RSS
CУСПІЛЬСТВО СТАТТІ

Василь Мокан:Проект #нова_еліта Нова еліта має відрізнятись не прізвищем, не обличчям, а якістю політики

"Я є прихильником ідеї, що справжні зміни можуть відбуватися лише за принципом "згори - донизу", а не навпаки. Якщо політична еліта, політичне керівництво буде подавати приклад, його будуть автоматично підтримувати і на низовому рівні. Навпаки не відбувається. Ми не можемо вимагати від громадян низького рівня корупції і великої відповідальності, якщо по телебаченню вони бачать зовсім іншу картинку серед політикуму".
Василь Мокан:Проект #нова_еліта Нова еліта має відрізнятись не прізвищем, не обличчям, а якістю політики Фото: з вільних джерел
Василь Мокан – народний депутат України від партії "Слуга Народу". Політолог, кандидат політичних наук. Закінчив філософський факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю "політологія". У 2010 році захистив кандидатську дисертацію на тему: "Ефективності виборчих технологій в сучасному електоральному процесі". Випускник магістерської програми з державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. Є співзасновником і заступником директора консалтингової компанії "Ukrainian Politconsulting Group".
 
Працював політичним консультантом на загальнонаціональних та місцевих виборчих кампаніях,
спеціалізується на аналітичному та медійному напрямках. 
 
Заступник голови Комітету, голова підкомітету з питань національно-патріотичного виховання Комітету Верховної Ради України з питань молоді і спорту. Член групи з міжпарламентських зв’язків з Канадою. Член групи з міжпарламентських зв'язків з Литовською Республікою. 
 

 

Які ваші відчуття  у новому статусі народного депутата?

Розпочну з того, що йти до парламенту для мене було свідомим рішенням, до якого готувався більше 10 років. Отримав профільну освіту, захистив дисертацію з політичних наук, стажувався у ВР по програмі  USAID. Верховна Рада завжди для мене була визначальним органом влади у нашій державі і вважаю, що саме парламент має зараз стати провідником змін в державі. Де-юре у нас функціонує парламентсько-президентська форма правління, але по факту у свідомості людей і їх сприйнятті політичних процесів, - президентсько-парламентська з ухилом до президентської. Суспільство замикає всю повноту влади на президенті, хоча, на мій погляд, саме  парламент має бути тією рушійною силою, котра допомагає і президентові впроваджувати ініціативи його передвиборчої програми і регламентувати діяльність виконавчої гілки влади.

Тому, повертаючись до запитання, скажу що ейфорії в мене немає. Є розуміння наявності великої кількості проблем, великої відповідальності, покладеної на новий склад ВР. Унікальність ситуації в тому, що вперше в історії владний трикутник  Президент- Кабмін- Верховна Рада сформований потужностями однієї політичної сили, яка взяла на себе всю повноту відповідальності. Крім того, у нас є велике бажання змінити саму систему парламентаризму, підвищити його якість,  тому що починати реформи потрібно із себе. Ще один принцип, який сповідують я і мої колеги - наголос не на кількості, а на якості законопроектів.  

 

C:UserspcDesktop16427313_1254126684676507_6000639722415525382_n.jpg

Фото: з вільних джерел

В першу чергу реформа парламентаризму

Ви наголосити на важливості змін у роботі ВР та реформі парламентаризму. А що би ви змінили в першу чергу?

Є першочергові завдання і більш стратегічні. Пріоритетні, в першу чергу, стосуються змін до регламенту, щоб змусити депутатів працювати і в повній мірі виконувати свої зобов’язання. Неприпустимо коли в залі сиділо 50 депутатів,  а один голосував за чотирьох, коли комітети місяцями не могли зібрати кворум. Це прості зміни з одного боку, а з іншого - за них ще треба проголосувати.

Перше, що ми зробили - зняли недоторканність в частині депутатського імунітету, тобто спростили механізм притягнення депутата до кримінальної відповідальності за незаконні дії. Тобто, не йдеться  про політичні переслідування чи покарання за неправильне голосування, як це декотрі інтерпретують, - йдеться про рівність депутатів перед законом. 

Далі є ідея ввести матеріальну і правову відповідальність за пропуски засідань чи комітетів без поважних причин. А що для депутата є найбільш тяжким наслідком? Звісно - втрата мандата. Тому обговорюється ідея, що якщо депутат протягом однієї сесії має більше 30% пропусків засідань та комітетів без поважних причин, це стає приводом для позбавлення мандату. Це ефективний механізм, бо повірте, фінансові стягнення хоч і економлять бюджетні кошти, та все ж не є достатнім інструментом.

