"Вибачте", що повернувся до обговорення подій у Сирії, "замість" (як, власне, і анонсував) "повернення" в Україну. Проте, як мейнстрім, так і соціальні мережі "вибухнули" всілякими фейковими новинами про Сирію та залучені сторони, і є так багато запитань і прохань про додаткові подробиці, що я не можу не відповісти на них прямо зараз.
Фундаментальним питанням є питання про те, хто за межами Сирії підтримує кого всередині країни і чому. Отже, тут я спробую сформулювати максимально просте пояснення.
Хто, кого і чому. Сирійські повстанці
КВО (колишній ФАТХ Мобін): ХТШ та 13 інших фракцій. Підтримуються Катаром, але не підтримуються і не контролюються Туреччиною. Вони розпочали наступ в Ідлібі (27 листопада), звільнили Алеппо і наразі наступають на Хаму.
SNA (Hawr Killis): десятки інших повстанських фракцій; підтримуються Туреччиною і контролюються Туреччиною. SNA навіть не були поінформовані про цей наступ і "приєдналися" до нього лише 30 листопада. Вони відрізали "коридор" PKK/YPG від Алеппо до Манбіджа; вони звільнили авіабазу "Кверес" і Дейр-Хафер.
Прихильники Асада і КВІР у соціальних мережах стверджують, що обидві організації підтримуються Туреччиною. Всі наявні докази свідчать про те, що лише SNA підтримується Туреччиною. Однак, головними силами у цьому наступі є сили КВО. Вони не підтримуються Туреччиною. Згідно з контактами у КВО, Ердоган був поінформований про наступ через турецьку військову розвідку (MIT) ще в жовтні. Кажуть, що Ердоган здав це путіну, і саме тому 14-17 жовтня 2024 року росіяни потужно бомбардували західний Ідліб, вбивши десятки мирних жителів. КВО промовчала, дочекалася іншої нагоди, а потім почала діяти – цілком самостійно.
Двоє польових командирів КВО: Абу Хассан (ХТШ, ліворуч) і Абу Мундхір (Ахрар аш-Шам) на північ від Хами два дні тому.
Прихильники Асада і КВІР, а також різні персонажі, які люблять представляти себе "фанатами Ізраїлю" у соціальних мережах, стверджують, що "понад 80% повстанців" є "іноземними джихадистами". Ба більше, що вони є "підтримуваними Туреччиною джихадистами Аль-Каїди".
Немає сумнівів (це ніколи не було таємницею), що до складу ХТШ – частини КВО – входять Ісламська партія Туркестану (також "Бригада Туркестану", уйгури з КНР); Xhemati Alban (албанські снайпери); Fursan Tactical (турецький спецпідрозділ); Yurtugh Tactical (уйгурський спецпідрозділ); і Muhojir Tactical (узбеки). Це невеликі підрозділи (50-100 бійців): за винятком Fursan Tactical (який захопив у PKK/YPG АБ "Найраб"/МА "Алеппо"), більшість із них беруть участь у проведенні тактичної підготовки КВО, а не у бойових діях.
Боєць тактичної групи Yurtugh Tactical, що тренує війська КВО.
Найголовніше: щонайменше 90% ХТШ складають громадяни Сирії. Відповідно, вже зараз частка сирійських громадян у ФАТХ Мобін перевищувала 95%, а тепер, коли до неї додалися ще щонайменше дев'ять сирійських повстанських фракцій (деякі з них "відійшли" від SNA), цей показник ще вищий (за винятком персонажів, переконаних, що "можливо, 500" – це "80% від 60 000+"... неважливо, де і хто вони, але для екстремістів будь-якого штибу: математика і фізичні закони не мають значення...)
