Етнографія, вірування та звичаї агроельфів Піднебесної Наддніпрянщини
Зазначимо, що агроельфи відносилися до народів-романтиків а не до народів-прагматиків, як наприклад тевтони Райху, а отже були щирими боговірами. І то був нарід стихійної й часто безсистемної віри за ради самої віри. Можна сказати, що агроельфи вірили у віру і вигадували для цього свого захоплення різноманітні візуальні та вербальні обгортки. Загальної системи не було та й не могло бути, адже агроельфів об'єднувала тільки одна спільна установка, котра проте виявилася дуже міцною – щира неприязнь одне до одного. Під прапором взаємної неприязні цей дивний нарід напалмом пройшов крізь власну буремну історію і поклав у загальнолюдську скарбничку досвіду багацько цікавих історичних парадоксів. Ненависть до самого себе часом здатна на страшні але й продуктивні речі, втім окреслимо основні напрямки наддніпрянської релігійної та філософської думки.
Іван Семесюк. "Вася подвинь раму"
Тобто бачимо, що від самої природи цей талановитий нарід не мав потягу до філософської навуки і радше був схильний вірити і мріяти а не міркувати, хоча свої філософи-колумністи в нього, безперечно, були. Історія донесла до нас імена Густава Скороводічки та славнозвісного практика віри св. Аналітика Корча але це і все. А от релігійни уподобання агроельфів набагато цікавіші і розвинутіші. Вірування агроєльфів були так само двох типів – свої місцеві та запозичені в сусідів. Існує старовинна легенда, в котрій розповідається як король міфічного королівства Рус Владмор Краснодракула вогнем і мечем насадив серед агроельфійського електорату королівства модну ромейську релігійну систему - мрякослав”я, про яку ми розповімо нижче. Своєї філосовської думки агроєльфи не мали і вони надавали перевагу готовому філософському продукту імпортованому з інших країв. Відомий агрофілософ і культуролог сучасності Гнат Кажан з цього приводу пише таке: “Тодішні агроельфи, можна сказати, були невід'ємною частиною ланшафту Піднебесної а ландшафт, як відомо, не має схильності до самоаналізу. Ландшафт навіть не відбувається, він просто існує. Ландшафтом час від часу прокочуються страшні війни і орди зайд приходять на його пасовища пасти своїх коней а він просто лежить, ненавидить сам себе і тихо чекає на кульмінацію. В останній момент, коли всі дерева порубані а жита потоптані, він прокидається і починається помста водою, вогнем і обдертим дрючком з паркану. Ландшафт вбиває все, і своїх і чужих. Такою була природа романтичного агроельфійського характеру”.
“В останній момент, коли всі дерева порубані а жита потоптані, він прокидається і починається помста водою, вогнем і обдертим дрючком з паркану. Ландшафт вбиває все, і своїх і чужих. Такою була природа романтичного агроельфійського характеру”.
Самі ж агроєльфи у ті мутні часи сповідували тихе і цілком безпечне поганство, подібне до вірувань тевтонів, єбалтів та інших диких племен континенту - звичайне кімнатне многобожжя. Пантеон богів, що ним вклонялися агроєльфи, був приблизно таким – боги Прун, Влес, Трубог, Недайбог і богиня врожаю (куди ж без неї) М'якша, ну і до того кілька дрібніших божків як то наприклад бог Раптового розбрату і бог Несподіваної зради та інші. Якихось певних і конкретних писемних згадок про цих богів майже не зберіглося хоча це й не завадило отим невнятним віруванням пережити потужний ренесанс і глибоку модернізацію у часи Піднебесної Наддніпрянської Імперії. Дивно, правда?
Тож повернімося до часів Імперії і розглянемо вірування та прилеглі до них ідеології, що сповідували агроельфи та інші субєтноси Наддніпрянщини як то орки, фаріони, гопніки, георгієвські кавалери, чухонські виселенці, поліцаї і тд.
Іван Семесюк. "Вторжение"
Найбільш розповсюдженою світоглядною системою було мрякослав'я місцевого агроельфійського та прийшлого оркочухонського взірців. Цим хоббі були вражені майже всі прошарки наддніпрянського суспільства. Існує досить переконлива теорія, що ця розвага була вигадана древніми гномами-цадіками з легендарного східного царства Йо-Ідея! і з часом набула великої популярності, адже гноми-цадіки славляться своєю винахідливісттю і забава вийшла вельми цікавою і захопливою. Так це чи ні, ми вже напевно ніколи не взнаємо але суть цього вірування приблизно така...
