У суботу близько 15.30 за місцевим часом російський Су-34 скинув чотири УМБД Д-30 (їхні бомби малого діаметру) для нанесення удару по Харкову. Так, місто Харків. І не по якомусь промисловому об'єкту, військовій базі чи об'єкту "подвійного призначення", а по перехрестю в центрі Харкова, з низкою невисоких будівель з маленькими крамничками (Україна ще не в ЄС, тож у неї ще є місцеві продуктові та інші невеликі магазини), оточені десятками висотних житлових будинків...
Наразі відомо, що щонайменше троє людей загинуло, 56 отримали поранення, з них 16 були госпіталізовані, а четверо перебувають у критичному стані.
Менш ніж через 24 години після російського удару по Національному технічному університету нафти і газу в Івано-Франківську і приблизно через 40 годин після удару балістичної ракети "Іскандер-М" по продовольчих складах у Кривому Розі, це дає зрозуміти: такі атаки не є помилкою, не є технічними несправностями зброї, про яку йдеться, не є уламками, не є "українськими перебільшеннями" чи ще чимось – вони умисні.
Звісно, якщо хтось все ще думає в стилі "росіяни ніколи б так не вчинили" – завжди може пояснити мені, що це за сраний "військовий об'єкт", "азовсько-нацистська база", "лабораторія з розробки атомної, біологічної та/або хімічної зброї" (або будь-яка інша нісенітниця, про яку москва та всі можливі фанати Пуддінга на Заході белькочуть як про "причину" цієї війни) має бути на перехресті вулиць Вернадського та проспекту Гагаріна в центрі Харкова?
Залізнична станція "Левада"? Звісно, це, можливо, за 150 метрів, але якою "військовою" ціллю має бути станція, що використовується для приміських перевезень? Магазин одягу "Мілітарі" за 150 метрів на північ від перехрестя? Отже, "укронацистам" тепер теж заборонено купувати останні новинки військової моди та пов'язане з нею спорядження?
Або це був ще один з "добре зарекомендованих як дуже надійних", але насправді корумпованих інформаторів ФСБ, які надали "розвіддані" про "50 генералів НАТО в бункері в 900 метрах під готелем "Тремпель" і подібну нісенітницю...?
Ну, якщо так, то чому б не розгорнути одну з "супертурботочних" озброєнь на кшталт "Іскандер-М" або цієї фантазії про "УМПК на ФАБ-3000М-54"?
А якщо ні, то що це за "військові", які розгортають зброю, якій не вистачає 150 метрів для ураження будь-якої цілі в центрі великого міста..?
...Увесь цей удар по Харкову був "настільки ненавмисним", що сьогодні пуддінгівські гімнопіарщики та фанати на Заході "мусять" поширювати гімнопіар на кшталт відеороликів, які нібито демонструють "удар українських ATACMS по пляжу, повному мирних жителів"...
Так, мені огидно і прикро від цього звірства – так само, як прикро і огидно від багатьох попередніх звірств у цій війні, і будь-яких інших звірств у будь-якій іншій. Я розлючений будь-якими звірствами. Але це лише я, і те, що я думаю, не має значення.
Що дійсно має значення в цьому випадку: як це зупинити?
Ну, для початку, "переговори" з Пуддінгом не працюють.
Тому маса людей зробить "логічний" висновок і скаже щось на кшталт "посилити (протиповітряну/протибалістичну) оборону Харкова". Однак, після більш ніж двох років постійних обстрілів другого за величиною міста України, я думаю, очевидно, що це не є довгостроковим рішенням.
Це як операція на серці: залатати серце і змусити його битися на кілька місяців або років довше...
...тоді як справжнє рішення полягає в тому, щоб зберегти це серце в доброму здоров'ї.
І в даному випадку "підтримувати серце в доброму здоров'ї" означає розвивати здатність швидко, точно і рішуче виявляти і вражати пускові установки – бажано до того, як вони зможуть випустити зброю... по Харкову, наприклад.
