Північна Корея погрожує термоядерною війною, якщо Командування ООН стане "азійським НАТО"
У понеділок Міністерство закордонних справ Корейської Народно-Демократичної Республіки розповсюдило меморандум у зв'язку з тим, що останнім часом посилюються спроби реанімувати "Командування Організації Об'єднаних Націй" в якості інструменту агресії і війни в Північно-Східній Азії згідно із новою оборонною стратегією США.
У меморандумі йдеться:
Минуло 60 років після підписання Угоди про перемир'я на Корейському півострові, але війна ще не закінчилася де-юре. На півострові, де так і не був створений механізм по забезпеченню миру, зберігається крихкий стан між миром і війною.
США, відвертаючись від постійних зусиль уряду КНДР по заміні Угоди про перемир'я мирним договором, наполегливо намагаються зберегти стан перемир'я. І за лаштунками цих спроб бродить привид холодної війни, який називається "Командуванням ООН".
США, відповідно до своєї нової оборонної стратегії, прагнуть перетворити "Командування ООН" в "багатонаціональні коаліційні сили", які служили б матрицею азіатської версії НАТО.
США, відповідно до своєї нової оборонної стратегії, прагнуть перетворити "Командування ООН" в "багатонаціональні коаліційні сили", які служили б матрицею азіатської версії НАТО.
Прихована мета нової американської оборонної стратегії, оприлюдненої в січні 2012 року, полягає в тому, щоб створити кільце військового стримування проти інших азійських держав, які з часом можуть створити противагу їхній політиці.
США, для того, щоб уникнути жорсткого опору з боку зацікавлених країн, вибрали більш витончений спосіб, намагаючись сформувати коаліційні сили шляхом відродження функцій "Командування ООН", яке ще існує номінально.
У спробах США відновити функції "Командування ООН" також вбачаються їх стратегічні розрахунки по перетворенню Південної Кореї в передову базу для домінування в АТР (Азійсько-Тихоокеанський регіон, iPress.ua) і утриманню її в якості ставленика для агресивних воєн в умовах ситуації, що змінилася.
Більш того, крок за кроком йдуть підготовки по розширенню на весь Азіатсько-Тихоокеанський регіон оперативної сфери "Командування ООН".
Якщо допустити спроби по створенню колективного військового блоку в АТР, то це неминуче призведе до появи противаги в особі інших країн, які підпадають під мету цього блоку і, відповідно, теж будуть прагнути об'єднати зусилля. І тоді, природно, в цьому регіоні станеться блокове протистояння, як це було в минулі роки в Європі, відродиться холодна війна і наросте небезпека термоядерної війни. У разі реалізації подібного гіршого сценарію найбільше постраждає Південна Корея.
Це неминуче призведе до появи противаги в особі інших країн, які підпадають під мету цього блоку і, відповідно, теж будуть прагнути об'єднати зусилля. І тоді, природно, в цьому регіоні станеться блокове протистояння, як це було в минулі роки в Європі, відродиться холодна війна і наросте небезпека термоядерної війни.
Меморандум викриває про те, що "Командування ООН" є нелегітимним інструментом, який зловживає ім'ям ООН, ігноруючи одностайну думку держав-членів ООН.
"Командування ООН" є всього лише придатком США, які не мають ніякого відношення до ООН. У листопаді 1975 року в 30-й сесії Генеральної Асамблеї ООН були прийняті дві резолюції про розпуск "Командування ООН".
"Командування ООН" є всього лише придатком США, які не мають ніякого відношення до ООН.
Варто нагадати, що в ті роки "Командування ООН" за своїм складом вже перестало бути багатонаціональними силами, оскільки це було Командування США, під веденням якого залишилися лише американські війська, дислоковані в Південній Кореї.
Відразу ж після укладення Угоди про перемир'я всі, крім США, країни-члени ООН, які брали участь у корейській війні, вивели свої війська.
