Канада і США. "Ті ж яйця, тільки ракурс інший"
Про відмінність між двома країнами ділиться у своєму блозі користувач Віктор Загреба:
Після тижня перебування в Канаді виникло бажання записати зауважені відмінності між цією країною та США. Вірніше, відмінності між провінцією Британська Колумбія (Ванкувер і околиці) і штатом Меріленд (околиці Вашингтона), оскільки, як відомо, між різними штатами/провінціями в межах одної країни можуть існувати навіть більші відмінності, між двома регіонами різних країн. Така тут система федеральна, з великою незалежністю федеральних суб'єктів, своїми законами ітд.
Загалом, Канада не здивувала, виявишись дуже схожою на США: починаючи від однакової мови і назви валюти і закінчуючи дорожніми знаками. Таке враження, що канадійці сильно не парились винаходом своїх власних стандартів і дизайнів і багато чого просто запозичили в південного "великого сусіда". Як наслідок, таке улюблене всіма мандрівниками відчуття іншої країни і новизни середовища тут практично відсутнє. Маю на увазі, якщо перед цим пробути якийсь суттєвий час в США. Якщо ви приїхали в Канаду з України чи Європи, відчуття новизни, безперечно, буде!
Втім, попри подібність двох країни, я зафіксував і деякі відмінності, які кинулися в очі:
Метрична система вимірів замість імперської. Тут міряють кілограмами, кілометрами і градусами Цельсія - і це дуже добре! І не тільки тому, що "рідніше", але й тому, що я вважаю імперську систему загалом застарілою і незручною, і сподіваюся що Британія і США в осяжному майбутньому від неї відмовляться.
Менша закомплексованість і зарегульованість стосовно алкоголю і коноплі. За 6 днів чув запах конопляного диму не менше 10 разів (і бачив споживачів просто на вулицях), разів 4 чув запах сигарет (частіше ніж в США), а також навіть кількаразово бачив на вулицях і в метро людей з пивом. В ресторані при замовленні алкоголю в мене не перевіряли документи, що постійно відбувається в Меріленді та й інших штатах.
Мені здалося, що водії в Канаді більш розслаблені стосовно дотримання ПДР. На знаках "СТОП" не обов'язково зупиняються, перевищують швидкість. Але все роблять досить обережно, а не так як у нас в Україні. На дорогах мало поліції і камер - принаймні я мало помітив за той невеликий час, що їздив в авто і на велосипеді.
Тут більше машин з механічною коробкою передач, ніж в США (хоча переважна більшість все-одно на "автоматі"). На вулицях більше компактних і ненових машин. Хоча і таких характерних для США і для Києва всюдиходів тут теж більш ніж достатньо :(
Канадські прапори висять в різних місцях замість американських:), часто у супрводі британського прапора і прапора провінції. Канадійці, на відміну від американців, з повагою ставляться до Британії і до королеви, адже вони офіційно є частиною Британської Співдружності.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Forbes визначив країни, де живеться найкраще
Демографічний профіль населення суттєво інший, ніж в Меріленді. Майже немає чорних, натомість багато азіатів, в т.ч. канадійців азійського походження. Вони жартома називають себе “бананами” - мовляв, жовті ззовні, білі всередині. Здається, жодного разу не бачив іспаномовних імігрантів - тобто їх якщо і не нема, то точно набагато менше за більшість штатів США. Всю “ручну працю”, таку як підстригання газонів чи будівництво, в Ванкувері роблять в основному білі англомовні люди, що мені було в новинку.
Канаді властива менша зацикленість на безпеці і боротьбі з терористами, менше поліції на вулицях. Канада ніяк не проявляє себе на міжнародні арені, не веде війн за демократію. Як наслідок, в країні ніколи не було великих терактів (наскільки мені відомо), і тут немає надмірних заходів безпеки, характерних для США. Проходження прикордонного контролю на вокзалі Ванкувера у мене виглядало як формальність — крім паспорта з візою, ніяких документів не попросили, і тільки спитали про мету приїзду.
В шатах повсюди є фонтани для пиття, а в Канаді тільки де-інде (в школах і на вокзалах). Було трохи незвично, бо вже призвичаївся до цього "блага цивілізації". Зате і там, і тут можна сміливо пити воду з-під крану.
Помітна присутність французької мови, яка є другою державною мовою Канади. На всіх товарах є маркування французькою, і не менше за розміром за англійське (на відміну від України, де подекуди на всю пачку російська назва товару, і тільки десь з боку дрібним шрифтом — українська). Французьку також тут багато вчать в школах, і суттєва частина населення може нею говорити, хоч і на досить невисокому рівні (прямо як українська на Донбасі).
Люди люблять хокей (в т.ч. не тільки подивитися, але й пограти) і навіть стежать за європейським футболом — зокрема в ці дні, коли у нас проходило “Євро 2012”, тут інтерес до нього був великий. На барах висять банери, що запрошують подивитись гру, газет присвячують цій темі перші шпальти, народ вішає на машини і будинки прапори команд, за які вболіває (бачив італійські, німецькі і іспанські) ітд.
Я чув, що Квебек чи Онтаріо дуже відрізняються від Британської Колумбії. Також, впевнений, маленькі містечка в самій Б.К. відрізняються від мегаполіса Ванкувера. Тому ці спостереження мають дуже вузьку територію застосування і не обов'язково відображають ситуацію на всій території країн. Буду радий почути додаткові коментарі і ремарки від тих, хто був в Канаді - що кинулося в очі, що сподобалося, що ні? :)
Оригінал: viktoza.livejournal.com