Це те, що вимагає наступальних дій: таких дій, які ми бачили два дні тому, коли українські БПЛА дальнього радіусу дії вразили 726-й навчальний центр і місце зберігання ударних БПЛА "Шахед" в Єйську в Краснодарському краї росії.
Чому це сталося?
Тому що, якщо завдати удару по місцях зберігання, пускових установках або авіабазах до того, як ворог зможе розгорнути ці "вогневі" ракети або завантажити КРКБ на свій літак, це дасть змогу вести війну в найбільш економічний спосіб. Замість того, щоб чекати, коли така зброя буде випущена, а потім полювати на неї, можна знищити десятки одиниць ворожої зброї одразу, одним ударом. І найголовніше: ми не даємо ворогу завдати жодної шкоди – чи то Харкову, чи то іншому місцю.
Отже, виникає логічне запитання: що потрібно Україні для того, щоб стати здатною націлюватись на "пускові установки" (або "платформи", які слугують пусковими установками)?
Для багатьох це може здатися смішним чи навіть "фантастикою", але: відправною точкою можуть стати супутники раннього попередження. І не "будь-які" супутники, а супутники, здатні виявляти принаймні запуски ракет (наприклад, американська система SBIRS). Ще краще було б мати супутники, здатні виявляти пускові установки ще до того, як вони запустять ракети. І, звичайно ж, супутники, здатні відстежувати роботу російських авіабаз.
Вся розвідувальна інформація, зібрана такими платформами та іншими засобами збору розвідданих, повинна була б швидко передаватися в одну централізовану командну систему, яка б керувала численними підрозділами, оснащеними не "сотнями", а "тисячами" балістичних ракет з дальністю польоту щонайменше 500, а краще 1000 кілометрів.
Тепер ті, хто знає щось про цю тему, скажуть: 1) "агов, Том зараз думає в напрямку концепції РУК російського Генерального штабу". А ті, хто знає про РУК, але є чимось на зразок "прихильників повітряної сили", скажуть щось на кшталт: 2) "ні, Україні потрібні не балістичні ракети, а сильні військово-повітряні сили, які зможуть потім бомбити пускові установки"...
1. Так, я думаю в напрямку концепції РУК. Тому мушу пояснити хоча б її основи. РУК – це російська абревіатура розвідувально-ударного комплексу (гарне пояснення можна знайти в PDF тут). Це концепція, згідно з якою все командування, управління, зв'язок, комп'ютери, розвідка, спостереження і рекогносцировка централізовані для забезпечення розвідданими, що дозволяє відповідному командному вузлу швидко приймати рішення, а потім діяти швидко, рішуче і точно. Зазвичай за допомогою тактичних балістичних ракет: в ідеалі – таких, як "Іскандер-М" (разом з БПЛА Zala і "Орлан" вони є центральним елементом комплексу РУК), але через їх нестачу – часто за допомогою таких, як "Точка-У", крилатих ракет або навіть ЗРК С-300. Інакше кажучи, концепція РУК вимагає від збройних сил здатності швидко виявляти і відстежувати важливі цілі, а потім уражати їх зброєю, яка може бути розгорнута за лічені хвилини і має необхідну точність.
Чому це необхідно? Тому що ціль може переміститися, або зв'язок з нею може бути втрачений, або ворог може зрозуміти, що об'єкт знаходиться під загрозою, і посилити свою оборону. Отже, швидкість прийняття рішення і швидкість атаки мають вирішальне значення для підвищення шансів на фактичне знищення цілі.
- Чому саме балістичні ракети, а не військово-повітряні сили (або інші подібні засоби)? Тому що сучасні тактичні балістичні ракети розгортаються за лічені хвилини і після запуску також досягають цілей за лічені хвилини. Для порівняння, військово-повітряні сили повинні спочатку підготувати всі літаки підтримки, тоді спланувати операцію, провести інструктаж пілотів, озброїти літаки, а потім здійснити таку операцію – на все це зазвичай йдуть "години" (щонайменше... якщо не "дні"). І навіть якщо одна операція буде успішною, і 1, 2 або 5 пускових установок будуть уражені: все одно немає гарантії, що всі пускові установки будуть уражені. Крім того, військово-повітряні сили набагато дорожчі у придбанні, утриманні, навчанні та експлуатації, ніж сили, що використовують балістичні ракети (або гіперзвукові ракети, або крилаті ракети, або ударні БПЛА).
