"Для того щоб достукатись треба почати стукати"
Під час розмови Сергій Жадан порушив доволі гостросоціальну проблему, а саме самореалізації та пошуку свого місця в суспільстві дітей, які потрапили до виховної колонії. Сергій час від часу відвідує "Кременчуцьку виховну колонію". Ба, навіть його гурт "Жадан і Собаки" зняли кліпв їдальні колонії на пісню "10 праведників".
Він розповів про те, як важливо не цькувати дітей, які потрапили до колонії, а допомогти їм адаптуватись у суспільстві, вийти із вакууму. Адже, коли підліток потрапляє в установу такого типу, його відрізає від суспільства. Він почувається непотрібним та відчуженим.
Фото: з архіву Львівського обласного молодіжного центру
"Тоді коли ми грали в їдальні, до хлопців приєднався дівочий клас з дівочої гімназії. Це було страшенно контраверсійно, особливо для тих хлопців. Те що до них ставляться не як до злочинців, яким світить лише в'язниця. Там є повага…Людина може змінитись якщо їй дати шанс…"
Діти, які потрапили до колоній у віці до 18 є найбільш вразливими до впливу. Дитинство для них - це закони та правила, які панують у виправній колонії. Коли юнак покидає заклад є великий ризик того, що він стане злочинцем через неприйняття оточення. Власне, наш обов’язок звести цей ризик до нуля.
Сергій спроектував цю історію на українське суспільство. Адже безліч громадян почувають себе непоміченими та непочутими. На думку Сергія, фраза "Почути Донбас" є доволі контраверсійною. Чому? Мабуть, через те, що людям важко говорити на болючі теми, вони не хочуть виходити із власної зони комфорту.
Фото: з архіву Львівського обласного молодіжного центру
Письменник наголошує, що саме у людей мистецтва є можливість проговорювати усі суперечливі теми.
"У літераторів, музикантів є можливість сьогодні говорити на болючі теми. Непроговорена тема викликає комплекси. Суспільство, яке живе з такою кількістю травм і табу, навряд чи може вважатись здоровим суспільством. Воно щоразу нервово реагує на будь-яке загострення , на те чи інше болюче питання. А щоб цього не було, не треба боятись говорити про біди і травми. Якщо ми не будемо їх проговорювати, за нас їх проговорять наші вороги".
Сергій Жадан неодноразово згадував про важливість популяризації сучасної української культури серед молоді Донбасу. Письменник є організатором культурно-музичного фестивалю "Дорога на Схід". Разом із командою культурних діячів, письменників, художників він підтримує ініціативну молодь Сходу у створенні культурного осередку. Безперечно, результат є.
"Я співпрацюю із фестивалями на Донбасі. Цього року активісти в місті Авдіївка зробили фестиваль.Туди приїхала величезна кількість музикантів, художників, письменників. Все це перетворилось на свято. Це і є найцікавіша річ. Цивільному населенню потрібна підтримка. Вони дуже часто відчувають блокування колишніх регіоналів. Відчувають спротив з боку суспільства. Перший проект ти пропонуєш - наступний вони організовують. Мене це найбільш наснажує... Що змінюється у свідомості? Змінюється ставлення до держави".
Зміна свідомості трьох людей важливіша ніж цифри у звіті губернатора Луганської області щодо зросту рівня патріотизму.
Письменник також відповів на злободенне та болюче питання, яке часто порушують філософи, етнографи, політики та громадські діячі:
"Чому наше суспільство роз'єднане?"
Відповідь доволі проста:
"Суспільство роз’єднане через незнання".
"Я бачу необхідність об'єднання цього страшенно розірваного суспільства. Політики часто використовують цей момент роз'єднання. Тому що, він вигідний в політичному сенсі. Наголосити на особливостях східняків, що ми західняки не такі. Це зазвичай спрацьовує. Це ті речі, які грають на нашому егоцентризмі, комплексах, страхах, а головне на нашому незнанні. Відсутність інформації породжує можливість маніпуляції".
Проблема полягає в тому, що зараз людей цікавить лише локальна інформація. Міжрегіональна комунікація перебуває у підвішеному стані. Ми не бажаємо чути про події, які відбуваються, приміром, на Сході.
Фото: з архіву Львівського обласного молодіжного центру
"Моя хата скраю, я нічого не знаю", - банальний фразеологізм, який, однак вдало описує сучасне суспільство. Наша байдужість нас і вбиває.
Сергій влучно зачепив теми, які варто проговорювати. Ми не повинні ставитись упереджено до дітей, які перебувають у колоніях, до жителів Сходу, які намагаються відродити культурний осередок та просто до тих, хто хоче, щоб їх почули.
