БІЗНЕС & ФІНАНСИ СТАТТІ

Українські бойові бджоли не підведуть, але… Дефіциту меду не буде, з експортом не склалося, проте ціни зростають

Вересень – час готуватися до осінньо-зимового періоду. Окрім холодів всі чекають на сплеск сезонних простуд та заздалегідь роблять запаси меду на зиму. І тут, здавалося б, хвилюватися нема чого – адже мед Україна не імпортує, а навпаки: про український мед знає без перебільшення весь світ. Адже ще пару років тому ми увійшли у ТОП-5 провідних експортерів меду у світі, посівши другу після Китаю сходинку світового рейтингу. Що сьогодні відбувається з медом в охопленій війною Україні розбирався IPress.
Українські бойові бджоли не підведуть, але… Дефіциту меду не буде, з експортом не склалося, проте ціни зростають

За час війни кількість пасік може скоротитися наполовину. Але є хороша новина – розплідники здебільшого не постраждали

Спочатку трохи фактів. Україна цілком заслужено пишається своїми успіхами у бджільництві, яким у нас до війни займалися 400 тисяч фахівців. Головним покупцем українського меду є країни Євросоюзу (80%), а лідерами зі споживання українського меду були Польща та Німеччина. Аби не підривати позиції власних пасічників країни ЄС квотують експорт меду з України, і цьогоріч українські пасічники безмитну квоту на експорт до ЄС, яка складає трошки більше 6 тисяч тонн, повністю вичерпали вже до 18 січня. Але чи наразі до експорту меду Україні?

Адже з часу повномасштабного вторгнення російської армії бджолярство України зазнало відчутних втрат. Пасічники, як і багато інших громадян, пішли воювати чи вимушені були терміново залишати домівки у випадку наближення фронту. Здебільшого бджоли були покинуті напризволяще, бо вивезти пасіку – доволі складна логістична операція, котру неможливо провести у стислий термін. Відтак значна їх кількість залишилася під окупацією і була просто знищена.

Та виявилося, що українські бджоли можуть за себе постояти – приміром у Олешківському районі Херсонської області під селищем Челбурда рій бджіл напав на окупантів, котрі здуру забрели на пасіку у пошуках "солоденького". Комахи так сильно їх покусали, що 25 опинилися на лікарняному ліжку, а троє взагалі померло.

 

 

Справа в тому, що навесні, коли власні запаси у вулику добігають кінця, бджолярі підгодовують виснажених за зиму бджіл цукровим сиропом. Через війну підгодувати бджіл не вдалося, ну а голодні бджоли поводяться агресивно – от трьом окупантам це і коштувало життя.

 

Та хай би вони й усі повиздихали. Прикро лишень, що за прогнозами експертів через війну кількість пасік в Україні може скоротитися майже наполовину. На щастя переважна кількість бджолиних розплідників знаходиться на Закарпатті, Хмельниччині та Полтавщині, тож після перемоги поголів’я працьовитих комах буде, безумовно, відновлене.

Не з тим нікотином бореться Україна. ЄС заборонив отруйні для бджіл неонікотиноїди, і вони потрапили до нас

На жаль, крім військових загроз нікуди не щезла проблема з отруєнням бджіл аграріями під час обробітку полів отрутохімікатами. Справа в тому, що далеко не всі інсектициди (отрутохімікати для боротьби з комахами-шкідниками) є безпечними для бджіл. Проблема ця давня і виникає кожного року. От і цього сезону вже фіксувалися масові отруєння працьовитих комах в Тернопільській, Хмельницькій, Полтавській областях. Винними в цьому можуть бути різні речовини, адже шкідливими для бджіл є близько п’ятнадцяти препаратів, офіційно дозволених до використання в Україні. Особливо потерпають ці корисні комахи від недбалого застосування неонікотиноїдів, котрі абсолютно безпечні для домашніх тварин і людини та згубні для комах, в тому числі бджіл.

