Нещодавно у ЗМІ з'явилося інтерв'ю нового російського командувача в Україні генерала сєргєя суровікіна. Теза про те, що "ситуація навколо спецоперації є напруженою", потребує оцінки варіантів його подальшої кампанії.
суровікін чітко розуміє політичну мету своєї кампанії. Як зазначається в інтерв'ю, бажаний результат – "щоб Україна була незалежною від Заходу і НАТО, дружньою до росії державою".
Незалежно від того, чи можливо то з нашої точки зору, чи ні, це його бойові накази від путіна.
Це бажаний політичний результат. Яку військову кампанію може здійснити суровікін для його досягнення?
За останні два тижні ми побачили ознаки його мислення. По-перше, він намагається знищити волю українського народу.
Як офіцер військово-повітряних сил, очевидно, він піддався теорії про те, що населення може бути знищене повітряною атакою. Попри те, що посилення атак протягом останніх двох тижнів зміцнює базу підтримки путіна вдома, особливо серед прихильників жорсткої лінії, суровікін переслідує інші цілі.
Завдаючи ураження по об'єктах енергетичної інфраструктури, він чітко зосереджується на тому, щоб зламати волю українського народу взимку. Використання іранських безпілотників, які затримуються перед тим, як пікірувати на свої цілі, також має на меті тероризувати цивільне населення.
Це суровікін запозичив зі свого сирійського сценарію, де терор проти цивільного населення, аби зламати його волю до опору, був основною частиною сценарію сирійського режиму. І це було радо сприйнято росіянами.
Ще одним наслідком російських атак з повітря стала впевненість серед тих, хто бажає інвестувати в Україну. Якою б стійкою не була українська оборона, їхня країна все ще потребує значних обсягів іноземного капіталу для відбудови будинків, підприємств та інфраструктури.
Нарешті, його націленість на волю українського народу тепер охопила оголошення воєнного стану в областях, анексованих росією.
Отже, перші дії суровікіна на посаді об'єднаного командувача були спрямовані на те, щоб зламати волю українського народу. Як ще він може думати про досягнення своєї місії від путіна?
Очевидно, що йому потрібно переосмислити свою військову кампанію. У нього є певна гнучкість, але основи будь-якої майбутньої російської військової кампанії вже закладені діями його попередників.
Попередники суровікіна заповіли йому вже захоплені території на півдні та сході. Він також зараз володіє армією в польових умовах, яка дуже виснажена, має проблеми з моральним духом і зазнає постійного відтоку живої сили й кращої техніки.
Це армія, яка зазнала поразки у Київській і Харківській кампаніях. Вона також відступає на півночі Луганщини та півночі Херсонщини. Вона утримує позиції в Запорізькі області і робить дуже невеликі успіхи в Донецькій.
Єдина частина російської армії, яка зараз веде наступальні операції – це їхні найманці "вагнера". Для цього є як тактичні, так і політичні чинники.
Російська армія поповнюється за рахунок мобілізації, яка, за словами путіна, незабаром завершиться. Як зазначає Dara Massicot з Rand Corporation, ця мобілізація людей супроводжується мобілізацією державних та економічних ресурсів на війну.
Незалежно від кількості мобілізованих військ, найкраще, на що може сподіватися cуровікін – те, що вони забезпечать "стабілізуючий" вплив. Це означає, що вони будуть використані для того, щоб залатати прогалини в існуючій російській схемі оборони на сході та півдні. Це живі "лежачі поліцейські".
Відновлення наступальної потужності росії для війни потребуватиме часу. У розпорядженні суровікіна зараз майже немає ресурсів для проведення великих наступальних наземних операцій задля забезпечення безпеки анексованих областей. Це є ключовою причиною того, що він, ймовірно, покладатиметься на повітряні атаки в найближчі місяці.
З огляду на це, на що ми можемо очікувати від суровікіна найближчими місяцями?
По-перше, він продовжуватиме свою кампанію, спрямовану на українську інфраструктуру та волю українського народу (незважаючи на те, що немає жодного історичного прикладу, коли це було б успішним).
По-друге, він обиратиме території, які захищатимуться взимку, і ті, які доведеться віддати, щоб зберегти свої сили і сконцентрувати їх для оборони ключових районів у період до весни 2023 року. Він вже почав формувати сприйняття цього для Херсона (відступ – iPress).
По-третє, він забезпечуватиме захист ключових маршрутів постачання та розбудовуватиме більш стійку і важкодоступну для нападу логістичну мережу. Це, ймовірно, супроводжуватиметься накопиченням запасів для майбутніх наступальних операцій.
По-четверте, він вже планує цілі своєї кампанії 2023 року, в тому числі застосування будь-яких нових сухопутних сил, які можуть стати доступними наступного року. Хоча тактична розвідка росіян не була особливою, вони проводитимуть розвідку задля підтримки планування на 2023-й.
По-п'яте, cуровікін має забезпечити дії відповідно до політичного наміру росії затягнути війну на якомога довший термін. путін явно вірить, що Захід із часом втратить інтерес до війни і підтримки України. Хоча це ще належить довести, він, схоже, переконаний, що це можливо.
Незважаючи на брутальне та вельми сумнівне минуле суровікіна, розумно припустити, що він є компетентним і хитрим планувальником/лідером кампанії. Незважаючи на поки що погані результати росії, ми не повинні недооцінювати ворога.