Найбільш розповсюдженою світоглядною системою було мрякослав'я місцевого агроельфійського та прийшлого оркочухонського взірців.
Основні умови і фундамент цього хоббі полягав у такій спільній домовленності вірян: ти посмів народитися – ти одразу винуватий, при чому одразу і в усьому. Це правило гри мало свою окрему назву “гріх” і його приймали всі. Від самого початку гри вірянин був у мінусах і всім винен, що привнесло у національний характер деякі неврастенічні риси. Друге правило - віра у вічне потойбічне життя з трьома безрадісними перспективами котрі звалися Рай, Пекло і Вічність. Подальшими подробицями мало хто цікавився і панувало таке загальноприйнятне визначення цих перспектив, наче Рай це щось Вічно-Приємне а Пекло це щось Вічно-Страшне. Дивно але сама Вічність агроельфів чомусь не лякала, очевидно від того, що мало хто з них був здатен взагалі осягнути хочаб сенс цього слова, не кажучи вже про суть самого явища, з огляду на вищеописаний національний характер народу.
Ти посмів народитися – ти одразу винуватий, при чому одразу і в усьому... Від самого початку гри вірянин був у мінусах і всім винен, що привнесло у національний характер деякі неврастенічні риси.
У цього світоглядного фундаменту була досить пишна міфологічна надбудова, розроблена очевидно для краси і загального двіжняка у цілому. Вірили у триєдиного Бога (хоча насправді окрім кількох богословів ніхто навіть не намагався осягнути цього делікатного жарту), у теоретично можливе спасіння від гріха а отже від Пекла, ну і у відповідну багатоходову та хитру пляну цього спасіння, котру було таємно розроблено у Небесній Лабараторії і якось наче запізно але у той же час досить несподівано розповсюджено серед агроельфів та інших народів. Також існували напівпоганські культи пророків, різнобарвних святих, блажених, мучеників та угодників інкорпоровані у мрякослав'я. Загалом мрякослав'я майже нічим не відрізнялося від готичних культів західних королівств, хіба що йому була притаманна більш виразна аграрна нотка і дещо кволіший загальний естетизм, тобто попи та предмети культу виглядали трохи кумедніше. Таким чином можна бачити, звідки в агроельфів Наддніпрянщини ростуть роги характеру. Пересічний агроельф вічно винуватий, він бздить покарання і не довіряє собі, а це означає, що у ньому накопичується великий руйнівний потенціал, котрий обрушується перш за все на самого агроєльфа і зрідка на дійсно потрібну мішень, якщо зважати ще й на укорінену неприязнь до самого себе. Оцей тип агроельфа власне і творив гішторію Наддніпрянської Піднебесної. Видатні людожери Піднебесної виросли саме на цій грядці.
Загалом мрякослав'я майже нічим не відрізнялося від готичних культів західних королівств, хіба що йому була притаманна більш виразна аграрна нотка і дещо кволіший загальний естетизм, тобто попи та предмети культу виглядали трохи кумедніше.
Далі маємо другий за впливовістью і новітній за походженням культ іноземного виробництва під назвою комувнизм. Гішторична навука стверджує, що у Піднебесну його було занесено під час Лютої Всесвітньої війни на передодні виникнення королівства Уересер. Вигадали цю забаву гноми-цадіки у Тевтонському Райху і на багнетах асурського війська готичного королівства Лєнінбург рознесли по всій Чухонській Імперії, і в тому числі і по Наддніпрянщині, за потужної підтримки неосвіченого агронаселення, що вкотре на*бало само себе ідіотськими романтичними надіями, коріннячко котрих знову ж таки, занурене у вазончик мрякослав`я. Це хоббі стало улюбленою грою частини агроельфів Наддніпрянщини майже на сімдесят років існування Уересер, незважаючи на феноменальну смертність під час гри та загальну ідіотичность цієї світоглядної системи. Втім гралися досить жваво із захопленням, що врешті й привело Чухонську Імперію до геополітичного конфузу і стагнації описаної вище.
