З'являється все більше подробиць про удар України по Чорноморському флоту росії в окупованому Криму. Більше ясності з'явиться протягом наступних днів, але вже зараз можна зробити декілька спостережень.
По-перше, очевидно, що здатність України завдавати ударів по російських військах продовжує розширюватися за межами поля бою. Оперативні та стратегічні цілі зараз перебувають під їхнім прицілом, підкріплені якісною розвідкою й ударними засобами великої дальності, такими як HIMARS і морські безпілотники.
Це створить ще більший стрес для російських військових, які намагаються утримати свої позиції на окупованих ними територіях України. Мобілізовані війська не допоможуть запобігти таким атакам, які нещодавно сталися в Севастополі.
По-друге, Україна продовжує зосереджуватися на військових цілях у цих оперативних і стратегічних ударах. Цими ударами по Севастополю вона погіршує здатність росіян запускати ракети морського базування по Україні.
Україна також надсилає сигнал росії, а також прихильникам України на Заході, що вона воює проти російських військових, а НЕ проти російського народу. Це важливий стратегічний меседж.
По-третє, в українському аналізі витрат і вигод від цієї атаки слід було б розглянути, чи зупинить росія експорт зерна в результаті. Але, знову ж таки, ця зупинка негативно відобразиться на ній самій.
По-четверте, ця атака ще раз демонструє, наскільки адаптивними є українці. Вони швидко розробили новий морський ударний потенціал, додавши його до свого зростаючого арсеналу ударів на великі відстані.
Важливо, що Україна інтегрувала цю нову зброю в свої оперативні та стратегічні концепції нанесення ударів. Мати нову зброю – це добре. Вміти розумно інтегрувати її у військові концепції ведення бойових дій – це вершина військової ефективності.
По-п'яте, Україна серйозно налаштована повернути свою територію – Крим. Президент Зеленський неодноразово говорив про це в минулому. Ці удари повільно підривають російський військовий потенціал у Криму та змушують росію переглянути пріоритети розгортання своїх сил.
Ось його нещодавній виступ на цю тему.
По-шосте, росіяни вкотре демонструють, що не сприймають свого супротивника всерйоз. Раніше українці вже атакували безпілотником Севастополь, а також інші об'єкти в Криму.
І росіяни знали, що Україна розвиває цей потенціал. Це було у відкритій пресі. Де, на думку росіян, вони збиралися його застосувати?
Тому нездатність росіян швидко адаптуватися до таких відкритих і очевидних загроз є ще одним свідченням їхнього низького професіоналізму та нездатності усвідомити, що вони воюють з українською армією, яка є військовою структурою світового рівня.
І, нарешті, по-сьоме, обидві сторони все частіше вдаються до дистанційно керованих або автономних систем під час нанесення оперативних і стратегічних ударів.
Хоча обидві сторони використовували БПЛА для розвідки, спостереження та тактичних ударів протягом всієї війни, використання росією іранських безпілотників і використання Україною морських безпілотників у Севастополі є розширенням їхнього використання. Сем Бендетт є експертом із цієї теми.
Ці системи, хоча й дешевші в закупівлі, ніж екіпажні системи або більш складні ракети, все ж вимагають хорошої розвідки для наведення на ціль і оцінки наслідків удару після нього. Цей елемент дальнього удару не є дешевим і потребує багато зусиль для розвитку.
Обидві сторони будуть змушені ще більше інвестувати в системи протидії безпілотникам і системи протидії автономії. Мета полягає в тому, щоб зменшити вартість і потребу в робочій силі таких систем, аби вони були дешевшими, ніж безпілотники, які вони ж знищують.
Таким чином, війна в Україні стане випробувальним полігоном для цих систем протидії безпілотникам в усіх сферах як здатність "завдавати втрат".
Так чи інакше, це лише деякі найперші думки щодо наслідків удару по Севастополю. Ми обов'язково дізнаємося набагато більше у найближчі дні.