Facebook iPress Telegram iPress Twitter iPress search menu

Правила американських доріг (фото)

Правила американських доріг (фото)
Фото: Александр Белєнький
"Після повернення зі Сполучених Штатів мене багато питали, що ж мені запам'яталося найбільше. Відповім ще раз: нескінченні дороги цієї великої країни".

Фотограф  Александр Белєнький розповідає про американські дороги та їхні особливості:

"Америка - країна для людей і для їхніх машин. Я проїхав по цих дорогах двадцять тисяч кілометрів за кермом, і жодного кілометра я не відчував стресу або напруги, навпаки - отримував від водіння машини справжній кайф.

Фотографії для цієї розповіді я робив усі два місяці, що був в США цієї весни. Вони з різних міст, штатів, але так буде навіть цікавіше. Я хочу розповісти вам про те, як влаштовані американські дороги і правила дорожнього руху.

1. Почнемо з міст. Тутешня вулична навігація - чудовий приклад того, як можна їздити по незнайомому місту і не заблукати. Коли американці пояснюють дорогу, вони не малюють плани олівцем на коліні, їм достатньо просто перерахувати потрібні вулиці. Справа в тому, що на кожному перехресті з двох сторін будуть такі таблички, які вказують вулицю, по якій ви їдете, і перетинає її. До того ж, дуже легко призначати зустрічі: на розі Бродвею і Гратьот-стріт. Що може бути простіше?

2. На будь-якому перехресті дуже багато світлофорів. І їх завжди видно. Іноді світлофори вішають прямо у центрі перехрестя на сталевих тросах, іноді роблять такі виносні палиці.

3. Жовті світлофори - особливість штату Мічиган. А в Луїзіані вони, наприклад, зелені. Не варто лякатися, якщо перед вами світлофор не з трьома, а з чотирма, п'ятьма і більше секціями. В "зайвих" віконцях всього лише ховаються стрілки повороту. У нас роблять виносні секції, у них все в одному світлофорі.

4. Самі ж правила дорожнього руху тут настільки прості, що вони зрозумілі й дитині. Дорожніх знаків у звичному нам розумінні в Америці немає: напевно, є всього десяток піктограм, які, як правило, позначають напрямок руху. Більшість знаків - це звичайні білі таблички з чорними буквами, що пояснюють, що тут можна робити або що можна. "Машини з правої смуги повинні повернути праворуч" - це ж геніально. Англійська мова дуже проста і лаконічна, все знаки читаються на будь-якій швидкості.

5. Знак СТОП однаковий у всьому світі. Його зустрічають на нерегульованих перехрестях, і зазвичай доповнюють додатковою невеликою табличкою знизу, де написано "All way" чи "4-way". Це означає, що ви повинні зупинитися перед виїздом на перехрестя, а якщо там вже стоять інші машини, пріоритет у того, хто приїхав раніше. Це працює ідеально, тому що водії, як правило, ввічливі і дисципліновані. Ні, не у кого машина крутіша, а справді - хто перший приїхав на перехрестя зі знаком "СТОП", той перший з нього і поїде :)

6. З паркуванням тут строго, але знаки чітко наказують, як можна паркуватися конкретно в цьому місці. Порушувати правила парковки набагато дорожче, ніж встати на платну або пошукати інше місце. Іноді на попереджувальних знаках також пишуть і суму штрафу, яку доведеться викласти за порушення. Тут, наприклад, не можна паркуватися "ялинкою".

7. Чи варто казати про те, що в місцях, де паркування заборонено - ніхто й не паркується?

8. Там, де парковка не заборонена - вона дозволена. Але звичайно, не можна ставити машину на перехресті, на тротуарі навіть одним колесом, не можна заважати своїм автомобілем іншим учасникам руху. А ще подивіться на те, як зроблені американські знаки. Вони тримаються на гвинтах, і якщо потрібно повісити інший знак або помістити тимчасовий, він просто прикручується до того ж стовпа трохи нижче.

9. У великих містах всі парковки уздовж вулиць платні (за винятком житлових зон). Оплатити стоянку можна в такому автоматі. Майже всі приймають банківські картки, хоча збереглися ще старі паркометри, де потрібно засовувати монету і буде цокати годинник. Оплачуєте потрібний вам час, берете квиток і кладете його під скло машини, так, щоб його було видно.

