Є таке прислів'я: кожна адміністрація США щоразу наново "відкриває" росію. Майже кожен президент за останні десятиліття входив до Білого дому з надією на "перезавантаження", але результат завжди однаковий: що більше пропонують москві, то більше вона вимагає.
Рано-вранці 10 вересня понад 20 дронів, запущених з росії, порушили повітряний простір Польщі. Для їх перехоплення підняли літаки НАТО. Ці дрони не збилися з курсу і не залетіли до країни Альянсу випадково. Мій уряд переконаний: це була провокація, інсценована російським режимом. Лише за тиждень потому три російські винищувачі порушили повітряний простір Естонії приблизно на 12 хвилин.
Ці та інші інциденти ще раз доводять: кремль не зацікавлений у мирі, він зацікавлений в ескалації. Якщо це вас дивує, ви просто не стежили уважно.
Від моменту інавгурації президент Трамп випробував усі дипломатичні шляхи, щоб досягти миру в Україні. Він створив посаду спеціального представника з питань миротворчих місій і призначив на цю посаду фігуру, прийнятну для кремля; американські дипломати зустрічалися зі своїми російськими візаві на нейтральній території, а спецпредставник неодноразово відвідував москву; Трамп особисто й публічно просив президента росії владіміра путіна "припинити!" війну проти України, а коли путін проігнорував це прохання, Трамп запропонував особисту зустріч на Алясці.
Але арифметика війни говорить сама за себе: росія не шукає виходу. Її військові видатки у 2025 році, за оцінками, сягнуть 15,5 трлн рублів, близько $190 млрд, що на 3,4% більше, ніж у 2024-му. У 2026 році видатки на оборону та безпеку, як очікується, становитимуть близько 40% усього бюджету росії.
І вже у квітні, через три місяці після вступу на посаду нової адміністрації США, українські посадовці заявили, що до кінця року росія планує збільшити чисельність своїх військ в Україні на 150 000. російські бомби ніколи не припиняли бити по українських містах. А тепер настали зухвалі вторгнення в повітряний простір НАТО. Це не просто шоу, це ще одна сходинка вгору драбиною ескалації.
путін, можливо, і прийняв запрошення на Аляску, але не для того, щоб вести переговори в дусі доброї волі – він хотів виграти час. Його довгострокові цілі не змінилися: відбудувати російську імперію, підірвати трансатлантичні гарантії безпеки, роз'єднати Захід і, останнє, але не менш важливе – послабити Сполучені Штати.
У 2013 році путін написав у цій газеті есе, де заявив, що "нам потрібно використовувати Раду Безпеки ООН і вважати, що збереження законності та правопорядку у складному й турбулентному світі – один із небагатьох шляхів не допустити скочування міжнародних відносин у хаос". Звучить розумно, чи не так?
Есе вийшло під заголовком "Заклик до обережності з боку росії" і виступало проти планів США втрутитися в Сирії проти режиму президента Башара Асада, який застосував проти власних громадян зарин. Вже за рік російські військові були в Криму та на сході України, а ще за вісім років путін розв'язав найкривавішу війну в Європі з часів Другої світової, що вже призвела майже до 1,5 млн убитих і поранених військових. Жодного мандата Ради Безпеки ООН не було, а Генасамблея ООН безрезультатно засудила напад.
Втім, з росією можна вести переговори. Але це слід робити у два етапи: спершу демонстрація сили, і лише потім – діалог. Переговори президента Рональда Рейгана з радянським лідером Міхаілом Горбачовим, що допомогли завершити Холодну війну, були б неможливі, якби Рейган спершу не скористався слабкостями СРСР і не створив потужний військовий та економічний тиск, зокрема підтримуючи групи та країни, які кидали виклик Радянському Союзу по всьому світу, як-от польська "Солідарність" і афганські моджахеди. Саме цей дворівневий підхід спрацював: коли кремлівська еліта усвідомила, що надто слабка, аби зламати рішучість Рейгана, вона почала перемовини.
путін до цього ще не дійшов. Єдиний спосіб посадити його за стіл переговорів – змусити усвідомити, що він не зможе виправити помилку, якої припустився 24 лютого 2022 року, розпочавши повномасштабне вторгнення в Україну.
Для цього життєво необхідно й надалі підтримувати Україну фінансово та військово, а також підривати підвалини російської воєнної економіки. Добрим початком було б, аби самопроголошені прихильники MAGA в Угорщині та Словаччині прислухалися до Трампа і припинили купувати російську нафту, а також нарешті використали понад $200 млрд заморожених російських активів у Європі для фінансової допомоги жертвам війни путіна.
Найбільша за площею країна світу не потребує більше землі. Їй варто краще дбати про те, що вже є в межах її міжнародно визнаних кордонів. Керівництво росії має зрозуміти: спроба відбудувати останню європейську імперію приречена. Епоха імперій минула.
Джерело: New York Times
