Україна досягла того, на що Пентагон витратив десятиліття і мільярди доларів: об'єднані цифровою мережею винищувачі, розвідка й озброєння.
Імпровізована мережа безпілотників, бійців і озброєнь, пов'язаних через супутниковий зв'язок і спеціальне програмне забезпечення, забезпечує своїм солдатам рівень розвідки, координації та точності, який дозволив спочатку значно меншим за чисельністю й озброєнням силам маневрувати довкола масивних, але неповоротких російських армій.
Український набір систем, побудований здебільшого на готовому обладнанні, залишається далеким від розгалужених і надзвичайно амбітних зусиль американських військових з оцифрування, які розвиваються та розширюються завдяки технологічному прогресу і мають назву "мережецентрична війна". Міністерство оборони прагне досягти таких масштабів, безпеки та пропускної здатності мережі, які значно перевищують амбіції України.
Проте, на думку ветеранів проєктів оцифрування США і союзників, успіх України у створенні віртуальної системи командування та управління "на льоту" дає цінні уроки для Заходу, зокрема, щодо необхідності експериментувати і залучати невійськових експертів.
Читайте також: Зброя від "МакГайвера" в арсеналі України. New York Times вражений винахідливістю українських військових
"Урок полягає в тому, що ви повинні впроваджувати інновації, а ми цього не робимо", – сказав Глен Грант, британський підполковник у відставці, який має досвід у сфері військової оцифровки і з 2014 року працював зі збройними силами США та України над оборонною реформою. За його словами, бюрократичні західні військові "занадто повільні й занадто важкі", щоб швидко застосовувати нові технічні рішення для вирішення проблем на полі бою.
Технічно підковане населення України оновило методи партизанської війни для цифрової епохи. Вояки перепрофілювали підручні засоби на зброю – від бамбукових шипів до коктейлів Молотова. В Україні, де процвітає індустрія технічного аутсорсингу і хакерів, вмотивованими людьми часто є інженери-програмісти, які підключаються до цифрових сервісів, таких як зашифрований месенджер Signal і мережі компаній на кшталт SpaceX Ілона Маска. А їхніми інструментами стали мобільні додатки, 3D принтери і цивільні дрони.
"Ворог готувався до повноцінної [технологічної] війни 20 років. Ми зробили технологічний стрибок за 10 місяців", – заявив минулого тижня український міністр цифрової трансформації Михайло Федоров у твітері.
Підрозділи модифікують готові безпілотники, оснащуючи їх стропами, які вони можуть випускати дистанційно, щоб скидати гранати на ворожі позиції. Солдати-добровольці використовують свій досвід роботи в приватному секторі з розробки програмного забезпечення для управління ресурсами підприємства для міжнародних компаній, аби автоматизувати систему грошових виплат на передовій. Одна з українських компаній будує дистанційно керовані електромобілі, на які можна встановлювати важкі кулемети або інший вантаж.
А українські програмісти оновили систему, яку військові називають "Дельта", щоб надати місцевим командирам розвіддані з поля бою в режимі реального часу, отримані з безпілотників і від спостерігачів, які живуть в окупованих росією частинах України.
"Це називається "підключена війна", і українська армія буде найсучаснішою за всю історію завдяки життєвому досвіду", – сказав Роман Перімов, який очолює підрозділ з розробки нових військових технологій в одній із бригад української армії. Його команда розробляє саморобні пристрої для глушіння безпілотників та виготовляє дешеві акумуляторні батареї великої ємності, щоб солдати могли залишатися на зв'язку під час бойових дій.
"Ви можете мати 500 безпілотників у небі для відносно стандартної військової операції, – сказав він. – Такого ще ніколи не було".
Дешеві безпілотники і захист від них є однією з найбільших інноваційних сфер, що з'явилися в цій війні. Як українські, так і російські підрозділи зазвичай використовують модифіковані версії невеликих комерційних БПЛА для розвідки і атак.
За словами пана Перімова, українські військові використовують 3D принтери для виготовлення компактних пластикових джгутів, які кріпляться на популярні комерційні безпілотники, щоб озброїти їх гранатами. Ремені мають недорогі світлові датчики, прикріплені до механічної застібки. Коли оператор наказує безпілотнику блимати фарами на животі, датчики вловлюють світло, спрацьовує застібка, яка вивільняє ремінь, що тримає гранату. Загальна вартість 3D-друкованого ременя становить близько 10-15 доларів США.
