Бєлгород: нічого особливого, але корисний відволікаючий маневр – Том Купер
Оскільки ви всі запитуєте: на наступній карті показано, що відбувається в районі Бєлгорода.
По суті, "нічого особливого": СБУ (українська розвідка) залишила Російський легіон та іншу організацію російської збройної опозиції в Україні атакувати прикордонний перехід, а потім прикордонне місто Козинка.
Так, це трохи більша операція, ніж кілька місяців тому, і тепер вона включає досить велику кількість важкої бронетехніки (очевидно, кілька Т-72).
Але, в цілому, це лише "корисний відволікаючий маневр": обидві організації де-факто невідомі широкій російській громадськості.
Звичайно, подібні вилазки змушують Пудінга і Гєрасімова перекидати резерви з різних частин поля бою на Донбасі та півдні України до кордону з Україною (так само, як вони останнім часом перекидають багато підкріплень до Бахмута).
Продовження підготовки до наступу. Мета – створити видимість атаки – Марк Гертлінг
Що відбувається в Бєлгороді?
Я би припустив, що це може бути продовженням операцій з підготовки до наступу України.
Деякі речі, які ми можемо побачити в найближчому майбутньому, є різновидом "ударів" або операцій обману, таких як рейди, фінти або демонстрації. Ось деяка інформація про кожну з них.
Рейд – це раптовий напад з певною метою. Рейди ставлять під загрозу або знищують обмежену мету, вбивають або захоплюють невеликі групи ворожих солдатів або техніку, звільняють полонених або змушують противника рухатися для захисту об'єкта рейду.
Доктрина передбачає, що рейди тривають "...достатньо довго, щоб досягти поставленої мети, [викликати плутанину або паніку у військах противника], після чого рейдові сили відступають...".
Рейд є несподіванкою для ворога, збиває його з плану і викликає плутанину.
Фінти – це наступальні дії, які зазвичай вимагають від дружніх сил вести обмежений бій з ворогом.
Мета – створити видимість атаки або початку наступу (до початку реального наступу) без рішучого вступу в бій дружніх сил.
Демонстрації (підрозділи рухаються, створюючи враження, що вони формуються для атаки) – це демонстрація сили на полі бою, з метою збити з пантелику, але не вступати в контакт з противником.
Зазвичай це робиться в рамках операцій обману (за допомогою диму, вогню, сигналів тощо).
Це все військові плани і дії, які зазвичай відбуваються перед великими наступальними операціями, щоб збити ворога з пантелику щодо того, де буде відбуватися основна атака.
Це може бути (а може і не бути) частиною того, що відбувається в Бєлгороді.
Українські диверсійні операції можуть призвести до посилення протистояння між російськими спецслужбами – Jamestown Foundation
Намагаючись протистояти все більш масштабним українським диверсійним операціям, російські спецслужби можуть перейти до нового, більш кривавого раунду міжвідомчої конкуренції.
Останні місяці показали, що Україна досягла дедалі більшого успіху в диверсійних і партизанських операціях у тилу ворога (див. EDM від 16 травня). Не лише російські пропагандисти, але й експерти з питань безпеки визнають, що вони не в змозі впоратися з новими загрозами і не мають можливості їм запобігти. У той час як релігійні лідери закликають до максимальної мобілізації для перемоги і до відмови від інтернету, оскільки він є "ворожою територією" та інструментом вербування росіян (YouTube, 14 травня), військові керівники хочуть відтворити СМЕРШ, репресивну радянську контррозвідувальну організацію.
СМЕРШ перекладається як "смерть шпигунам" і був створений при НКВС (Народному комісаріаті внутрішніх справ) під час Другої світової війни. Сьогодні автори сайту "Военное обозрение", близького до Міністерства оборони росії, пропонують відродити щось подібне, щоб перевіряти не тільки потенційних дисидентів, але й людей, які повертаються з-за кордону, серед яких, на думку авторів, багато "завербованих і підготовлених диверсантів" (Topwar.ru, 14 травня). Крім того, російські військові пропонують використовувати нові СМЕРШи для фільтрації громадян на окупованій території України.
У зв'язку з цим вони рекомендують не створювати нову структуру, а розширити повноваження тих, що вже існують, наприклад, СОБР (спеціальний загін швидкого реагування) спецназу у складі МВС, а також контррозвідку і розвідувальну діяльність ФСБ, Міноборони і Національної гвардії (Росгвардії) росії. Всі ці структури, на думку авторів, повинні використовувати "методи [Павла] Судоплатова", тобто "знищувати диверсантів на території противника" (Topwar.ru, 14 травня).
