RSS
ПОЛІТИКА СТАТТІ

Треба вам штикову лопату – обирайте Тимошенко, треба вам совкову лопату – обирайте Порошенка, - Луценко

Друга частина інтерв'ю із Юрієм Луценком
У другій частині інтерв'ю із Юрієм Луценком мова йде про реформи в Україні, як компроміс із сепаратистами, заборону Комуністичної партії і Партії регіонів, тиск громадськості на владу, про те, наскільки ефективно нова влада протидіє сепаратистам на сході України і про свою участь у парламентських виборах.
Треба вам штикову лопату – обирайте Тимошенко, треба вам совкову лопату – обирайте Порошенка, - Луценко Петро Порошенко, Юлія Тимошенко. Колаж: AFP

Читайте першу частину інтерв'ю із Юрієм Луценком "Не страшно, що політик спілкується з олігархом, страшно, коли політик від нього залежить"

Маєте на увазі надання російській мові статусу державної?

В країні є і мусить лишитися єдина державна українська мова і це не підлягає дискусії. Але з огляду на постійні маніпуляції Кремля російській треба надати статус. Я проти статусу офіційної, бо це та сама державна. Думаю, треба проголосити для російської мови статус захищеної державою мови. 

Друга тема – самоврядування. Призначення губернаторів з Києва є рудиментом радянської системи. Це норма Конституції, яку писала партноменклатура. Очевидно, що вони замість "обкому" написали "адміністрацію" і спали в знайомому світі підкилимних ігор. Неправильно, якщо місцевого Голову ОДА навіть не узгоджують з облрадою. Вакханалія, яка відбувається зараз в країні, це підтверджує. Там, де вгадали, наприклад, у Дніпропетровську, там все гаразд. Де не вгадали – купа проблем. То навіщо вгадувати в Києві? Дамо громадам право обирати губернаторів. Це дасть міцне самоврядування, підперте бюджетним кодексом. А законність дій на місцях, зокрема й прояви сепаратизму, мають контролювати призначені Президентом префекти. Цю систему Польща продемонструвала під час адміністративної реформи.


Юрій Луценко. Фото: iPress.ua

Вирішення питань мови і самоврядування має відбутися не само по собі, а в обмін на євроінтеграцію. Моя ідея у тому, що разом із президентськими виборами треба провести плебісцит про вступ України в члени ЄС після виконання необхідних критеріїв. Ми всі розуміємо, що це відбудеться не скоро. Але Леонід Кравчук, провів у 1991 року референдум і отримав у Севастополі 54% За незалежну Україну. Якби він провів референдум у 1994, результати були б інші. Ми маємо провести референдум про вступ в ЄС, виграти його і і щоразу, коли Путін буде доводити до відчаю східняків торгівельною війною або диверсійними операціями, ми кожен раз йому будемо показувати результати референдуму за європейський вибір.

Якими ж будуть зараз результати цього референдуму?

Я впевнений, що ми будемо мати понад 65%. Це може об'єднати суспільство на майбутнє і припинити боротися за минуле. Зверніть увагу, що варвари йшли у Римську імперію не лише, щоб пограбувати її, вони там часто-густо і лишалися. Крім пограбунку виявлялося, що там жити краще, бо правила імперії були правильніші від правил варварів. Вона притягувала своєю архітектурою майбутнього. Україна має вибрати ЄС, як архітектуру свого майбутнього і вже ніколи не повертатися в азійське ярмо.

А як же російське телебачення, КПУ, проросійські організації, які вдало грають на цих протиріччях і будуть робити це далі за спонсорські кошти з Москви?

Рецепт простий: збудуйте  краще життя і привиди минулого залишаться в минулому. Як учив святий Августин: у речах необхідних - єдність, у сумнівних - свобода, у всіх інших – любов.

Чи варто заборонити ПР і КПУ?

