Facebook iPress Telegram iPress Twitter iPress search menu

Мандрівниця Іда Пфейффер: Із провінційного Львова - на край світу!

Мандрівниця Іда Пфейффер: Із провінційного Львова - на край світу!
Іда Пфейффер. Фото: oe1.orf.at
Звичайна 45-річна жіночка перетворилась із львівської домогосподарки у велику мандрівницю, що першою побувала у мисливців за головами на Борнео і у канібалів Суматри. Про це розповідає у своєму блозі Боріс Акунін. Хоч сама і німецького походження, характер мандрівниця мала цілком "галицький". Стереотипно, звісно ж.

Якщо ви гадаєте, що найбільш вражаюча постать в історії географічних відкриттів - Христофор Колумб або Марко Поло, значить ви не чули про Іду Пфейффер. Ця жінка підкорила мою уяву парадоксальністю долі і загадковою організацією душі.

Якщо обмежитися лише читанням біографічних нарисів, що розповідають про Іду, можна розплакатися від захвату. Якщо ж ...

Але ні, спочатку давайте розплачемося від захвату.

Народилася Іда в 1797 році у Відні. Вийшовши заміж, переселилася в Лемберг, нинішній Львів, де багато-багато років жила тужливим, позіхально-пересічним життям - як тисячі й тисячі інших тодішніх німкень: кіндер-кюхе-кірхе. Нелюбий чоловік, який був набагато старшим; вічне безгрошів'я; тяжка і невдячна домашня праця - і ані хвилини часу на себе.

Напевно, Іда Пфейффер зсохлась і зістарілась би, як кажуть, "не приходячи до тями". Але одного разу сталося чудо.

Вона вирушила до родичів в Трієст підлікувати морським повітрям хвору дитину, і вперше побачила великі вітрильники в порту. У Іди з'явилася мрія: сісти на такий корабель і поплисти світ заочі. Подорожувати по далеким країнам, де живуть зовсім інші люди і взагалі все по-іншому. Мрія була геть нездійсненною, навіть ідіотською. Які у львівської домогосподарки середини XIX століття могли бути подорожі? Чого ради? І на які бабки? Смішно говорити.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пхулан Деві. Жінка, у якої луснув терпець

У багатьох маленьких людей бувають безглузді фантазії, які ніколи не здійсняться. Але Іда Пфеййфер була зліплена із особливого тіста.

Головним для неї, як для усякої істинної німкені, було почуття обов'язку. Тому перш за все вона сповна розплатилася з життєвими боргами: почекала, поки постаріє і помре чоловік; виростила й прилаштувала дітей. Зате після цього відчула себе абсолютно вільною і скористалася свободою на тисячу відсотків.

У 1842 році, у віці 45 років, Іда Пфейффер кардинально змінила своє життя. Вона сіла на корабель, що пливе в Константинополь, і потім подорожувала майже без упину. До самої смерті.

2
Іда в похідному спорядженні

Вона була маленькою на зріст, худою, сутулою. Відзначалася завидним здоров'ям і верблюжою витривалістю. Вона і їла як верблюд: могла по багато днів обходитися без їжі, а при нагоді, особливо якщо надурняк, виявляла дива ненажерливості. Грошей у сухорлявої фрау було - як кіт наплакав, вона берегла кожну монетку. Усюди, де можливо, норовила прилаштуватися безкоштовно. Де можна - скажено торгувалася, збивала ціну.

Головним принципом, за яким вона вибудовувала свої неймовірні маршрути, була, як сказали б тепер, "халява". Знайдеться добрий капітан, який пустить скромну тітоньку на корабель, - чудово. Вона сідає і пливе, куди Бог послав. Але з однією умовою: це має бути місце, де колись мало хто бував (з європейців, зрозуміло - всі інші тоді не враховувались).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Китай відправить в космос жінку-астронавта

Загалом Іда пропливла морями понад 200 тисяч кілометрів і ще 30 тисяч кілометрів подолала сушею, в основному на своїх двох. Двічі обігнула вона земну кулю, побувала у безлічі неймовірних місць. В деяких - першою з білих людей. Наприклад, у мисливців за головами на Борнео і у канібалів Суматри. Останні хотіли її зжерти і вже приготувалися здійснити свій намір, але Іда вимовила заздалегідь заготовлену фразу на тубільній мові: "Не треба мене їсти, я стара і жорстка". Людоїди розреготалися і покликали смішну дивачку до себе в гості.

