Facebook iPress Telegram iPress Twitter iPress search menu

"У ньому бачили царя. Він просто збожеволів". Підлабузники у владі посилили переконання путіна, що росія легко переможе Україну – The New York Times

Переклад iPress
"У ньому бачили царя. Він просто збожеволів". Підлабузники у владі посилили переконання путіна, що росія легко переможе Україну – The New York Times
Пропонуємо авторський переклад другої частини великого розслідування The New York Times про початок повномасштабного вторгнення. У ній розповідається про поетапну деградацію путіна, втаємниченість ним подій навколо наступу та марні сподівання на те, що Зеленський поверне Україну у задушливі обійми росії.

"Директор ЦРУ Вільям Бернс прилетів до москви, сів у конференц-залі біля кремля і дочекався завершення формальностей, перш ніж пояснити справжню причину свого приїзду. Це був початок листопада 2021 року. Сполучені Штати вважали, що путін розглядає можливість повномасштабного вторгнення в Україну. Якщо він піде цим шляхом, попередив пан Бернс, Захід відповість – рішуче, в унісон – і наслідки для росії будуть серйозними", – пише The New York Times у другій частині розслідування.

ніколай патрушев, секретар ради безпеки путіна, застиг і подивився пану Бернсу в очі, розповідали присутні тоді чиновники. Він кинув свої нотатки і почав вихваляти доблесть російських збройних сил. Як зауважує видання, за його словами, вони були настільки ретельно модернізовані під керівництвом путіна, що тепер конкурують зі Сполученими Штатами у військовому відношенні.

"патрушев не оцінював це, – розповідає Джон Салліван, американський посол у рф, який був присутній на зустрічі. – Він просто дивився на Бернса і казав: "Ми можемо це зробити. Ми повернулися". Я б описав це так: все вже було вирішено, і вони були надзвичайно впевнені. Його послання було таким: "Для нас не буде проблемою зробити те, що ми хочемо зробити".

Пан Бернс поінформував про це Джо Байдена після повернення до Вашингтона, повідомили офіційні особи. За словами Бернса, путін майже вирішив захопити Україну, і росіяни були абсолютно впевнені в тому, що перемога буде швидкою.

Для путіна Україна є штучною державою, яку Захід використовує для ослаблення росії. Він описує її як колиску російської культури, центр російської ідентичності, який необхідно вирвати у Заходу і повернути в орбіту росії.

В його очах це найбільша незавершена місія за 22 роки його перебування при владі, цитує The New York Times людей, які добре знають путіна.

Він починав як скромний бюрократ, який став президентом напередодні нового 1999 року, і оточення попередника, Боріса Єльцина, розглядало його як досвідченого менеджера, здатного забезпечити стабільність, не загрожуючи при цьому правлячій еліті.

На третьому десятилітті свого перебування при владі путін, здається, трансформувався, кажуть люди, котрі знають його з 1990-х років. Він позиціонує себе як ключову фігуру тисячолітньої російської історії – як він натякнув, коли відкрив статую Володимира Великого, середньовічного київського князя, за стінами кремля у 2016 році.

путін сказав, що Володимир "увійшов в історію як об'єднувач і захисник російських земель".

Він все частіше дає зрозуміти, що владімір, який очолює росію у ХХІ столітті, бачить себе продовжувачем цієї традиції.

"Якщо всі навколо вас протягом 22 років говорять вам, що ви супергеній, то ви почнете вірити, що ви саме такий, – сказав Олег Тіньков, колишній російський банківський магнат, який виступив проти путіна цього року. – російські бізнесмени, російські чиновники, російський народ – вони побачили у ньому царя. Він просто збожеволів".

путін прийшов до влади як спритний політик. Він міг блиснути чарівністю, смиренністю та посмішкою, зображуючи себе росіянам й іноземцям розумним лідером. Він знав, як контролювати м'язи обличчя у напружених розмовах, залишаючи очі єдиним провідником своїх емоцій, кажуть люди, які його знають.

Але під час свого президентства він все більше занурювався у вир образ і нав'язливих ідей: передбачуване ігнорування Заходом ролі Радянського Союзу в перемозі над нацистською Німеччиною; страх, що НАТО розмістить в Україні ядерні ракети для удару по москві; сучасна гендерна політика, в якій, як часто говорить путін, мама і тато замінюються на "батька №1 і батька №2".

У побудованій ним персоналістській системі ці дивацтва мають глобальні наслідки.

"Те, про що він думає нав'язливо і, цілком можливо, помилково, в кінцевому підсумку формує "біографію всього світу", – сказав виданню Константін Рємчуков, головний редактор "Нєзавісімой газєти".

