Лідери Фінляндії, Латвії та Естонії заявили в інтерв'ю Independent, що перемога України над росією є життєво важливою для захисту погано озброєної Європи. Водночас, вони вважають, що НАТО "не готове" боротися з росією путіна без США, закликавши союзників різко збільшити витрати на оборону.
Після перемоги Дональда Трампа на президентських виборах у Сполучених Штатах лідери Латвії, Естонії та Фінляндії закликали Альянс припинити "нескінченні дебати" про те, як впоратися з навислою загрозою з боку росії, заявивши, що настав час зміцнити обороноздатність Європи.
"Ми не готові. Це абсолютно ясно, – заявив президент Латвії Едгар Рінкевичс. – Ми не можемо продовжувати просто сподіватися на ситуацію, коли США залишатимуться активно залученими в Європу". "Ми повинні посилити нашу обороноздатність, – додав прем'єр-міністр Естонії Крістен Міхал, – через загрозу з боку росії та її нездатність бути демократією і жити в світі, де діють правила".
Як зауважує Independent, ці три країни є єдиними членами НАТО, які межують з росією, кордон з якою простягається на 1200 миль від північного краю Фінляндії до південно-східного кута Латвії, яка також межує з білоруссю, васальною державою путіна, що була використана москвою як перевалочний пункт під час вторгнення в Україну.
Independent також наголошує, що Фінляндія, Естонія і Латвія також є одними з найбільших країн-членів НАТО, які витрачають на оборону найбільше коштів по відношенню до свого валового внутрішнього продукту. НАТО вимагає від країн-членів витрачати на оборону щонайменше 2% ВВП, але до цього року лише третина країн виконувала цю вимогу. Зараз ця цифра зросла до двох третин членів НАТО, але експерти все ще застерігають, що витрати є занадто низькими. За прогнозами, до першого кварталу 2025 року росія витрачатиме на оборону 6,3% свого ВВП.
Естонія витрачає на оборону 3,4% свого ВВП, що є другим найвищим показником в Альянсі після Польщі. Латвія витрачає 3,15%, що робить її четвертою за величиною витрат після США, а Фінляндія витрачає трохи більше 2,4%. Велика Британія посідає дев'яте місце, витрачаючи 2,3%, а лейбористський уряд пообіцяв збільшити цей показник до 2,5%. Але ця цифра заперечує той факт, що оборонні витрати Великої Британії по відношенню до ВВП залишаються відносно незмінними з 2014 року. Естонія, Фінляндія і Латвія за цей час приблизно подвоїли свої витрати.
Як зауважує видання, коли Фінляндія разом зі Швецією подала заявку на вступ до НАТО в травні 2022 року, поклавши край десятиліттям нейтралітету, це було сприйнято як значне посилення військової спроможності Альянсу. Їхній вступ через рік збільшив кордон НАТО з росією більш ніж удвічі.
Фінська армія – одна з найбільших у Європі, що налічує 280 000 військовослужбовців, які "можуть бути мобілізовані й озброєні до зубів за тиждень", – каже президент Олександр Стубб. Майже п'ята частина з 5,5 мільйонів жителів країни мають військову підготовку завдяки національній програмі служби в армії. Останнім часом держава переживає стрімке військове зростання, що підкреслює її стурбованість загрозою, яку становить росія путіна. Сума, яку Гельсінкі щороку витрачає на оборону по відношенню до ВВП, зросла майже на 0,9 відсотка з 2022 року.
Коли російські війська розпочали повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 року, Фінляндія також завершила свою найбільшу військову закупівлю, придбавши 64 винищувачі F-35A на суму 7,5 мільярдів фунтів стерлінгів. Говорячи про останні військові закупівлі Фінляндії, а також про зростання її збройних сил, пан Стубб зазначив: "Ми робимо це не тому, що турбуємося про Стокгольм чи Лондон. Ми робимо це тому, що стурбовані через москву".
Independent наголошує, що потреба Європи збільшити свої інвестиції в оборону існувала ще до переобрання Трампа, але повернення мільярдера-республіканця до Білого дому різко загострило проблему поганого озброєння багатьох європейських членів НАТО, особливо в західній половині континенту. На початку 2024 року майбутній 47-й президент США заявив, що заохочуватиме росію "робити все, що їй заманеться" з членами НАТО, які не платять свою справедливу частку в західний військовий альянс.
