Історична угода
The Wall Street Journal у статті "Україна підписала газову угоду з Shell" зазначає, що угода з Shell є історичною - кроком до зменшення Україною залежності від постачання газу з Росії і кроком до послаблення економічного та політичного тиску Москви.
Водночас видання згадує про іншу нафтогазову компанію - Chevron, що минулого року отримала право на розробку Олеської площі у Західній Україні, та зазначає, що її намірам чинять опір націоналістичні політики через питання збереження довкілля.
Журналіст The Financial Times Ніл Баклі у дописі "Газова угода України з Shell: будуть і наступні?" у редакційному блозі beyondbrics висловлює думку, що підписана у Давосі у четвер угода не лише сприятиме скороченню енергетичної залежності України від Росії, але й дасть необхідний поштовх для покращення інвестиційного клімату в Україні, принаймні в енергетичному секторі.
Цього року Shell зобов’язалася інвестувати у видобуток та розвідку в Україні 400 млн доларів (загальна сума інвестицій може перевищити 10 млрд доларів), а така сума є доволі значною для країни, потік прямих закордонних інвестицій у яку за всі роки незалежності склав лише 50 млрд. доларів. Не дивно, що Україна розраховує на те, що прихід Shell та її приклад буде початком великих інвестицій в енергетичний сектор великих гравців цієї галузі.
ПІдписанти радіють укладеній угоді. Фото: president.gov.ua
Втім, ще рано поспішати радіти, як вважає Баклі. Shell, щоб прийняти рішення про інвестиції на мільярди доларів, має отримати переконливі результати буріння, а підрахунки мають сказати, чи матиме видобуток сенс з економічної точки зору. Юзівська газова площа може й має до 4 трлн кубометрів сланцевого газу та метану вугільних пластів, але їхні поклади розміщені, зазвичай, глибше, ніж у більшості випадків у Північній Америці та їх може бути важче дістатися. У Польщі, наприклад, ExxonMobil відмовилася минулого року від видобутку після того, як отримала погані результати з дослідних свердловин, і польські урядові установи знизили оцінку своїх покладів сланцевого газу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ставицький чекає від Shell покриття дефіциту газу в Україні
Енергетичні компанії давно готові інвестувати у тих країнах та ситуаціях, яких уникатимуть інші. Тож за угодою з Shell навряд чи підуть великі інвестиції в інші галузі, ніж енергетику, особливо якщо в Україні не докладуть значних зусиль для скорочення корупції та зміцнення правової бази.
Проте, на думку Баклі, інвестиційне середовище в Україні таки може змінитися, якщо скорочення залежності від імпортованого російського газу - завдяки угоді з Shell та іншим - дасть змогу Україні тісніше інтегруватися з ЄС. А це означає підписання давно очікуваної угоди про вільну торгівлю та асоціацію. Без неї мало які іноземні компанії готові інвестувати в український агробізнес та харчову промисловість. Вона має дати їм змогу вільно експортувати товари з України на єдиний ринок ЄС. Поки що підписання угоди видається віддаленою перспективою - з огляду на політично мотивоване переслідування Юлії Тимошенко, але угода з Shell може виявитися першим кроком до зміни політичного балансу сил.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як і чому сланцевий газ витісняє вугільну галузь
Журналіст The New York Times Стенлі Рід зауважує у своїй статті “Україна підписала з Shell угоди про видобуток сланцевого газу”, що у Західній Європі великомасштабне буріння газових свердловин у сланцевих породах малоймовірне з політичних причин, натомість, в Україні для цього склалася сприятлива ситуація. Метод гідророзриву пласта, завдяки якому вивільняють газ з пасток у сланцях, викликає запитання з огляду на можливі наслідки для довкілля. Втім, світова нафтогазова галузь вважає, що колишні радянські республіки та колишні радянські сателіти, як-от Україна та Польща, що сильно залежать від імпорту газу з Росії, будуть охочіше йти назустріч енергетичним компаніям у розвідці сланцевого газу та бурінні свердловин із застосуванням методу гідророзриву.
В України є особливий стимул експлуатувати власні газові родовища, оскільки за останні роки вона двічі пережила перекриття газопроводів Росією під час цінових суперечок.
The New York Times розповідає, що в Україні присутні практично усі великі нафтогазові компанії, які прагнуть розпочати видобуток сланцевого газу. Для Shell Україна є важливою ланкою у планах компанії бути присутньою у практично кожному новому важливому регіоні видобутку газу (окрім України - це Китай, ПАР, Канада та Бразилія).
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Партнер Shell і Chevron в газових проектах - непроста маленька фірма
Родовища, які розроблятиме Shell, за урядовими оцінками, можуть містити до 113 млрд кубометрів газу, майже стільки ж, скільки має у своїх запасах Алжир, великий експортер газу. Проте, поки що не ясно, яку частину запасів сланцевого газу в Україні вдасться видобути. Згідно з оптимістичною оцінкою - від 8 до 11 млрд кубометрів газу на рік, а це близько 20% споживання газу в Україні.
Україна: вибір між європейськими обіймами і російською ведмежою хваткою
Віктор Янукович, Володимир Путін. Фото: president.gov.ua
Журналіст The Financial Times Ніл Баклі розмірковує у редакційному блозі The World над тим, чому українська влада заявляє, що має намір інтегруватися до ЄС, але водночас настільки ускладнює Європі налагодження відносин із самою собою. Оголошення Юлії Тимошенко підозрюваною у замовленні вбивства у 1996 році Євгена Щербаня загрожує подальшим погіршенням відносин між Києвом та Заходом. Це неприємна несподіванка, оскільки у ЄС зараз тривають дискусії, чи варто пом’якшити свою позицію щодо засудження Тимошенко у 2011 році за звинуваченнями у перевищенні влади та службових повноважень. Її ув’язнення є головною причиною, чому угода про вільну торгівлю та асоціацію залишається непідписаною, хоча й її текст давно узгоджений.
Повний текст статті "Україна: вибір між європейськими обіймами і російською ведмежою хваткою" читайте на iPress.ua.
