, і європейські країни вдалися до закупівлі скрапленого природного газу (СПГ), щоб не допустити закриття заводів.
Імпортери енергії та продовольства в скруті. Але експортери нафти та газу отримали зиск
Боротьба Європи за нові поставки ЗПГ, зазначає арабська газета, спричинила зростання цін на спотовому ринку. Минулого року базова спотова ціна на азійський ЗПГ досягла рекордно високого рівня, в результаті чого багато країн, що розвиваються, зіткнулися з дефіцитом електроенергії в регіоні.
Імпортери енергоресурсів Пакистан і Бангладеш "тримаються, але не можуть дозволити собі платити за спотові поставки стільки ж, скільки багаті європейські країни", – повідомив Al Jazeera Марчелло Естевао, глобальний директор з питань макроекономіки, торгівлі та інвестицій Світового банку.
"З одного боку, країни-імпортери енергоресурсів опинилися в скрутному становищі. Деякі з них, ймовірно, будуть змушені вдатися до жорсткої економії, – зауважив Естевао. – З іншого боку, експортери нафти і газу на Близькому Сході та в Африці отримали вигоду від вищих цін на енергоносії... Особливо ті, що мають вільні потужності для збільшення видобутку".
Al Jazeera зазначає, що окремі країни експортерів енергоносіїв, як-от Нігерія та Ангола, завдяки вищим цінам на нафту частково компенсували збільшення витрат на збереження дорогих субсидій на бензин. Але імпортери нафти, які мають субсидії на бензин, наприклад, Кенія та Ефіопія, опинилися в гіршому становищі.
Подібні проблеми з'явилися і у країнах з великими програмами продовольчих субсидій. До війни, вказує арабське видання, росія та Україна були найбільшими світовими постачальниками ячменю, кукурудзи та соняшнику. Російське вторгнення негативно вплинуло на постачання цих та інших основних продуктів харчування.
Голод у світі залишається найбільшою катастрофою. Від дефіциту продовольства постраждало і населення, і експортери
У 2021 році на ці дві країни припадало майже 30% світового експорту пшениці. Але через блокаду росією чорноморських портів України, які є основним маршрутом доставки зерна, зазначає видання, ціни на пшеницю 2022-го зросли на 35% порівняно з попереднім роком, досягнувши рекордно високого рівня в березні.
Такі країни, як Туніс, Марокко та Єгипет, одні з найбільших світових імпортерів пшениці, катастрофічно постраждали. Приблизно дві третини населення Єгипту щодня отримують п'ять буханок хліба, відомих як eish baladi, що коштує їм лише 0,5 долара на місяць, що значно нижче ринкової вартості. Різницю покриває програма субсидування хліба, яка минулого року обійшлася уряду в $2,8 млрд.
Минулоріч у червні міністр фінансів Єгипту зазначив, що підвищення цін на пшеницю призведе до збільшення витрат на програму субсидування хліба на $1,5 млрд у 2022-23 роках. "Стогнучи під тягарем дорогих продовольчих програм, уряд нещодавно був змушений погодитися на кредит у розмірі $3 млрд від Міжнародного валютного фонду (МВФ). Хоча заходи жорсткої економії зазвичай супроводжують програми МВФ, їх критикують за те, що вони загострюють соціальні заворушення", – йдеться у публікації.
"У країнах із надмірними субсидіями на пшеницю зростання цін призвело до гуманітарних та фіскальних втрат. В цілому, голод у світі залишається гострою проблемою", – сказав Al Jazeera Максимо Тореро, головний економіст Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО).
У 2022 році щорічний індекс цін на продовольство ФАО, який вимірює зміни міжнародних цін на продовольство, зріс на 14,3% порівняно з попереднім роком і на 46% у порівнянні з 2020-м. Як наслідок, минулоріч 222 мільйони людей у всьому світі відчули гостру нестачу продовольства.
Кредити МВФ дорожчають. Інвестори виводили кошти з країн, що розвиваються
Тим часом інфляція, спричинена війною, змусила Федеральну резервну систему США, як і інші провідні центральні банки, підвищити процентні ставки. За останні одинадцять місяців ФРС підвищила свою базову ставку приблизно на 4,5 відсоткових пункти, намагаючись сповільнити зростання цін.
Через привабливу вищу дохідність в США, зазначає арабське видання, інвестори виводили свої кошти з фінансових активів країн, що розвиваються. Фінансовий відтік призвів до повсюдного знецінення валют країн, що розвиваються, по відношенню до долара США. На додаток до підвищення цін на імпорт, падіння курсу національної валюти також робить обслуговування зовнішнього боргу дорожчим.
Для більшості країн, що розвиваються, не мають можливості запозичувати кошти у міжнародних приватних кредиторів, тому, відзначає видання, структури на кшталт МВФ, заповнили цю прогалину. Аналіз кредитування МВФ, проведений Бостонським університетом, показав, що на кінець 2022 року обсяг кредитів, наданих Фондом, становив 95 млрд доларів у рамках 27 окремих програм. Це більше, ніж обсяг непогашених кредитів на кінець 2021-го, що вже є історичним річним піком. Як зауважив колишній міністр фінансів Аргентини Мартін Гусман, "проблема для країн, що розвиваються, полягає в тому, що кредити МВФ також стали дорожчими".Він мав на увазі міжнародну резервну валюту МВФ, відому як спеціальні права запозичення (СПЗ).
"Разом із нерівномірним відновленням після COVID-19, стрибком цін на продукти харчування та енергоносії, а також повсюдною девальвацією валют, війна в Україні лише погіршила і без того важке становище країн, що розвиваються, з борговими проблемами", – завершує публікацію Al Jazeera.
Джерело: Al Jazeera