Цілі повстанців. Роль Катара та ідеологія
Це тема, щодо якої існує майже повна плутанина. Очевидно, що де-факто всі відомі "журналісти" у провідних ЗМІ, незалежно від того, де вони працюють, не можуть сказати, хто і які цілі та плани має в Сирії. Кількість сміття, що пролітає через соціальні мережі, можна виміряти "ескадрами кораблів"...
Насправді, як ми вже тричі пояснювали, цілі повстанських угруповань залежать від двох чинників:
а) чи підтримує їх якась іноземна держава; і
б) чого хоче ця іноземна держава?
Фінансову підтримку ХТШ надає Катар. В якому саме обсязі – незрозуміло. Але можна вважати, що досить багато.
Наприклад, якщо простежити за акаунтами сирійських активістів у соціальних мережах лише за цей рік, легко помітити, як вони гірко скаржилися на те, що ХТШ обкладає податками сирійців (навіть вимушених переселенців) у західному Ідлібі, на її корумпованість і некомпетентність. Ось хороший приклад (прокрутіть вниз до дописів за березень, квітень, травень).
Потім, зверніть увагу: в середині жовтня, якраз у той час, коли, як зараз кажуть, мав розпочатися початковий наступ – "бум": всі подібні скарги одразу припинилися.
Тим часом у служб, підпорядкованих ХТШ, є гроші на розмінування, ремонт доріг, відновлення електропостачання (зокрема й для Алеппо, яке є найбільшим містом Сирії, і до якого "асадівці" подавали електроенергію приблизно на 1 годину на добу), відновлення телекомунікацій тощо. Вони також перебувають у процесі відновлення місцевої поліції.
Не менш важливою є ідеологія. Так, ядром ХТШ є колишня "Джабхат ан-Нусра". Ця організація внесена до списку терористичних організацій США, і Пентагон лише вчора повторив, що вважає їх "джихадистами". У випадку з Пентагоном це не є несподіванкою. З причин, пояснених більше року тому, ще 2012-го тамтешні примітиви оголосили все повстання проти режиму Башара Асада "підбурюванням Аль-Каїди".
І так, лідер ХТШ, Джоулані – холоднокровний, розважливий, владолюбний і безжалісний персонаж. У цьому немає жодних сумнівів. Можу розповісти вам історії, які мені доводилося чути про нього та його головних помічників від знайомих і друзів із Сирії, які сиділи разом з ними у Сєдній у 2008-2011 роках, і як такі (і тоді ще "майбутні") "благородні воїни ісламу" (зокрема кілька наступних "емірів" Даеш, тобто ІД/ІДІЛ), відзначилися в крадіжках чистої білизни інших ув'язнених...
Однак за останні 5-6 років Джоулані викристалізував нову доктрину. Він перейшов від (не)використання ісламу для диктування нормативного порядку всієї держави і суспільства й нетерпимості до будь-яких інших релігійних груп до використання ісламу як інструменту національного відродження Сирії (не дивно: згідно з переписом 2004 року, 85%+ сирійців були мусульманами-сунітами). Сьогодні він не прагне нав'язати іслам усім, хто живе в Сирії (і ніколи не прагнув "вести джихад по всьому світу"; це також стало причиною розриву між ним і Аль-Каїдою ще у 2013 році). Саме тому активісти КВО наполегливо працюють над поширенням цього нового меседжу і на звільнених територіях. Крім того, незалежна цивільна організація "Білі каски" розширює свої пошуково-рятувальні операції від Ідлібу до Алеппо.
...Саме тому протягом останніх 6-7 років ніхто не чіпає християнську і друзьку меншини на заході Ідлібу, а також шиїтів Нуболу і Захри, римо-католицьких, ассирійських і грецьких християн Алеппо, курдів району Шейх Максуд в Алеппо (за винятком PKK/YPG: їхні підрозділи отримали можливість вільно евакуюватися до району Манбідж, що контролюється підтримуваним США конгломератом PKK/YPG/SDF).
...за винятком тих випадків, коли їх бомбардують росіяни та "асадівці", звісно...