Хоча... ну, просто подумайте про це: якщо у вас є можливість а) вражати склади балістичних або крилатих ракет, б) виявляти і відстежувати пускові установки і фактично вражати їх до того, як вони зможуть вистрілити, і/або в) принаймні незабаром після того, як вони вистрілили... все виглядає кардинально інакше.
Чому "тисячі" балістичних ракет? Тому що можна зробити їхню конструкцію досить простою, щоб зробити їх дешевими і доступними, в той час як, якщо випустити достатню кількість ракет, деякі з них завжди пролетять, незалежно від того, наскільки хороша протиповітряна оборона супротивника. Просто не існує "ідеальної" протиракетної оборони.
Нарешті, є ще одна причина для такого способу мислення: вона називається "прецедент".
Можна стверджувати, що після майже 30 років роботи над концепцією РУК і витрачання значних коштів, російські збройні сили "нарешті" змусили її працювати на початку цього року. Сьогодні їхні розвідувальні БПЛА блукають глибоко за лінією фронту: шукають пускові установки HIMARS або українські системи протиповітряної оборони. Гаразд, командні пункти всрф повільні, і тому їм часто потрібні години, щоб фактично випустити "Іскандер".
Але коли вони влучають...
Насправді, українці показали себе в цій справі набагато краще, причому вже два роки тому. Згадаймо ситуацію в районі Чернігова наприкінці лютого 2022 року, коли українська 19-та ракетна бригада знищувала одну колону російської 41-ї загальновійськової армії ударами одиночних балістичних ракет "Точка-У" за іншою... На жаль для України, її запаси "Точок" вже давно закінчилися...
Довоєнна фотографія пускових установок для тактичних балістичних ракет ОТР-21 "Точка-У" 19-ї ракетної бригади ЗСУ.
Або, що ще краще, подивіться на Чорне море: ще в лютому 2022 року Чорноморський флот встановив блокаду українського узбережжя, зокрема портів, що експортують продовольство. Це завдало шкоди українській економіці, спричинило велику кризу на міжнародному рівні тощо, і всі переговори з москвою провалилися. Єдине, що спрацювало: атакувати російські військові кораблі, які підтримували цю блокаду. Більше 20 російських військових кораблів були потоплені, знищені або серйозно пошкоджені пізніше. І від морської блокади росії нічого не залишилося: Україна експортує свою продукцію майже за власним бажанням. Звісно, вона повинна постійно розміновувати свої територіальні води і пильно стежити за Чорноморським флотом, але в цілому це так налякало росіян, що це найменша з усіх проблем, спричинених "російською морською блокадою". І що найкраще: росіяни теж зрозуміли "послання" – саме тому вони навіть не намагаються посилити цю блокаду.
Отже, настав час знайти аналогічне рішення для всіх російських ударів по українському цивільному населенню. А потім якнайшвидше втілити його в життя.
До речі, це також вирішило б проблему з постачанням (дуже дорогих) зенітно-ракетних комплексів і ракет "земля-повітря" для української ППО – і це раз і назавжди.
...але це було б "погано для бізнесу" багатьох великих корпорацій з "оборонного сектору" – саме тому Захід не збирається допомагати, щоб це стало можливим.
А це означає: як і в багатьох інших випадках, пов'язаних з цією війною, ця проблема не буде вирішена, доки українці не візьмуть ситуацію в свої руки і не знайдуть власні рішення. Україна має засоби, ноу-хау та інструменти: це, безумовно, займе час і багато грошей, але вона просто не має іншого виходу, окрім як діяти.
І чим швидше, тим краще.
