БІЗНЕС & ФІНАНСИ СТАТТІ

Урядовці запевняють, що взимку буде тепло і світло. Але мери міст готуються до найгіршого

У нашій країні, принаймні в останні десять років, підготовка до зими вже стала своєрідним кризовим перформансом завдяки якому всі, без виключення, учасники процесу, намагаються не тільки покращити свої рейтинги, заробивши якомога більше схвальних відгуків, але й водночас притопити опонентів. Не cтав виключенням і цей рік. Але є одна відмінність…
Урядовці запевняють, що взимку буде тепло і світло. Але мери міст готуються до найгіршого

Автор: Наталія Дегтяренко

Цей опалювальний сезон стане випробовуванням не тільки для України, але й для Європи. Адже ціни на європейському ринку газу, напередодні зупинки "Північного потоку-1" вже перетнули межу у 3300$ за тисячу кубометрів і продовжують зростати. При цьому блакитне паливо - це не лише обігрів домівок, запас газу потрібен на випадок можливих кризових ситуацій, де він може знадобитися для виробництва електроенергії.

В Уряді запевняють, що все іде за планом. Газ і вугілля накопичується за графіком,  зимою в оселях українців буде +18, а електрика навіть експортуватиметься до Європи

Урядовці стверджують, що опалювальний сезон хоча і буде нелегким, але відбудеться. Так відповідальний за роботу енергетичної галузі міністр Герман Галущенко запевняє, що планова підготовка до опалювального сезону 2022-2023 відбувається "за планом" хоча й наголошує, що майбутній опалювальний сезон буде складним і для України і для Європи з огляду на війну, а також газовий шантаж з боку країни-агресора, проте, при цьому оптимістично заявляє, що Україна готова своєю електрикою перекривати європейські дефіцити.

 

"Підготовку до нового опалювального сезону ми розпочинаємо вже на наступний день після закінчення попереднього. Зараз підготовка до опалювального сезону йде за планом. Затверджені графіки як ремонтної кампанії, так і накопичення енергоресурсів. Великий обсяг роботи також пов’язаний з підготовкою до можливих надзвичайних ситуацій, які перш за все можуть виникнути внаслідок обстрілів з боку росіян. Планові обсяги накопичення газу та вугілля орієнтовані в першу чергу на критичні сценарії, аби навіть за найскладніших умов забезпечити енергопостачання для населення. За нашими розрахунками, електроенергії абсолютно вистачить для забезпечення споживачів протягом опалювального сезону навіть при збільшенні споживання", - зауважує міністр енергетики України, додаючи, що: "українська енергосистема працює стабільно, і виробляє достатню кількість електроенергії, наразі навіть з профіцитом".

У міністерстві розвитку громад і територій теж запевняють, що опалювальний сезон в Україні стартує 15 жовтня і буде реалізовуватися в різних областях з урахуванням погодних умов, а готовність до нього вже становить близько 70%.

"Верховна Рада прийняла три закони, які фактично гарантують можливість проходження опалювального сезону і забезпечують відшкодування різниці в тарифах. Тобто фізично та економічно умови – створені. Також було вирішено, що нормативні показники температури в приміщенні не будуть переглядати в бік зниження. Таким чином, мінімальний рівень температури, який повинен бути забезпечений, становить не менше 18 градусів", - наголосив міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов підчас недавнього міністерського брифінгу.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час робочої поїздки Черкаською областю і, зокрема, інспекції енергогенеруючого підприємства "Центренерго" заявив, що цей опалювальний сезон буде одним з найважчих. Але відразу ж запевнив, що держава робить усі необхідні кроки для його надійного та впевненого проходження.

 

"Зараз усі області готові в середньому на 60%. Це відповідає плану підготовки, що розробив уряд. Будемо пришвидшуватися в цьому напрямку, аби стабільно пройти опалювальний сезон. Достатня кількість запасів енергоресурсів в опалювальний сезон є ключовим завданням всіх відповідальних осіб. Говоримо з обласною, місцевою владою та громадами про необхідність готуватися до всіх можливих сценаріїв", - зазначив Денис Шмигаль.

За словами прем’єр-міністра, за планом підготовки до 15 жовтня на складах ТЕС і ТЕЦ має бути забезпечено 2,5 млн тонн вугілля.

За даними міністерства енергетики України станом на 23 серпня фактично на складах українських ТЕС накопичено близько 700 тис. тонн вугілля, при цьому гарантовані запаси складають 836,8 тис. тонн. Як свідчать дані митниці, у порівнянні з минулим роком, імпорт вугілля в Україну скоротився майже втричі до 4,3 млн тонн. Загалом в Україну з початку року завезено вугілля на $1 млрд 27,466 млн, що на 11,5% менше, ніж у 2021 році. Найбільше вугілля імпортовано із росії – майже 41%, США –27,05%, Австралія – 9,76%, інші країни – 22,26%.