Навпаки, повстанці SNA (тобто ті, що перебувають під контролем "Хавр Кілліс") "не можуть не підкорятися" турецькому командуванню. Кілька днів тому вони без суду і слідства стратили кількох "асадівських солдатів" на широко опублікованому відео, і вже публічно заявляють про свій намір напасти, наприклад, на Манбідж, що контролюється PKK/YPG/SDF. Ніби для того, аби "підкреслити" цей намір, два дні тому артилерія турецької армії обстріляла район Манбіджа, щоб вбити Ясара Челіка, одного з вищих командирів конгломерату PKK/YPG/SDF.
У відповідь (підтримувана США частина) PKK/YPG/SDF без суду і слідства стратила близько 20 захоплених нею повстанців SNA і зараз проводить операцію з примусового вербування молодих арабів на північному сході Сирії, що перебуває під її контролем.
Примітка: Тим часом КВО витіснила SNA з Алепської ТЕС, а також вимагає передати їй АБ "Кверес" (очевидно, з усім захопленим там важким озброєнням, включно з одним ЗРК S-125/SA-3).
Своєю чергою SNA тим часом захопила водонасосну станцію на північному березі озера Асад (на річці Євфрат): будемо сподіватися, що це допоможе поліпшити водопостачання міста (наразі воно має воду лише приблизно 3 години на день, оскільки ще 2015 року росіяни розбомбили головний центр водопостачання, вважаючи його "табором ІДІЛ").
Яке відношення мають новини про бомбардування США "позицій режиму і КВІР" в "районі Хашама"?
Ніякого. Щонайбільше, та частина PKK/YPG, яка підтримується США (у вигляді "Сирійських демократичних сил"), використовує слабкість "асадівців" і КВІР, щоб атакувати і захопити так звану "кишеню Хашам". Це відносно вузький "плацдарм", створений КВІР у 2017 році безпосередньо на схід від Дейр-аз-Зора на сході Сирії, на лівому/східному березі річки Євфрат.
(Звісно, SDF пояснюють це "закликами місцевого населення звільнити їх від "асадівщини" і подібними нісенітницями, але насправді місцеві жителі вимагають, щоб Асад прийшов і врятував їх від PKK...)
Чи підтримує КВО Хамас?
Через те, що війська КВО підняли великі прапори сирійської революції і Палестини на цитаделі Алеппо, а особливо через те, що один із колишніх балакунів Хамасу, який проживає за кордоном, опублікував два дні тому відео, в якому проклинає КВІР і "Хезболлу" та висловлює свою підтримку КВО, тепер всі можливі "асадівські" і КВІРівські "шишки" (включно з деякими "шанувальниками Ізраїлю") стверджують, що КВО "підтримує Хамас".
Типу: "подивіться на Ізраїль і Захід, вони вам не друзі".
Факт: Хамас і прихильники Асада ніколи не були "друзями". Враховуючи фундаментальні відмінності в їхній ідеології (зокрема той факт, що режим Асада завжди підтримував Народний фронт визволення Палестини, а також створив "Палестинську визвольну армію" як власну маріонетку ще у 1967 році), це не дивно.
Ба більше, прапор, про який йдеться, насправді є прапором Організації визволення Палестини та тепер Палестинської автономії – тобто не прапором Хамасу і тим більше не прапором загалом Палестини.
Проте я не зміг знайти жодних відповідних заяв від КВО. Якщо ви знайшли щось: я уважно слухаю.
Чи "переходить Асад на інший бік", повідомляючи Ізраїлю, що він збирається витіснити КВІР із Сирії в обмін на підтримку Ізраїлю і/або США проти повстанців (КВІР)?
Я знаю, що про це заявляла саудівська газета з різко антиіранською позицією, і це широко цитувалося у соціальних мережах. Деякі ізраїльські ЗМІ, схоже, просто купилися на цю історію, без будь-якої перехресної перевірки. Не маю жодного уявлення, чому: я не чув нічого подібного з жодного надійного джерела.
