Наступна фаза війни росії проти України розгорнеться на Заході. Нещодавній інцидент, коли українська ракета протиповітряної оборони, переслідуючи російську атакуючу ракету, впала на сільське село Пшеводув на Сході Польщі, вбивши двох фермерів, з новою силою нагадав про те, що війна в Україні може в будь-який момент перерости в більш широкий конфлікт. Особливо, якщо путін вирішить атакувати територію НАТО на фланзі.
Війна в Україні торкнулась Польщі. Незважаючи на російську спробу геноциду, єдине на що спромігся ЄС – оголосити рф державою-спонсором тероризму
Реакція Альянсу була швидкою: президент Польщі Анджей Дуда звернувся до президента Джо Байдена та інших важливих лідерів для консультацій в міру розгортання кризи. Сам характер інциденту, який на короткий період часу, поки не було встановлено, що це не був напад росії на Польщу, підняв перспективу застосування статті V НАТО.
Того дня Україна зазнала найжорстокішої на сьогодні російської атаки проти цивільної інфраструктури, коли по об'єктах критичної інфраструктури було випущено близько сотні ракет. Українська ракета ППО, яка поцілила в Польщу, була випущена для захисту критично важливого інтерконектора, що з'єднує польську та українську енергосистеми. За оцінками, збитки, завдані росією Україні, становлять понад 50% критичної інфраструктури країни і продовжують зростати.
Очевидно, що росіяни, які не змогли перемогти на полі бою, налаштовані на те, щоб із наближенням зимових холодів Україна залишилася без води, електроенергії та тепла. Якщо поведінка будь-якої держави у воєнний час має кваліфікуватися як спроба геноциду, то це саме про дії росії в Україні. І все ж найкраще, на що спромігся Європейський Союз – це голосування в Європарламенті, яке оголосило росію державою-спонсором тероризму. Резолюція, можливо, багата на символізм, але не має конкретного впливу на те, що відбувається в цій війні.
Зимова війна. Заморозити конфлікт – невдале рішення для Заходу
Після початкової невдалої російської стратегії "бліцкригу", за якою послідували знову ж таки невдалі артилерійські обстріли дальньої дії, бронетехнічні та піхотні атаки, а вражаючий контрнаступ України потенційно вичерпався, війна в Україні, схоже, вступає цієї зими у свою четверту фазу.
путін нападає на Україну, але поле бою зараз також знаходиться на Заході. Ракетний інцидент у Польщі нагадав про те, що якщо НАТО не надасть Україні більш потужну протиракетну оборону, літаки і, особливо, зброю великої дальності, яка б дозволила її військовим завдати удару по джерелу, ризик ширшої війни, яка може втягнути в себе НАТО, продовжуватиме зростати.
Ракетний інцидент у Польщі має змусити дебати перейти від розмов про "замороження" конфлікту до усвідомлення в західних столицях того, що успіх будь-якої мирної угоди в майбутньому залежить від їхньої підтримки України, особливо в питанні надання зброї, яка б дозволила українським військовим завдавати ударів по російських пускових установках і літаках на їхній території, нівелюючи принаймні деяку перевагу, якою користуються путінські військові.
Проте, ракетний інцидент навряд чи зміцніть рішучість демократій зробити все необхідне, щоб допомогти Україні перемогти, оскільки реакція на нього продемонструвала як готовність продовжувати в одних європейських столицях, так і боязкість в інших.
Як утримати війну в Україні? Дати Україні більше зброї
Інцидент під Пшеводовом також продемонстрував, що, хоча Захід прагне стримувати війну в Україні, такий підхід можливий лише за умови надання їй необхідного наступального потенціалу для вирівнювання шансів.
Наразі росія продовжує користуватися односпрямованою перевагою, коли бойові дії і, що найголовніше, страждання цивільного населення відбуваються в переважній більшості на території України та українцями.
Насправді, якщо ми хочемо мати обґрунтовані очікування, що росіяни можуть врешті-решт усвідомити і визнати, що перемога в Україні є просто недосяжною, це має бути результатом розрахунку витрат і вигод, коли витрати ресурсів на продовження реалізації неоімперського безумства путіна поєднуються з ще більш значними російськими втратами на полі бою і, нарешті, з реальним болем у себе вдома.
Що буде далі? Точка опору знаходиться на Заході
Четверта фаза війни в Україні, яка щойно розпочалася, ознаменується продовженням боїв на Півночі, Сході та Півдні. Причому як українці, так і росіяни розпочнуть нові атаки, намагаючись досягти прориву на полі бою.
На цій фазі, як ніколи раніше, точка опори цього конфлікту буде знаходитися на Заході, випробовуючи больовий поріг демократії, оскільки ціна упущеної вигоди – чи то з точки зору комфорту її громадян, чи то з точки зору втрачених корпоративних прибутків – починає кусатися.
Нинішнього підходу Заходу до надання Україні зброї та підтримки, що дозволяє їй залишатися в боротьбі і навіть здобувати значні оперативні перемоги, недостатньо, щоб дозволити Києву досягти перемоги на стратегічному рівні. Але ми продовжуємо сигналізувати, що кожен крок Заходу у наданні Україні військової допомоги є черговим прикладом "вивіреної відповіді", яка має – як дедалі частіше звучить у західних столицях – привести росію за стіл переговорів.
Ми, здається, не хочемо визнати реальність, що російські втрати, хоча і важкі, але ще не розглядаються в москві як каліцтво. Для путіна і його оточення ціна реалізації нинішньої стратегії ґрунтується на розрахунку на те, що рішучість Заходу підтримати Україну буде слабшати з кожним зимовим місяцем. Четверта фаза цього конфлікту зараз твердо стосується "західного фронту", і те, що уряди в європейських столицях вирішать робити або не робити, визначатиме остаточний результат.
Джерело: 1945