У нас є повна юридична можливість заборонити Партію регіонів і Комуністичну партію. Голосування за закони 16 січня дають можливість встановити, що це був партійний план, який впроваджувався через партійні структури у ВРУ там, де нібито голосували, нібито рахували, підписували і впроваджували в життя явно антиконституційні, фашистські по суті правила життя. На цій підставі слідчий, встановивши все це, може зробити подання до суду, який беззаперечно заборонить ці дві антиконституційні партії. Мені дуже б хотілося поставити на цьому крапку, але легкі відповіді дають неправильні результати. В нинішній ситуації така дія призведе до ще більшого відчуження східняків і створення замість ПР ультракремлівських політсил. Тому розумніше суспільно тиснути на Партію регіонів з тим, щоб вони пройшли самолюстрацію. Зараз мало що вказує на ці процеси. Навпаки – найбільш одіозні фігури Партії регіонів вже піднімають голову у парламенті і займаються явною деструкцією на сході. Треба тиснути на них, щоб вони повністю оновилися, пройшли катарсис, процеси подібні на німецьку денацифікацію. 

Що ви маєте на увазі під словом тиснути?

Прийняти закон про люстрацію, який би заборонив займати будь-які керівні посади в бізнесі і політиці керівництву Партії регіонів і КПУ, їхнім представникам в АП, уряді, їхнім керівникам фракції у парламенті і, напевно, поставити крапку, не доходячи до обласного рівня.

Другий метод тиску – вибори. Судячи з усього, кандидат від Партії регіонів набере  малу кількість голосів. Через свою неймовірно смішну і трошки по-дебільному організовану виборчу кампанію. Це буде гарна відповідь східняків, які оцінять ПР. Я дуже сподіваюся, що власники цієї партії зроблять висновки і перезавантажать її. Найближчий рік покаже, чи може ПР бути партією, а не лише ОЗУ (організованою злочинним угрупуванням - ред).


Юрій Луценко. Фото: iPress.ua

В одному зі своїх інтерв’ю ви сказали, що Ахіллесовою п’ятою сьогодні вже колишньої влади є ілюзія того, що вона має контролює схід. Ви досі так вважаєте?

Так. Подивіться на обличчя Царьова і Добкіна після спілкування з ніби назавжди вірним електоратом. Місцеве населення пограбоване Партією регіонів ще більше, ніж ми з вами. І тому вони зневажають цих діячів. Але в східного виборця є одна проблема – вони не вірять, що можна жити інакше. Західна, Центральна Україна, київські події дали потужний сигнал, що можна жити інакше, не на колінах. Сподіваюся, процес змін запущено для всіх українців. 

Але у самій Партії регіонів лунають заяви про те, що за сепаратистами стоїть Олександр Єфремов. Отже він вже контролює ситуацію.

Це вже питання не до Луценка, а до Валентина Наливайченка (голова СБУ - ред). Я запропонував політичний шлях, і до речі він позбавляє участь Єфремова в політиці, як керівника фракції ПР у парламенті, що обслуговував мафію. Ще раз : найбільш одіозних треба люструвати, а решті дасть оцінку СБУ, МВС і місцеве населення. Раніше у них не було альтернативи, зараз вона в них з'явиться.

Звідки?

Ви побачите. Нові партії.

Які люди увійдуть в ці партії? Багато людей просто не йдуть у політику, бо не вірять, що будучи там можна щось змінити, а з іншого боку їх туди не пускають. Що має відбутися, щоб люди змогли прийти в політику?

Для того, щоб почалися зміни, ми маємо добитися від політиків виконання хоч певної частини обіцянок. Скажу по секрету - ніде у світі політики не виконують 100% обіцянок. Але ніде у світі політики не ігнорують всі 100% обіцянок, як у нас. Ви ж знаєте, як вони обираються. все дуже легко  – приїхати у Західну Україну, сказати "я за українську мову, УПА, євроінтеграцію", отримати аплодисменти і піти у Верховну Раду. А з іншого боку держави – протилежні гасла і теж попадання в парламент. А в парламенті ті й інші займаються абсолютно іншими меркантильними речами. У 2006 році я був міністром, сформував на виборах блок СІЗО – кримінальних авторитетів, які йшли по різних списках на виборах до парламенту. Приїхав у Вінницю і кажу: за кого ви голосуєте, люди? Це ж бандит, рекетир! Він іде по списку однієї демократичної партії, а його брат рекетир по списку іншої. Люди відповідають: ми знаємо, але нехай дасть прочухана донецьким бандитам. Приїжджаю в Донецьк і кажу: кіллер йде від вас! Вони відповідають: ми знаємо, нехай тим бандерівцям дасть. Політика в умовах нав'язаного нам штучного розділу України виглядала як футбол. Бігають дві команди, які не мають нічого спільного зі своїми назвами, бо в "Динамо" давно не кияни, а в "Шахтарі" давно вже не донецькі шахтарі, на трибунах сидять обкрадені власниками цих команд вболівальники і думають, що футбол відбувається для них. А насправді гра йде для бізнес-ставок їхніх власників. Це не наш футбол ! Нам така політика непотрібна.


