Доброго ранку всім!
Було важко, дуже, дуже важко стриматися і взагалі не готувати звіту… або принаймні майже не готувати… останні два дні. Отже, дозвольте мені відразу перейти до суті.
Перш ніж я продовжу, три речі, які я думаю повинен надати для роздумів для конкретних персонажів, які збираються це прочитати:
- В останні дні значно зросла кількість спроб тролінгу в "читацькій реакції". Усіх тролів буде заблоковано без подальшого обговорення, як тільки я знайду для цього кілька хвилин. Заблоковані всі промовці та онлайн-психоаналітики: будьте певні, я читаю не більше перших двох-трьох слів вашої нісенітниці. Усі "реакції", що починаються в стилі "а хто ти такий, щоб сміти…" — також блокуються. Немає часу пояснювати про себе знову і знову, просто тому, що хтось занадто необізнаний. Якщо ви хочете обговорити "війну", зробіть це: поясніть свою думку, наведіть свої докази. Якщо ні, я не змушую вас читати чи навіть думати про те, що я публікую.
- Сьогоднішній підсумок буде (дуже) несправедливим: він буде зосереджений на боях у Херсонській області, "і тільки". Таким чином, це буде несправедливо щодо тих, хто воює деінде. Вибачте, але забагато новин і замало часу.
- Як раніше, далі буде поєднання підтвердженої та непідтвердженої інформації, трохи непідтверджених розвідданих, трохи чуток і — здебільшого — ніколи офіційно не підтвердженої (або якщо, то "через кілька тижнів"). Тому дехто може вважати "нахабним" і "суперечливим" те, що я "смів" публікувати вміст такого роду. Майте на увазі, що отримання ідеального перехресного підтвердження все одно займає принаймні 5–10 днів, тоді як розвиток подій на полі бою має свою швидкість. Таким чином, той, хто вважає за краще взяти звіт з "вантажівкою" солі (а не просто "щипкою"), то хай буде. Серйозні, конструктивні виправлення завжди вітаються, але однострокові слова, які наголошують на тому, що "ви неправі", мене не вражають.
Херсонська область
Північ
Як повідомлялося раніше, вранці 4 вересня завершилася "гра" для останнього підрозділу ВДВ, який ще тримався на півдні Високопілля. Після того, як БТГ 126-ї бригади берегової оборони не змогла відбити Потьомкине та Ольгине в української 60-ї бригади і, таким чином, забезпечити безпечне наземне з’єднання з ними (підрозділу ВДВ – iPress), БТГ ПВК Вагнера мала допомогти їх евакуювати. "Вагнер" повідомив, що вдалося "розблокувати" роту та витягти її, але українці все одно показали кілька фотографій захоплених там російських військових і принаймні кілька підбитих танків та БМП.
На той час російські операції в Ольгиному, Високопіллі та Потьомкиному служили меті утримування позицій, оскільки вони втрачали всі свої опорні пункти на схід, зокрема Нововознесенське, Миролюбівка, Петрівка та Хрещенівка — і відходили до нового "лінії", що пролягала — приблизно — від Старосілля до Черешневого, Нововоскресенського, Біляївки, Українки, до Шевченківки… Ще трималося лише Архангельське: українці були (і залишаються) всередині, але, мабуть, досі не контролювали це місце.
Отже, "все досі під контролем" (іронія щодо російських заяв – IPress) — але не щодо новоЇ проблеми на сході. "Розгромлена/знищена" (на ваш вибір) українська 128-ма гірсько-штурмова вже була в процесі штурму Хрещенівки та Шевченівки. Ймовірно, у взаємодії з іншим підрозділом ЗСУ (українці не атакують, якщо не можуть атакувати з двох напрямків), вона розтрощила БТГ 83-ї гвардійської бригади ВДВ та обійшла її позиції, що залишилися, десь між Золотою Балкою та Михайлівкою. Чутки казали, що українці фактично досягли району між Українкою та Новоолександрівкою станом на вчорашній ранок, залишивши штаб XX армійського корпусу без іншого вибору, окрім як евакуювати те, що залишилося від 83-ї бригади ВДВ, через річку Дніпро.
Можливо, як "підтвердження" цього пізніше, 5 вересня, з’явилися чутки про те, що Південний військовий округ кинув дві БТГ у напрямку Нової Каховки: один з Нижніх Сірогозів (південь Запоріжжя), інший – з окупованого Криму через Преображенку…
Центр
Я не знаю, чому ЗСУ все ще докладає тут зусиль: для мене це не має сенсу. Однак я не маю жодного знання щодо міркувань Південного оперативного командування, його мислення та планування — і я не знаю нікого, хто має такі знання. Можна лише здогадуватися, що, враховуючи те, що відбувається на інших ділянках цього поля бою, українці "раді" тримати росіян стурбованими Інгулецьким плацдармом і спонукати їх до додаткових контратак.
Бачте, "тримай їх за носа, бий ногами в…" принцип.
І справді, принаймні за словами "вищого командування" у Москві, це єдина ділянка лінії фронту в Херсонській області, яка варта уваги. Можливо, це тому, що "Вагнер" повідомляє про відсутність повітряної та артилерійської підтримки північної частини фронту, чи як...?