США стверджують, що розпуск "Командування ООН" стане можливим тільки тоді, коли замість нього буде створено інший механізм з підтримки перемир'я. Однак на практиці нинішній стан перемир'я підтримується і управляється зовсім не "Командуванням ООН".
А в березні 1991 року США несподівано прийняли рішення посадити генерала південнокорейської армії на пост уповноваженого "військ ООН" при Військовій комісії з перемир'я, який раніше обіймав генерал армії США.
Як тільки "війська ООН" позбулися своєї представницької функції, діяльність Військової комісії з перемир'я фактично була паралізована. Зрештою, делегація китайських народних добровольців (КНД), яка була одним із членів корейсько-китайської сторони при Військовій комісії з перемир'я, залишає її в грудні 1994 року, а КНДР створює місію Корейської Народної Армії в Пханмунджомі, покликану керувати перемир'ям замість раніше існуючої корейсько-китайської сторони.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Лідер Північної Кореї пригрозив США війною
З плином часу члени Комітету нейтральних країн зі спостереження за перемир'ям втрачали свій нейтральний статус, який вони мали на момент підписання Угоди про перемир'я, що в свою чергу заблокувало подальше функціонування цього комітету.
Все це призвело до повного розвалу попереднього механізму з перемир'я, а "Командування ООН" перетворилося на опудало, у якого немає співрозмовника по тематиці перемир'я.
За минулі десятиліття обидві сторони КНДР і США успішно здійснювали контроль за станом перемир'я, і ця реальність доводить, що більше немає ніяких причин відмовлятися від розпуску "Командування ООН". З тих пір всі питання, пов'язані з функціонуванням стану перемир'я, вирішувалися між місією КНА в Пханмунджомі і представниками американських військ, а не між корейсько-китайської стороною і "військами ООН".
За минулі десятиліття обидві сторони КНДР і США успішно здійснювали контроль за станом перемир'я, і ця реальність доводить, що більше немає ніяких причин відмовлятися від розпуску "Командування ООН".
Навіть, з точки зору заміни Угоди про перемир'я мирним договором, "Командування ООН" постає як спадщина холодної війни, яке не приносить ніякої користі, крім шкоди.
Відповідно до Угоди про перемир'я, питання забезпечення міцного миру повинні обговорюватися тільки на політичному форумі, який на рівень вище, ніж військове начальство. А фактичним політичним начальством, хто стоїть вище "Командування ООН", яке і підписало Угоду про перемир'я, є адміністрація США, а не ООН.
Факти свідчать про те, що, незважаючи на численні дискусії та домовленості між зацікавленими сторонами по перетворенню стану перемир'я в міцний мир на Корейському півострові, ніде не згадується необхідність збереження "Командування ООН".
Незважаючи на це, підкреслюється в меморандумі, "Командування ООН" не тільки зберегло своє існування до наших днів, але й намагається відродитися в якості військового інструменту багатонаціональних сил. Не можна обійти увагою подібний розвиток подій, оскільки воно зачіпає безпеку в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, в тому числі на Корейському півострові.
"Командування ООН" не тільки зберегло своє існування до наших днів, але й намагається відродитися в якості військового інструменту багатонаціональних сил.
Далі в меморандумі відзначається, що, хоча США стверджують, ніби-то зусилля КНДР з нарощування оборонної потужності нагнітають напруженість в регіоні, але це всього лише непереконлива демагогія, покликана прикрити агресивний характер їх стратегії по Азійсько-Тихоокеанському регіону.
Чи підуть США на негайний демонтаж "Командування ООН" чи ні, - це стає лакмусовим папером, який дозволяє визначити, чи є у США бажання відмовитися від ворожої політики відносно до КНДР чи ні, чи прагнуть вони до миру та стабільності в АТР або намагаються відродити холодну війну.
Меморандум робить висновок, що, поки США не зроблять правильний вибір, КНДР буде продовжувати свої зусилля щодо стримування всіх форм війни, вносячи тим самим активний внесок у справу миру і стабільності на Корейському півострові та в Азії.
Оригінал: juche-songun.livejournal.com
