RSS
БІЗНЕС & ФІНАНСИ СТАТТІ

Сергій Козолуп: про перші зароблені гроші, "важкі часи" і найбільшу цінність в бізнесі

"Якщо ти громадський діяч, то борись за права людей. Якщо ти політик, то роби політичну кар'єру на тому, що хочуть почути люди. А якщо ти бізнесмен, то заробляй гроші за тими правилами, які створили для тебе політики та громадські діячі"
Бізнесмен, генеральний директор компанії "Клінінг-Про" Сергій Козолуп розповідає про перший досвід у бізнесі, правильні якості менеджера і про те, чи реально на українському ринку чесно працювати.
Сергій Козолуп: про перші зароблені гроші, "важкі часи" і найбільшу цінність в бізнесі Фото: з особистого архіву Сергія Козолупа

Про перші зароблені гроші

Перші гроші я почав заробляти, мабуть, у 4 класі. Ходив на тік літом, підгортав зерно. За жнива отримував 5-10 карбованців, що на той час були непоганими грішма. Десь у 6 чи 8 класі я вже мав ділянку у колгоспі з буряком, і за літо виходило близько 40 карбованців.

У 1990, коли мені було вже 14 років з'явились "базари", перший гендель. Пам'ятаю, як запитав у батьків чи є щось продати вдома, і мама мені дала свої босоніжки, які отримала "по-дефіциту", але розмір не підійшов. Я взяв і поїхав на базар в районний центр, розстелив газету і за кілька годин продав.

Але найцікавіше, що я тоді помітив: ціни на один і той же товар відрізняються у декілька разів в різних місцях навіть одного міста.

Згодом, я почав купувати дезодоранти "Дзінтерс" в кіоску за 0,9 карбованця і ніс на базар, продавав за 3, а потім і за 5 карбованців. Це було весело (Сміється). Це і був мій перший досвід у бізнесі.

Треба розуміти, що ціни на товар залежать від ринку, від потоку людей та купівельних настроїв. І на кожен товар є свій покупець. Його треба відчувати. Я спробував в житті багато що: продавав м'ясо на базарі, одяг, працював на фермах та на будовах у Польщі, стояв "валютчиком", займався секонд-хендом, дистрибуцією комунальної техніки та засувками великих розмірів, автомобільними фарбами та лаками, продуктами харчування, реклама різних товарів та ін.

Про досвід роботи найманим працівником

Я працював майже рік у компанії "Філліп Морріс". Там я отримав величезний досвід розуміння роботи великих корпорацій. Коли навіть  вигода / додатковий прибуток для компанії не береться до уваги, якщо це розходиться із загальними правилами, або стратегією компанії на даний момент. Тоді я цього ніяк не міг збагнути, а з часом коли ти управляєш колективом не у 20 чоловік то розумієш, що правила рятують компанію від хаосу.

Я люблю певний хаос у бізнесі, але лише розуміючи як працюють "великі акули", ти можеш із ними конкурувати.

Водночас, коли ти працюєш у великій системній компанії, то можеш прорахувати розвиток своєї кар’єри на 20 років вперед. Це не для мене. Немає відчуття "захоплення постійним потоком справ" і кайфу, який від цього отримуєш. Тому я й вирішив зайнятись своїм власним бізнесом.

Займатися своєю справою і ні від кого не залежати

Переломним моментом для мене стало певне рішення: працюючи після медучилища завідуючим фельдшерсько-акушерським пунктом у селі, вступити на економічний факультет ЛНУ ім. І. Франка. Так, я закінчив медучилище з червоним дипломом і мені подобалась моя справа. Але, оскільки, до того я вже відчув до смак самостійно зароблених грошей і незалежності, яку вони дають, вирішив не продовжувати навчання як більшість моїх друзів в медінституті, а пішов в економіку. І тоді почався справжній драйв.

Про роль освіти в бізнесі

Освіта однозначно допомогла. Тоді ще не було такого швидкісного та всеохоплюючого інтернету як сьогодні. А зараз можна використовуючи мережу здобути пристойний рівень освіти, і можливо навіть значно кращий, ніж дають наші ВУЗи. Окрім того, світ починає вузькоспеціалізуватись і освіта теж вимагає вузькоспеціалізації, а в навчальних закладах це зараз неможливо, у нашій країні - так точно.

