москва може продовжувати фінансувати війну в Україні, але лише ціною щастя і добробуту свого народу. Бюджет на 2025 рік, який встановлює новий пострадянський рекорд військових витрат, свідчить про те, що російська економіка фактично перейшла на військові рейки. кремль планує виділити 40% видатків на оборону і безпеку, що набагато більше, ніж на освіту, охорону здоров'я та соціальну сферу разом узяті.
Результати такого перерозподілу видатків стають все більш очевидними, а витрати – високими. Інфляція стрімко зростає, і навіть прокремлівські джерела новин не в змозі заперечувати те, що їхні читачі та глядачі бачать щодня.
У листопаді вершкове масло подорожчало настільки, що покупці почали записувати протестні відео та масово звертатися до антимонопольних органів, що призвело до перевірки виробників Федеральною антимонопольною службою (ФАС).
Цінова інфляція на масло висвітлювалася не лише опозиційними ЗМІ, але й державними, особливо регіональними. Державне телебачення Республіки Дагестан повідомило, що ціни на масло зросли на 20% за дев'ять місяців, звинувативши у цьому зростання виробничих витрат, високі відсоткові ставки, дефіцит робочої сили, проблеми з обслуговуванням іноземного обладнання, а також збільшення вартості сировини та логістики.
Цей обмежений спалах свободи слова тривав недовго. Голова аграрного комітету Ради Федерації Алєксандр Двойних закликав припинити скарги, стверджуючи, що вони лише стимулюють зростання цін. А незадовго до Нового року путін звинуватив росіян у тому, що вони їдять занадто багато масла, і заявив, що ціни зросли, тому що попит перевищив пропозицію.
Справа не лише в маслі. Минулої весни опитування показали, що 54% респондентів вважають зростання цін більшою проблемою, ніж війна в Україні або тероризм. У грудні 77% росіян назвали різке зростання цін найбільшим розчаруванням року. Офіційно інфляція становить 9,5%, хоча навіть ЗМІ, які підтримують президента путіна, визнають, що реальні цифри набагато вищі. Враховуючи слабкість рубля, вони лише продовжуватимуть зростати.
І вплив відчувають на собі найбільш вразливі росіяни, зокрема тому, що вартість основних продуктів харчування зросла найбільше. З початку повномасштабного вторгнення ціна на яйця зросла на 61%, а на банани – майже на 50%. Водночас вартість нового будівництва зросла на 90%.
Аналіз споживчих кошиків росіян, проведений московським дослідницьким інститутом РОМІР, показав, що з початку 2022 року до вересня 2024 року інфляція склала 87%. Ця оцінка, що ґрунтується на порівнянні чеків у побутових магазинах, допомагає пояснити, чому пересічні росіяни не бояться ризикувати, висловлюючи своє невдоволення.
Офіційна реакція на зростання цін, наприклад на вершкове масло демонструє, що держава й надалі вважатиме фінансування війни більш пріоритетним завданням, ніж боротьба з інфляцією. У вересні російський економіст у вигнанні Ігорь Ліпсіц передбачив: "росія знайде гроші на війну, але ні на що інше".
Економісти Сєргєй Алєксашенко, Владіслав Інозємцев і Дмітрій Нєкрасов дійшли подібного висновку в доповіді для Центру аналізу і стратегій в Європі. Вони стверджують, що інфляція стала "новою нормою" для російської економіки.
"До кінця 2024 року російський уряд втратив будь-який страх перед негативними економічними наслідками війни", – пишуть вони, зазначаючи, що економіка "зациклена на військових витратах", і цей фокус не зникне навіть після закінчення бойових дій, великою ціною для російського народу.
Оглядачі вказують на колосальні витрати на війну в Україні як на одну з причин зростання цін. Доходи, особливо сімей фронтовиків, зросли, але багато хто залишився позаду через ураган економічних потрясінь, спричинених конфліктом.
Місцеві постачальники намагалися заповнити прогалини, що створили західні компанії, які залишили росію після повномасштабного вторгнення, але швидко зіткнулися з обмеженням ресурсів, гострою нестачею робочої сили та обмеженими виробничими потужностями. Бізнес почав перекладати свої зрослі витрати на споживчі ціни, що ще більше розкрутило інфляційну спіраль. Економісти попереджають, що ціни продовжуватимуть зростати, а якість товарів знижуватиметься. Військове виробництво також постраждало, незважаючи на великі бюджетні вливання.
Минулого літа російський віцепрем'єр-міністр Дєніс Мантуров визнав, що оборонним підприємствам не вистачає приблизно 160 000 фахівців, незважаючи на значний приплив кадрів із цивільних галузей. Затримки з державними виплатами також загострили їхні проблеми з грошовими потоками.
Директор Череповецького ливарно-механічного заводу Владімір Боглаєв, який постачає деталі та обладнання для військових, заявив у листопаді, що ситуація є "критичною", показавши, що "поставки для Рособоронзамовлення не оплачуються вже більше року".
Офіційні особи та пропагандисти покладають основну відповідальність за цю ситуацію на Центробанк росії. Як і більшість центральних банків, він використовує процентні ставки як інструмент контролю над інфляцією та оголосив у грудні, що базова ставка залишиться на рівні 21%. Економісти попереджають, що такий підхід не дає бажаного ефекту.
Виглядає все більш імовірним, що голові Центрального банку Ельвірі Набіулліній доведеться змиритися з тим, що уряд відмовився від мети стримування інфляції заради підживлення своєї військової машини. За це заплатить народ росії.
Джерело: CEPA