"Вона не завдає великої шкоди, але може знищити транспортний засіб або кількох солдатів", – зауважив пан Перімов, чий підрозділ зараз вивчає можливість використання стратосферних комерційних аеростатів, які можуть здійснювати розвідку або ретрансляцію зв'язку над ділянками поля бою.
Одним з елементів успіху України в галузі інновацій є те, як різні військові підрозділи і українські технологічні компанії працюють над власними новими військовими технологіями – підхід "знизу вгору", який часом більше нагадує низку гаражів у Кремнієвій долині, ніж проєкт, що фінансується Пентагоном.
"Ми не можемо навіть написати контракт достатньо швидко", – каже Бред Галсі, інженер і колишній офіцер Сил спеціальних операцій США, який зараз навчає американських солдатів тому, що він називає "макгайверством" (винахідливе використання простих підручних засобів) для задоволення нагальних потреб, і зазначає, що Пентагону може знадобитися рік для завершення закупівлі. В Іраку він керував технічною робочою зоною, де імпровізував інструменти для солдатів, такі як зонди для перевірки невинних на вигляд об'єктів на наявність прихованих вибухових пристроїв. "Нашою новою мантрою має стати "як бути українцем", – сказав пан Галсі.
Один із проєктів, пов'язаних з озброєними електричними наземними транспортними засобами з дистанційним управлінням, належить українському військовому підряднику, який також працює над дистанційно керованими кулеметами. Компанія демонструвала цю технологію протягом останніх місяців, але її засновник відмовився від коментарів.
Один проєкт з розробки програмного забезпечення для управління ресурсами розпочався у військовій частині, яка прагнула спростити виплату заробітної плати після прийняття на службу великої кількості нових солдатів. Програмісти, які колись створювали такі системи для приватних компаній в рамках розгалуженого сектору технологічного аутсорсингу в Україні, звернулися до створення системи з відкритим вихідним кодом для автоматизації розрахунків заробітної плати. За словами людей, які беруть участь у проєкті, зараз вони створюють інші модулі програмного забезпечення, які охоплюють такі питання, як зберігання обладнання.
В Україні також відбулися деякі централізовані інновації. Її Міністерство оборони і служби безпеки стряхнули пил з платформи бойової обізнаності, яку вони побудували за стандартами Організації Північноатлантичного договору, але в значній мірі занедбали, сказав Ярослав Гончар, співзасновник "Аеророзвідки", неурядової організації, яка з 2014 року допомагає українській армії за допомогою безпілотників-розвідників. Україна використовувала систему для консолідації інформації з безпілотників та супутників, а також на чат-ботах з назвами на кшталт "STOP російська війна", через які українці могли надсилати підказки.
Майже кожен підрозділ, який брав участь у боях за Київ навесні минулого року, використовував "Дельту", доступ до якої можна отримати з ноутбука чи планшета, розповів пан Гончар. "Ті, хто перебуває під обстрілами – найкраще вчаться", – додав він.
За словами західних військових фахівців, знайомих з українськими системами, це недороге, імпровізоване наближення до того, над чим Міністерство оборони та інші західні військові працювали роками – безпечна цифрова матриця, що зв'язує командирів, бійців, озброєння і розвідку. Амбіції США щодо мережевої війни поширилися на широкий спектр служб, систем озброєнь і розвідувальних агентств, одночасно намагаючись йти в ногу з технічним прогресом.
За словами українських солдатів і командирів, одним з важливих компонентів для українських військових технологій стало рішення компанії SpaceX надати тисячі терміналів зв'язку Starlink на початку війни. Більшість підрозділів мають по одному терміналу, іноді замаскованому в картоні або смітті, щоб їх не помітили ворожі безпілотники.
Сполучені Штати намагаються швидше впроваджувати нові технології, в тому числі через мережу неурядових інноваційних центрів, які пов'язані з Пентагоном, але поза його бюрократією, під загальною назвою Defensewerx. Вони використовують цивільні ноу-хау у військових цілях і заохочують "мозковий штурм". Тепер ці центри – і особливо Sofwerx, пов'язаний з Командуванням Сил спеціальних операцій США – вивчатимуть приклад України, кажуть люди, знайомі з їхньою роботою.
Джерело: Wall Street Journal