10. Вулицями постійно їздить паркувальний патруль і стежить за тим, щоб все було в порядку. Якщо у вас немає талончика або час серйозно прострочено, під скло вам покладуть квитанцію штрафу. Сума буде набагато більшою, ніж кілька доларів за легальну стоянку.

11. Америка - країна великих машин, і для невеликих авто тут є привілеї. Наприклад, спеціальні, більш зручніше розташовані місця для "компакт карів".

12. А ще американці не соромляться будувати дороги в декілька рівнів, це сильно допомагає розвантажити міста від корків.

13. Король дороги - зовсім не джигіт на чорному джипі, а пішохід. Хоч його і називають тут образливим для нашого вуха "педастріан", але пріоритет віддається саме пішоходу. Переходи завжди дуже добре видно. Але класичні "зебри" зустрічаються не завжди. У містах переходи розташовані на кожному світлофорі: зебри там немає, але зазвичай стоять знаки або пішохідні світлофори

14. У деяких штатах зустрічаються кнопки, які в Росії, на жаль, не прижилися. Потрібно перейти дорогу - жмакни по кнопці і почекай хвильку: машини зупиняться.

15. Нагадування, куди дивитись, коли переходиш вулицю 

16. Подивіться ліворуч, потім праворуч, коли переходите дорогу. Для того, щоб бути більш помітним на переході, візьміть з собою помаранчевий прапор.

17. Такі прапорці я зустрів у місті Солт-Лейк-Сіті на нерегульованих світлофорами переходах. Це дуже зручно, як мені здається.

18. Американці відповідально ставляться до власної безпеки, тому користуються прапорцями при переході дороги, раз так для них придумали. Прапорці ніхто не краде.

19. Іноді вулиці повністю перекривають для капітального ремонту. Помаранчеві таблички завжди вкажуть шлях об'їзду.

20. Про нерівності на дорогах теж попереджають окремим, добре видним знаком.

21. В усіх містах є велодоріжки. Велосипедисти - рівноправні учасники руху.

22. Велосипедисти - не пішоходи. Вони керують транспортом, який може бути небезпечний для піших громадян. Тому їм не можна їздити по тротуарах, простіше виділити окрему смугу на дорозі.

23. Швидкісні магістралі йдуть прямо через міста. Вони розташовані або над або під міськими дорогами. Тут немає ніяких кільцевих типу МКАД, але хайвеї перетинаються між собою, з їх допомогою можна дістатись до потрібної частини міста дуже швидко, або виїхати за місто.

24. Такі хайвеї замінили американцям залізницю. Вони бувають двох типів, локальні дороги і федеральні. Перші - це просто траси з точки а в точку б, в межах одного штату. Їх ремонтом займаються місцеві влади. А знамениті інтерстейти, це магістралі, що перетинають кілька штатів, вони завжди містяться в ідеальному стані, за ними стежить федеральний уряд.

25. Бувають і корки, які тут називають "трафіком". Найчастіше затори зустрічаються саме на швидкісних трасах поблизу міст у години пік. Мене лякали страшними пробками Лос-Анджелеса, Сан-Франциско, Нью-Йорка. Я в них теж постояв, і хочу сказати, що всі їхні страшні корки - це дитячий лепет в порівнянні з тим, що діється у Москві. Тут найсерйозніша пробка, коли ти їдеш зі швидкістю 10-20 кілометрів на годину, але ти все одно їдеш. Трафіки виходять, коли на дорозі дуже багато машин, але глобального "​​стояка" не трапляється тому, що ніхто не кидається з ряду в ряд, не намагається обігнати по узбіччю, а шанобливо ставиться до сусідів по потоку, розуміючи, що у всіх справи і всі поспішають.

26. Покажчики напрямку руху на магістралях такі ж зручні, як і в містах. Вказують на сторони світу. Майже в кожній машині є вбудований компас. Це покажчик для інтерстейта.

27. А це вказівник для регіональних доріг у центрі невеликого містечка в Південній Дакоті. В інших штатах те ж саме :)

28. І ось ми з вами вибралися на оперативний простір, геть міста! Тепер мова піде про асфальто-бетонні нитки, які скували великою павутиною Сполучені Штати Америки.