путін, схоже, думав, що тільки він по-справжньому розуміє Україну. Після анексії українського півострова Крим у 2014 році він вихвалявся, що перечив власним радникам, які вважали цей крок надто небезпечним через ризик санкцій та української військової відповіді.

Тоді інстинкти путіна в основному виявилися правильними. Українські військові швидко вийшли з Криму, деякі солдати та моряки перейшли на бік росії, а обмежені санкції Заходу майже не вплинули на російську економіку, що зміцнило впевненість путіна.

"Я взяв на себе відповідальність за все, – сказав путін після захоплення Криму, за словами довіреної особи. – Рано чи пізно я піду, але Крим буде повернутий до росії назавжди".

Багато з найближчих до путіна людей мали стимул задовольняти зростаючу самооцінку боса і перебільшувати зовнішні загрози та історичні несправедливості, проти яких він бачив себе борцем.

Колишня довірена особа путіна порівняла цю динаміку зі спіраллю радикалізації алгоритму соціальних мереж, який годує користувачів контентом, що викликає емоційну реакцію.

"Вони читають його настрій і починають підсовувати йому такі речі", – цитує її The New York Times.

Влітку 2021 року під час зустрічі, яка мала бути присвячена економіці, путін натомість виступив проти Заходу і виходу президента Джорджа Буша-молодшого з Договору про ліквідацію систем протиракетної оборони від 2002 року, який очільник кремля часто називає одним із найбільших гріхів Америки після закінчення Холодної війни.

"Ми намагалися співпрацювати із Заходом протягом багатьох років, але це партнерство не було прийнято, воно не спрацювало", – сказав путін.

Ізоляція путіна поглибила його радикалізацію, кажуть люди, які його знають. За 16 місяців він не зустрівся особисто з жодним західним лідером. Майже всі свої зустрічі він проводив за допомогою відеоконференцій, які залишали його точне місцезнаходження таємницею. Ті, кому вдалося зустрітися з ним особисто, побачили, як зростає їхній вплив у системі, в якій доступ до путіна, якого інсайдери називають "бос" або "В.В.", є найціннішою валютою.

"Наш найголовніший ресурс – це не медаль, не гроші і не володіння чимось, – сказав Константін Затулін, член парламенту від партії путіна "єдина росія". – Наш головний, найважливіший ресурс – це доступ до президента".

Над цим Юрій Ковальчук, консервативний фізик і банківський магнат, який подружився з путіним у 1990-х роках, добре попрацював під час пандемії. Минулого року пан Ковальчук похвалився своєму співрозмовнику, що провів кілька місяців 2020 року з путіним у його резиденції на озері Валдай, між санкт-петербургом і москвою. Ковальчук сказав, що головним досягненням путіна була "мілітаризація" – створення армії та суспільства, готового до війни.

За словами людей, які його знають, потайливий пан Ковальчук пишається собою як стратег, який бачить росію замкненою в екзистенціальній битві із Заходом. За останнє десятиліття він розширив свої телевізійні та газетні холдинги, ключові частини пропагандистського апарату кремля.

Одна з колишніх довірених осіб путіна сказала виданню, що пан Ковальчук вважає себе "провидцем", і пандемія, з огляду на надзвичайні запобіжні заходи, яких вжив путін, стала для нього можливістю поглибити свій вплив на президента і на націю.

Незавершені справи путіна з Україною також підживлювали зростаючу особисту неприязнь до президента України Володимира Зеленського.

Президент України Володимир Зеленський, президент Франції Еммануель Макрон (у центрі) і президент рф владімір путін на зустрічі в Парижі, 9 грудня 2019 року. Фото: EPA-EFE

Коли Володимир Зеленський отримав переконливу перемогу в 2019 році, кремль побачив у ньому того, з ким можна працювати: російськомовного коміка, який жив у москві, виступав на російському телебаченні та переміг із меседжем про припинення війни на Сході України, яку розпалювала росія.

Частково через те, що пан Зеленський є євреєм, дехто в москві очікував, що він буде жорстким щодо українського націоналістичного крила, яке шанує українських борців за незалежність, які воювали пліч-о-пліч з нацистами в останніх боях Другої світової війни.

"Я думаю, що він щиро бажає йти на компроміс з росією, – сказав путін про Володимира Зеленського у 2019 році. – Це його щире переконання, принаймні його прагнення".

На початку 2021 року надії кремля розвіялись. Володимир Зеленський розправився з проросійськими інтересами в Україні, закривши проросійські телеканали та запровадивши санкції проти Віктора Медведчука, українського олігарха, близького до путіна.

путін продемонстрував своє розчарування під час тривалої зустрічі у своїй сочинській резиденції з паном Беннеттом, новим прем'єр-міністром Ізраїлю, у жовтні 2021 року.