Фото: novosti-dny.ru

Саме тому вибори мають стати контрактом між суспільством і найнятим ним для певної задачі політиком . Я хочу від кожного кандидата в президенти, а потім і від партій конкретний перелік цілей і відповідей, як буде зроблено реформи в освіті, судочинстві, економіці і т. п. Я хочу підписати контракт на будівництво нової держави. І я думаю, ми цього доб'ємося. 

Окрім того, не може бути закритого списку будівельників. Він має бути відкритим, щоб не найняти халтурників і нероб.  Якщо мені подобається певна партія, я хочу бачити в списку 20 прізвищ, серед яких я поставлю "пташку" біля кращого кандидата.

Але Юлія Тимошенко, як один із найрейтинговіших кандидатів у президенти, вже виступила проти відкритих партійних списків.

Юлія Тимошенко помиляється, бо вона вірить у формулу просвіченого авторитаризму, як от австрійський імператор Йосип ІІ, який дав підлеглим свободу віри, суд, школу, парламент. Але це був один імператор із плеяди бовдурів по всій Європі. Звичайно, бувають просвічені диктатори – Піночет, Лі Кван Ю, Ден Сяопін… І все. Набагато частіше диктатори і закриті авторитарні системи приводять до катастрофи. Тому я - за демократію. З максимальними можливостями для народу на обрання і відкликання своїх слуг.

І першим кроком стануть парламентські вибори. Зміна життя залежить від зміни законів. Президент є лише диригентом реформ. Але він не може нічого зробити в парламентсько-президентській республіці без парламентської більшості. Тому вибори парламенту матимуть надзвичайну вагу. Я вважав, що вони мають бути проведені негайно, разом з президентськими,  щоб повністю перезавантажити владу. Сьогодні ми розуміємо, що я мав рацію. Бо очікувати від нинішньої більшості, яка сформована на основі користі і страху - немає чого. Вона не приймає реформістських і антикорупційних законів.

впевнений, що в наступний президент вже в червні розпустить коаліцію, через місяць парламент втратить чинність, через три місяці відбудуться вибори. за цей час ми з вами маємо сформулювати або нові вимоги до старих партій, у що я не вірю, або робити нові партії.

Ви говорили, що маєте плани брати участь у виборах.

Скажу відверто, я буду це робити. Я і мої друзі хочуть спробувати запропонувати суспільству новий набір цінностей і цілей із пропозицією розумним людям братися за це і міняти країну.

Це буде партія нових облич?

Я вважаю, що так ставити питання не правильно. Згадайте Лесика Довгого – нове обличчя? Або Миколу Левченка. Ми потребуємо не нових, чи старих, а - компетентних і відповідальних облич. Тому ми говоримо про відкриті списки. Причому, я планую запропонувати ще й функціональні списки. Є 5-7 ключових реформ в Україні. Партія повинна показати, як вона бачить ці реформи і хто за них буде відповідати. І серед 2-3 ймовірних виконавців хай люди оберуть того, кому вірять більше.

В перспективі я хотів би запропонувати електронне голосування. Це дасть можливість введення "персонального мандату". І якщо найнятий виборцями депутат не виконує взятих на себе зобов'язань - виборці можуть в будь-який час відізвати свій голос. І після зменшення підтримки до певного визначеного рівня, такий депутат позбавляється мандату.

Хто або що зупинило нову владу від одночасних виборів президента і парламенту?

Те, що зупиняло всіх президентів України від розпуску парламенту – сподівання на те, що ця перелякана більшість буде слугувати інтересам нової влади. Прикро, коли демократичні партії спочатку стали залежними від старих діячів, а потім все частіше і зі смаком використовують бандитські схеми. Мене дуже задовольняє Кабінет міністрів. Він заслуговує доброго слова. Але те, що відбувається через партійне квотування у відомствах і на місцях – лише війна мене стримує від радикально-критичних слів. І тому скажу так: це небувало безпринципний дерибан.