Насамперед щось подібне означало б, що Асад визнає ізраїльські претензії на Голанські висоти. Факт: він не переживе – ні політично, ні фізично будь-якого такого рішення. Воно миттєво перетворило б його з "рятівника Сирії" на зрадника, і найперше – у лавах його власних прихильників.
Ба більше, тут не можу не нагадати: навіть якщо КВІР і вважає Сирію "іранською провінцією", то навряд чи дозволить йому це зробити. Я сумніваюся, що він дозволить комусь вигнати його "з іранської провінції Сирії просто так" і неважливо, чи це буде "просто" Асад, чи Нетаньягу, чи "святі Петро і Павло". Хоча, як відомо, американські чиновники навіть не можуть знайти в Сирії "КВІР" (якщо це і змінилося, то лише з учорашнього дня).
Чи евакуював російський флот порт Тартуса?
Дехто стверджує, що російський флот евакуювався з порту Тартус і підкріплює це супутниковими фотографіями, на яких видно порожні доки. Я в цьому не впевнений. Наскільки мені відомо, останні кілька днів російська Середземноморська флотилія проводила навчання з бойовою стрільбою у східному Середземномор'ї. Це звичайна практика, коли кораблі спочатку "заповнюють доки" перед такими навчаннями, завантажують боєприпаси і паливо, а потім "доки порожніють", коли кораблі відходять.
Чи евакуює ВКС АБ "Хмеймім"?
Дехто каже, що ВКС евакуює авіабазу "Хмеймім". Доказом цього мають бути супутникові фотографії, які показують присутність одного А-50 СРДЛО і двох Іл-20 станом на жовтень, а на початку грудня – жодного (див. нижче).
Я не впевнений. Цілком можливо, що всі три літаки перебували "просто в повітрі", коли були зроблені останні фотографії. Тим більше, якщо вони брали участь у вищезгаданих навчаннях.
Примітка: загалом, починаючи з 27 листопада, де б і коли б не атакували КВО, росіяни завжди першими тікають. За винятком двох своїх позицій на півночі Ідлібу (обидві були захоплені повстанцями), вони першими втекли з Алеппо, з АБ "Кверес", з Ас-Сафіри і Ханасіра. Вони також втекли із Сукайлабії та Мухради – двох християнських міст на півночі Хами.
Вони тікали так наполегливо, що залишили після себе кілька MRAPів і, як стало відомо вчора, цей сучасний радар раннього попередження/спостереження 48Y6-K1 "Подльот", захоплений (неушкоджений, хоча і в складеному стані) на горі Кафра (пагорб, з якого відкривається вид на Хаму):
Чи тренувала і чи оснащувала Україна бойову групу ФАТХ Мобін безпілотними літальними апаратами?
Я знаю, що деякі українські ЗМІ хизуються такими повідомленнями, але, по суті: в масі своїй це ніщо інше, як нісенітниця.
Факт залишається фактом: ХТШ почала використовувати БПЛА в атакувальних цілях ще наприкінці 2017 року (тобто задовго до того, як Україна навіть подумала про це).
Це неможливо для тупих джихадистів? Та ні, звичайно. Ось посилання з доказами (посилання, які демонструють, що вже до 2018 року використання FPV з метою нападу було частиною тактики ІДІЛ):
Однак, майже напевно, українська ГУР має контакти з КВО і має або мала певну присутність у західному Ідлібі. За словами повстанців, ГУР допомогла надати детальну інформацію про механізм скидання бомб з БПЛА, "надавши файли для 3D-друку, щоб виготовити носій бомби, хвіст і боєголовку", а також "детальну інформацію про передачу сигналів і наведення на ціль". Тут, так би мовити, "з перших вуст":
Скільки бойових літаків у росіян в Сирії?
