Сплав на байдарках порогами Південного Бугу (фото)
Закрити сезон 2012 року ми вирішили на канонічному маршруті по Південному Бугу. Вересень видався спекотним, вода була низькою, тому вийшов не суворий рафтинг, а радше душевні покатушки.
Куди: Тиврів-Сокілець (48 км.)
Коли: 14 -16 .09.2012
Хто:
Діма і Юля-КНБ "Вікінг" (Kizil Yildiz)
Рома і Віка - каркасна байдарка "Неріс"
Ваня і Саня - каркасна байдарка "Форель"
Денис (denkap) - КНБ "Вікінг"
З Києва закинулись до мосту через Буг біля Тиврова через Житомир, Бердичів та Вінницю. Дороги пристойні. Вивантаживши речі на галявині ліворуч від моста (49°01'42.6" N 28°29'34.4" E), водії поїхали у Вінницю шукати стоянку. На першій точці біля Центрального мосту (49°14'00.5" N 28°28'42.6" E) дядько неприємної зовнішності заявив, що "це не стоянка". На другій стоянці біля стадіону на вул. Винниченко (49°14'37.3" N 28°29'19.1" E) черговий довго і наполегливо виламувався, що у нього немає місць, хоча місць було кілька десятків. У підсумку ми таки залишили машини по 8 грн/доба, і прямо біля стоянки домовилися про закидання назад в Тиврів з таксистом - молодим хлопцем на "дев'ятці", сабвуферами в багажнику і написом на борту "Powered by Vinnitsa".
День 1. 14.09.2012 (5 км.)
Стартували тільки в 16:30.
Незважаючи на осінь, стояла літня спека, тому після першого ж перекоту (49°01'32.2" N 28°29'56.6" E) ми взялися, як висловився Денис, "дико купатися".
Тиврівський млин (49°01'17.4" N 28°30'22.9" E) через низький рівень води довелося обнести: основний потік йшов в арку, посередині якої зловісно стирчав штир млинового колеса, інші ж рукави геть-чисто пересохли (див. головну фото).
Зате низький дерев'яний місток за млином (49°01'21.9" N 28°30'36.6" E) пройшли з ходу, лише пригнувши голови. Цей місток на деяких картах зображують рівнозначним сусідньому бетонному, хоча я б не ризикнув сунутися на це диво дерев'яної архітектури на чомусь важчому, аніж велосипед.
На ночівлю стали навпроти села Довгополівка (49°01'21.8" N 28°31'52.4" E). Увечері вирішили написати вогнем якесь пристойне слово. Спочатку відпрацювали окремі літери ...
... А потім і ключове слово зобразили. Правда, хтось явно недопрацював веслами вдень і вирішив викластися ввечері, тому пару букв вийшли занадто вже домінуючими.
День 2. 15.09.2012 (22 км.)
З самого ранку набігли хмаринки, але дощ так і не пішов, а день все одно був теплим. У селі Клещів - два поріжка: один на вході в село (49°00'48.5" N 28°32'47.5" E), другий - на виході (49°00'33.5" N 28°34'24.6" E).
Близько другого поріжка на правому березі над річкою нависає скеля, до якої прибито настил для проходу пішоходів.
Лівий берег теж високий і красивий. Москвичам Вані і Сані впала в око відсутність берізок.
На перекус зупинилися на кам'яному острівці (49°01'01.3" N 28°35'11.1" E) на правому березі біля села Соколинці. Місце явно популярне серед місцевих: острівець обладнаний столиком зі старих дверей...
... А на нього веде імпровізований місток із металевих конструкцій.
Після острівця в Соколинці є пару перекатів (49°00'57.7 "N 28°35'12.0" E).
Після чого йде затяжне, майже 15-кілометрове плесо - мабуть, найнудніша ділянка маршруту. Зате в кінці плеса, в селі Канава, можна повеселитися, перепливши річку на "поромі самообслуговування" (48°58'34.2" N 28°39'37.3" E).