 

Енергогенеруючі підприємства готові до труднощів. Але більш реалістично оцінюють майбутнє

Керівники великих державних енергетичних підприємств на яких безпосередньо покладено всю відповідальність за роботу їхніх галузевих підприємств натомість не настільки оптимістичні: всі як один наголошують, що прийдешня зима стане найбільшим випробовуванням для країни.

Так генеральний директор "Укргідроенерго" Ігор Сирота стримано та більш реалістично оцінює ступінь підготовки України до осінньо-зимового періоду, наголошуючи, що Укргідроенерго буде виконувати своє завдання проте і кожна енергетична компанія країни має бути готова до проходження ОЗП. На його думку вже у вересні буде відновлено роботу кризового енергетичного штабу при Уряді.

За словами Ігоря Сироти, компанія активно готує станції до ОЗП та прораховує будь-які сценарії для забезпечення надійної роботи енергосистеми України.

"В умовах війни ми не можемо передбачити, де, коли і що вийде з ладу. Балансування – це наша основна функція. Прийдешній сезон буде надскладним, бо ми не знаємо, що може спланувати ворог, що і коли буде обстрілювати. Ми вибудовуємо стратегію, вивчаємо всі можливі варіанти, в тому числі імпорт електроенергії. Його теж треба передбачити, адже ми можемо опинитися в дефіциті. Добре, що ми приєдналися до Європи. Хоч, звісно, ми розуміємо, що імпорт електроенергії для нас буде дорогим і це буде тягар для енергосистеми. І якщо ми пройдемо ОПЗ без дефіциту – добре, але ми маємо бути готові перекрити можливі дефіцити електроенергії. Бо виходять люди і кажуть, що в нас будуть працювати 15 блоків. І у мене це викликає подив. Як можна таке говорити, в умовах того, що відбувається з Запорізькою АЕС".

З очільником Укргідроенерго важко не погодитись, адже атомна генерація наразі залишається головним постачальником електроенергії в українській енергосистеми і саме від злагодженої та безаварійної роботи "бази" - АЕС та "балансирів" - ТЕС/ТЕЦ залежатиме стабільність енергозабезпечення. І якщо ОЕС України втратить Запорізьку АЕС, то дефіцит у 20% потужностей доведеться чимось перекривати, а ще варто зважати на те, що внаслідок війни майже половина потужностей теплової генерації вже зруйнована або знаходиться на окупованих територіях.

Обережні прогнози і щодо забезпечення країни блакитним паливом. За словами голови правління НАК "Нафтогаз України" Юрія Вітренка компанія навряд чи зможе виконати план Уряду щодо накопичення у підземних сховищах необхідних для проходження ОЗП 19 мільярдів кубометрів газу. На його переконання для успішного проходження опалювального сезону до його початку необхідно закачати в підземні сховища не менше 15 млрд кубометрів газу - це рівень, який визначив Уряд, як бажаний, щоб кризовий сценарій був адекватно відображений у створенні запасу газу. Щоб ті кризові явища, які Уряд припускає були враховані у відповідному балансі газу.

Зараз у сховищах зберігається 12,3 млрд кубометрів газу, до 15 жовтня ще частину близько 1 млрд куб. на місяць забезпечить внутрішнє видобування, проте 4,5 млрд кубометрів потрібно імпортувати.

"Газ зараз — дуже дорогий, а Україні його потрібно дуже багато. До опалювального сезону малоймовірно закачати 19 млрд кубометрів газу через величезну ціну та купу грошей, які потрібні для фінансування такого імпорту. І вже є технологічні обмеження щодо того, скільки газу на добу можна імпортувати і скільки закачувати. Теоретична можливість є, практичної – немає", - наголошує Юрій Вітренко.

Проте, на думку очільника Нафтогазу, це не критична проблема. На його переконання більш важливим є те щоб ці додаткові об’єми газу були доступні під час опалювального періоду: "Мати багато газу у сховищах - не панацея, бо є обмежена пропускна здатність підйому газу зі сховищ. Для нас краще, аби взимку газ заходив по трубі - це набагато ефективніше".

У тому що прийдешня зима стане найбільшим випробовуванням для країни переконаний і голова правління НЕК "Укренерго" Володимир Кудрицький. В компанії наголошують, що оператор системи передачі України вживає всі необхідні заходи для відновлення пошкодженої інфраструктури і забезпечення надійного енергоживлення. Задля забезпечення наявності резервів для енергопостачання стратегічно важливих регіонів компанія закуповує допоміжні послуги на газу, а синхронізація з ENTSO-E, у разі необхідності, дозволить українським споживачам отримати додаткові обсяги електроенергії з Європи.