Це викликало критику за підрив Статті 5 НАТО, яка стверджує, що напад на одного є нападом на всіх, але пан Стубб похвалив те, що він назвав "тиском" з боку Трампа, хоча і закликав Альянс зосередитися "більше на можливостях, а не на витратах". "Кожен повинен виправити свій оборонний дефіцит", – сказав він, додавши, що Європа повинна компенсувати менталітет часів Холодної війни, який полягає у применшенні військового потенціалу. Щодо питання майбутньої участі США в Альянсі, він каже: "Я не думаю, що ми можемо мати НАТО без Сполучених Штатів".
Пан Рінкевічс зазначає, що зараз ведуться дискусії про підвищення мінімального рівня витрат членів НАТО до 2,5%. Під час зустрічі європейських лідерів у столиці Естонії Таллінні в грудні міністр оборони країни Ханно Певкур стверджував, що країни-члени НАТО повинні витрачати до 5%.
Як зазначає Independent, хоча жоден з європейських лідерів не сказав, що вірить у вихід Трампа з НАТО, незважаючи на його давній скептицизм щодо альянсу, переважають побоювання, що США, особливо за нового президента, врешті-решт намагатимуться переключити увагу на Китай та Індо-Тихоокеанський регіон, включно із захистом Тайваню. "Їхнім заклятим ворогом або конкурентом номер один є Китай", – каже Стубб, хоча й додає, що, на його думку, Трамп, тим не менш, розуміє важливість альянсів у боротьбі з Пекіном.
Експерти також стверджують, зауважує Independent, що якщо США занадто швидко перекинуть свої ресурси і зосередяться на Індо-Тихоокеанському регіоні, не давши Європі часу стати більш незалежною, вони можуть бути знову втягнуті в питання європейської безпеки набагато більшою ціною.
"Я думаю, що Сполучені Штати зацікавлені в тому, щоб залишатися залученими в Європі, – говорить пан Стубб. – У будь-якому випадку, я вважаю, що альянси, засновані на цінностях, тривають набагато довше, ніж альянси, засновані на інтересах".
Independent наголошує, що в основі потреби Європи витрачати більше на оборону лежить підтримка України в її боротьбі з росією. Окрім того, що Трамп поставив під сумнів підтримку США в НАТО, він також пообіцяв покласти край панівній філософії Заходу щодо підтримки Києва доти, доки вони повністю не витіснять росію з України. Він заявив, що вбивства з обох боків мають припинитися негайно, і що він забезпечить припинення війни протягом 24 годин після вступу на посаду. Багато хто побоюється, що це означатиме, що Україна буде змушена поступитися частиною своєї нині окупованої території росії.
Як зазначає Independent, президент України Володимир Зеленський визнав, що українським військовим наразі бракує сил для того, щоб відвоювати територію під російським контролем, яка включає чотири області на сході та півдні країни, а також Кримський півострів у Чорному морі.
Але, наголошує видання, прифронтові країни Європи залишаються непохитними в тому, що путін не повинен бути винагороджений за своє вторгнення, і що безпека континенту залежить від успіху України.
"Якщо бути дуже відвертим, коли росія воює з Україною і росія зазнає поразки в Україні, немає потреби питати, хто буде наступним, – каже Міхал. – Якщо ми дозволимо росії як режиму, як головорізу, як хулігану забрати щось силою, а після цього скажемо, так, давайте погодимося, що половина з того, що забрано, належить їм, то це буде дуже поганим сигналом для майбутнього демократичного світу".
Але нездатність Європи захистити себе, особливо без США, зазначає Independent, лише підкреслює її труднощі у продовженні військової підтримки України. Коли Зеленський сказав, що Україна не має можливості повернути окуповану росією територію, важливо, що він припустив, що "дипломатичний тиск" є єдиним способом гарантувати, що путін не буде винагороджений за захоплення земель.
Під час зустрічі в Брюсселі минулого тижня Зеленський додав, що "неможливо" говорити про успішне завершення бойових дій, якщо Україна отримає лише європейські гарантії безпеки. За його словами, лише гарантії за підтримки США можуть бути достатніми для запобігання майбутнім російським атакам.
"Ми тренуємо українців разом з естонцями та фінами, але на даний момент наших можливостей недостатньо", – визнав Рінкевичс. Він додав: "Я б сказав, що наразі однією з проблем є не тільки те, що багато країн не готові надати Україні зброю, а й те, що оборонна промисловість не здатна виробляти на необхідному рівні. Ми можемо надати Україні те, що можемо, але в багатьох випадках ми вже на межі того, що маємо".
Джерело: Independent