Невідомо. Саме у відповідь на FPV-атаки ІДІЛ у 2017-2018 роках росіяни побудували низку "укриттів" для своїх бойових літаків на авіабазі "Хмеймім". Відтоді неможливо підрахувати, скільки з них зайнято і якими літаками. Єдині частини бази, які добре видно, – це платформа QRA (зазвичай на ній стоять чотири Су-27, або чотири Су-30, або чотири Су-35), і велика злітна смуга на південному сході, на якій зазвичай стоять Іл-20 і А-50.
Інша річ, яку я знаю, це те, що два дні тому москва відправила чотири перехоплювачі Су-27 на авіабазу "Хмеймім".
У якому стані перебувають сирійські арабські військово-повітряні сили, і скільки у них літаків?
Загалом, ВПС Сирії перебувають у такому ж стані, як і збройні сили Асада: так, останні 5-6 років росіяни допомагали запчастинами і навчанням, але корупція, некомпетентність, брак фінансування і, як наслідок, брак підготовки роблять їх не більш боєздатними, ніж 6, 7, 8 років тому. Тільки літаки ще старіші і більш зношені. Судячи з наявних фотографій цього періоду, вони мають приблизно такий вигляд (і це без урахування всіх L-39, захоплених на авіабазах "Кверес" і "Найраб"):
- 13 L-39ZO
- 15 L-39ZA
- МіГ-23БН: 2
- МіГ-23МФ/МЛ/МЛД: 17
- Су-22: 30
- Су-24МК2: 12
В середньому, менше 50% із них є "повністю боєздатними" у будь-який час.
Чи правда, що лівійський "маршал" Хафтар подарував Асаду 4-5 літаків Aero L-39 в обмін на те, що ВПС Сирії навчатимуть його пілотів?
У 2022 році Хафтар дійсно відправив групу молодих лівійців до Сирії на навчання. Однак невдовзі після початку цього проєкту літак L-39 з лівійським студентом і сирійським інструктором розбився, в результаті чого обидва загинули. Наскільки мені відомо, незабаром після цього проєкт було скасовано. Холодний факт полягав у тому, що Сирійські ВПС не могли запропонувати необхідну якість підготовки на цьому типі літаків.
І найголовніше: кількість колишніх лівійських L-39, про які відомо, що вони перебувають у Сирії, занадто велика. Я нарахував щонайменше шість, якщо не вісім і більше на АБ "Найраб" і "Кверес". Сили Хафтара контролюють східну Лівію, і у них майже не було L-39 – тому що більшість із них традиційно базувалися в Тріполі і Місураті і охоронялися силами, лояльними до (міжнародно визнаного) уряду в Тріполі. І вони не обмінялися жодним літаком з режимом Асада.
Колишні лівійські L-39 легко впізнати за камуфляжним малюнком, який залишився таким самим, як і до поставки з Чехословаччини у 1980-х роках. Уважні спостерігачі також помітять національну емблему у вигляді зеленого поля, нанесеного посередині плавця (національна емблема Лівії з 1977 до 2011 року).
Нарешті, присутність колишніх лівійських L-39 в Сирії (спочатку на авіабазі "Кверес", а потім і на авіабазі "Найраб") можна простежити щонайменше з 2017 року. Задовго до угоди між Хафтаром і Асадом. Відповідно, щонайменше так само ймовірно, що лівійські L-39 були поставлені до Сирії ще у 1982-1983 роках, коли Каддафі, як відомо, передав Сирії кілька літаків МіГ-21біс і МіГ-23МС (щоб частково замінити втрати, яких зазнали сирійські ВПС під час бойових дій в Лівані 1982 року).
Для порівняння, "справжні" сирійські L-39 мають камуфляж оранжево-пісочного і синьо-зеленого кольорів (часто розмитий до бежевого і різних відтінків зеленого), який стандартизований і використовується на заводі у Найрабі щонайменше з 1970 року.