Юрій Луценко. Фото: iPress.ua

Будувати нову країну з цим парламентом, який ще вчора мовчки обслуговував мафію - неможливо. Це шлях до відновлення старого зла в новій личині. Ліна Костенко сказала геніальні слова: "непокаране зло регенерує себе".

То де гарантія, що все це не буде продовжуватися далі? Інструменти ж в політиків ті самі.

Перезавантажуючи комп’ютер, ви все одно отримуєте систему Windows. Ви просто позбуваєтеся збою в системі. Наївно говорити, що ми починаємо з чистого аркуша історію України. Нас обтяжують старі кадри, та й нові часто пов'язані зі старими. Є старі хвороби, які неможливо вилікувати, натискаючи одну кнопку, адже головною причиною негараздів є ментальність людей. Є багато проблем, які мають коріння не з радянського часу, а з століть ламання української європейської нації в азійській системі координат. Історик Ярослав Грицак має рацію, коли каже, що без моральної революції політична революція не відбувається. Моральна революція не є одноактною. Вона щоденна. Кожен день – це референдум за нову країну в діях кожного з нас. І все буде не дуже легко. Боюся, що президент може бути переобраний не через п’ять років. Думаю, що наступний парламент не допрацює свою каденцію. Попереду ще багато випробувань.

Знову на Майдан?

Сподіваюся - ні. Наступає час будівництва, конкурсу ідей і планів.

Ось зараз кричущою є питання безпеки. Є проста пропозиція, як змінити ситуацію в МВС без вуличних акцій протесту. Наприклад, мер Львова має обиратися разом із комісаром поліції. Львівська міська рада має затверджувати начальника поліції громадської безпеки і підлеглих йому керівників патрулів, дільничних інспекторів – майбутніх шерифів, ДАІ – майбутньої дорожньої інспекції. В разі надходження скарг громадян на конкретного поліцейського рішенням сесії скеровується документ до міністра і людина звільняється із займаної посади.

Політики і громадські активісти мають дати суспільству інструменти, як змінювати владу без Майдану.

Хоча, головне правило ми вже, здається, затямили. Політик не вождь, а інструмент. В нього не треба вірити, його треба обирати для виконання тої чи іншої роботи по євроремонту України. Аналізуйте, думайте. Треба вам штикову лопату – обирайте Юлію Володимирівну, треба вам совкову лопату – обирайте Петра Олексійовича.

Чи правда те, що ви вимагали в "Батьківщини" посаду голови КМДА в обмін на згоду балотуватися від партії на виборах мера?

Ідею балотуватися на столичного Голову запропонувала мені Юлія Володимирівна. Ми зустрілися з нею буквально наступного дня після виходу її на волю. У нас була дуже відверта і часом важка розмова про ситуацію в країні та політикумі. Вона дуже уважно слухала. Через декілька днів ми зустрілися знову і вона запитала, чи правда, що я міг би піти на посаду міського голови Києва. Я відповів: так, мене це цікавить. Цікавило, бо я вважаю, що політик після довгої відсутності має обиратися, а не призначатися. Крім того, політик має доводити конкретними речами гасла, які він висуває. Київський міський голова є дуже видимою площадкою, з якої можна продовжувати загальноукраїнську політику перезавантаження, яку я сповідую, і продемонструвати свої принципи на практиці. Юлія Тимошенко спитала, що для цього балотування потрібно. Я відповів, що треба почати працювати в КМДА. Не тому, що негайно рвуся на посаду, а тому що ми маємо три місяці до виборів. Будемо говорити чесно, Луценка не розглядають як господарника. Хоча мало хто пам’ятає, що я був віце-губернатором по економіці, помічником прем'єр-міністра по промисловій політиці – це вже забулося. Як і адміністрування 300-тисячної міліції із доволі серйозним бюджетом, де у мене найбільшим злочином виявилося ніби то неправильне оформлення водія. Але люди не розглядають мене як господарника, а в Києві це серйозна складова вибору. Я сказав: дайте мені три місяці, я знаю, як зробити без нового закону муніципальну поліцію, яка відновить безпеку на київських вулицях. Я знаю, як відновити справедливість у тих незаконних забудовах, дерибані і скандалах, які відбулися при Черновецькому. Я перелічив інші п’ять позицій своєї програми київського голови, яку можна було би почати реалізовувати вже. Тимошенко погодилася. Але потім виявилося , що оточення лідера в "Батьківщині" вирішило інакше. Виявилося, що можливість доступу до адміністративного і господарського ресурсу Києва лише на три місяці було для них цікавіше, ніж можливість на прикладі столиці показати успіх нової політики.


