Українська війна, 2-3 вересня.
Привіт всім!
Я "сиджу" тут на досить великій кількості даних, накопичених за останні два дні. Справа не в тому, що є багато "фактів": контроль безпеки настільки жорсткий — і до того ж з обох сторін — що практично неможливо взагалі щось перевірити. Тим не менш, вважайте, що настав час "наважитися" і спробувати реконструювати те, що відбувається в Херсонській області зокрема.
Спочатку. Чим більше я читаю та переглядаю різні російські "описи", "звіти" та "оновлення", тим більше переконуюся, що український контрнаступ у Херсоні розвивається досить добре (подробиці нижче). Дійсно, росіяни — повільно, дуже повільно — впадають у відчай.
Чому так? Справа не тільки в тому, що зростає кількість свідчень (навіть якщо досі немає "беззаперечних доказів") щодо українських успіхів, але й деякі топові російські джерела змінили свою поведінку приблизно на 180 градусів, "за ніч" — майже як російські експерти пояснюють поведінку росії… хм… "Українські" боєприпаси, як вони стверджують, були націлені на Запорізьку АЕС. Тобто: від плачу про відсутність загальної мобілізації та нарікань на некомпетентність шойгу перейшли до "все добре". Дійсно: "краще не могло бути". Крім того, маса російських "онлайн-експертів" публікує нескінченну кількість наукової фантастики лише про два пункти всієї цієї війни. Перше – це, по суті, купа "наукової фантастики" про "спланований і підготовлений МІ6" український штурм Запорізької АЕС; другий – про бої на Інгулецькому плацдармі між Давидовим Бродом, Андріївкою та Білогіркою (північний захід Херсонської області). У той же час більшість або вимагає інформації про те, що відбувається, або мовчить намертво про події деінде — особливо про південний Херсон.
Це може звучати як "онлайн-психоаналіз" (який я так зневажаю), але слід мати на увазі не лише рівень, до якого режим путіна контролює будь-які ЗМІ в росії, а й рівень ілюзій цілої маси росіян, які все ще беруть участь у моніторингу та коментуванні цієї війни, також спадає. Раніше вони обговорювали досвід бойових дій, наступ на те чи інше місце. Нині дискутують про те, чи є Україна нацією, про чорну магію, геїв-сатаністів і зомбі-солдатів на наркотиках, або публікують такі заяви, як "українські військові відступають з позицій на багатьох напрямках" — без жодних подробиць.
Ось чому не варто дивуватися, коли "вище командування" у Москві стверджує, що вони знищили 44 M142 HIMARS ЗСУ (це близько 270% від числа HIMARSів доставлених в Україну). Подібна ситуація і з українськими ВПС: байдуже, чи Словаччина досі не доставляла Києву свої МіГ-29. Важливо те, що "вище командування" вже зараз на 1000% впевнені, що вони знищили не лише всю українську ВПС, а й усі МіГи та Сушки, які їм поставили Болгарія, Чехія, Польща та Словаччина.
Підсумок повідомлень полягає в тому, що росія (досі) сильна, а путін виграє війну. Неважливо, що насправді відбувається. Крапка.
А тепер повернемося до серйозних новин… Думаю, чимало українців захочуть оновити свою "інформацію" про генерал-лейтенанта Михайла Зусько. Колишній командир 58-ї ОДА, він не був арештований, ані звільнений, а тим часом призначений начальником штабу Західного військового округу. Таким чином, він зараз поза битвою в Україні, але має прямий зв’язок з путіним (який досі повністю ігнорує Шойгу, Герасимова та — більшу частину часу — Південний військовий округ, а натомість займається мікроменеджментом війни безпосередньо з польовими командирами).
Повітря
Ситуація в повітрі залишається заплутаною, перш за все тому, що обидві сторони оприлюднюють абсолютний мінімум інформації. Мені знадобиться ще кілька днів, щоб зрозуміти, що саме відбувається. Проте, деякі "перші ознаки" повинні бути очевидними з того факту, що українські БПЛА Bayraktar повертаються до "лоскотання танків" безпосередньо над лінією фронту.
"вище командування" заявило (про збиття – IPress) вчора двох українських Су-25 та МіГ-29 (а потім ще "один переобладнаний для використання американських протирадіолокаційних ракет HARM"… такі модифікації завжди неприємні для вищих російських генералів) — усі в районі Андріївки. Українці повідомили про 18 бойових вильотів, та один Су-25 росіян назвали "збитим в районі Херсона".