Пройшовши перекат (48°58'28.7" N 28°39'43.8" E) на ніч стали за Канавою на правому березі (48°57'59.6" N 28°40'25.4" E). Тут нарешті були знайдені шукані берізки - он вони, вдалині на пагорбі.
День 3. 16.09.2012 (21 км.)
З ранку полазили по старовинному млину (48°57'38.5" N 28°40'46.8" E) на правому березі в селі Стрільченці. Він схожий на замок, але, на жаль, розвалюється. Коли ми сплавлялися тут у 2007-му, в ньому ще були сходи на 2-й поверх - тепер їх немає, а дах прогнив майже повністю.
Близько млина, ясна річ, є поріг. Через низьку воду довелося проходити його пішки.
У Стрільченцях є ще один цікавий поріжок (48°57'30.6" N 28°40'48.8" E). Прохід - у праву, але не в саму праву протоку (не виключаю, що у високу воду може бути по-іншому).
За порожком - низький, але прохідний міст (48°57'19.8" N 28°40'39.2" E). За Стрільченцями є ще один поріжок (48°56'45.7" N 28°40'23.4" E), а у Вороб'ївці річку перетинає понтонний міст (48°55'43.8" N 28°40'03.0" E), який можна пройти, сильно пригнувши голову і чіпляючись руками за залізяки. На мосту чергували кілька рибалок, у кожного було по кілька спінінгів, тому ми логічно зачепили їх волосіні, але обійшлося без наслідків. Взагалі на берегах Бугу сидить безліч рибалок, причому ставити менше двадцяти спінінгів тут вважається поганим тоном - байдарочникам доводиться постійно бути напоготові.
Колись мальовниче і затишне село Вороб'ївка останнім часом зіпсули фестивалями, а берег річки забудували якимись дерев'яними будочки й альтанками. Звідси люблять стартувати "комерсанти" - ось і цього разу, незважаючи на низьку воду, до старту готувалася "важка артилерія": кілька шестимісних катамаранів.
Пройшовши пару перекатів у Вороб'ївці, зупинилися для огляду Київського порогу (48°55'05.4" N 28°39'14.4" E).
Вхід в поріг восени мальовничий.
Сам поріг був маловодний: його підступний "постамент", зазвичай прихований від очей водників, виступав з води.
Йшли у правий злив, потім різко йдучи вліво. Сам злив всі пройшли успішно, хоч і зачиркнувши днищем, далі довелося протягувати вручну.
Далі на правому березі був несподіваний "приморський" свинарник, що охороняється псом ...
... І очікувані красоти.
Пару перекатів зустрілися до села Гвоздьов (48°54'32.5 "N 28°38'32.5" E) і після нього (48°53'23.1" N 28°38'58.1" E). Затяжний поріг перед Сокільцями, який ми між собою називаємо Гусяча гірка (48°52'25.7" N 28°42'20.6" E) через гусей, які тут вічно пасуться, довелося протягувати вручну.
А "троє на каті, не рахуючи собаки" засіли ще щільніше.
Перед селом Печера (48°51'57.9" N 28°42'47.9" E) річка роздвоюється: ми пішли вліво, у млинову протоку. Під пішохідним містком зловісно стирчать шматки арматури, помітні тільки при проходженні під мостом. Зате кілометр після мосту виявився найбільш веселим на маршруті: навіть по такій воді тут було щось схоже на пороги і течію.
Розбирались на традиційній галявинці біля млина (48 ° 51'33 .4 "N 28 ° 43'39 .7" E) в компанії численних "комерсантів".
Викликали знайомого таксиста - з чотирьох взяв 280 грн. За під'їзд машин до самого млина сторож вимагає мзду - дали йому десятку.
Сезон успішно закрито, красоти побачені, але за справжніми порогами ми, звичайно, ще коли-небудь повернемося сюди по високій воді.
Оригінал: waterslonique.livejournal.com