Юрій Луценко. Фото: iPress.ua

І в тих умовах я, тим не менше, отримав від усіх трьох партій – "Батьківщини", УДАРу і "Солідарності" - пропозицію балотуватися на посаду міського голови. Закон же вимагає балотуватися від партії. Я готовий був балотуватися від УДАРу або "Солідарності". Але знову за моєю спиною вирішили інакше.

Серйозних образ у мене немає. Я свою програму передав і Віталію Кличку, і Лесі Оробець. Хтось з них буде мером Києва, інший - лідером опозиції. Але те, що в президентській гонці не буде ще одного елемента протистояння демократів - є важливішим від моїх особистих політичних амбіцій. Я так підходив до політики ще з часів Соцпартії і Помаранчевих часів.

Єдине, про що шкодую, - Луценко на посаді київського мера міг символізувати союз Одеси, Дніпропетровська, Донецька, Києва, Львова. Це становий хребет нової України. Здається, моя послідовна позиція посередника між суспільством і політиками, між Східною і Західною Україною була б дуже потрібна там у вигляді певного арбітра політичної гри. 

Але не все клином зводиться навіть на Печерських пагорбах, Бог з ними. Тим більше, що центр української політики був і залишається на вулиці. Думаю, політична партія, яку я задумую, зможе запропонувати проект нової України не для обраних, а для всіх. 

Як ви ставитеся до того, щоб дозволити українцям володіти зброєю?

Ставлюся до цього позитивно. Ще в МВС я пропонував розширити коло осіб, які мають право на зброю. Адже злочинець легко може її здобути. А людина, якій є, що захищати, - вічно мусить боятися і сподіватися на міліціонера.

Підписуйтесь на iPress.ua в соціальних мережах Facebook та Twitter. Будьте в курсі останніх новин. Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити редакцію
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

