Хороші військові підрозділи проводять "аналіз післядії" (АПД) багато разів під час проведення навчань та операцій. АПД оцінюють те, що сталося, і визначають необхідні адаптації.
Багато моїх підписників просять створити нову тему про Україну, але, можливо, АПД - це краща така тема.
Україна вже 9 місяців у цій боротьбі. Вони на початку нової фази (Фаза IV). Давайте проаналізуємо, а потім подивимося на те, що може бути попереду.
У цьому аналітичному огляді я включу минулі описи, слайди, які я робив у різний час, новини... і спрогнозую, на що нам, можливо, доведеться звернути увагу.
Почнемо.
24 лютого - в першу ніч війни - я написав у Твіттері про те, що, на мою думку, може статися.
Цей твіт ґрунтувався на оцінці дій Збройних сил росії та Української армії, а також на розвідданих, отриманих під час мого перебування під командуванням @USArmyEURAF (Командування ЗС США в Європі та Африці).
Ця нитка від 24 лютого також була відображенням чогось, що допомагає оцінити результат конфлікту на основі цієї простої формули: MC (ВП або P (сила)) = R (Р) x W (В).
ВП - військовий потенціал (або сила)
Р - ресурси
В - воля
Використовуючи цю формулу, необхідно також враховувати "розмір" кожної сили та її місії.Хоча Кремль ніколи не заявляв про це, можна зробити висновок, що путін хотів досягти кількох стратегічних цілей. Мої припущення щодо того, чого хотів досягти путін, наведені на цьому слайді.
Будь-який командир оперативного рівня зобов'язаний переводити стратегічні цілі в оперативні. На цьому слайді показано, як би я це зробив, якби був польовим генералом путіна, з "основними зусиллями" і "допоміжними зусиллями".
Але виникли всілякі розриви.
Хоча Росія мала значні сили (190 тис.) навколо кордону з Україною, цього було недостатньо для виконання поставлених завдань.Занадто багато великих міст для захисту, недостатня бойова міць, дисфункціональна логістика, відсутність єдності командування, помилкова розвідка, погане керівництво. Порушення прав військовополонених.
За шість тижнів росіяни знали, що їм потрібно зменшити свої цілі, перегрупувати сили, покращити командування і управління (С2), налагодити логістику.
На мій погляд, це стало початком другої фази (2 квітня - 30 липня).
Прикро для росіян, але вони не змогли ефективно адаптуватися.
Для того, щоб армія могла вносити корективи на полі бою, потрібне хороше керівництво, грамотне командування та управління (С2), маневр, логістика, високий моральний дух.
У росії не було нічого з цього. У ЗСУ було все це. І нову високоточну зброю (HIMARS, M777) на додаток до високоточної зброї, що стріляла з плеча, яка використовувалася в першій фазі.
Боротьба на сході не була "патовою", як багато хто проголошував. Це була битва без правил.
російська армія намагалася відновити понівечені сили і кинути їх знову в бій. Це було нерозумно.
Спираючись на достовірну інформацію, ЗСУ перейшли (і маневрували), щоб дати відсіч російським силам і відвоювати територію.
Далі почалося найцікавіше. ЗСУ почали давати відсіч росіянам на північному сході. Наприкінці липня - в жовтні я приділяв пильну увагу 4 різним областям (використовуючи цей фокус) на карті.Контратака ЗСУ в поєднанні з успішним обманом застала росіян зненацька.
Початок третьої фази в липні дозволив досягти ключових військових оперативних цілей Збройних Сил України до початку листопада.
Битва за Бахмут на Донбасі та оперативний маневр у Херсоні стануть поряд з битвами за Київ та Маріуполь на початку цієї війни критично важливими перемогами для України.
Ось якими були основні моменти ІІІ етапу:
Що підводить нас до фази IV.
Ось декілька думок:
- росія може спробувати створити ще один “заморожений конфлікт” на сході та півдні України, який буде дзеркальним відображенням Придністров'я, Нагірного Карабаху, Південної Осетії/Абхазії… вони робитимуть це, намагаючись отримати паузу, щоб відновити свої сили і знову напасти. Україна і Захід не повинні піддаватися на цю хитрість;
- російська армія продовжить свої невдалі спроби мобілізації, і це нічого не змінить. Так само, як і будь-яка підтримка з боку Білорусі;
- рф отримає більшу підтримку з боку Ірану та залучить більше стратегічних літаків з ракетами дальнього радіусу дії;
- основна увага рф зосереджена на подальшому руйнуванні інфраструктури України та стражданнях українського народу як стратегічній меті для отримання поступок;
- український бойовий дух буде випробовуватись постійними атаками росіян на цивільну інфраструктуру... але Україна вистоїть;
- Україна буде повільно нарощувати свій потенціал, але продовження маневру на схід від Дніпра та в окупований росією Донбас призведе до набагато жорсткіших боїв;
- бої ЗСУ на сході та півдні будуть складнішими через декілька факторів:
- більш складний рельєф місцевості (річки та шляхи);
- більша довжина ліній постачання;
- спроба одночасного застосування нових видів озброєнь і тактики (ДУЖЕ складно перекидати техніку під час бою).
Крім того, хоча російські сили сильно побиті, вони не повністю розгромлені... і їхні оборонні позиції (і непрямий вогонь) стають жорсткішими. Коротші фронти, більше зелених військ, коротші лінії постачання.
Дехто запитує: коли це закінчиться?
Важко сказати, але це буде не скоро.
Але ось деякі речі, за якими я буду спостерігати у "Фазі IV".
Буде більше військової та економічної допомоги від США і Заходу. Будь-які дії Палати представників Конгресу США, спрямовані на уповільнення або зупинку цього процесу, повинні бути швидко подолані.
Продовжуватимуться військові злочини з боку росії та російських сил, спрямовані проти цивільного населення України. рф не виграє жодного військового змагання з силами України.
Не можна допустити створення чергових "заморожених конфліктів" з хиткими спробами припинити вогонь.
Україна все одно переможе у цій боротьбі, поверне свою територію і суверенітет.
Але попереду ще багато боїв.
