Facebook iPress Telegram iPress Twitter iPress search menu

"Вікопомне торжество" чи "танці на костях"?

Фото: imageshack.us
З нагоди великих свят, особливо релігійних, блоги відомих людей рясніють привітаннями та тематичними картинками. День перемоги - майже релігійне свято, що поділило суспільство у ставленні до нього на "віруючих" і "атеїстів". У блогах обидва табори декларували свою позицію. Хтось згадував рідних, хтось публікував стандартні прес-релізи у стилі "бла-бла-бла", адресовані ветеранам, які в очі не бачили комп'ютер, а хтось просто озвучував думки з приводу. Ми спробували зібрати найцікавіші елементи мережевої опінії воєдино.

Мирослава Ґонґадзе, журналістка:

Мій дідбув простим селянином на західній україні, його забрали на фронт у радянські війська. Він пройшов усю війну аж до Берліна. На його грудях не було місця від медалей, коли він одягав свій військовий мундир. На війні він отримав поранення після чого ніколи в житті уже не мір вільно ходити.

Моя мама народилась уже після війни, вона на 16 років молодша за свою сестру.Дідового брата також забрали на фронт. Він воював навіть у Японії. Коли повернувся додому, став війтом села і почав ділити землю між селянами. Його радянці на 25 років вислали в Сибір. Свою дочку Марію, яка ще не народилась, коли його вислали, він повернувшись додому, зустрів 25 літньою. Ось такі долі українських героїв, які воювали з фашизмом.

Володимир Кухар, історик, керівник ГО "Українська альтернатива":

Що я думаю про війну? Нічого особливого не думаю.

Не хочу порівнювати тоталітарні режими, які воювали, або припрівнювати їх. Не хочу розмахувати ідеологічними прапорами - так само, як вже давно не бажаю бути втягнутим у дрібніші, міжпартійні шарпанини. Не хочу накручувати когось і себе.

Думаю, що через частину людської натури, яка себе показує періодично і через нагнітання істерій погинули мільйони людей, багато з яких і не бажали не те що гинути, а й просто воювати. Що цими людьми прикривали хворобливі пошуки та неадекватні теоретизування, у більшій чи у меншій мірі розкидаючись людськими життями, знецінюючи саме поняття людського життя.

Не хочу шукати правди вчора. Хочу, щоб вистачило сил і волі зробити для нас зараз і для майбутнього. Хоч щось людяне.

Марія Бурмака, співачка:

Мій дід. Павло Бурмака. У званні майора пройшов всю війну. Вічна і світла Пам"ять.

Віталій Портніков, журналіст:

Хайфа, 9 мая

 

Олександр Чумак, голова "Асоціації приватних роботодавців": 

Данные архива ЦАМО: "Чумак Иван Феофанович. Воентехник 1 р. 146-й горный стрелковый полк, 44-й горной стрелковой дивизии бывшего Юго-Западного фронта. Нач. арм. снабж. Родился в 1906, Украина, Днепропетровская обл., Софиевский р-н, с. Михайлово, украинец, рабочий, женат, чл. ВКП(б) с 1930 г., образование общ. 4 кл.; военное: технический курс при складе № 29 ст. Балаклея, в 1931 г. В красной армии с 1928 г. В июне 1941 года в составе 44 Г.С.Д. бывшего ЮЗФ попал в окружение противника. Вместе с частью из окружения на территорию фронта не выходил. Часть расформирована. Сведений на него никаких не поступало. Считать безвести пропавшим (по фронту) с сентября 1941 года." Это мой дед.

Данные о 146-м Г.С.П. довольно противоречивые. Считается, что 146 Г.С.П. был оставлен для прикрытия отступления 44-й Г.С.Д. 13 С.К. 12-й армии. Штаб 44-й Г.С.Д. находился в г. Долина (теперь Ивано-Франковская обл.). Отход Советских частей происходил неорганизованно, разобщенно. В соответствии с приказом по пути своего отхода уничтожали все, взрывал мосты. Причем в одном случае 25-й С.П. перерезал пути отхода 146-му Г.С.П. Какова судьба 146 Г.С.П. достоверно не известно.

Как рассказывала бабушка. Дед нес службу в гарнизоне недалеко от новой польско-украинской границы в г. Сколе. Когда Германия начала вторжение на территорию СССР он успел отправить бабушку с моей теткой и отцом в тыл. Отцу тогда было 1 год и 9 месяцев. Больше деда никто и никогда не видел и никаких данных от него не поступало. Где и как погиб дед так и не известно. Отец всю жизнь пытался найти, но достоверных данных нет.

Деда, вечная память.

Мох, продюсер гурту "Перкалаба":

Вип'ю сьогодні за всіх хто пережив війну. За всіх. З усіх боків. За Перемогу пив вчора. А пабєда то машина така

 

Ілля Стронґовський, перекладач:

Абстраґуючись від постаті Сталіна, не можу не зауважити, що все, скільки-небудь дотичне до політики у візуальній сфері в нас наражається бути винятковим гівном. Це всіх стосується, як комуніздів, так і доморощених націоналістів; партії покращення і претендентів на партію погіршення. Все, все виглядає як лайно, незалежно від ідеї, яку воно намагається просувати.

Як на мене - достатній привід замислитися.

Андрій Бондар, літературознавець, поет:

Нещодавно до Києва приїздив мій німецький приятель-письменник Олаф Кюль. Я допоміг йому знайти помешкання на 12 днів перебування. Лише щойно, коли він поїхав, я усвідомив всю іронію ситуації. Він оселився у квартирі на проспекті Перемоги біля площі Перемоги та монументу Перемоги, на місці колишнього Єврейського базару. Отака-от ненавмисна історична акція. Наступного разу підшукаю йому помешкання в районі Бабиного Яру.

 

Угорщина: корупційний скандал та домашнє насильство. Що загрожує Орбану? – Politico
Угорщина: корупційний скандал та домашнє насильство. Що загрожує Орбану? – Politico
Параноя путіна. Тероризм, марення і самознищення – Тімоті Снайдер
Параноя путіна. Тероризм, марення і самознищення – Тімоті Снайдер
Макрон хоче керувати зовнішньою політикою Європи. Не всі союзники з цим згодні – Bloomberg
Макрон хоче керувати зовнішньою політикою Європи. Не всі союзники з цим згодні – Bloomberg
Смертельну недбалість путіна неможливо приховати. московська атака зробила його слабшим, ніж будь-коли – Саймон Тісдалл
Смертельну недбалість путіна неможливо приховати. московська атака зробила його слабшим, ніж будь-коли – Саймон Тісдалл
Чи настав час для безпольотної зони в Україні? путін ескалує повітряну війну – бригадний генерал Кевін Райан
Чи настав час для безпольотної зони в Україні? путін ескалує повітряну війну – бригадний генерал Кевін Райан
"Циркони" з суші, відновлені 1,5 та 3 тонні бомби і натиск на Донбасі. Про останню тактику росіян – Том Купер
Франції потрібні країни-однодумці. Макрон-яструб відкриває двері Європи для Великої Британії – Едвард Лукас
Франції потрібні країни-однодумці. Макрон-яструб відкриває двері Європи для Великої Британії – Едвард Лукас
Кілька думок про російський розвідувально-ударний ланцюг. Більшість обстрілів відбувається на основі агентурних даних – Том Купер
Кілька думок про російський розвідувально-ударний ланцюг. Більшість обстрілів відбувається на основі агентурних даних – Том Купер