Держави-першопрохідці хочуть зосередити увагу на позитивних наслідках розпаду росії. Держава, що завалюється під міжнародними санкціями, з бюджетом, що руйнується, і зростаючим внутрішнім тиском, що спонукає до утворення нових держав, матиме значно менші можливості для нападу на своїх сусідів. Здатність москви втягнути Європу в енергетичну залежність, займатися політичною корупцією і поширювати дезінформацію буде обмежена. Східний фланг НАТО від Арктики до Чорного моря стане більш безпечним і сприятиме економічному розвитку, бізнес-інвестиціям і регіональній співпраці. Україна, Молдова і Грузія зможуть повернути свої окуповані території і подати заявки на інтеграцію в ЄС і НАТО, не зважаючи на реакцію росії. білорусь також може забезпечити свою незалежність. Незважаючи на часті погрози з боку москви, зменшена російська держава не буде використовувати ядерну зброю проти внутрішніх супротивників, а її лідери не підуть на самогубство, напавши на Захід. Як і під час розпаду Радянського Союзу, вони намагатимуться зберегти якомога більше влади та активів, аби забезпечити своє політичне виживання.
Стратегія Прометея передбачає позитивне ставлення до громадян росії, а не поблажливі стереотипи, які притаманні багатьом західним політикам, що бачать у них пасивних послідовників автократичних правителів. За умови відкритої підтримки Заходом плюралізму, демократії та регіонального суверенітету російські громадяни усвідомлять, що вони не є глобально ізольованими. Їм також знадобиться інформація, яку москва приховує, зокрема, про політичні та економічні переваги формування нових держав, які розвивають відносини співпраці з усіма сусідами.
Розпад росії і поява понад десятка нових суб'єктів, ймовірно, буде тривалим процесом, який може породити нові нестабільності, до яких Вашингтону необхідно підготуватися і мінімізувати будь-які наслідки та ескалацію регіональних конфліктів. Однак слід визнати і позитивні результати, оскільки кілька нових держав можуть стати новими союзниками для західних і східних демократій, чи то через Атлантичний, чи то Тихий, чи то Північний Льодовитий океани.
Американські лідери не повинні боятися розпаду невдалої імперії, а розглядати його як можливість інтенсифікувати багатонаціональну співпрацю, відкрити нові ринки і допомогти зароджуваним демократіям розвиватися. Вони також мають зрозуміти, що польсько-український неопрометеїзм ґрунтується на оптимістичному баченні Європи та Євразії, в якому свобода у кінцевому підсумку переважає імперське поневолення.
Джерело: The National Interest