Також подали законопроект про введення адміністративної відповідальності за кнопкодавство, яким   пропонується ввести штрафи від 50 до 80 тисяч гривень за неперсональне голосування.

Щодо стратегічних завдань, переконаний, що треба збільшувати роль парламентських комітетів. Потрібно запроваджувати норму, щоб кожен законопроект містив фінансове обґрунтування, що  наразі не є обов’язковим. Пам’ятаємо як часто закони блокувались на рівні міністерства фінансів через брак коштів. Зрештою, не треба винаходити велосипед, є 52 рекомендації Європарламенту щодо реформування ВР. Якщо відверто, я підтримую не всі, є дискусійні, як от наприклад пропозиція голосувати більшістю від присутніх. Розумію, що це такий дисциплінарний захід, покликаний мотивувати депутатів приходити до зали, але побоююсь що закони проголосовані в такий спосіб будуть позбавлені легітимності. Але переважна більшість цих рекомендацій слушні і мають бути імплементовані в 9 скликанні.

Мета-меседжом Слуги Народу було протиставлення нової еліти старій. Чим, на вашу думку, має якісно відрізнятись нова еліта від попередньої? 

Скажу дуже просто: не прізвищем, не обличчям, а якістю політики; не формою, а змістом. Якщо кількість нових людей у Раді не трансформується в нову якість реалізації політики, ефективність буде така ж сама і довіра така ж критично низька. І сам меседж був сформований не нашою партією, а українським суспільством, адже результати виборів стали вироком попередній еліті та політичній системі.

Три складових team building, або як "Слуга Народу" будує команду

Як фракція СН збирається будувати ефективну команду з такої кількості нових хороших, але дуже різних людей?

Інструментів є три. Перший, умовно ідеологічний: люди підписалися під конкретною передвиборчою програмою і треба чесно сказати - без бренду "Слуги Народу", без Зеленського як лідера, більшість депутатами би не стали. Тому виконання передвиборчої програми має об’єднати СН. Я переконаний що засадничі положення програми мають розділяти всі члени команди, як і розділяти відповідальність за зміст того, що програмою задекларовано. 

"Якщо люди йшли під брендом СН і цінностями, задекларованими президентом Володимиром Зеленським, то має бути командна відповідальність за спільну діяльність"

Другий - адміністративний. Знову ж таки, мова не про узурпацію, але така кількість людей у фракції має чітко адмініструватися. Тому було прийнято рішення розділити фракцію на 15 міні-груп що формувались рандомним жеребкуванням. Ми обрали керівників цих груп, які стали заступниками голови фракції. Така фрагментація в першу чергу потрібна для підвищення ефективності комунікації між собою.

Нарешті третій, політичний інструмент. Якщо люди йшли під брендом СН і цінностями, задекларованими президентом Володимиром Зеленським, то має бути командна відповідальність за спільну діяльність. Ми налаштовані жорстко реагувати на політичне перебіжництво, тушкування тощо,  в тому числі й законодавчими інструментами. Демократія це прекрасно, але якщо ти отримав мандат від партії, відтак підписався виконувати програму цієї партії. 

C:UserspcDesktop65708269_2582786471740124_191643042770321408_n.jpg

Фото: з вільних джерел
 
А ви вважаєте, що у команді всі мають бути однодумцями? Чи потрібний плюралізм, адже людина з іншим мисленням здатна запропонувати нові рішення?
Плюралізм в тому і полягає, що звучать різні думки, але у підсумку виходимо на компромісні рішення. Завдання ж не просто продавити той чи інший законопроект, суть у тому, щоб він потім людьми сприймався. Тому потрібно спілкуватися, пояснювати, що ми плануємо робити. Треба у людей питати, що вони про це думають. За рахунок співпраці зі ЗМІ, опитувань громадської думки, виходити на якісь стратегічні рішення. А не так як відбувалось раніше: придумали якийсь там закон і поставили людей перед фактом. Ця модель, як мені здається, не є продуктивною. 
 
Про партійне будівництво. Та хто відповідальний за політичну культуру
 
Для вас, як фахівця, не таємниця, що у нас практично відсутні справжні ідеологічні партії і всі партії формуються під лідера, власне і партія СН - партія лідерського типу. Чи збирається "Слуга Народу" зрештою будувати справжню партію і на основі якої ідеології?
 
Якщо говорити глобально про партійну систему, то вона така сама хвора як і інші сфери життєдіяльності держави. Тому що в Україні 360 партій і 3/4 з них - це суто наявність свідоцтва, печатки та юридичної адреси. Займаючись виборчим процесом не один рік, я знаю, що деякі політичні партії створювались лише для того, щоб пізніше їх просто дорого перепродати. 
 