КОМЕНТАРІ (10) +

Додати коментар

  • Граф Дунин-Борковский14 травня 2014 07:31
    До Печерського районного суду м. Києва
    позивач: Борківський Віктор Вікторович
    Відповідачі:
    1. Міністр внутрішніх справ України
    Луценко Юрій Віталійович,
    01024, м Київ, вул. Богомольця, 10
    2. заступник Міністра-начальника ГСУ
    Коляда Петро Васильович,
    01024, м. Київ, вул. Богомольця, 10
    3. заступника Міністра внутрішніх справ України
    Савченко Олександр Ілліч,
    01024, м. Київ, вул. Богомольця, 10
    4. заступник начальника ГСУ МВС України,
    Ільчук В. О.
    01024, м. Київ, вул. Богомольця, 10
    5. начальник управління ГСУ МВС України
    Вакуленко О. Ф.,
    01024, м. Київ, вул. Богомольця, 10
    6. начальник відділу ГСУ МВС України,
    Клімов О. А.,
    01024 , м. Київ, вул. Богомольця, 10
    третя особа на боці відповідачів:
    Парламент Європейського Союзу в особі
    Президента Ради Европейского Союзау Херман ван
    Ромпей
    щодо стягнення (солідарно) з відповідачів у справі
    двадцяти мільйонів гривень моральної (немайнової)
    шкоди за образу моєї честі і гідності та приниження
    ділової репутації шляхом зловживання своїм службовим
    становищем посадових осіб МВС України та ГСУ МВС
    України та злісним не виконанням покладених на них
    обов’язків з метою приховати службові злочини своїх
    підлеглих щодо фальсифікації матеріалів кримінальної
    справи для виконання замовлення на притягненню до
    кримінальної відповідальності невинну людину, мого
    сина, потерпілого від злочину вчиненого І.П.
    Васильченко, нині суддею Окружного адмінсуду Києва,
    – ДТП з потерпілим у наслідок цієї ДТП суддею
    Оболонського райсуду Києва О. Луценком
    Позовна заява
    Відповісти
  • Олег Решетило22 квітня 2014 13:11
    Штикова лопата для того щоб закопати росію? Я тільки за))) Відповісти
  • Gena Vodolazhko7 травня 2014 15:29
    потише со словами ты не на базаре. Відповісти
  • Philippe de Chènevière20 квітня 2014 08:12
    "Зверніть увагу, що варвари йшли у Римську імперію не лише, щоб пограбувати її, вони там часто-густо і лишалися. Крім пограбунку виявлялося, що там жити краще, бо правила імперії були правильніші від правил варварів. Вона притягувала своєю архітектурою майбутнього." --- И ЧЕМ ЭТО ЗАКОНЧИЛОСЬ ДЛЯ РИМЛЯН? Вспомни, Юра. Відповісти
  • Владимир Патрикеев18 квітня 2014 12:58
    Название статьи как нельзя кстати: остается только определить, кто из претендентов (Тимошенко, Порошенко) Украину вместе с нами быстрее закопает? Відповісти
  • Maxim Dneprov15 квітня 2014 18:58
    Да, статья большая, много "оригинальных мыслей" (например, сравнение Порошенка с "совковой лопатой" — это он "много загребает", или он "совок"?)
    Но "в сухом остатке" всёравно остаётся вопрос о выборах власти — и в этом главном вопросе Луценко [***]. Поэтому все его мудрствования в других вопросах — нафиг никому не нужны. Відповісти
  • Maxim Dneprov15 квітня 2014 19:00
    Понятно, на сайте система не пропускает слов "ду-рак", но пропускает "придурок". Классно. Відповісти
  • Maxim Dneprov15 квітня 2014 18:53
    Луценко говорит, что "открытая система" это "Якщо мені подобається певна партія, я хочу бачити в списку 20 прізвищ, серед яких я поставлю "пташку" біля кращого кандидата."
    Придурок. То есть Луценко говорит, что на выборах будет — "Избирательный бюллетень, в котором где-то Тридцать партий, и по каждой будет ВЕСЬ СПИСОК ПАРТИИ, чтоб Луценко выбрал лучшего кандидата"? Нет, в при "открытых списках" — в "Избирательном бюллетене" будут только фамилии кандидатов (и в скобочках будет указано "от такой-то парти") — но это ничем не отличается от мажоритарки.
    Ну, я понимаю когда олигархи (и их политологи, их телевидение) дурят народ, и агитируют за мажоритарку — олигархи при мажоритарке просто скупают округа, как на выборах-2012 по мажоритарке "Партия регионов" набрала в Два раза больше голосов, чем оппозиция.
    Придурок Луценко предлагает такую систему выборов, при которых гарантированно выиграет "Партия регионов". Відповісти
  • Владимир Лапенко6 травня 2014 11:31
    Все правильно. Сейчас стоит вопрос как в 2010году или мы изменим систему с помощью Тимошенко или опять будут олигархи править типа Порошенко( ющенко №2) который договорится снова с бандюками - регионалами и сделает Кличко еще богаче Відповісти
  • Maxim Dneprov15 квітня 2014 18:47
    У Юрия Луценко в голове полная каша. Например, теперешняя система выборов такова, что ИЗБИРАТЕЛЬ ВИДИТ СРАЗУ ВСЕХ КАНДИДАТОВ, но Луценко называет её "закрытыми списками".
    А "луценковские открытые списки" это чисто мажоритарная система — избиратель голосует за конкретного кандидата, а не за партию. То есть "луценковские открытые списки" это чистая мажоритарка.
    А теперь посмотрим результаты прошлых выборов-2012 : по партийным спискам победила оппозиция; по мажоритарке "Партия регионов" набрала в Два раза больше голосов!
    Значит, придурок Луценко, по сути за такую систему выборов, когда будут побеждать "миллионеры и миллиаржеры на округах" — да, за такую систему все олигархи и их телевидение, их купленные политологи и журналисты.
    А Тимошенко напротив — за "партийные выборы", чтобы победили национал-патриотические партии.
    Відповісти
15 04 2014 10:12
МЕДІА
iPRESS РАДИТЬ