По суті, багато з того, що пропонують військові аналітики, вже існує на практиці. Зокрема, дослідники російських спецслужб відзначають, що з початком війни ФСБ значно мілітаризувалася і бере активну участь у тортурах і допитах українців у фільтраційних таборах (Agentura.ru, 28 лютого).
російські спецслужби також мають значний досвід вбивств за кордоном, однак, на думку українських експертів, найчастіше їхніми жертвами стають не опоненти режиму, а оперативники конкуруючих відомств. Наприклад, деякі оглядачі пов'язують ліквідацію колишнього глави так званої "Донецької народної республіки" Олександра Захарченка у 2018 році з ворожнечею між ФСБ і Головним розвідувальним управлінням Генерального штабу росії (ГРУ). На їхню думку, Захарченко був пов'язаний з військовими, які заважали ФСБ, і тому його вбили (ТСН.ua, 7 вересня 2018 року). Конфлікт між російськими оперативниками в окупованому Луганську у 2017 році також пов'язували з протистоянням між відповідальними за них спецслужбами (Сегодня.ua, 23 листопада 2017).
Конфлікти між російськими спецслужбами відбувалися і за межами України. Дослідники зазначають, що низка провалів ГРУ у 2018 році могла бути прямим наслідком витоку інформації з ФСБ (Riddle Russia, 16 жовтня 2018 року). Центр управління розслідуваннями стверджує, що викриття хакерської групи ФСБ "Шалтай-Болтай" було операцією помсти ГРУ (19rus.info, 21 червня 2017 року). На цьому тлі повідомлення про те, що засновник ПВК "Вагнер" Євгєній Прігожин запропонував надати українській розвідці інформацію про позиції російських військових в обмін на відступ українських сил з Бахмута, вже не здаються неправдоподібними (телеканал "Настоящее время", 15 травня).
Деякі аналітики відзначають, що ГРУ – навряд чи єдина організація, яка конфліктує з ФСБ. На їхню думку, конфлікт між спецслужбами і Федеральною службою охорони росії став справжньою причиною створення Росгвардії. У чекістів також періодично виникають конфлікти інтересів з Міністерством внутрішніх справ, Слідчим комітетом і Службою зовнішньої розвідки (Сarnegieendowment.org, 26 липня 2017 року). Війна, на думку українських спостерігачів, посилила протистояння між ФСБ і військовими (Telegraf.com.ua, 7 вересня 2022 року).
Важливо, що президент росії путін допускає протистояння між різними відомствами, щоб вони не стали надто потужними. Якщо у зв'язку із цим і без того значні повноваження кожного з відомств щодо здійснення репресій і вбивств за кордоном будуть розширені, можна припустити, що значна частина такої діяльності буде пов'язана з репресіями один проти одного.
Ситуація ускладнюється тим, що в умовах воєнного часу російські спецслужби починають боротися між собою не тільки за допомогою арештів або "замовних" вбивств, а й шляхом створення парамілітарних формувань, які мають зброю та військовий досвід і над якими вони з часом втрачають контроль. Яскравим прикладом цього є нескінченна боротьба між Прігожиним і Міністерством оборони росії (див. ЕДМ, 17 травня). Скандальні одкровення лідера "Вагнера" і постійні образи на адресу російського військового керівництва навіть ветерани чеченських воєн вважають "безпрецедентними" (Рolitnavigator.net, 16 травня).
Насправді "Вагнер" навряд чи є єдиною приватною військовою компанією в сучасній росії. Згідно з інформацією, наданою The Insider, ГРУ брало участь у створенні групи Прігожина, але потім він розірвав зв'язки з військовими. У відповідь ГРУ створило нову, більш гнучку воєнізовану групу "Редут" під керівництвом Анатолія Каразія. Крім того, ГРУ контролює воєнізоване угруповання "Поток", створене при Газпромі (The Insider, 15 травня).
Тим часом російські опозиціонери справедливо зазначають, що єдиний спосіб захистити свої інтереси в сучасній росії – це створити власну приватну військову групу, причому це стосується як державних структур, так і приватного бізнесу. У міру накопичення бойового досвіду зростає ймовірність того, що рано чи пізно ці парамілітарні угруповання і спецслужби, які стоять за ними, почнуть з'ясовувати стосунки не на словах, а зброєю, що неминуче перетворить росію на "failed state" (див. Failed State: A Guide to Russia's Rupture, липень 2022; YouTube, 14 травня). Логічно, що міжусобні війни між елітними групами не допоможуть впоратися з українським саботажем і лише ще більше дестабілізують росію зсередини.
Джерела: Том Купер, Марк Гертлінг, Jamestown Foundation