путін зачарував свого гостя, запросивши його до своєї приватної резиденції та наливши йому склянку віскі. Але коли мова зайшла про Україну, очільник кремля спалахнув гнівом. Пан Беннетт зазначив, що Зеленський був зацікавлений у зустрічі з путіним віч-на-віч.

"Мені нема чого обговорювати з цією людиною, – різко відповів путін, за словами двох людей, знайомих із обміном думками. – Що він за єврей? Він пособник нацизму".

Деякі західні чиновники, за інформацією The New York Times, вважають, що на цей момент путін, можливо, вже вирішив розпочати війну. Але в росії, навіть серед тих, хто мав доступ до нього або його найближчого оточення, майже ніхто не думав, що президент серйозно розглядає можливість повномасштабного вторгнення, кажуть люди, близькі до кремля. Вони були впевнені, що він блефує.

Константін Рємчуков, головний редактор "Нєзавісімой газєти", був одним із них. Як голова виборчої кампанії 2018 року мера москви Сєргєя Собяніна, колишнього керівника штабу путіна, він відчував себе досить добре обізнаним, щоб за тиждень до вторгнення радісно повідомити своїй дружині: "Лєна, війни не буде!".

Того дня він протягом двох годин зустрічався з кількома високопоставленими військовими чиновниками. Замість того, аби видавати будь-який натяк на напруженість, вони жартували про нову струнку статуру пана Рємчукова, детально розпитували його про режим схуднення та невимушено обговорювали свої плани щодо відпустки на початок березня, пише The New York Times.

Після того, як він повернувся додому і розповів дружині про цю зустріч, сказав: "Вона поцілувала мене і вигукнула: "Яке щастя!".

Американці, навпаки, побоювалися найгіршого.

22 лютого, за два дні до вторгнення, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба відвідав Пентагон і заявив, що його країна відчайдушно потребує "Стінгерів".

Міністр оборони Ллойд Остін запропонував допомогу, перш ніж запитати, як український уряд планує продовжувати працювати після вторгнення росіян. "Якщо вас витіснять з Києва, – сказав він, – куди ви підете?"

Пан Кулеба відповів: "Ми навіть не будемо про це говорити і думати".

"Так, я зрозумів, – сказав пан Остін. – Але вам потрібен план".

Незабаром до нього приєднався генерал Марк Міллі, голова Об'єднаного комітету начальників штабів, який розпочав промову, яку високопоставлений американський військовий чиновник назвав "промовою про те, що ви помрете".

"Вони увійдуть до Києва за кілька днів, – сказав генерал Міллі. – Вони прийдуть з танками і колонами військ. Ви повинні бути готові до цього. Ви маєте бути готові. Якщо ви не будете готові, це буде бійня".

Коли генерал Міллі говорив, пан Кулеба та члени його делегації відкинулися на спинки стільців, їхні очі розширилися.

Українські військово-повітряні сили тренуються разом із членами НАТО з 2011 року, і це партнерство поглибилось після того, як росія захопила Крим у 2014 році. Остерігаючись нового вторгнення, вони проводили бойові навчання в Україні та Каліфорнії, готуючи національні ВПС до боротьби з технологічно переважаючим ворогом. У лютому на авіабазі Рамштайн в Німеччині була створена таємна група ВПС і ВПС Національної гвардії США під назвою "Сірий вовк" на підтримку українців.

Але генерал Міллі все ще мав серйозні сумніви щодо стану готовності України. Тієї зими він ходив коридорами Пентагону з величезною зеленою мапою України, на якій все частіше з'являлися зловісні прогнози американських розвідувальних служб щодо планів вторгнення росії. Більше того, американська пані аташе з питань оборони при посольстві в Києві тижнями намагалася отримати оборонні плани України, і ті, які вона отримала, мінімізували, на думку Пентагону, російську загрозу.

Пан Остін, здавалося, був дещо збентежений різким зауваженням генерала Міллі на адресу українського міністра закордонних справ і заспокійливо втрутився у розмову: "Ми зробимо все можливе, щоб допомогти цим хлопцям".

Реальність повільно усвідомлювалася багатьма і в Москві. Константін Затулін, високопоставлений союзник путіна в російському парламенті, сказав, що у нього з'явилося перше відчуття, що президент серйозно налаштований щодо вторгнення в Україну, в середині лютого. Хоча Затулін відомий як провідний експерт із питань України, він сказав, що з ним ніколи не консультувалися щодо такої можливості.