Принаймні є чітка закономірність у реакції росіян на події там: коли вони втрачають ще одне місце, не згадують про це, але потім наголошують, що "контратакують і знищують" його, великим стилем. ….і що все гаразд — тому що вони можуть показати деякі візуальні докази знищених або захоплених українських БМП (це, звичайно, потішить HNA у Вінер-Нойштадті). Дійсно, за словами кількох російських балакунів у соцмережах, вони вже тричі "знищили" весь плацдарм…
На відміну від сектору "Північ", ВКС, як повідомляється, дуже активні тут. 4 і 5 вересня повідомлялося про їх "розкидай та молися" рейди в Сухому Ставку та Білій Криниці.
Тим часом українці не лише звільнили Благодатівку, а й прорвалися на південному сході та звільнили Костромку, ще більше розширивши плацдарм. Звичайно, росіяни контратакують і все добре...
Південь
Тим часом ситуація на півдні нагадує морську битву, в якій одна сторона обмежується утриманням "островів", а інша "маневрує своїм флотом між цими островами". Щоб краще зрозуміти це, перегляньте мої пояснення, опубліковані кілька днів тому (Маневрова війна для початківців). Ці "острови" — села, укріплені росіянами: вони "оточені" українцями, які маневрують у їхні фланги та тил. Те, що тримає зараз російський "фронт", так це артилерія росіян: її дії часто притискають або змушують українців відступати — або наступати — щоб уникнути обстрілів.
Майте на увазі, що російська військова доктрина наголошує на атаці/ініціативі до такої міри, коли можна сказати, що "атака — це все, на що здатні росіяни". Навіть російська оборонна тактика складається з контратак або, принаймні, заходів, спрямованих на швидку контратаку та відновлення ініціативи (ось чому не лише московське "вище командування", але й усі їхні балакуни так само одержимі оголошенням українського наступу як "провалився", і стверджуючи про "контратаки"). Однак вони також добре вміють будувати великі укріплення. Перш за все, вони не з тих, хто збирається здаватись і тікати, коли на них нападуть, незалежно від того, наскільки "низьким" був їхній моральний дух: маса їхніх військ досить фаталістична, щоб виконувати накази незалежно від того, що відбувається ліворуч чи праворуч від них. Так само і накази про контратаки на руїни іншого села, втраченого і відновленого три-чотири рази раніше. Як не дивно, є багато повідомлень про глибоке проникнення ЗСУ, багато повідомлень про те, що села кілька разів переходили з рук в руки, але мало в сенсі матеріальних доказів фактичного звільнення того чи іншого населеного пункту.
Те, що можна вирахувати з уривків і шматочків, про які повідомляють найрізноманітніші випадки, є приблизно таке (як завжди, з півночі на південь):
- Благодатне: українське
- Киселівка (та, що на Інгулці): російська
- Вавилове & Центральне: російські
- Шмідтове: українське (було центром російської 2-ї лінії оборони)
- Новокийка: російська
- Любомирівка: українська
- Тернові Поди: українські
- Зелений гай: українське
- Барвінок: україсньке
- Крутий Яр: українське
- Киселівка (та, що біля М14): спірне (гірко з цього)
- Солдатське: українське
- Правдине: українське
- Паришеве: українське
- Олександрівка (та, що на березі): українська
На тлі повідомлень про повернення росіянами Томиної Балки 4 вересня ("підтверджено" українцями, які тоді обстрілювали місцевий склад боєприпасів, який сьогодні вранці все ще горів), "найбільш вражаючим" були повідомлення зранку 5 вересня, що Білозерка знаходиться під контролем України.
Перш ніж ви кинетеся: "Томе, тепер ти зовсім божевільний": враховуючи те, що я описав вище, я не сумніваюся, що українці справді мають "свободу" керувати тими чи іншими підрозділами "проміж" місцеві російські опорні пункти, аж так глибоко: не можу сказати, чи справді вони звільнили це місце, тому що немає поки доказів, що вони це зробили.
….але якщо й зробили, то увійшли вглиб південного флангу російського "форту Чорнобаївка" (включно з Міжнародним Херсонським аеропортом). Я називаю це так для..., зітхання…, подивіться фотографії нижче, вони все пояснюють.
Тил
Наразі беззаперечно, що росіяни відмовилися від ідеї будівництва баржового мосту поруч з Антонівським мостом. Останній знаходиться під таким смертоносним вогнем української артилерії, що вони повністю зосередилися на підтримці своїх поромів поблизу. Це має вирішальне значення для забезпечення своїх військ у Херсоні. Ну, ніхто не казав, що життя російського військового інженера легке — чи дорогоцінне…
Примітка до кінця цього резюме
Ті, хто досить серйозно стежить за цією війною, можуть також захотіти зрозуміти рівень залежності росії від західних високих технологій. Для всіх подібних випадків я не можу не рекомендувати перевірити цю тему у Twitter.
Це надає незаперечне підтвердження того, що західні ІТ використовуються в крилатих ракетах 3М14 "Калібр" і Х-101, вертольотах Ка-52, навіть у таких "старих" високоточних боєприпасах, як Х-59 (де, треба визнати, так, "навіть я" здивований, що такій старій, радянській техніці все ще потрібні західні хай-тек, щоб працювати, в наш час).
"Найкраще" з усього: росіяни використовують однакові компоненти в усіх цих системах зброї.
Це має бути смішно для всіх тих, хто все ще наполягає на тому, що "російська зброя краща" — і все ще її купує: насправді вони все ще купують західні хай-тек… На жаль, потенційні читачі в більшості таких країн не мають доступу до Medium.com.