29. Хайвей - це зазвичай дві смуги в одному напрямку. Вони розширюються тільки на під'їзді до великих міст, але двох смуг вистачає для того, щоб на заміських магістралях не траплялися корки. Всі рухаються по правій смузі, використовуючи для обгону ліву. Дороги різних напрямків відділені або відбійником, або частіше смугою з газоном. Не знаю, хто підстригає траву тут, але я не зустрічав заростей на хайвеях.

30. У чому головний секрет швидкісних доріг? Відсутність перетинів з іншими. Всі з'їзди і розвороти - через мости, розташовані перпендикулярно.

31. Розв'язки-"метелики", які продовжують будувати з незрозумілою мені завзятістю, в США не будують вже років тридцять, вони абсолютно неефективні, машини тільки заважають один одному. Так, тут теж майже всі з'їзди з траси - з правого ряду. Але от далі по-іншому.

32. Так виглядає типова розв'язка американського хайвею. Розумієте, хто куди рухається, і наскільки це зручно? Чому так не можна будувати в Росії?

33. Ці дороги виконують приземлені людські бажання про їжу, туалет і ліжко. Тут неможливо обісцятись, не можна залишитися голодним і нереально ночувати в машині на узбіччі. Як тільки тобі хочеться чогось, через кілька кілометрів (або пару десятків) обов'язково з'являться такі сині щити праворуч від дороги.

34. Такі "сервісні" з'їзди - це цілі оази посеред пустелі. Можна поїсти, заправитися, переночувати. Тут панує конкуренція, тому крім Макдоналдса, ви обов'язково знайдете і інші мережеві фаст-фуди: Бургер Кінг, Венді'с, китайський Панда Експрес або мексиканський Тако Белл.

35. Постійно зустрічаються зони відпочинку. Тут можна отримати інформацію для туристів: буклети, карти, знижки на готелі та їжу.

36. Зони відпочинку дуже різні, бувають з тими ж мережевими ресторанами, бувають просто з вбиральнями і автоматами з газованою водою / шоколадом.

37. Попісяти на узбіччі, на колесо машини - це не про Америку. Знайти туалет в будь-якому місці, навіть у пустелі, а вже тим більше на трасі - простіше простого. Я навіть не боявся ходити туди какати, тому що завжди є туалетний папір (його не крадуть і не розмотують по кімнаті), а також спеціальні целофанові накладки на стульчак. Туалети дуже чисті!

38. Заправки це теж шедевр звіриного оскалу капіталізму. Щоб просто залити бензин, не потрібно йти до каси, все оплачується тут же, біля машини, через термінал, який звичайно ж, приймає банківські картки. Два типи палива, як і у нас: бензин і дизель. Октанове число в американського бензину зовсім не таке, як у нас: 87, 89 і 93. Але тут сміливо можна купувати найдешевший, що я і робив. Вартість бензину, що дивно, точно така ж, як у Росії. Вона різна від штату до штату, від 3,5 доларів за галон (3,8 літри) до 5,5. Але в середньому, якщо округлити, якраз виходить долар за літр. Тридцять рублів з копійками. Ціна 95-го в Москві.

39. На хайвеях зустрічається багато реклами. Щити величезні, іноді нав'язливі. Прямо манять і кличуть!

40. Одна пивоварна компанія десь закупила десяток старих пожежних машин і поставила їх уздовж дороги в штаті Південна Дакота. Мені зустрілося саме близько десяти їхніх рекламних щитів, і біля кожного стояла така машина.

