Facebook iPress Telegram iPress Twitter iPress search menu

По інший бік шахти. Донбас з висоти "Сєвєрної" (фото)

По інший бік шахти. Донбас з висоти
Наземне життя підземної роботи. Фото: lepra.ru
Шахтарські будні асоціюються у більшості із перемазаними вугіллям шахтарями, виробками, довжелезними і глибочезними тунелями. Однак шахта - це не лише підземна частина.

Зазвичай над шахтами височіє копер - "хмарочос", де сидять оператори, звідки вирушає ліфт у надра, і який "вигрібає" корисні копалини, що підіймаються нагору у так званих "клітях" та "скіпах".

Про наземну частину шахти "Сєвєрная" розповідає Вotaniushka, харківський користуваж колективного блогу Leprosorium: 

"К работе шахт не причастен. Моя задача на момент посещения состояла в установке оборудования, подведению к оборудованию линка. Приехал — поставил — уехал. Поскольку этот копёр я каждый день вижу из окна, лично для себя рассудил, что не взять туда камеру было бы преступлением.

Наверно стоит сказать, что я не фотограф и времени на фотосессию особо не было. короче, вот фотки:

Вот эта тёмная башня и есть копёр. (Чтобы не гневить шахтостроителей, я лучше буду заменять неизвестные мне термины универсальным словом "штука"). Так вот на фото кажется, что у копра при нашем появлении привстала штука:

За зданием лежит вот такой вот барабан. Ничего о нем не знаю, но аналогичный мы встретили, когда поднялись наверх:

Если так и стоять, то сзади нас в тени каштанов неинтересное административное здание и парковка. Правее, вероятно, погрузочная, а левее кислород, который закрыт, и вот такой вот дворик:

Видите, там на фото башни большая, салатвого цвета железка, а левее этой железки похожая, но раза в три меньше — это входная дверь. Войдём же. Внутри маленький тамбур ведущий к лифту, вокруг которого поднимается лестница. лифт, По местным меркам, самый обычный, за исключением вот чего:

Рядом с кнопками этажей выбита их высота. верхний этаж, очевидно, на высоте 66 метров, но нам нужно будет выше. Для тех, кто ищет, слово "*уй" нацарапано выше кнопок на металлической пластине.

Поднявшись на лифте, нам предстояло подняться в лифтовую. Наличие вокруг ржавой стали и бетона, да плюс гул работающего шахтного оборудования, да плюс много еще каких гнетущих факторов, например, слабое освещение, заставили меня поникнуть. Вид машинного зала с агрегатом нее*ического размера усилил эффект. Кажется, в этом месте нет ничего, что было бы изготовленно и металла менее 3мм толщиной, и в то же время ощущение, что если сделаешь неосторожное движение, то тебя чем–нибудь, да *бнет. Но, поскольку я там был не развлечений ради, я быстро собрал себя в руки и успокоился, тем более, что я попал в лифтовую — помещение для меня привычное:

А теперь машинный зал. экскурсовода у нас небыло, а мои догадки, я оставлю при себе. В общем, смотрите, какие штуки:

В кабинке пульт управления, пультом управления управляет оператор (тётя без семечек). Кажется, что сейчас они смотят кондиционер, но на самом деле там телевизор. Я проверил:

 

Ремни — нет. Иконки — да. Сказали, что на этом пульте можно играть в НФС 2, но у меня что–то не получилось.

А теперь, то, зачем я сюда попал — крыша. Там мне нужно установить одну штуку, а вы пока оглядитесь. Но сначала нужно взобраться по той лестнице в тот люк. Еще в лифте коллеги, которые бывали здесь раньше, предупредили, что там люк очень тяжело открывается. Батя полез вперед и попытался открыть. "Правда, тёжелый" — сказал он открывая люк при помощи рычага. "Ну ты, пап, красавчик" — сказал ему я, когда увидел, что он в темноте, а там действительно темно, поднял не просто крышку люка, а люк вместе с рамкой — всю конструкцию. Здесь можете сделать вид, что всё поняли, и снисходительно посмеяться так: "хо–хо–хо". 

Теперь, когда мы вылезли, а вылазить–то неудобно, потому что люк в противоположную сторону от лестницы открыт, и наши глаза привыкли к полуденному солнцу, перед нами открывается вид на довольно–таки здоровый кусок Донецкой области. Ну да чего я рассказываю, смотрите сами. 

Вот тут я со звездой. звезду такую давали шахтам, которые добыли 1 миллион тонн угля. Простите, что я рядом с ней, другой фотки, почему–то не нашлось.

Про Донецкую область. знакомтесь, Горловка:

Пантелеймоновка:

Макеевка:

Вот в далеке виднеется ЗУГРЭС:

Енакиево:

просто степь:

У меня всё".

Оригінал: leprosorium.ru

Кремль у захваті від того, як США вагаються щодо допомоги Україні. Як збуджені пропагандони путіна плекають перспективу повернення Трампа – Джулія Девіс
Кремль у захваті від того, як США вагаються щодо допомоги Україні. Як збуджені пропагандони путіна плекають перспективу повернення Трампа – Джулія Девіс
Організуватись заради перемоги. Лідери мають чітко окреслити громадянам перемогу як мету – Бен Годжес
Організуватись заради перемоги. Лідери мають чітко окреслити громадянам перемогу як мету – Бен Годжес
У НАТО занепокоєні долею підводної інфраструктури вільного світу. Тим часом росіяни агресивно атакують їхню критичну наземну інфраструктуру
У НАТО занепокоєні долею підводної інфраструктури вільного світу. Тим часом росіяни агресивно атакують їхню критичну наземну інфраструктуру
Є одна війна – глобальна: автократій проти вільного світу. Україна її частина – Девід Екс
Є одна війна – глобальна: автократій проти вільного світу. Україна її частина – Девід Екс
Баланс сил. Коли у росіян закінчаться БТР, БМП і танки – Дональд Гілл
Баланс сил. Коли у росіян закінчаться БТР, БМП і танки – Дональд Гілл
Чому американські літаки захистили Ізраїль, але не Україну? Це стає уроком для інших країн – Енн Епплбом
Чому американські літаки захистили Ізраїль, але не Україну? Це стає уроком для інших країн – Енн Епплбом
Допомога США Ізраїлю викликає іронію та критику. Проте доля допомоги поки невизначена – Wall Street Journal
Допомога США Ізраїлю викликає іронію та критику. Проте доля допомоги поки невизначена – Wall Street Journal
Чи дійсно США прихильні до України? Вимоги до обстрілів російських НПЗ – збочення – The Hill
Чи дійсно США прихильні до України? Вимоги до обстрілів російських НПЗ – збочення – The Hill