Іда була неймовірно сміливою і настирливою. Одна, без усякої охорони, майже без грошей, вона відправлялася в місця, звідки живим ніхто ще не повертався. І нічого, якось обходилося. 

3

4

5
Деякі з її пригод

Свої враження Іда старанно записувала, а записки видавала - щоб заробити гроші на наступну подорож. Ніяких наукових цілей вона не переслідувала і особливих відкриттів не зробила, але Французьке і Прусське географічні товариства взяли хоробру даму в постійні члени. Британське хотіло, але не змогло - туди не пускали жінок.

Все це виглядає славно, цікаво і дуже мило. Якщо тільки (ви ж пам'ятаєте, що на початку моєї розповіді було "якщо" з трьома крапками)... якщо тільки не поринути в читання обширних записів пані Пфейффер.

Те читання спантеличує.

Виявляється, допитливій дамі страшенно не подобалося усе, що вона бачила в далеких краях, які так мало нагадували Відень із Лемберґом. Багато чого (практично все) викликало у фрау Пфейффер гидливість і огиду. Тому що брудно, необлаштовано, некультурно, а головне - непристойно! Особливо, звісно ж, не подобалися їй всякі неєвропейці. Обличчя їхні потворні, колір шкіри ганебно темний, про манери і говорити нічого. Весь світ ніби змовився випробовувати добропорядність поважної персони. Вона подорожувала по усіх широтах, і поглядала навколо з крайнім несхваленням.

Мадагаскарці у неї "ще потворніші за негрів і малайців, бо вбирають у собі неподобство обох цих рас". Таїтяни "непристойні і аморальні". Індійські танці і пісні викликають у Іди огиду. Американські індіанці нестерпно вульгарні. Und so weiter.

Просто якась стара Шапокляк, яка виглядає, кого б то дошкульніше "обкласти" .

1
Сувора і несправедлива

Ось так, з підібганими губками і неприязним прищуром впродовж п'ятнадцяти років вивчала вона розмаїття Божого світу, і зрештою підірвала своє хвалене здоров'я, ледве діставшись до рідного Відня, щоб померти там від наслідків тропічної лихоманки.

Поясніть мені, якого біса цю буркотливу, усім незадоволену особу стільки років мотало по світу? Що за незгасимий пломінь палав у її непривітній душі? В чому хотіла вона упевнитися? Що правильно провела свою нудну молодість і що краще за австрійську провінцію місця на світі немає? Або ж хотіла знайти десь далеко невимовну Красу, що примарилась їй у силуетах трієстських вітрильників, але не знайшла, і від цього на всіх роззлостилась?

Їй-богу не знаю. Таємниця.

Правий, правий Мітя Карамазов: "Страшенно багато таємниць! Занадто багато загадок пригнічують на землі людину. Розгадуй, як знаєш, і вилазь сухий з води".

Оригінал: borisakunin.livejournal.com

Угорщина: корупційний скандал та домашнє насильство. Що загрожує Орбану? – Politico
Угорщина: корупційний скандал та домашнє насильство. Що загрожує Орбану? – Politico
Параноя путіна. Тероризм, марення і самознищення – Тімоті Снайдер
Параноя путіна. Тероризм, марення і самознищення – Тімоті Снайдер
Макрон хоче керувати зовнішньою політикою Європи. Не всі союзники з цим згодні – Bloomberg
Макрон хоче керувати зовнішньою політикою Європи. Не всі союзники з цим згодні – Bloomberg
Смертельну недбалість путіна неможливо приховати. московська атака зробила його слабшим, ніж будь-коли – Саймон Тісдалл
Смертельну недбалість путіна неможливо приховати. московська атака зробила його слабшим, ніж будь-коли – Саймон Тісдалл
Чи настав час для безпольотної зони в Україні? путін ескалує повітряну війну – бригадний генерал Кевін Райан
Чи настав час для безпольотної зони в Україні? путін ескалує повітряну війну – бригадний генерал Кевін Райан
"Циркони" з суші, відновлені 1,5 та 3 тонні бомби і натиск на Донбасі. Про останню тактику росіян – Том Купер
Франції потрібні країни-однодумці. Макрон-яструб відкриває двері Європи для Великої Британії – Едвард Лукас
Франції потрібні країни-однодумці. Макрон-яструб відкриває двері Європи для Великої Британії – Едвард Лукас
Кілька думок про російський розвідувально-ударний ланцюг. Більшість обстрілів відбувається на основі агентурних даних – Том Купер
Кілька думок про російський розвідувально-ударний ланцюг. Більшість обстрілів відбувається на основі агентурних даних – Том Купер