Блогери українізовують ресторани
Громадська ініціатива "Дріжджі" з'явилась ще у 2010 році, однак лише 29 березня перебралась у Facebook. Вона покликана привести сферу реклами та обслуговування у відповідність із законодавством України.
"Перед собою ми ставимо наступні завдання: Поінформувати власників закладів громадського харчування та замовників реклами про недопустимість порушення законодавства про мови, змусити відповідні державні органи та органи місцевого самоврядування реагувати на порушення законодавства про мови та донести інформацію до громадян про наявність у них прав, як в споживачів та допомогти в захисті порушених прав", - йдеться у описі спільноти".
Один із активістів ініціативи, Микола Малуха, пояснив у своєму блозі в Livejournal, як просто вплинути на кнайпи та ресторани, що не поважають україномовних відвідувачів:
"Я неодноразово писав про те, що українська мова використовується і буде використовуватися для того, щоб відволікти увагу від нагальних проблем. Але це не означає, що все можна пустити на гальма і спостерігати за русифікацією.
Популізмом є заяви політиків на телебаченні, дурні закони про двомовність, часто недолугі акції протесту чи неадекватні політичні програми щодо цього питання. Є інший шлях, який не дозволить спекулювати на цій темі та покращити ситуацію. Це — системна праця по конкретним напрямкам. Однією з таких ініціатив є “Дріжджі”, які поки що займаються моніторингом дотримання мовного законодавства у закладах харчування.
Стати волонтером дуже просто: кожен з нас відвідує ті чи інші заклади (включно із Макдональдсом).
На цих вихідних в мене була зустріч з одним хорошим товаришем. Ми прогулювалися Оболонською набережною і зайшли в один із закладів, що там був. Зайшли у ресторан “Дакота” (хоча це швидше паб, а не ресторан) за адресою Г. Сталінграда 14 Г.
Спочатку обслуговуючий персонал нас зустрів російською, але з часом перейшов на українську. Ми посідили, я попросив рахунок і Книгу відгуків і пропозицій, де зафіксував, що були такі і такі порушення (меню російською, розрахункові документи і оголошення). Залишив адресу, за якою мені повинні повідомити про усунення порушення. На руках залишився чек — дуже цікавий двомовний мікс — який я залишив.
Далі за допомогою юриста “Дріжджів” заповню звернення до Управління з питань захисту прав споживачів. Вони перевірять заклад, якщо помітять порушення — штафануть. Потім я, або хтось з інших волонтерів зайде і перевірить наскільки покращилася ситуація. Таким чином спільними не занадто складними зусиллями ми впорядкуємо одну із сфер в одному місці. А далі можна буде братися за інші. Крок за кроком досягнемо остаточної мети.
То ж друзі долучайтеся: це не страшно і не важко. Вся інформацію щодо порядку проведення такого "незапланованого" моніторингу міститься на офіційних сторінках у соціальних мережах - Вконтакте і Facebook.
Кстатє, я все-таки лишив чайові, щоб таким чином змотивувати персонал виконувати законодавство. Хоча це вже на власний розсуд".
Дослідження, яке провели "Дріжджі", встановило, що 75% закладів харчування порушують мовне законодавство. Відмовляються виправляти порушення третина ресторанів.
На підтвердження дієвості методів ініціативи "Дріжджі", на мережевій сторінці учасники діляться результатами. Кнайпи зазвичай реагують на зауваження та обіцяють виправити ситуацію:
Інколи скаргами "Дріжджів" цікавиться КМДА:
Однак не завжди власники ресторанів реагують адекватно.
"Наші волонтери відвідали ресторан “Печера” (вул. Юрковська, 40/5), де їм не сподобалася мова обслуговування (тим паче, що законодавство зобов'язує обслуговувати державною мовою і переходити на іноземну у разі згоди всіх сторін), - розповідають "Дріжджі". - Залишили скаргу у книзі, а їм написали відповідь, що їхня справедлива вимога мати гідний сервіс є “дискримінацією за мовною ознакою”. “Шедеврально”. Тобто вони не думають, що мене дискримінують, коли прошу обслуговувати українською мовою. Останній аргумент нас вже не здивував, бо його зустрічали у кафе “Каффа” (пров. Т. Шевченка, 3): “Ми не можемо порушувати права громадян, приймаючи на роботу тільки з знанням української мови”. Цікаво, а чи можуть вони не порушувати права громадян і брати на роботу касирами людей, які не вміють рахувати?".