Крім того, за дорученням уряду компанія фінансуватиме створення стратегічного запасу вугілля – "Укренерго", який і в мирний час працював зі збитком через незбалансовану систему функціонування енергоринку, надасть ДП "Укрвугілля" безвідсоткову позику у 2,5 млрд грн для закупівлі вугілля за ринковою ціною. Пріоритет надаватиметься вугіллю вітчизняного видобутку, щоб підтримати українських шахтарів. Цей резерв гарантуватиме, що впродовж опалювального сезону під час війни українські теплові електростанції матимуть достатньо палива.

"Наступний опалювальний сезон буде надскладним. Ми проходитимемо його в умовах війни. Стратегічний запас вугілля гарантуватиме, що всі теплові електростанції матимуть паливо, щоб виробляти електроенергію для споживачів", – зазначає Володимир Кудрицький.

Незважаючи на оптимізм чиновників, мери міст готуються до найгіршого. Тепло і світло буде не у всіх

Київ. Столиця вже майже завершила гідравлічні випробування, усунувши, за даними "Київтеплоенерго", понад 1700 пошкоджень тепломереж. Наразі 70% міста має гаряче водопостачання. Тривають обстеження мереж електропостачання, які мають працювати без збоїв в умовах підвищеного навантаження. ТЕЦ забезпечені резервним пальним. Крім того, місто придбало додаткову кількість генераторів як резервних джерел електроенергії в умовах позаштатних ситуацій.

За словами мера столиці Віталія Кличка всі від кого це залежить роблять все можливе й неможливе щоб в оселях було тепло. Водночас мер закликає киян та гостей міста теж не сидіти склавши руки а активно готуватись до холодів: "Ми зробимо все можливе і неможливе, що залежить від нас, щоб в оселях було тепло. Але прошу кожного підготувати теплий домашній одяг, теплі ковдри, тому що не виключаємо, що температура в домівках буде на кілька градусів нижчою за норму. Також ймовірні перебої з електрикою. Хоча на цей випадок у Києві є генератори, а якщо не буде газу чи опалення є запаси мазуту. Передбачена можливість використання пересувних котелень. Тому певний час столиця зможе функціювати автономно. Проте це доволі короткий проміжок часу".

Головний заклик столичної влади – тотальне енергозбереження.

"Ця зима повинна для кожного керівника підприємства, підприємця, керівника школи, садочка, кожного киянина стати перевіркою спроможності зберігання тепла й інших енергоресурсів", - наголошують у КМДА.

Львів. У місті Лева теж провели всі необхідні підготовчі заходи перед початком опалювального сезону. Крім того, виконавчий комітет Львівської міської ради на виїзному засіданні 25 серпня прийняв рішення, що львівські ОСББ, управляючі компанії та ЖБК мають до 1 жовтня встановити буржуйки у житлових багатоповерхівках. Окрім того, балансоутримувачі будинків мають забезпечити запас дров, необхідний для проходження усього осінньо-зимового сезону. Загалом у будинках може запрацювати 10 500 теплових пунктів.

За словами міського очільника Львова Андрія Садового, міська рада бере на себе підготовку до зими шкіл, всієї медичної системи та соціальної сфери у разі надзвичайної ситуації, а головним завданням залишається підготовка міста до життя в умовах надзвичайної ситуації: "Місто фактично на 100% готове до опалювального сезону за умови, що є стабільна ситуація – є газ, є електроенергія. Натомість, з огляду на війну, маємо бути готові до різних ситуацій та напрацювати альтернативні варіанти обігріву. Якщо, наприклад, будуть уражені електричні підстанції, тоді іншого варіанту як обігрітися у пунктах обігріву, які облаштують в укриттях, не буде. А це 10 500 пунктів обігріву у житлових будинках. Також варто запастися ліхтарями та світильниками на батарейках. Не слід нехтувати й сухим спиртом, свічками та сірниками. Це дасть змогу освітити ваші приміщення та принаймні отримати окріп. Власникам квартир з дерев'яними вікнами потрібно заздалегідь заклеїти віконні рами, аби не було протягів".

Дніпро. Очільники Дніпра небагатослівні, проте наголошують, що місто готове до опалювального сезону на 90%, а підготовка відбувається за графіком.