"Головне, щоб у партії були ідейні люди зі своїми пропозиціями, які партія могла би опрацьовувати і залучати активних людей до вирішення тих чи інших проблем. І це партійне будівництво тільки розпочинається, відповідно і ідеологічна складова буде вдосконалюватися.  Якщо говорити про класичні ідеології, то нам найближче всеж-таки погляди лібертаріанства"

На мій погляд, це відбувається тому, що у самому суспільстві не сформований відповідний запит. Люди готові голосувати, у першу чергу, саме за партії лідерського типу, орієнтуючись на голову партії чи групу осіб, які її очолюють. Сам виборець формує такий попит. Якщо би у виборців був інший попит, - була би і інша пропозиція. А такий попит сформується лише тоді, коли підвищиться загальний рівень політичної культури, який зараз є дуже низьким. Виборці мало аналізують з того, що відбувалося, вони схильні пробачати політикам їхні провини і бездіяльність; майже не читають передвиборчих програм партій. Люди орієнтуються на медійну картинку того чи іншого лідера партії. Безумовно, Зеленський - це лідер і, давайте відверто,  політична сила "Слуги Народу",  як і партія "Голосу", це партії лідерського типу. Але, з іншого боку, це і реалізований суспільний запит на нову якість політики (таке визначення мені більше до вподоби, ніж "нові обличчя"). Зміна депутатів Верховної Ради відбулась на вісімдесят відсотків. Впевнений, що схожі зміни пройдуть і на місцевих виборах. Це свідчить про те, що український виборець вже починає аналізувати попередню діяльність політиків і давати їм оцінку своїм голосом на виборах. До того ми бачили, що партії та політики як фенікси то згорали, то воскресали із попелу і знову потрапляли у владу. Я думаю, що зараз вимогливість виборців зросла. А це означає, що зростає й політична культура. Так з часом, ми дійдемо до того етапу, коли буде формуватися запит на ідеологічні партії. Головне - щоб ідеологія партій була державницькою та проукраїнською. Бо особисто я вважаю, що Опозиційна платформа "За життя"  на даний момент є ідеологічною партією, але не з класичною ідеологією а чіткою прокремлівською ідеологемою. Чи потрібна нам така ідеологія? Тут є великі питання.
 
Що стосується партії "Слуга Народу", скажу, що скоро почнеться реальне партійне будівництво на основі інноваційних принципів функціонування партії. Тому що не ставиться завдання, як колись у Партії Регіонів, декларувати мільйони членів партії, створюючи ілюзію масовості. Головне, щоб у партії були ідейні люди зі своїми пропозиціями, які партія могла би опрацьовувати і залучати активних людей до вирішення тих чи інших проблем. І це партійне будівництво тільки розпочинається, відповідно і ідеологічна складова буде вдосконалюватися.  Якщо говорити про класичні ідеології, то нам найближче все- таки погляди лібертаріанства. 
 
 
 
C:UserspcDesktop72585475_1320150458108899_3388218752565772288_n.png
Фото: з вільних джерел
 
Класики лібертаріанства визнавали державу або як необхідне зло, або як взагалі непотрібний інститут. То чи можливий патріотизм при лібертаріанстві? 
 
Звичайно можливий. У нас держава повинна перетворитися з механізму страху, примусу і адміністративного регулювання на країну із механізмом сервісу, який буде допомагати громадянам. Йдеться про той рівень свободи, який дасть можливість громадянам і державі співпрацювати між собою, і патріотизм, при такому відношенні можливий, тому що всі зацікавлені у економічному зростанні і економічний патріотизм наразі є важливим. Для мене особисто, патріотизм це не тільки вишиванки і співання Гімну, але й ті економічні зміни, які  дозволять країні встати з колін. 
 
Ви слушно сказали, що у нас була сформована низька політична культура. Але ж нова не сприймається сама по собі. Хто на вашу думку має брати відповідальність за формування політичної культури? 
 

По-перше, боязнь політиків, патерналізм - це все наслідки багаторічної радянської окупації. Саме в ті часи закладався низький, я б навіть сказав примітивний, рівень політичної культури громадян. Хто сьогодні повинен займатися формуванням культури? Вважаю, найперше громадянське суспільство, мережа громадських організацій. Мені особливо не важливо, якщо це йде на користь державі, на гранди вони діють чи ні, - головне результат.