 

 

41. Ніколи, чуєте - ніколи!, Ви не зустрінете на хайвеї мента з радаром під кущем. Рослинність поблизу самої дороги теж відсутня, для безпеки. Поліція на дорогах, звичайно ж є, особливо на швидкісних. Називається Highway Patrol. Це єдина служба, чимось схожа на наших даішників: вони займаються тільки патрулюванням автодоріг. Будь-який інший поліцейський Америки має в машині радар, за допомогою якого він також може контролювати швидкість і штрафувати порушників правил дорожнього руху, не важливо, яку посаду він має. Побачив правопорушення - присік. Самі ж дорожні поліцейські зустрічаються на трасах не часто, але вони мають спеціальні станції базування, звідки добираються за викликом на місце події за лічені секунди. Ці хлопці - справжні професіонали, найкращі водії в країні! Коли вони поспішають на подію, вони носяться зі швидкістю більше 200 кілометрів на годину, при цьому ніколи не потрапляють в аварії і не заважають іншим учасникам руху. На дорогах вони не карателі, і вони йдуть працювати сюди не щоб заробити грошей, а щоб допомогти людям, якщо їм потрібна допомога. Якщо машина заглохла або пробило колесо, вони приїдуть і допоможуть викликати техдопомогу з найближчого міста. Якщо скінчився бензин - привезуть його. Правда, із застереженням: у деяких штатах відсутність бензину в баку це порушення. Водій повинен тримати рівень палива на контролі. Тому поліцейські спочатку привезуть бензин, а потім випишуть штраф. І так в усьому: спочатку служити і захищати, а вже тільки потім карати.
 
 
42. Платні дороги зустрічаються більше на сході країни. Дивна особливість американської платної дороги: можна заплатити тільки готівкою. Ніяких банківських карт. Це дуже дивно для такої  країни, що повсюдно використовує пластик. Є ще варіант безготівки, але це тільки для постійних клієнтів: купується коробочка, яка з радіосигналу передає інформацію про машину, а в кінці місяця виставляється рахунок. Але такі пристрої унікальні для кожного оператора дороги, а компаній там дуже багато.

 

43. У Флориді ж ідіотизм платних доріг досягає апогею. Це, мабуть, єдиний доказ того, що на американських дорогах теж зустрічаються мудаки. На невеликих виїздах з автобана можна заплатити або через цю саму радіоточку FasTrack, або кинути в спеціальний ящик монети, рівно стільки, скільки потрібно. Зробили це, щоб не наймати тітоньку-негритянку, оскільки потік машин на цих з'їздах невеликий. Ну так от, а якщо у мене немає потрібної кількості монет? А якщо тільки купюри? В результаті, я ледве нашкріб монеток на 75 центів, включаючи п'ятицентові. Бухнув в кошик цілу жменю і поїхав (на більшості платних трас, крім Нью-Йорка, шлагбаумів ніяких немає). При цьому зелене світло не загорівся і я проїхав на червоний. Чи прислали потім штраф для машини - я не знаю.

44. Я можу сказати, що дороги Америки близькі до ідеальних, але це не означає, що асфальт там завжди новенький і без будь-яких тріщин і тому подібних неприємних дрібниць. Але дві головні складові: на дорозі НІКОЛИ не буде ніяких ям і вибоїн і саме полотно буде рівним. При цьому дороги постійно реконструюють, але не одні й ті ж кожен рік, звичайно. Ремонт траси тут - це яскраве і барвисте шоу.

 

 

 

45. Зазвичай дорогу лагодять, перекриваючи одну зі смуг і трохи змінюючи схему руху. Про ремонт водій дізнається за кілька кілометрів, будуть висіти яскраві руді знаки, на закритій смузі стояти значні і помітні "стовпчики", які мало хто захоче перевірити на міцність.
 

 

46. Звичайно, на цих ділянках вимагають знижувати швидкість. І всі знижують. Справа в тому, що в зоні проведення робіт на трасах всі штрафи подвоюються. Це не чиясь примха, а гіркий досвід. Занадто багато дорожніх робітників загинуло в країні від таких лихачів. Тому перед ремонтом зазвичай вішають знаки: "Штрафи подвоюються, за поранення робочого штраф від 7500 доларів, за вбивство - до 15 років в'язниці". Прав за це позбавляють, як правило, довічно.

47. Іноді перекривають і повністю обидві смуги, тоді через розділовий газон будують тимчасовий з'їзд і машини пускають по односмуговій дорозі назустріч один одному. Але це рідко.

48. Кінець ремонтних робіт, можна додати швидкість. Звичайне обмеження швидкості на хайвеї - 120 кілометрів на годину. Так, це не Німеччина, де в багатьох випадках можна насправді їхати, скільки хочеш. Але навіть при постійній швидкості 100 км / г, коли немає населених пунктів на трасі і постійних фур на вузькій доріжці, ця ж швидкість буде середньої. Завжди можна розрахувати час прибуття.

