ПОЛІТИКА СТАТТІ

Війна росії в Україні - це остаточний розпад Радянського Союзу, вважає колумніст Bloomberg Хел Брендс

Імперії — особливо найбільші — не щезають швидко чи мирно
Пропонуємо вам адаптований переклад колонки професора зовнішньої політики Школи провідних міжнародних досліджень Університету Джона Гопкінса Хела Брендса. Колишній радник міністра оборони також є співавтором книги "Небезпечна зона: прийдешній конфлікт з Китаєм" і членом Ради з питань зовнішньої Державного департаменту. Автор висловлює цікавий погляд на нинішню війну росії з Україною як на останні напади агонії Радянського Союзу. Єдине, що він якось не зауважив, що всі конфлікти та війни на теренах колишнього союзу спричинила саме росія.
Війна росії в Україні - це остаточний розпад Радянського Союзу, вважає колумніст Bloomberg Хел Брендс

Війни спричинені людьми, але також можуть бути спричинені глибокими історичними процесами. Як приклад подивіться на війну в Україні. Цей конфлікт породжений президентом росії володимиром  путіним, який мав намір відновити велич росії, знищивши незалежну Україну. Але це також частина більшої історії про те, що відбувається, коли розпадаються імперії.

Бойові дії в Україні є останньою та найгіршою з воєн, що точилися на розвалинах Радянського Союзу, імперії, чия агонія триває приблизно вже тридцять років після того, як сам Союз припинив своє існування. Ця війна, на жаль, не буде останньою.

У ХХ столітті розпалися великі євразійські імперії, які колись домінували у світових справах. Перша світова війна зруйнувала Російську, Австро-Угорську, Османську та Німецьку імперії. Друга світова війна зруйнувала імперії, якими керували Токіо, Рим і (знову) Берлін. Згодом деколонізація покінчила з Британською, Французькою та Португальською імперіями. А кінець холодної війни знищив Радянський Союз, який спочатку втратив свої сатрапії у Східній Європі, а потім розпався на 15 незалежних держав.

Проте імперії не вмирають швидко: їх крах, як писав історик Сергій Плохій, є "скоріше процесом, ніж подією". Коли величезний організм, який колись тримала разом залізна дисципліна метрополії, розвалюється – не очікуйте нового, стабільного статус-кво відразу.

Постійна напруженість на Балканах і Близькому Сході нагадує нам, що спадщина Австро-Угорської та Османської імперій все ще дає про себе знати. Відносини між Великобританією та її колишніми колоніями продовжують еволюціонувати.

Оскільки Радянським Союзом керували настільки жорстоко, його розпад був особливо безладним. Кінець радянської держави усунув обмеження, які пригнічували етнічну напруженість і національне суперництво між складовими частинами імперії. Вона породила нові, політично нестабільні держави. Це прискорило постійну боротьбу між країною, яка домінувала в імперії, росією, та державами та народами, які тепер намагалися вирватися з-під влади москви.

Результатом стало те, що вчені назвали "війною за радянську спадщину" — серія кривавих конфліктів за спірні території від Східної Європи до Центральної Азії. Протягом 1990-х років Нагірний Карабах, Придністров’я, Чечню, Абхазію, Південну Осетію та Таджикистан сколихнули війни, часто залучаючи сусідні держави та міжнародних миротворців. Деякі з цих конфліктів відтоді затихли; інші – такі як суперечка щодо Нагірного Карабаху між Вірменією і Азербайджаном або боротьба між Грузією і підтримуваними москвою сепаратистськими провінціями Південною Осетією та Абхазією, переросли у великі міжнародні конфлікти. Кінець Радянського Союзу був геополітичним землетрусом, поштовхи якого дестабілізують міжнародну систему навіть сьогодні.

Україна постраждала від найстрашніших із цих поштовхів: нинішня війна вирізняється жорстокістю бойових дій і наполегливими зусиллями путіна стерти з карти світу ще одну країну. Її першочергова причина у все більш тоталітарній природі режиму путіна, що дозволяє йому бути більш агресивним, та водночас вимагає від нього пошуку зовнішніх ворогів; а також у питанні, чи стане Київ союзником москви чи Заходу.

Проте ця війна також є частиною більшого пострадянського збурення. Проголошення незалежності України наприкінці 1991 року допомогло знищити радянську державу та прискорити розпад імперії, що послідував за цим. Тому не дивно і, на жаль, символічно, що Україна знаходиться в центрі зусиль путіна відновити колишнє домінування москви.

Війна пішла не так як планував путін: Україна чудово захистила себе і довго протистоятиме насильницькому включенню у російську сферу впливу. У цьому випадку прагнення путіна відродити імперію підживило формування українського націоналізму. Але якщо росія заплатить високу ціну за свою невдачу, це не означає, що війни за радянську спадщину закінчаться.

Коли російсько-український конфлікт закінчиться, лінія розмежування між двома арміями може просто стати ще одним спірним пострадянським кордоном, де періодично спалахуватиме насильство. Чи виграє чи програє росія, результат змінить баланс сил у колишньому радянському союзі, можливо, спричинивши відновлення старих суперечок із Молдовою, Грузією чи іншими державами.

Потенціал конфлікту в Центральній Азії залишається високим, як показує антиурядове повстання в Казахстані, яке прискорило російське втручання на початку цього року. Зміна уряду чи військовий заколот у Білорусі — ні те, ні інше не можна виключати через серйозне невдоволення автократичним режимом Олександра Лукашенка — можуть розпочати боротьбу за місце цієї країни між росією та Заходом.

На початку 1992 року одна американська газета попереджала, що негаразди, спричинені "осколками останньої великої світової імперії, які все ще дробляться та мають ядерну зброю", лише починаються. Навіть коли нинішня війна закінчиться, довге посмертне насильство цієї імперії триватиме.

Джерело: Bloomberg


Підписуйтесь на iPress.ua в соціальних мережах Facebook та Twitter. Будьте в курсі останніх новин. Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити редакцію
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ
КОМЕНТАРІ (0) +

Додати коментар

18 08 2022 19:07
МЕДІА
iPRESS РАДИТЬ