Коли хочуть наголосити на шкоді тютюну, часто кажуть, що одна крапля нікотину убиває коня. Стосовно коней це можливо і перебільшення, але те, що нікотин убиває бджіл – доконаний факт. Саме тому це 27 квітня 2018 року, після отримання згоди більшості країн-членів ЄС, Європейська комісія ухвалила рішення про повну заборону використання неонікотиноїдів в Європі. Звісно, що невикористані запаси таких отрутохімікатів різного роду спритники постаралися збути задешево за межами Євросоюзу, і значна їх кількість потрапила до нас.

Втім цього року загроза отруєння менша, бо менше обробляли поля. Тим не менш, в трьох областях такі випадки були зафіксовані. Вплинула на це, як не дивно, комендантська година. Адже раніше обробку хімією робили вночі, поки бджоли сплять, а тепер вночі працювати заборонено усім.

 

 

Слід зазначити, що загалом у поганий для бджіл рік від отрутохімікатів гине до 10% усіх бджіл. Звісно, і самих корисних комах шкода, але ж це і сотні мільйонів збитків. Причому страждають переважно малі пасіки, бо великі промислові більш організовані і їх попереджають про обробку полів, аби не випускали бджіл.

Якщо нема експорту, чому ж дорожчає мед? Бензин, соняшник, золотий запас на чорний день

Вартість меду зазвичай корелюється з вартістю цукру і кожного року потроху зростає. Щоправда інколи медовий ринок починає лихоманити через зовнішні чинники - приміром сильно підкосив його COVID-19. Ні, бджоли на коронавірус не хворіють, проте карантинні обмеження суттєво скоротили можливість реалізації меду. Бо в межах карантину в першу чергу заборонили ярмарки – а переважно саме там і збували пасічники свій солодкий товар. І тут на підмогу їм прийшов Інтернет. Освоєння бджолярами торгівлі через маркетплейси було настільки успішним, що дозволило минулого року попри карантин продати на внутрішньому ринку навіть більше меду, ніж його пішло на експорт.

Цього року собівартість кілограму меду складає близько 90 гривень (у літрі справжнього меду не менше 1,4 кг). При цьому на експорт його закуповують по ціні 65-70 гривень. Експортерів також можна зрозуміти – європейські партнери готові купувати український мед по 2,4 євро за кілограм, а логістика через війну різко підскочила в ціні. Таким чином пріоритетним для пасічників став внутрішній ринок, за рахунок якого вони намагаються якось компенсувати збитки від дешевого експорту. Ціни на мед почали суттєво зростати ще минулого року і нині ця тенденція зберігається. Наразі в залежності від сорту літрова банка меду обійдеться від 250 до 400 грн.

 

 

Причин для цього декілька. По перше, головного медоноса – соняшника посіяно на чверть менше, ніж минулого року, це вже не кажучи про те, що 20% пасік перебували у нині тимчасово окупованих районах. При чому якраз ці пасіки знаходяться в найбільш соняшникових територіях Півдня та Сходу і давали суттєву частку загального меду країни. Ну а менше медоносів – менше меду. За невблаганними законами ринку, що менше товару, то він дорожчий.

Проблеми з пальним також додали свою частку до ціни. Вже давно минули часи коли пасіка була таким собі острівцем сонного спокою, де під заспокійливий гул бджолиних крил тихо дрімав дідусь-пасічник. Нині пасіка - це високомобільний вид бізнесу, адже увесь сезон вулики потрібно перевозити від одного медоноса до іншого в порядку цвітіння. А тут саме у розпал весняного цвітіння в Україні на місяць зник бензин. Коли згодом пальне з’явилося в продажу, його ціна пасічників не порадувала і вони автоматично додали її до вартості меду.

Ну і нарешті самі пасічники, стривожені нестабільною економічною ситуацією, не поспішають продавати мед. Звісно, частину його реалізують і зараз, причому відносно дешево, аби хоч якось «відбити» витрати понесені за сезон, проте основну масу свого солодкого товару бджолярі воліють притримати. Бо мед може зберігатися роками, в якості "золотого запасу" страхуючи свого власника від інфляції.


Підписуйтесь на iPress.ua в соціальних мережах Facebook та Twitter. Будьте в курсі останніх новин. Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити редакцію
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ
КОМЕНТАРІ (0) +

Додати коментар

01 09 2022 12:47
МЕДІА
iPRESS РАДИТЬ
СТАТТІ