"Стрілки символічного Годинника Судного дня – вказівника, що відображає оцінку Бюлетеня вчених-атомників як близько людство наблизилося до самознищення – нещодавно перевели на 10 секунд вгору: за 90 секунд до опівночі. До Армагеддону – найближче за всі часи", – нагадує Джон Б. Вулфстал у своїй колонці у Washington Post.
Але навіть якщо війна в Україні ніколи не перейде у ядерну, переконаний автор, перемога росії зміцнить переконання, що ядерна зброя – вагомий елемент державної політики як для нападу, так і для оборони. Втім, на його думку, через те, що росія має можливості ескалації до ядерного рівня, її поразка – не така вже й проста проблема, яку можна вирішити, надавши Україні всі системи озброєнь. Автор вважає, що необхідно розуміти усю ядерну історію цього питання.
Вулфстал зазначає, що москва має ядерну зброю, а Київ ні. І значною мірою тому, що США та європейські союзники і партнери подбали про те, щоб усю радянську ядерну зброю в Україні 1991 року передислокували до російської федерації. Після розпаду СРСР на території України знаходилося понад 1900 одиниць стратегічної радянської ядерної зброї, а також понад 2000 одиниць – в Казахстані та білорусі.
Як нагадує автор, західні лідери побоювалися, що тисячами одиниць ядерної зброї заволодіють нові незалежні лідери. Якби це сталося, Україна, Казахстан і білорусь могли би стати третьою, четвертою і шостою найбільшими ядерними державами світу. Рішення України відмовитися від ядерної спокуси, реальної на той час, залишається великою перемогою у сфері безпеки (ми добре пам’ятаємо який тиск і шантаж чинили тоді західні лідери на Україну, щоб вона відмовилася від ядерної зброї і передала її росії. США та союзники власними руками створили монстра на кордонах Європи. І все це через доктрину Кіссінджера "про співпрацю з росією" – iPress).
Джон Б. Вулфстал переконаний, що будь-який результат сьогоднішньої війни додасть аргументів на користь того, що Київ зробив фатальну помилку, відмовившись від ядерної зброї. Такий урок вплинув би на прийняття рішень в інших державах. Одні країни, які зацікавлені в територіальній агресії, розглядатимуть ядерну зброю як перевагу і прагнутимуть отримати її. У той же час, держави, яким загрожує небезпека, матимуть вагоміші стимули отримати власні ядерні сили стримування і не покладатися на американські гарантії. Таке занепокоєння вже гризе союзників США, невпевнених у стабільності американського впливу у Східній Азії чи на Близькому Сході.
Це потужний прагматичний аргумент на користь підтримки України. Допомогти молодій демократії захистити себе від сусідньої держави-загарбника – це не просто моральна відповідальність США. "Якщо ми не захистимо країну, яка роззброїлася за нашою вказівкою, це породить негативні прецеденти", – переконує автор.
"Тим не менш, ці тверді логічні та моральні імперативи на підтримку України мають бути скориговані з реальністю та фактами. росія неодноразово погрожувала ескалацією конфлікту, в тому числі до ядерного рівня. Хоча ми і вважаємо, що це блеф, президент Байден і його чільні посадовці від самого початку чітко розуміли ці ризики і належним чином скоригували підтримку України з боку США і НАТО, щоб уникнути, за їхніми словами, Третьої світової війни", – додає Вулфстал.
Саме тому, на його думку, адміністрація США продумує наперед складне питання статусу Криму – ймовірного тригера для можливої російської ескалації. Це роздратовує і напружує, але тут немає нічого нового.
"У цій війні немає безпечного рішення. Надання Україні меншої кількості озброєння, ніж їй потрібно для відсічі російським окупантам і звільнення своєї території, суперечить і нашим власним інтересам, і історичним зобов'язанням", – каже автор. Натомість, на його думку, надання Україні всього, що вона хоче, може призвести до катастрофічної масштабнішої війни, яка може перейти у ядерну. І автор хоче переконати нас, що єдиний шанс – це довга і планомірна війна. "Це жахлива і гірка перспектива для народу України, але це, можливо, єдиний надійний варіант успіху: де росія суттєво програє, але ескалації не буде", – пише він.
"Якщо ми вчинимо правильно: допоможемо Україні перемогти росію без застосування москвою ядерної зброї, є шанс змінити деякі небезпечні ядерні тенденції. Останні десятиліття США переоцінювали переваги ядерної зброї, недооцінюючи фінансові та стратегічні витрати, пов'язані з цим потенціалом", – відзначає експерт. За його словами, недоліки покладання на таку зброю для забезпечення американської безпеки у тому, що це ускладнює протидію та стримування держав, що роблять те ж саме. А коли слабші вирішать погрожувати ядерною зброєю, США буде складніше використовувати свої значні переваги у сфері звичайних озброєнь.
Ядерна зброя може працювати як проти інтересів безпеки США, так і на їхню користь. Лише з цієї причини Сполучені Штати не можуть відмовитися від спроб домовитися з такими супротивниками, як росія і Китай, щоб зменшити небезпеку ядерного конфлікту, навіть коли найближчі перспективи здаються примарними. Чим більше розвиватиметься тема ядерної зброї, і чим більше її вважатимуть корисною у власних цілях (і ми також), тим важче буде зберігати безпеку і вплив США.
Попереду важкі часи, попереджає Вулфстал. "Коли зважуємо, яку підтримку США повинні дати Україні і як довго, ми повинні пам'ятати про наші зобов'язання, моральні принципи та власні інтереси", – рекомендує він.
На жаль, неспроможність задовольнити інстинкти є лише однією з багатьох недоліків життя у світі, що спирається на ядерне стримування. "Якщо ми святкуватимемо перемогу України, нам варто було б активізувати зусилля США, спрямовані на зменшення ролі і корисності ядерної зброї в усьому світі", – резюмує автор. Додамо, що це можна зробити тільки в умовах, коли Україна завдасть поразки росії.
Джерело: Washington Post
