Це не було неминучим. Це війна, яку обрав Ізраїль. Їй можна було запобігти, вважає автор The Guardian Саймон Тісдалл. Він нагадує, що дипломатичні переговори тривали, коли бомбардувальники вилетіли до Ірану. На думку колумніста, тривалі, незаконні та невиправдані повітряні удари Ізраїлю навряд чи досягнуть заявленої мети – остаточно покласти край передбачуваним зусиллям Тегерана з розробки ядерної зброї, і можуть прискорити її. Вони повинні припинити негайно. Так само Іран повинен негайно припинити свої заходи відплати та відмовитися від своїх ескалаційних погроз атакувати бази США та Великої Британії.
Цей конфлікт не обмежується як торік обміном точними ударами по вузькому колу військових цілей. Він досяг зовсім іншого рівня. Потенційно ніщо не є неможливим. З обох боків гинуть цивільні особи. Лідери стають мішенями. Риторика вийшла з-під контролю. З Ізраїлем, який воює на декількох фронтах, та іранським режимом, що опинився у безвихідній ситуації, Близький Схід як ніколи раніше наблизився до катастрофічного конфлікту.
Причини для війни завжди можна знайти. Коріння великих конфліктів часто сягає десятиліть назад, і це стосується й вендети між Ізраїлем та Іраном, яка бере свій початок від ісламської революції 1979 року. Так звана "тіньова війна" між цими двома країнами в останні роки загострилася. Проте дотепер вдалося уникнути повномасштабного конфлікту. То хто ж винен у цьому раптовому, безпрецедентному вибуху?
Відповідь: троє розгніваних старих чоловіків, поведінка яких викликає серйозні сумніви щодо їхнього судження, здорового глузду, мотивів і навіть психічного здоров'я.
Той факт, що один із них – Беньямін Нетаньягу, прем'єр-міністр Ізраїлю – роками активно прагнув конфронтації з Іраном, не означає, що це мало статися. Той факт, що режим у Тегерані є надзвичайно вразливим після торішніх атак Ізраїлю та поразки його союзника "Хезболли", не виправдовує раптовий напад на його суверенну територію. Інспектори МАГАТЕ заявляють, що Іран порушує зобов'язання за договором. Але це не означає, що можна давати зелене світло війні.
75-річний Нетаньягу не придатний для керівництва Ізраїлем, не кажучи вже про прийняття рішень, від яких залежить життя і смерть його народу. Він не зміг захистити ізраїльтян від терористичних атак 2023 року, а потім ухилився від відповідальності. Він не виконав свою обіцянку знищити Хамас і повернути заручників, але його солдати вбили понад 55 000 палестинців у Газі. Він вторгся в Ліван і Сирію. Тепер на черзі Іран. Де він зупиниться? Чи буде він потім воювати з Туреччиною? Це не виключено.
Війна – це вибір Нетаньягу. Це те, що змушує його вставати з ліжка вранці. Це те, що утримує його та його ультраправих соратників, щодо яких запроваджені санкції Великої Британії, на посадах і поза в'язницею. Його дії завдали надзвичайної шкоди репутації його країни, піджививши антисемітизм у всьому світі. Він стверджує, що Ізраїль бореться за своє існування, але його власне політичне виживання також є головним пріоритетом. Нетаньягу звинувачують у військових злочинах у Газі. Його слід заарештувати, а не захищати і підтримувати, перш ніж будуть скоєні нові злочини.
Аятолла Алі Хаменеї, войовничий верховний лідер Ірану, є другим головним винуватцем. Його слід було відправити на пенсію в Кум ще багато років тому. 86-річний старий сидить на вершині репресивного, корумпованого теократичного режиму, який втратив зв'язок із суспільством і народом, якому нібито служить. Вибори сфальсифіковані, судді підкуплені, цензура ЗМІ є повсюдною. Військова некомпетентність режиму, економічне безгосподарство та жорстоке переслідування молодих жінок, геїв та захисників прав людини, таких як Насрін Сотуде, є загальновідомими.
Як і Нетаньягу, Хаменеї підтримують консерватори-прихильники жорсткої лінії, а реформатори виступають проти нього, але саме він приймає рішення. Його підозріла наполегливість у питанні посилення збагачення урану, незважаючи на відсутність цивільних застосувань, зрештою дала Нетаньягу можливість для маневру. Хоча кажуть, що Хаменеї нездоровий, саме він є головною причиною, чому Іран не відмовиться від своєї ядерної програми. Навіть без нього ідея Нетаньягу про те, що її можна повністю ліквідувати, є фантастикою.
Ця сліпа пляма може стати остаточною загибеллю режиму. В результаті ударів Ізраїлю загинули високопоставлені військові керівники, були пошкоджені ядерні об'єкти. Наступними можуть стати сам Хаменеї і життєво важливий експорт енергоносіїв Ірану. У зверхньому відео Нетаньягу закликав іранців повстати і захопити свою "свободу". Багато хто хотів би це зробити. Проблема з такою порадою, що походить від сумнівного джерела, полягає в тому, що вона може мати зворотний ефект і згуртувати громадськість та арабських лідерів навколо режиму.
Погрози Ірану атакувати американські, британські та французькі бази і кораблі, якщо вони допоможуть захистити Ізраїль, а також закрити Ормузьку протоку, підвищують ризик повномасштабної війни і глобального енергетичного шоку, який може зашкодити Заходу і принести користь росії. Це деякі з прямих наслідків слабкої, хиткої позиції Дональда Трампа.
79-річний Трамп є третьою особою в цій трагедії, якої можна було уникнути. Раніше він заявляв, що воліє домовитися про нову ядерну угоду з Іраном, безглуздо зіпсувавши попередню. Але він не міг визначитися з умовами, а його недосвідчені переговорники постійно змінювали свою позицію. Частково це було пов'язано з тим, що Трамп, як і в випадку з Палестиною та Україною, занадто лінивий, щоб вивчати деталі. Замість цього він імпровізує, покладаючись на інстинкти, які незмінно виявляються хибними. Це робить його легкою здобиччю для таких хитрих політиків, як Нетаньягу.
Слабка некомпетентність Трампа призвела до того, що коли минулого тижня лідер Ізраїлю наполіг, що настав час для тотального нападу на Іран, він поступився. Як зазвичай, після початку нападу американський президент змінив свою позицію, намагаючись приписати собі заслуги та висловлюючи власні порожні погрози. Кожного разу, коли він відкриває рота, Трамп ненавмисно підтверджує підозри Ірану про те, що США та Ізраїль діють у тісній співпраці.
Термінове повідомлення для Кіра Стармера: кожен, хто все ще вважає, що Трамп має хоч найменше уявлення про те, що він робить, коли стикається з великими міжнародними питаннями сьогодення, повинен вивчити тривожні події минулого тижня. Незалежно від того, чи продається він путіну, чи використовує тарифи як зброю, чи псує перемир'я в Газі, чи залякує сусідів, Трамп є цілковитою загрозою. Для Великої Британії набагато краще і безпечніше обійти його і намагатися відтепер діяти якомога незалежніше від США.
Ці розлючені старигани можуть нас усіх вбити.
Джерело: The Guardian