Іван Семесюк: "Нема чим робити"
Суть гри полягала у тому що агроєльфи, за якимось бісом, від початку наче домовляються про тотальну свободу, рівність і братерство між собою та й кидають всі свої економічні та моральні ресурси на створення Вражаючих Циклопічних Проектів. Наприклад одна із тогочасних ігрових національних ідей виражалася у гаслі “Дайош з Голою Сракою у відкритий Космос!” як для прикладу. Тим часом найбільш хижі та хитрі представники оркочухонської аристократії, дніпропетровської шляхти та гномів-цадиків (за умовами гри) кидаються жиріти на необмеженому доступі до імперського харчу у затишних санаторіях і, завдяки колонотерапії та іншим оздоровчим процедурам під дорогий імпортний коньяк, починають жити практично вічно і від того впадають у нове дитинство, тобто неомаразм. Гру було розраховано практично на один сеанс, бо всі чомусь раптом програли як тільки почали ховати вічних революціонерів, котрі ту гру почали і котрі через силу її завершили. Вічна старість всеж таки швидко набридає. Але не дивлячись на те, що ця забава скінчилася вельми швидко, вона потужно вплинула на ментальні особливості агроельфійського народу, котрому припада до душі романтика Циклопічних Проектів, освіжаюча голодуха та незабутній образ першої у світі Голої Сраки на орбіті, що передає точні сигнали нікому непотрібного Чухонського часу. Особливо великого розмаху культ набув у Краю Робітничої Слави Драмнбасс, Хитрограді, Чугуєвському Укрєпрайоні та на Киримі або півостріві Непродуктивної Ностальгії серед орків, гопників, поорчених агроельфів, чухонських виселенців та георгієвських кавалерів, котрі власне й були кастовими служителями цього культу. Взагалі у різних формах ця забава була поширена всіма теренами колишніх чухонських колоній.
Не дивлячись на те, що ця забава скінчилася вельми швидко, вона потужно вплинула на ментальні особливості агроельфійського народу, котрому припада до душі романтика Циклопічних Проектів, освіжаюча голодуха та незабутній образ першої у світі Голої Сраки на орбіті, що передає точні сигнали нікому непотрібного Чухонського часу.
Третім, і мабуть найбільш харизматичним культом на теренах Піднебесної Наддніпрянщини, був місцевий агровійськовий культ полубога Героя Перуновича Бандери і його пророка, небесного кельтського воїна-друїда О'Шукевича, із кривавими нічними жертвоприношеннями чухонськими та оркськими обпатраними тушами у готичних храмах Львувського Кресу і сільських льохах провінції Во Лінь, Кобзарщини та королівства Дике Хортицьо. Перекази стверджують, що великий пророк та воїн-друїд древності О'Шукевич знову спустився з небес під час визвольних змаганнь агроєльфів за незалежність, прямо посеред Другої Лютої Всесвітньої війни у якій билися між собою Тевтонський Райх, Чухонська Імперія, Гамерика Емпайр, східне царство Яппон, хитросракий Айнгланд та ще декілька державних утворень. Він спустився в одне із урочищ Куропатських гір, де у глибокій печері спочивав полубог Герой Бандера, котрий вже тисячу років чекав на останню битву Богів. Пророк закликав Бандеру на битву що вже вирувала, той чудесним чином прокинувся, покліпав трохи очима, поцікавився котра година і підняв криваве повстання проти тевтонів, чухни та розбещеної шляхти республіки Цо Пан Хце.
Третім, і мабуть найбільш харизматичним культом на теренах Піднебесної Наддніпрянщини, був місцевий агровійськовий культ полубога Героя Перуновича Бандери і його пророка, небесного кельтського воїна-друїда О'Шукевича
Під його знамена стікалися агроельфи, коломийські гноми, фаріони, колишні зольдати ваффен СС та навіть полонені оркочухонці і асури. Війна тривала і надії зростали та з часом О'Шукевич зрозумів, що полубоги конкуруючих міфологій перебувають у дещо кращій формі за Героя Перуновича, зогляду на малочисельність агроельфійських загонів та титанічну потугу його ворогів. Полубог чухонської міфології Йосип Двалін, на чолі свого орко-чухонсько-асурського війська, після страшних виснажливих боїв переломив хід битви Богів на свою користь і забив тевтонського бога війни Майн Ф'ючера Аді як сивого мамонта а тоді взявся й за Героя Бандеру та інших дрібніших богів та полубогів. Але той зачинився разом із О'Шукевичем у Куропатських горах і темних лісах та й звідти роздавав чухонцям неприємних пістонів. Врешті Бандера зрозумів, що настав час вознестися на Небо до кращого часу а пророк О'Шукевич чудесним чином перетворився у звичайного коломийського рагуля і розчинився у натовпі. Основне гасло цього войовничого культу таке – Бандера прийде, порядок наведе! Суть гри полягає у великому Очікуванні, приємній грі на бандурі та залякуванні наддніпрянських гномів-цадиків майбутнім пришестям Героя Перуновича Бандери. Відомо, що гноми-цадіки страшно бояться Бандери не дивлячись навіть на те, що багато хто з їхніх сородичів вправно гасав Куропатськими горами у складі його війська і навіть подавав набої. Гноми-цадіки незбагненний і містичний нарід.