Навпаки, Затулін сказав, що 15 лютого він мав виступити у російському парламенті від імені партії путіна "єдина росія", що мало б стати сигналом протилежного – що вторгнення не буде, якщо сам Зеленський не перейде в наступ на розділеному Сході України. Але всього за п'ять хвилин до запланованого початку сесії, за словами пана Затуліна, він отримав повідомлення від помічника: керівництво партії скасувало його виступ.

"Я не був готовий до такого повороту подій, – сказав Затулін. – Все, що пов'язано з цим рішенням, виявилося несподіванкою не тільки для мене, але й для дуже багатьох людей у владі".

пєсков, прессекретар путіна, наполягав на тому, що він дізнався про вторгнення лише після того, як воно почалося. Так само і Антон Вайно, керівник апарату путіна, і Алєксєй Громов, впливовий радник путіна з питань ЗМІ, також заявили, що не знали про це заздалегідь, за словами людей, які говорили з ними про це.

Найкраще, що могли зробити старші помічники, – це спробувати прочитати мову тіла путіна. Деякі з них із занепокоєнням повідомили, що "у нього з'явився цей войовничий блиск в очах", сказала виданню людина, близька до кремля.

Сєргєй Марков, колишній радник кремля, розповів, що наприкінці минулого року, коли росія нарощувала військову присутність навколо України, один із заступників міністра запитав його, чи знає він, що станеться.

"Це означає, що ніхто не сказав заступнику міністра, – сказав пан Марков. – Навіть деякі члени ради безпеки росії "не були повідомлені до останнього моменту".

Багато хто з російської еліти дізнався занадто пізно.

Учасники російської спілки промисловців та підприємців очікували на зустріч із путіним у лютому. На порядку денному, серед іншого, було регулювання криптовалют. Але зустріч постійно переносилася, поки, нарешті, 22 або 23 лютого кремль не повідомив учасників про дату: 24 лютого, день вторгнення в Україну.

Андрєй Мєльніченко, вугільний та добривний мільярдер у цій лобістській групі, описав, як він прокинувся того дня від "божевілля" в Україні. Але зустріч з путіним не була скасована, тому через кілька годин він був у кремлі, як і було заплановано. У передпокої приголомшені олігархи жували бутерброди в очікуванні результатів своїх мазків на коронавірус, щоб розділити повітря з путіним.

Коли путін нарешті з'явився, телевізійні камери вже працювали. Він сказав зібраним мільярдерам, що у нього не було іншого вибору, окрім як вторгнутися.

"Те, що сталося, на мій погляд, було ірраціональним, – сказав Мєльніченко, описуючи свою реакцію на вторгнення. – Це був шок".

Інший магнат пригадав, що зрозумів – занадто пізно – що путін виставив їх перед телекамерами на весь світ із ретельно спланованою метою. За його словами, це було зроблено "спеціально для того, щоб облити всіх дьогтем, аби всі потрапили під санкції".

Шляху назад не було. Вони, як і решта росії, тепер були у цьому разом із путіним.

Звичайно, Мєльніченко і всі інші бізнесмени, які з'явилися з ним у той день, потрапили під санкції Заходу в наступні місяці.

Джерело: The New York Times


Параноя путіна. Тероризм, марення і самознищення – Тімоті Снайдер
Параноя путіна. Тероризм, марення і самознищення – Тімоті Снайдер
Макрон хоче керувати зовнішньою політикою Європи. Не всі союзники з цим згодні – Bloomberg
Макрон хоче керувати зовнішньою політикою Європи. Не всі союзники з цим згодні – Bloomberg
Смертельну недбалість путіна неможливо приховати. московська атака зробила його слабшим, ніж будь-коли – Саймон Тісдалл
Смертельну недбалість путіна неможливо приховати. московська атака зробила його слабшим, ніж будь-коли – Саймон Тісдалл
Чи настав час для безпольотної зони в Україні? путін ескалує повітряну війну – бригадний генерал Кевін Райан
Чи настав час для безпольотної зони в Україні? путін ескалує повітряну війну – бригадний генерал Кевін Райан
"Циркони" з суші, відновлені 1,5 та 3 тонні бомби і натиск на Донбасі. Про останню тактику росіян – Том Купер
Франції потрібні країни-однодумці. Макрон-яструб відкриває двері Європи для Великої Британії – Едвард Лукас
Франції потрібні країни-однодумці. Макрон-яструб відкриває двері Європи для Великої Британії – Едвард Лукас
Кілька думок про російський розвідувально-ударний ланцюг. Більшість обстрілів відбувається на основі агентурних даних – Том Купер
Кілька думок про російський розвідувально-ударний ланцюг. Більшість обстрілів відбувається на основі агентурних даних – Том Купер
Війна в Україні після російських виборів. Активізація чи затягування? – Мік Раян
Війна в Україні після російських виборів. Активізація чи затягування? – Мік Раян