 

49. Іноді трапляються й аварії, на жаль. Рідко, але влучно. Поліція прибуває майже миттєво і також заздалегідь сповіщає водіїв про те, що попереду вимушене зниження швидкості.

50. А під час проведення локального ремонту в маленьких містечках на перекритих дорогах стоять ось такі дядьки (іноді тітки) і тримають в руках знаки.

51. Ось тунелів в Америці майже немає, навіть у гірських районах. Зазвичай вважають за краще побудувати трасу в обхід гір, але зберегти її повноцінним хайвеєм.

52. Так хто ж їздить по цих дорогах? Автомобілі тут не менш цікаві, ніж сама система доріг. На жаль, зараз рідко зустрінеш подібні раритети. Як правило, на далекі відстані їздять дальнобійники і мандрівники.

53. Подорожувати в автобудинки зручно і вигідно. Майже скрізь можна знайти не тільки мотелі, а й спеціальні майданчики для автобудинків, тут їх називають кемперами. Кемп беруться в оренду, ззаду чіпляється особистий автомобіль на жорсткому зчепленні, людина їде далеко-далеко, а потім здає будинок на колесах і повертається вже без нічого.

54. Буксирування тут можливо ТІЛЬКИ на жорсткому зчепленні. Обов'язково, щоб у автомобіля ззаду працювали стоп-сигнали. Іноді вішають величезні плакати ззаду.

55. Караван.

56. Американці дуже мобільні. Вони завтра можуть знайти роботу в іншому штаті і виїхати туди жити, забравши все нажите добро з собою. Для цього всього лише потрібно орендувати вантажівку в компанії U-Haul, це коштує зовсім недорого, завантажити все в кузов, свою машину причепити ззаду - і можна їхати хоч на інший кінець країни.

57. А іноді й цілі будинки перевозять :)

58. Зовсім невеликі дороги місцевого значення теж в дуже хорошому стані.

 

 

59. Тут добре засвоїли правило "Дорога це життя".
 
 

60. Дороги без покриття теж є, звичайно, але їх мало.

61. А це дорога в пустелі. Гляньте, вона рівна!

62. Насамкінець - ось вам кілька дорожніх знаків:

63. 

64.

65.

Оригінал: macos.livejournal.com

Угорщина: корупційний скандал та домашнє насильство. Що загрожує Орбану? – Politico
Угорщина: корупційний скандал та домашнє насильство. Що загрожує Орбану? – Politico
Параноя путіна. Тероризм, марення і самознищення – Тімоті Снайдер
Параноя путіна. Тероризм, марення і самознищення – Тімоті Снайдер
Макрон хоче керувати зовнішньою політикою Європи. Не всі союзники з цим згодні – Bloomberg
Макрон хоче керувати зовнішньою політикою Європи. Не всі союзники з цим згодні – Bloomberg
Смертельну недбалість путіна неможливо приховати. московська атака зробила його слабшим, ніж будь-коли – Саймон Тісдалл
Смертельну недбалість путіна неможливо приховати. московська атака зробила його слабшим, ніж будь-коли – Саймон Тісдалл
Чи настав час для безпольотної зони в Україні? путін ескалує повітряну війну – бригадний генерал Кевін Райан
Чи настав час для безпольотної зони в Україні? путін ескалує повітряну війну – бригадний генерал Кевін Райан
"Циркони" з суші, відновлені 1,5 та 3 тонні бомби і натиск на Донбасі. Про останню тактику росіян – Том Купер
Франції потрібні країни-однодумці. Макрон-яструб відкриває двері Європи для Великої Британії – Едвард Лукас
Франції потрібні країни-однодумці. Макрон-яструб відкриває двері Європи для Великої Британії – Едвард Лукас
Кілька думок про російський розвідувально-ударний ланцюг. Більшість обстрілів відбувається на основі агентурних даних – Том Купер
Кілька думок про російський розвідувально-ударний ланцюг. Більшість обстрілів відбувається на основі агентурних даних – Том Купер