Суть гри полягає у великому Очікуванні, приємній грі на бандурі та залякуванні наддніпрянських гномів-цадиків майбутнім пришестям Героя Перуновича Бандери.
Також на всій Наддніпрянщині був вельми популярний, хоча і цілком побутовий, синтетичний культ богині Мами Зони оркського походження. Він поєднував у собі мрякославні елементи вічної провини та покарання із неопоганською зухвалістью і хамством. Цей культ мав потужну і досить розгалуджену систему дрібних вірувань та забобонів карного штибу і користувався неабиякою популярністью серед усіх верств. Церква Мами Зони була стихійною організацією месіанського спрямування, мала впливовий пропагандистський апарат у вигляді купи храмових співаків, котрі оспівували Маму Зону у своїх псалмах. Головний пророк культу – чухонський храмовий співак Міхал Кубек, котрий прийняв мученицьку смерть від таємних агентів чухонської спілки композиторів (за однією з версій його забили насмерть клорнетами). Голос цього пророка у записах можна було почути по всій Піднебесній, починаючи від темних вугільних проваль Драмнбассу і закінчуючи готичними храмами Львувського Кресу, не кажучи вже про агроельфійські мазанки та чухонські зруби. Головними споживачами культу були гопніки всіх провінцій, чухонські виселенці, орки, поорчені агроельфи та георгієвські кавалери хоча адепти траплялися навіть серед містиків-характерників Дикого Хортицьо.
Також на всій Наддніпрянщині був вельми популярний, хоча і цілком побутовий, синтетичний культ богині Мами Зони оркського походження. Він поєднував у собі мрякославні елементи вічної провини та покарання із неопоганською зухвалістью і хамством.
П'ятим за впливовістю у Піднебесній був цілком місцевий неопоганський симулякр культу Агро-Віра із відреставрованим арійським пантеоном із Недайбогом на чолі. Адептів культу було дуже мало але вони відзначалися неабиякою живописністью і вигадливістью на грані гарячкової маячні невиліковного алкоголіка. Це приваблювало до них деяких націонал-патріотів, містиків-характерників, фаріонів, коломийських гномів та агроельфійських сільських задротів і викладачів у вишиванках. Суть полягала у вірі в духів природи, месіанську місію агроельфійського народу, богів видовбаних із носа та поклонінні Змієвим Валам, як символу колишньої слави. Про теперішню або майбутню славу вони не думали зовсім. По-сільськи нехитрі предмети культу супроводжували їхні богослужіння – священні вуса, молитовні оселедці та плетені брилі. Культ не відзначався особливою кровожерливістю і більше нагадував дитячі вошкання у багнючці тож не будемо зипинятися на ньому далі.
Іван Семесюк. "Нас має бути 52 мільйони"
Чильне місце у коллекції вірувань агроельфів епохи Піднебесної Наддніпрянської Імперії посідали свіжозапозичені і похмурі культи тібетського та гіндустоунського походження. Вони не встигли аж так вплинути на світогляд агроєльфів але все ж таки набули популярності серед деяких верств населення завдяки свої екзотичності, мальовничості і прикольним дзвоникам. Оркотібетська церква Бон-Бон, секта Красивої Жовтої Шапочки, вайшнавські громади, тихі прихильники філософії недуальності, дзенські школи Яппон і багато інших.
Також були присутні на соціяльно-культурній мапі й деякі секти західного походження як то вайт-паувер скінхеди – прихильники тевтонського полубога Майн Ф'ючера Аді, різного толку вандали та футбольні розкрадачі могил котрі культивували мордобої під гастрономом, пиздили одне одного та гостей столиці, пили та всяко розбишачили по ночах. Це власне і все, якщо не поринати у подробиці.....
Оригінал: facebook.com/ivan.semesyuk
