"Гостроносики" з XV століття. Історія взуття у картинках

12 грудня 2012, 12:10

Фото: brand-in-trend.ru

Історія взуття нараховує не одне тисячоліття. Найбільш достовірні відомості про те, яке взуття носили наші предки відносяться до часу існування Стародавнього Єгипту і Стародавньої Греції. У той час були популярні усілякі сандалі, які виготовлялися так, що за взуттям можна було розрізняти представників різних станів. Крім того, чоловіче і жіноче взуття розрізнялася за кольором, а вишивка і перлові прикраси вказували на те, що таке взуття призначене для особливих випадків.

Середньовічна Європа на заміну сандалям запропонувала туфлі з довгими, заломленими догори носами. З тих часів моду на взуття простежити стало легше - за картинами, гравюрами та ілюстраціями. Крім того, взуття того часу досить широко представлене в музеях.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Стратегія Лілії Пустовіт

В епоху Середньовіччя особливо цікаві пулени - туфлі з довгими, заломленими вгору носами, які часто прикрашалися дзвіночками. Французький король Філіп IV навіть видав спеціальний закон, згідно з яким вся знать мала носити тільки таке взуття. У XIV столітті довжина туфель демонструвала знатність їх власника: ніс туфель зростав по довжині в залежності від рангу.Щоб ходити було зручно і не спотикатися об дуже довгі носи, заломлений кінчик туфлі прив'язували до ноги мотузкою. Така форма носів туфель зберігалася навіть в обладунках.

Пулени в живописі та елемент обладунку, виставлений в музеї

Фрагмент картини і експонати музеїв (приблизно XIV-XV століття)

Зображення на дерев'яному полотні: Святий Геогр вбиває дракона

В епоху Відродження взуття виготовляли зі шкіри, оксамиту, шовкової і шерстяної тканини різних кольорів. Носили чобітки й туфлі з м'якої шкіри або замші. Зовні туфлі тих часів все більше наближалися до тих моделей, які ми носимо нині. Взуття прикрашалася корунковою перфорацією, у виготовленні використовувалися матеріали різних кольорів.

Жіночі туфлі, зроблені в Італії (1605 р)

У XV столітті туфлі стали зручнішими за рахунок того, що стали коротшими і ширшими (такі моделі називають "коров'ячі морди"). Із збільшенням і розширенням передньої частині пари звужувалася і зменшувалася задня, і вже у 20-х роках XVI століття черевики стали такі дрібні, що ледве трималися на ногах і тому кріпилися зав'язками на підйомі.

Елемент обладунків; шкіряні туфлі, виконані в Англії (XVI століття)

Разом з модою на численні розрізи в костюмі, увійшли в моду "ведмежі лапи" - туфлі з кольорової шкіри або оксамиту, без каблуків з широкими носами, модними в середині XVI століття. Їх прикрашали розрізами, через які було видно підкладку іншого кольору.

Портрет Філіпа II; фрагмент живописного зображення

У XVII столітті, в епоху бароко в моду увійшли каблуки і банти на туфлях. На балах навіть чоловіки зобов'язані були з'являтися в туфлях, прикрашених величезними бантами з стрічок (таких бантів могло бути навіть по два: один, більший, - на підйомі, інший, трохи менший - близько носка). Але у всіх інших випадках життя вони воліли ботфорти - високі чоботи з квадратними носами, халяви яких закінчувалися широкими розтрубами. Їх зазвичай опускали до рівня колін і носили разом з канонами - своєрідними гамашами, і вгорі обробляли тонкими мереживами.

Ботфорти з музею; картина Пітера де Хоха "Порожній стакан"

Своєї межі висота підошви і каблуків досягла в XVII столітті, в роки правління Людовика XIV (вважається, що король, будучи невеликого росту, ввів моду на високі підбори навмисно, щоб здаватися вищим). Високі підбори червоного кольору (іноді навіть розмальовані витонченими мініатюрами) надовго увійшли в ужиток придворних кавалерів.

Портрети Людовіка XIV, 1670 і 1701 роки

Чоловічі портрети початку XVII століття

Дами носили в той час витончені, легкі туфельки з оксамиту, шовку і парчі. Примітно, що однією з популярних моделей стали туфлі slap-sole shoes, ідея яких була запозичена з чоловічого гардеробу. Спочатку такі туфлі були чоловічими і використовувалися вони під час верхової їзди. Принцип їхньої роботи був такий: каблук утримував ногу в стремені, але при спуску з коня він провалювався в землю, що доставляло незручностей. Тому, для захисту каблука і зручності на взуття надягалася окрема підошва. Її особливістю було те, що при ходьбі вона стукала об каблук.

Жіночі портрети початку XVII століття

Імовірно італійські туфлі, приблизно 1670; французькі туфлі з шовку і шкіри, 1690-1700 рр.

Туфлі, зроблені у 1651 році; імовірно італійські туфлі, 1690-1720 рр.

Італійські туфлі з паттернами-підставками для захисту від калюж і бруду, 1660-і рр.; туфлі slap-sole shoes

У XVIII столітті, епоху рококо, ще більше зростає значення прикрас і декору у взутті: пряжок, шнурівок і бантів. Для дамського взуття тих років характерний каблук у формі чарочки і туфлі без задників.

Чоловічі портрети першої і другої половини XVIII століття

Ілюстрація кінця XVIII століття; жіночий портрет, 1763

Франсуа Буше "Туалет", 1742

Європейські туфлі, 1750-1760 рр.; імовірно англійські туфлі, початок 1730-х рр.

Французькі туфлі, початок XVIII століття; європейські туфлі, 1780-85 рр.

Жіночі туфлі із захисними паттернами

Туфлі першої половини XVIII століття

Під час і після Революції у Франції в моді теж сталася справжня революція під знаком "повернення до античного костюму". Це був своєрідний протест проти аристократії. Зник каблук, популярність отримали різнокольорові туфельки на зав'язках, що нагадують сучасні "балетки" і черевички в тому ж стилі. Часто туфельки прикрашали вишивкою вовною, шовком і бісером.

Томас Лоуренс "Портрет Георга IV", 1816; Портрет Луїзи Орлеанської, 1830

Портрет Феліс-Луїзи Дюрфор, 1808; портрет Варвари Голіциної, 1792

Туфлі, 1820 рік; черевики, 1851

Весільні черевики, 1865 рік; жіночі черевики, 1845-1865 рр.

Європейські туфлі, 1800 рік; весільні туфлі королеви Вікторії

"Предки" сучасних сліперів, зроблені в Англії, приблизно 1800-1850 рр.

Жіночі черевики, 1850 р; вечірні туфлі імператриці Євгенії

Таким туфелькам з шовку та атласу в негоду на вулиці був потрібен захист

З поверненням в моду кринолінів, а пізніше - турнюрів, спідниці практично повністю закривають взуття. З середини XIX століття починає з'являтися взуття на підборах, місце шовкових туфель займають зручні та практичні шкіряні черевики. Форма взуття стає більш жорсткою, з'являється шнурівка і застібки. Наймодніша модель того часу - напівчеревики і високі черевики на підборах-"чарочках" середньої висоти з гудзиками і шнурівкою.

Вечірні туфлі, 1875-85 рр.; весільні туфлі, зроблені у 1886 році