Facebook iPress Telegram iPress Twitter iPress search menu

Цікаве тиранознавство: звідки беруться диктатори в демократичних державах

Цікаве тиранознавство: звідки беруться диктатори в демократичних державах
Фото: euronews.com
Російський письменник та громадський діяч Борис Акунін у своєму Живому Журналі розповів, що зацікавився процесом виникнення диктатури та описав, як це сталось в Сіракузах. Письменник пропонує провести паралелі з сучасністю.

Однажды я заинтересовался непраздным для российского жителя вопросом: как это так получается, что в демократическом государстве вдруг устанавливается режим единоличной власти? Решил начать с самого начала, то есть с античности. И увлекся историей Сиракуз, процветающего греческого полиса, где в V-IV в.в. до н.э. после периода народовластия (конечно, относительного – по современным понятиям это скорее была олигархия) наступила эпоха диктатуры. В течение нескольких десятилетий Сиракузами правили, один за другим, два колоритных тирана, отец и сын, оба Дионисии. Историки иногда путают их, приписывая поступки одного другому, но в сущности это не столь важно. Тиран он и есть тиран.

С сиракузской демократией произошло вот что.

Дионисий Старший  начинал скромным клерком в общественной конторе, ведавшей безопасностью и обороной полиса. Поднялся по служебной лестнице до должности первого военачальника. Подстроил покушение на самого себя, после чего казна выделила ему средства на личную охрану в количестве шестисот человек. Он увеличил контингент до тысячи. Потихоньку рассадил своих охранников на все ключевые посты. А потом стал и диктатором – к тому времени в Сиракузах никто уже и пикнуть не смел. Правил Дионисий Старший до самой смерти, железной рукой. Но в хорошем настроении любил и подшутить над приближенными, как все нормальные тираны. Например над фаворитом Дамоклом.

Не забывал тиран и о высоком. С журавлями в небо, правда, не поднимался и амфор со дна морского не доставал, но зато очень любил спорт, в особенности Олимпиады. Посылал на состязания большие команды пышно разодетых спортсменов. Правда, никаких призов они, кажется, не получали. (Это обидное упущение потом поправил Дионисий Младший, первым догадавшийся перекупать знаменитых атлетов у других полисов).

У отца же первая Олимпиада закончилась конфузом. Он отправил  в Олимпию множество невероятно роскошных колесниц, велел поставить великолепные шатры и прислал актеров, которые громогласно продекламировали поэму, сочиненную  Дионисием. Однако стихи было столь отвратительны, что взыскательные греки их освистали, шатры разломали, а затем вообще прогнали сиракузцев с игр, заявив, что посланцам жестокого тирана нечего делать на Олимпиаде.

Со стихами и вообще с литературой у Дионисия Старшего всё было серьезно. Он мнил себя великим поэтом и драматургом. Однажды стихотворец Филоксен позволил себе нелестно отозваться о сочинениях владыки. Тиран обиделся и велел отправить наглеца на каменоломни. Потом сменил гнев на милость, вернул поэта ко двору, почитал вслух свои новые творения и спросил: «Ну как?». «Отправь меня обратно на каменоломни», - грустно ответствовал Филоксен.

Согласно легенде, литература Дионисия и погубила. Однажды пришла весть, что его трагедия каким-то чудом получила премию, да не где-нибудь, а в самих Афинах (сам же, поди, членов жюри и подкупил). Лауреат так обрадовался, что упился до смерти.

Есть, правда, и другая версия, согласно которой папу отравил сынок, которому тоже хотелось поправить.

Дионисий Младший был таким же самодуром, но в отличие от отца увлекался не литературой, а философией. Это к нему приехал осуществлять свою земную утопию о государе-философе мудрый, но наивный Платон.

Попытки преобразовать неограниченный абсолютизм в абсолютизм просвещенный закончились тем, что Платон еле унес из Сиракуз ноги, а Дионисий стал тиранствовать пуще прежнего. В конце концов граждане выгнали своего нацлидера и он отправился в изгнание.

Финал его жизни красноречив и по-своему даже трогателен: Дионисий Младший устроился в Коринфе обыкновенным учителем. Добрый Цицерон высказывает предположение, что бывший диктатор не мог обходиться без власти и должен был тиранствовать хотя бы над детишками.

Ну и как, скажите мне, можно не любить историю?

Оригінал: borisakunin.livejournal.com

Стратегія мужності. Наступна фаза російсько-української війни – Hudson Institute
Стратегія мужності. Наступна фаза російсько-української війни – Hudson Institute
З голуба миру на яструба війни. Як росія атакувала Францію і радикалізувала Еммануеля Макрона – The Economist
З голуба миру на яструба війни. Як росія атакувала Францію і радикалізувала Еммануеля Макрона – The Economist
кремль у захваті від того, як США вагаються щодо допомоги Україні. Як збуджені пропагандони путіна плекають перспективу повернення Трампа – Джулія Девіс
кремль у захваті від того, як США вагаються щодо допомоги Україні. Як збуджені пропагандони путіна плекають перспективу повернення Трампа – Джулія Девіс
Організуватись заради перемоги. Лідери мають чітко окреслити громадянам перемогу як мету – Бен Годжес
Організуватись заради перемоги. Лідери мають чітко окреслити громадянам перемогу як мету – Бен Годжес
У НАТО занепокоєні долею підводної інфраструктури вільного світу. Тим часом росіяни агресивно атакують їхню критичну наземну інфраструктуру
У НАТО занепокоєні долею підводної інфраструктури вільного світу. Тим часом росіяни агресивно атакують їхню критичну наземну інфраструктуру
Є одна війна – глобальна: автократій проти вільного світу. Україна її частина – Девід Екс
Є одна війна – глобальна: автократій проти вільного світу. Україна її частина – Девід Екс
Баланс сил. Коли у росіян закінчаться БТР, БМП і танки – Дональд Гілл
Баланс сил. Коли у росіян закінчаться БТР, БМП і танки – Дональд Гілл
Чому американські літаки захистили Ізраїль, але не Україну? Це стає уроком для інших країн – Енн Епплбом
Чому американські літаки захистили Ізраїль, але не Україну? Це стає уроком для інших країн – Енн Епплбом