Сьогодні вранці українська ППО заявила про збиття п'яти крилатих ракет 3М54 "Калібр", які наближалися до Дніпра. Зізнаюся, ця цифра мене бентежить: бойові кораблі та підводні човни Чорноморського флоту зазвичай стріляють "по чотири". Таким чином, ви не можете перестати дивуватися: "а де інші три?"…. Звісно, можливо, три вийшли з ладу, бо це вже згадувалося кілька разів: росіянам так відчайдушно не вистачає крилатих ракет, що вони стріляють разом чим попало.
ОНОВЛЕННЯ: згодом офіційний Київ збільшив загальну суму до "9 калібрів". Таким чином, я б сказав, що скоріш за все було рівно вісім.
Битва за Донбас
Харків… Для громадськості росіяни повідомляють про незавершений український наступ у районі Харкова та прибуття туди своїх підрозділів, оснащених найсучаснішою технікою, тоді як росіяни останні кілька днів обстрілювали майже кожне село від села Удів на північному заході, через Харків (де були уражені виключно цивільні об’єкти), вниз до села Перемоги. Іншими словами: росіяни фактично намагаються використати заклопотаність України Херсоном та намагаються витіснити підрозділи територіальної оборони, які утримують Дементіївку, Великі Проходи та Мале Веселе, бомбардуванням — хоча без прямого ураження жодного з них.
Ізюм… є повідомлення лише про незначну активність, включно з обстрілами росією Нової Гусарівки, Бражківки, Красонпілля, Долини та Богородичного.
Слов’янськ-Сіверськ… незважаючи на всі можливі заяви всіх можливих шанувальників путіна за останні три місяці: все ще не під контролем росії ("великий сюрприз"….) Дійсно, росіяни, здається, не можуть убезпечити навіть Верхньокам’янське, хоча там немає українських військ всередині села.
Бахмут… тут набагато гарячіше. росіяни продовжують обстріли та штурм Соледару та Бахмутського. Дійсно, здається, у них є траншеї на східній стороні обох сіл. Щоправда, вчора вдалося відбити черговий штурм східного Бахмута, вздовж дороги Т0504. Південніше… міг би скопіювати мої звіти ще в липні: росіяни (досі) атакують Веселу Долину та Зайцеве. Вчора їм вдалося увійти в Кодему. Останнім часом росіяни скаржилися на те, що "м’які" підрозділи української територіальної оборони в районі Бахмута замінюють на регулярні частини, оснащені західною зброєю, і вони створюють їм багато проблем лише своєю інтенсивною патрульною діяльністю.
Лінія розмежування... найбільшою новиною за останні кілька днів було те, що сепаратистам вдалося перетнути трасу М20 і атакувати Красногорівку, на північ від Авдіївки. Українські позиції втрималися, але сепаратисти зараз закріпилися на південний захід від траси М20. Приблизно через місяць після оголошення про захоплення Пісків росіяни, здається, змусили українців залишити свої позиції там і відійти до Первомайського, але, здається, не зайняли руїн Пісків.
Не знаю, чи це з Донбасу, але цікаве порівняння між МСТА-С і самохідною гаубицею "Краб" (польського виробництва). (Дивитися)
Херсон… Враховуючи, що за останні два-три дні обидві сторони оприлюднили лише мінімальні "оновлення", я б сказав, що "дуже ймовірно" (навіть якщо "все ще не впевнений"), що ситуація така:
Північ
- Високопілля: 70–80% території має бути під контролем України, але росіяни все одно намагаються контратакувати та або врятувати щось зі своїх позицій, або вивести звідти свої вцілілі ВДВ (непросто, тому що українці знаходяться на обох флангах свого коридору до руїн цього місця); тому українці досі повідомляють про напади росіян на сусіднє Потьомкине (яке, очевидно, залишається під контролем України).
- Ольгине: українці всередині, але ще не контролюють;
- Нововознесенське: здебільшого під контролем України, але росіяни все ще можуть бути присутніми в його південно-західному кутку (вони повинні, інакше те, що залишилося від ВДВ у Високопіллі, було б відрізано).
- Золота балка: українська, і — навіть краще, але майже непомічена публікою.
- Михайлівка: українська (це десь 10 км вниз по Дніпру від Золотої Балки).
Підсумок: частина позицій російських сил із західного боку ще тримається, а ось уздовж Дніпра зруйновані. Питання лише в тому, чи вистачить українцям військ, щоб скористатися цим успіхом і просунутися далі на південь — чи може бути, що вже занадто пізно для такого (додаткового та швидкого) просування?
