"Дуже правильним військовим" на Луганщині потрібен позашляховик
Це той випадок, коли не ціль прийшла до нас, а ми до цілі.
В секторі А на крайні позиції нас супроводжувала група цивільно-військового співробітництва (їх називають "сіміки" від натівського civil-military cooperation). Дуже правильні військові, я вам скажу. Броніки знімати не дозволяли, на метр від нас не відходили. На відміну від бійців бойових підрозділів, для яких на фронті і цивільні, і військові рівні, для "сіміків" життя цивільного понад усе.
Супроводжували нас "сіміки" на своєму маздольоті - так ніжно вони називають свій напівбусик 1997 року народження.
Приїхали ми в Станицю Луганську. Поки журналісти робили інтерв'ю з місцевою зіркою "Князем" (про нього окремо), я напросилася з сіміками розвозити гуманітарку для місцевого населення.
Дісталися ми вулиці за крайнім блокпостом. Вулиця паралельна дорозі, по якій ходить наша бронетехніка, а відтак перельоти ворожої артилерії по наших танках лягають в тутешні городи.
Насправді жителів на вулиці залишились одиниці. В основному немічні люди.
Зайшли в один двір, передали пакети з їжею, поговорили. Десь в районі блокпосту почулися автоматні черги...
Ми переходимо до наступного двору. Там чудовий дідусь показує мені воронки від мін у городі, пригощає хлопців водою з криниці. Автоматні черги стають все наполегливішими...
В розмові з дідусем з’ясовуємо, що в кінці вулиці живуть дві жінки: 90-річна бабуся і її невістка ховаються в підвалі. Ідемо туди.
Стукаємо - не відчиняють. Тим часом відчувається, що на блокпості відбувається щось нехороше...
З-за воріт почулися кроки. Ми вже зраділи, що таки достукалися, аж тут з іншого кінця вулиці летить наш маздольот! Водій Вова недвозначним виразом обличчя дає зрозуміти, що нам час покинути це чарівне місце.
На ходу заскакуємо в маздольот. Краєм ока бачу, як жінка відкриває ворота, але ми вже мчимося в бік блокпосту, де повним ходом іде стрілянина. По дорозі бачимо, як туди само мчить наш танк.
Маздольот на швидкості, не властивій його рокам, обганяє танк, пролітає блокпост. Бійці на ньому нам махають, щоб їхали ще швидше. Маздольот човгає пузом по ґрунтовці, крехтить, але мчить нас до безпечного місця.
- А нам ще треба в такі місця заїжджати, де й доріг нема, - сумно зітхає старший групи Віталій Антонюк, коли страсті трохи вляглися.
- То, може, вам інша машинка треба? - здогадливо запитала я:)
- Було б непогано, - мало не хором відповіли сіміки.
Вартість позашляховика до 5000 доларів.
Вартість роботи "сіміків" - це врятовані життя цивільних, інформаційно-пропагандистська робота, збір інформації, налагодження агентурної мережі.
А життя сіміків немає ціни.
Купимо?
P.S. Поки писала пост, прийшло повідомлення, що у маздольота після поїздки з американцями по сектору сталася клінічна смерть. Коліс у сіміків тепер немає взагалі.
Ольга Кобилинська (Решетилова)
Проект «Повернись живим»
Реквізити:
Приват:
5457 0822 3299 9685 Дейнега Віталій
5211 5374 4662 3360 Стократюк Вікторія
[email protected] (медицина, автотранспорт, одяг)
Western Union / moneygram / etc (на приціли і прилади нічного бачення):
Irina Turchak + 38 (068) 500 88 00
Картка Приватбанк в євро
4149 4978 1421 1670 Мікульський Дмитро Вікторович
Картка Приватбанк в доларі
4149 4978 1421 1696 Мікульський Дмитро Вікторович
Контакти:
Гаряча лінія:
(044)338-33-38
(068)500-88-00
Графік прийому дзвінків:
Пн-Пт з 09:00 до 20:00; Сб з 09:00 до 16:00
Заявки на допомогу від військових: Олена 068-796-8557
Наш офіс:
Київ, Жилянська, 12а (пн-пт 10:00-19:30, сб 11:30-16:00)
Безготівка::
Отримувач: Міжнародний благодійний фонд "Україно! Я за тебе!" Код 35137539 рр №26006057000533 Банк СФ ПАТ КБ "ПриватБанк" г. Киева МФО банка 380269 Назначение платежа: Благотворительная помощь военнослужащим