Безумовно, також журналістське середовище, до якого, особисто у мене, дуже багато запитань. Особливо це відчувається після скупки людьми Медведчука ряду телеканалів і як після цього змінилася їхня риторика та редакційна політика. Чому наводжу ці приклади? Бо це приклади останнього часу і я можу порівняти ефіри тоді і зараз. З одного боку усі вимагають від політиків прозорості, чесності і об’єктивності, але з точки зору журналістів є приклади дуже частого  недотримання цих принципів.  Часто після ефіру мені самі журналісти кажуть: "… ми розуміємо, але є редакційні завдання..." 

Ну і політики звісно. Я давно прихильник ідеї, що справжні  зміни можуть відбуватися лише за принципом "зверху- вниз", а не навпаки. Якщо політична еліта, політичне керівництво буде подавати правильний приклад, його будуть автоматично підтримувати і на низовому рівні. Навпаки не відбувається. Ми не можемо вимагати від громадян низького рівня корупції і великої відповідальності, якщо по телебаченню вони бачать зовсім іншу картинку серед політикуму. 

Як сьогодні працюють виборчі технології: відповідь фахівця
Ваша тема дисертації "Ефективніть виборчих технологій у сучасному електоральному полі". Як змінились виборчі технології сьогодні?  Що працює і яка роль соціальних мереж? 
 
Так, я дійсно займався питаннями виборчих технологій, правда теорія це одне, а практика дуже часто  демонструє інше; особливо дві крайні виборчі кампанії. Ті постулати, які я в 2010 році описував зараз зазнали значних трансформацій. По-перше, палітра класичних технологій значно осучаснилась: традиційна скупка голосів з підписанням договорів зараз  набула більш витончених форм, хоча базова технологія залишається незмінною - матеріальний вплив на вибір людей. Якщо говорити про  спілкування з виборцями, то популярна колись технологія від дверей до дверей наразі працює швидше в мінус, особливо у великих містах.  Глобально, я скажу вам так, що в Україні ми завжди бігли навздогін світовим трендам: вже обкатані технології на заході, потім переходили до нас, часто транзитом через російський ринок. На заході вже давно провідну роль відіграють соціальні мережі, аналіз Big Data, ми тільки почали входити в цей процес. Але, виборчі кампанії показали, що ми вже в цей процес активно увійшли. 
 
Насправді великих коштів і медійних ресурсів ні у партії "Слуга народу" не було. Повірте були партії, які мали набагато більший вплив і можливості інформаційних ресурсів, але результати виборів для багатьох стали неочікуваними. Тому роль соцмереж зросла безпрецедентно високо, і навіть ті політики, які робили ставку на підкуп і телебачення, теж починають модифікувати контент та підлаштовуватись під нові тренди, спілкуватися через YouTube і таке інше. Практика показала, що домінування грошей та адмінресурсу потроху втрачає актуальність, - гроші вже не вирішують все. Місцеві органи влади, особливо після бюджетної децентралізації, стали більш самостійними, більш спроможними та незалежними, відповідно вказівки з центру, як було раніше, вже не спрацювали. З мінусів я бачу низький рівень політичної культури, хотілося би більшої явки для більшої легітимності результатів виборів, більшої співвідповідальності громадян за той вектор розвитку, який обирається.  А тому є думка запровадити з часом електронне голосування. Ми, як команда "Слуги Народу" готові задавати нові тренди, використовувати інноваційні підходи.
 
 
C:UserspcDesktop72600434_136367091089605_5863298548577075200_n.jpg
Фото: з вільних джерел
 
Бліц
 
Чи вважаєте Ви себе новою елітою? 
Я вважаю себе представником нової політики.
 
Верховна Рада чи Кабінет міністрів?
Верховна Рада.
 
Політика це ремесло чи мистецтво?
Мікс, з перевагою другого.
 
Парламентар це у першу чергу…?
Представник інтересів народу.
 
Назвіть три важливих особисто для Вас цінностей?
Справедливість, відкритість, доброта.
 
Ваше хобі?
Люблю грати у футбол та настільний теніс. Люблю подорожувати.
 
Книги, жанри?
Розумію, що потрібно підтягнути з читанням художньої літератури, бо наразі акцентуюсь  в основному на спеціалізованій літературі. Насправді я щиро переконаний, що є одна книга, яка містить відповіді на всі запитання людства, - ця книга Біблія. Я деколи навіть дивуюся настільки глибока мудрість там прописана. 
 
Кіно?
Полюбляю художні фільми, засновані на реальних подіях.

 

 

 

 

Підписуйтесь на iPress.ua в соціальних мережах Twitter, Facebook та Google+. Будьте в курсі останніх новин. Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити редакцію
Розкажіть друзям!

Читайте новини також російською мовою.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

КОМЕНТАРІ (0) +

Додати коментар

17 10 2019 09:26
МЕДІА
iPRESS РАДИТЬ