Центр/Інгулецький плацдарм
Андріївка: українська;
Лозове: українське;
Сухий ставок: український (тобто всі російські повідомлення про повернення місця були фантастикою);
Костромка: йшла боротьба за контроль 1 вересня, тим часом під контролем України (тобто росіяни повідомляють про свої контратаки на це місце);
Брускинське: українське (це місце було найбільшою проблемою і причиною того, що українці ще 29–30 серпня "лише здійснили рейд" далі на південний схід, у напрямку Т2207; тим часом росіяни повідомляють про свої контратаки на цьому місці).
Як було оголошено на початку цього звіту, це сфера, на якій зосередилася більшість російських "моніторів" протягом останніх кількох днів. Вчора і сьогодні вранці наголошувалося на "поверненні ініціативи" і говорилося про "контрнаступ" (на Костромку, Брускинське Андріївку, Лозове). Перепрошую, але це нав’язує кілька запитань:
a) коли вони втратили ініціативу (вони ніколи не повідомляли про це, то чому наголошувати на цьому зараз)?
б) чому їм потрібно відновити ініціативу (якщо вони ніколи не повідомляли про її втрату)?
в) як виходить, що вони "зараз" (станом на пізній вечір 2 і на початку 3 вересня) "розпочинають контрнаступ" — коли ті самі російські джерела повідомляли точно те саме ще 30 серпня…?
Не соромтеся робити власні висновки.
Південь
- Зелений Гай: український;
- Тернові Поди: українські;
- Любомирівка: спірно (українці всередині, але ще не контролюють);
- Барвінок: український;
- Крутий Яр: боротьба;
- Киселівка: боротьба;
- Благодатне: боротьба (українці всередині, але ще не контролюють; росіяни оприлюднили відео з БПЛА, на якому показано артилерійські удари по українському механізованому підрозділу приблизно за 3–4 км на захід від Благодатного, що спонукало багатьох людей до передчасних висновків; однак відео фактично показало, що російський вогонь був неточним і недостатньо швидким: українці відійшли, втративши один БТР);
- Солдатське: боротьба;
- Паришеве: боротьба;
- Правдине: українське (насправді росіяни повідомили, що українці просунулися далеко за це село, але потім їх "відкинули на лінію Благодатне-Правдине");
- Томина балка: українська (це було найглибше проникнення українців у цю частину Херсонської області, вже в перший день цієї операції; здається, що це коштувало ВДВ двох її БТГ, обидві зменшені приблизно до 50–60 чоловік, втрати російської артилерії на цьому напрямі також були великими);
- Олександрівка (на узбережжі): українська (хоча деякі росіяни стверджують, що в їхніх руках).
Крім вище сказаного, дуже важливим видається наступне: російські війська, схоже, відмовилися від будівництва баржового мосту під Антонівським мостом. Звичайно, це може бути тимчасова перерва, поки вони не знайдуть достатньо військ і матеріалів для продовження роботи. Натомість росіяни постійно "перекачують" додаткове обладнання та постачання на західну сторону Дніпра за допомогою кількох поромів — і не лише в районі Херсона, а й у кількох інших точках вище по річці (принаймні) до Берислава. Тому українці також неодноразово обстрілювали Нову Каховку та Козацьке. Додаткові війська доставляються гелікоптерами Мі-8 (завжди в супроводі Ка-52 і Мі-28, як видно з фото нижче).
У свою чергу українці неодноразово — і щільно — обстрілюють цей район. Ще 1 вересня, наприклад, було відомо, що вони влучили в колону РСЗВ БМ-27 або БМ-30, і її боєприпаси розлетілися, спричинивши сильний вибух. Вчора ввечері та сьогодні вранці потужні вибухи лунали з районів Херсона та Нової Каховки.
росіяни все ще мають деякі резерви в Херсоні (місто), і регулярно реагують на будь-яку нову атаку України, відправляючи їх (автоколонами) у напрямку лінії фронту. У свою чергу українські партизани та ССО або повідомляють про такі переміщення, або навіть влаштовують на них засідки. Українські HIMARSи і далекобійна артилерія також б’ють по штабам і складам постачання.
Підсумок: так, немає жодних великих "зачисних маневрів", немає швидкої маневрової війни у стилі фон Манштейна чи Жукова, але, ну, нічого цього в цій війні немає вже з часів російського прориву під Ізюмом, ще у квітні. По-перше, після п’яти днів цього наступу не можна заперечувати, що українці виступили набагато краще, ніж, скажімо, росіяни, сепаратисти та ПВК у районі Сіверського за останній місяць (не кажучи про район Слов’янська за останні три місяці). Таким чином, персонажі, які описують цей наступ як "провал" (особливо через відео, на яких українські війська "стріляють через перешкоду" без прицілювання), можуть або захотіти ще раз перевірити перехресну атаку, або просто утриматися від коментарів (та/або малювання науково-фантастичних карт).
