"У найближчі тижні чи місяці українські війська можуть перемогти. І хоча шлях до перемоги непростий, але він, швидше за все, проходить через Крим", – пишуть Джон Гербст і Деніел Фрід у Washington Post.
Як зазначають автори, багато західних політиків вважають, що Крим є червоною лінією росії – єдиним територіальним здобутком, який вона ніколи не віддасть. Сама росія ж постійно про це наголошує своїм західним співрозмовникам. Але на їхню думку, Крим – найголовніший і найважливіший важіль. Це саме те місце, де Україна повинна здобути перемогу на полі бою, і довести цю війну до успішного завершення.
Автори дотримуються такої ж думки щодо необхідності перерізати сухопутний коридор з росії до Криму, як і генерали Бен Ходжес чи Мік Раян. У разі успіху, переконані вони, такий крок може стати вирішальним. Він розділив би російські сили, зосереджені на півдні України, і навіть потенційно поставив би сам Крим у вразливе становище.
Попри те, що кремль встиг окопатися й побудувати оборонні лінії, подекуди вони зроблені поспіхом і неякісно. І як зазначають Джон Гербст і Деніел Фрід, деякі російські блогери охрестили ці крихкі укріплення "лінією Фаберже", на честь яєць Фаберже (мабуть, бо дорого і без користі – iPress).
Український наступ, який поставив би Крим у зону досяжності української артилерії, створив би величезну і дорогу логістичну проблему для російського президента путіна. Його військова і цивільна адміністрація на півострові опинилася б під великою загрозою, якби Україна також змогла повністю зруйнувати або навіть тримати під постійним вогнем міст через Керченську протоку, що з'єднує Крим безпосередньо з росією. Така невдача мала б політичні наслідки для москви, вважають американські експерти, а тріщини, які зараз спостерігаються в путінському режимі, поглибилися б.
Автори нагадують, що Прігожин навіть почав звинувачувати російську еліту в поразці росії у війні. Як зауважив авторам у приватній розмові один високопоставлений американський офіцер, російські військові здаються крихкими.
На думку Джона Гербста та Деніела Фріда, росія адаптувалася до цієї війни нерівномірно. Попри прогнози багатьох оглядачів, москва суттєво не переглянула свою тактику після поразки під Києвом і Харковом торік. Це було очевидно під час її атак "живою силою" на Бахмут останні декілька місяців і катастрофічної бронетанкової атаки на Вугледар у січні. Зусилля кремля мобілізувати більше військ після політично дорогої "часткової мобілізації" минулої осені поки що не дали бажаного результату. росія продовжує відчувати значну нестачу зброї і боєприпасів, що посилюється санкціями та експортними обмеженнями.
Втім, американські експерти все ж радять не недооцінювати виклики, що стоять перед українськими військами в найближчі тижні і місяці, попри те, що російські лінії можуть виглядати слабкими, їх все ж легше захищати, аніж атакувати. Можливо, російські збройні сили не так швидко адаптувалися до реалій сучасної війни, як українські, але все ж таки наловчились. Вони стали кращими в радіоелектронній боротьбі – у притупленні українських атак і нанесенні власних ударів по українських позиціях.
Проте Джон Гербст та Деніел Фрід Тим хоч і розуміють, що це буде складним завданням, все ж, на їхню думку, перерізати сухопутний міст можна. З додатковими запасами далекобійної артилерії і ракет, а також з більшою кількістю бронетехніки і винищувачів, Київ мав би хороші шанси прорватися вже цьогоріч. російські склади озброєнь наразі розташовані більш ніж за 60 миль за лінією фронту, просто поза зоною досяжності ракетних комплексів HIMARS. Додаткові поставки зброї з принаймні такою ж дальністю, як у британських ракет Storm Shadow, могли б змінити ситуацію. Окрім знищення шляхів постачання, така зброя також може бути використана для знищення баз на Кримському півострові, з яких іранські безпілотники завдають руйнівних ударів по українській інфраструктурі. А винищувачі F-16, які можуть почати надходити трохи пізніше цього року, забезпечать вкрай необхідну повітряну підтримку в умовах, коли наземні операції набирають обертів.
У будь-якому випадку, вважають автори, Захід не має купуватися на аргумент, що путін ніколи не здасться, і що Україна повинна врегулювати війну на умовах кремлівського диктатора. Вони нагадують, що в минулому росії доводилося миритися з поразками у війнах. Кримська війна, російсько-японська, Перша світова і вторгнення в Афганістан – лише чотири показові приклади. Війна в Україні не буде винятком. Військову поразку у війні за власним вибором нелегко проковтнути будь-якій країні. Але вона також не є екзистенційною.
Джон Гербст і Деніел Фрід переконані, що серйозний тиск на Крим – це найшвидший спосіб закінчити війну на прийнятних для України умовах. Київ не хоче перемир'я, яким москва скористається, щоб переозброїтися і відновити війну в більш сприятливий час. Лише така гучна поразка змусить росію нарешті визнати Україну як цілісну суверенну державу.
З іншого боку, наголошують експерти, патова ситуація, породжена надмірною обережністю Заходу, лише заохотить путіна продовжувати спроби і без потреби продовжувати мерзенну російську агресивну війну.
Про авторів: Джон Гербст – старший директор Євразійського центру Атлантичної ради, був послом США в Україні з 2003 по 2006 рік – під час Помаранчевого майдану.
Деніел Фрід – видатний науковий співробітник Атлантичної ради, працював помічником держсекретаря США у справах Європи та входив до Ради національної безпеки при президентах Біллі Клінтоні та Джорджі Буші-молодшому. Був послом США в Польщі у 1997-2000 роках, а у 80-тих – співробітником Управління у справах Радянського Союзу в Державному департаменті США.
Джерело: Washington Post