Харків та Харківська область. Очільник Харкова Ігор Терехов зазначає, що, попри постійні обстріли, місто готується до централізованої подачі тепла, створюються запаси теплого одягу, який, за потреби, планують видавати у пунктах обігріву. За словами голови Харківської обласної військової адміністрації Олега Синегубова, підготовка до холодів відбувається за планом, але через постійні ураження критичної інфраструктури, влада розглядає сценарії можливої евакуації населення.

Запоріжжя, Мелітополь, Бердянськ, Запорізька область. У прифронтових та окупованих населених пунктах Запорізької області опалювальний сезон перебуває під загрозою зриву через пошкоджені та зруйновані електромережі та газопроводи. Зокрема це стосується м. Мелітополя, яке на 95% опалюється природним газом.

За словами міського голови Мелітополя Івана Федорова у місті вже понад місяць немає газу і перспектив на відновлення газопостачання немає. Так само як і у Бердянську, в якому газ відсутній вже понад три місяці. Очільник міста вчергове пропонує мешканцям Мелітополя евакуюватись на підконтрольну Україні територію: "До початку опалювального сезону залишається два місяці, тож необхідно по можливості евакуюватись з Мелітополя на підконтрольну Україні територію".

За повідомленням голови Запорізької обласної військової адміністрації Олександра Старуха регіон намагатиметься створити стратегічні запаси та передбачити альтернативу газу: "У Запоріжжі котельні готують до включення опалення у штатному режимі. Проте розробляються альтернативні варіанти, на випадок відсутності газу. Зокрема розглядається можливість переходу на скраплений газ, електрообладнання, твердопаливні котли у невеликих котельнях. Натомість опалювальний сезон у прифронтових та окупованих населених пунктах Запорізької області взагалі перебуває під загрозою зриву через перебиті електромережі та газопроводи".

Маріуполь, Слов’янськ, Донецька область. За словами радника міського голови Маріуполя Петра Андрющенка, на маріупольців чекає найгірша зима за всі часи існування міста – газопостачання і опалення не буде.

"Централізоване опалення в Маріуполі відновлено не буде. Через неможливість реконструкції котельних або підключення газу. Підключення газопостачання навіть у приватні будинки не буде. Централізованого постачання дров або вугілля не буде. Маріупольцям готують приміщення шкіл та дитячих садочків. Будуть встановлені двоповерхові ліжка та обігрів тепловими пушками. Гаряче харчування, польові кухні або місця для приготування їжі не на вулиці облаштовувати не планують. Маріупольців чекає найгірша зима за всі часи існування міста. Окупантам люди не потрібні, ставлення до українців як до худоби у всьому", - наголошує радник мера.

Не буде опалювального сезону і в Слов'янську. Очільник міської військової адміністрації міста Вадим Лях закликає містян евакуюватися, адже у місті не буде газу і в багатоповерхівках буде майже неможливо перезимувати, а єдиним способом опалення залишаться електрика або котли на іншому паливі, також можливі проблеми з водою і каналізацією: "Керуючі компанії продовжують підготовку багатоповерхового житлового фонду до зими. Зливають воду, консервують систему опалення. Опалювального сезону не буде. І це також потребує ретельної підготовки. Щоб у повоєнному майбутньому мешканці змогли спокійно проводити зими у своїх теплих квартирах. Місто продовжують обстрілювати. Тому не забуваємо про евакуацію".

Голова Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павло Кириленко зазначає, що через постійні атаки росіян неможливо відновити масштабні руйнування газопроводу у Донецькій області та закликає всіх хто має змогу евакуюватись: "Ми сподіваємось, що після евакуації кількість тих, хто залишився в області, скоротиться до 235 тисяч. Саме таку кількість людей ми зможемо забезпечити теплом, з урахуванням стану електромереж у житлових будинках. Адже люди грітимуться обігрівачами. Донецька область зараз посідає друге місце після Київської області за кількістю зруйнованих об'єктів. Усього в регіоні з початку повномасштабної війни було зруйновано або пошкоджено 17 тис. 596 будівель. І це без урахування Маріуполя та Волновахи".

За офіційними даними з 1,7 млн жителів Донецької області на початку війни в регіоні залишається близько 350 тис. жителів. З початком обов'язкової евакуації вже виїхало понад 4 тис. людей. Наразі об'єкти критичної інфраструктури та медичні заклади на території області частково працюють, допомога надається і пораненим бійцям і місцевому населенню. Але прогнозувати як буде розвиватись ситуація надалі ніхто не береться.


Підписуйтесь на iPress.ua в соціальних мережах Facebook та Twitter. Будьте в курсі останніх новин. Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити редакцію
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ
КОМЕНТАРІ (0) +

Додати коментар

29 08 2022 13:04
МЕДІА
iPRESS РАДИТЬ
СТАТТІ