Про найважливіші якості менеджера
для управління великою компанією

Банально - це розуміння того, для чого ми ходимо на роботу і що ми там робимо. Ми можемо говорити про людяність менеджера, про МВА, про соціальну мету і таке інше. Але бізнес, в першу чергу, створюється з метою отримання прибутку. І найкраще - в довгостроковій перспективі. Тому, якщо для досягнення мети нам потрібно всім ставати і працювати поспіль кілька днів, чи тижнів прибиральниками, або супервайзерами на запуску чергового об'єкту для того, аби зрозуміти, як це працює в деталях, в усіх тонкощах, щоб відпрацювати технологію, то немає значення хто у компанії: власник чи генеральний директор, всі йдуть і працюють. Це не просто маркетингова фішка така - одягнути комбінзон і стояти поруч на фабриці з робітниками, або з прибиральниками мити туалет, це необхідність розуміння бізнесу. Той хто розуміє як це працює, той розуміє основну мету бізнесу і є успішним менеджером.

Якщо ж ви хочете піти у відпустку на 30 днів то, ймовірно ви не там працюєте. Люди ліниві за своєю природою, або ж нас неправильно виховали. Тому, ми спочатку робимо не поспішаючи, завалюємо справу, а згодом шляхом героїзму витягуємо ситуацію, навіть інколи ризикуючи життям чи здоров'ям, перемагаємо і отримуємо очікуваний результат. А чи не простіше навчитись готуватись, спланувати і зробити все згідно з графіком? Коли все правильно підготовлено і зроблено, то зі сторони здається, що все відбувається само собою.

Про ризик заради вигоди

Життя в бізнесі - це часто ризик. А кожен день у бізнесі в Україні - це цілодобовий ризик. Жодної страховки, ніяких гарантій, реальних планів, що завтра не зміниться курс гривні, законодавство, податки, що не прийде черговий перевіряючий орган з "планом" на штрафи, або не відбудуться добре відомі нам "маски-шоу", під час яких, у тебе заберуть всі комп’ютери на кілька місяців для вияснення можливих фактів ухилення від податків.

Про "важкі часи"

Як писав Конфуцій, найважче починати у часи великих потрясінь. Після "Революції Гідності" справді було дуже складно. І я відкрив для себе нове правило: відкладати треба не на "чорний день", а на "чорний рік чи два".

Сьогодні досить непросто вести справи. Особливо, через відсутність людей, які готові працювати. Окрім того, чимало наших працівників, особливо на заході країни виїхали у сусідню Польщу у пошуках кращого заробітку.

Економіка вона самовідновлювана. Це живий організм. Потрібно лише здійснити мінімальне втручання влади і створити стабільно однакові правила для всіх. І за 2-4 роки все стабілізується навіть в умовах війни на Донбасі.

Чи реально на українському ринку працювати чесно?

Коли я створював фасіліті компанію, то запрошував кількох консультантів із Північної Америки. Одним із моїх вчителів був Білл Герленд Bill Garland, який наголошував, що потрібно завжди визначатись для себе ким ти є: політиком, громадським діячем чи бізнесменом?

Якщо ти громадський діяч, то борись за права людей. Якщо ти політик, то роби політичну кар'єру на тому, що хочуть почути люди. А якщо ти бізнесмен, то заробляй гроші за тими правилами, які тобі створили для тебе політики та громадські діячі.

Найбільше досягнення у бізнесі

Найбільше досягнення - це моя команда групи компаній "Клінінг Про". Коли ти збираєш правильних людей, тоді вже не важливо який бізнес робити. Сьогодні ти можеш робити клініговий бізнес, а завтра запускати космічні кораблі (Сміється).


Фото: cleaning-pro.com.ua

Будь-який бізнес - це в першу чергу "Люди", потім "Процес", і тільки наприкінці – "Продукт". Тому, саме люди, які з тобою працюють кожен день пліч-о-пліч - це найбільша цінність у бізнесі.

 

Підписуйтесь на iPress.ua в соціальних мережах Twitter, Facebook та Google+. Будьте в курсі останніх новин. Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити редакцію
Розкажіть друзям!

Читайте новини також російською мовою.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

КОМЕНТАРІ (0) +

Додати коментар

17 08 2017 12:00
МЕДІА
iPRESS РАДИТЬ
СТАТТІ