"Я - революція!"
Про це розмірковує користувач Ірина Калашник у блозі politiko.ua:
"В нас великий соціальний парадокс: всі прагнуть змін; всі розуміють їх потребу; все це називають гучним словом революція... і все... Далі, складається враження, Революція має прийти, як Снігурка на Новий рік, "ну, дуже просимо".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 5 державних переворотів, що закінчились фарсом
Ті хто стоять в авангарді революції кажуть, ажеж ми робимо: і акції протесту влаштовуємо; і так вам голову морочимо... В двох словах: винні народ, який вже втомився бігати за революціонерами, всеодно без толку, і влада, яка вочевидь революціонерам має червону доріжку постелити і тут же з ними поділитись і в усьому покаятись.
Революційні сили слабкі:
а. в кожній хаті по-два революціонера різниго спрямування;
б. великим "революційним" силам начхати на менші, а дарма;
в. навіть якщо програма в революціонерів є, а її частіше немає, то нічого революційного ця програма не пропонує. В кращому випадку це буде здоровий право-центризм, в гіршому - просто фанатизм.
г. дуже люблять себе революціонери, не знаю, як країну, а себе дуже: руки брату подавати не вміють, самокритики не знають, а критикувати, Недай Бог.
Влада не винна, що революціонери не можуть організуватись
Влада винна, і її одних економічних злочинів з головою вистачиить... Але влада не винна, що революціонери не можуть організуватись; що серед них досі не знайшлось людини з внутрішнім стержнем, яка б повела не лише революційні сили, а й всю країну до чогось кращого; що допускають паніку і істерику в своїх рядах. Невже за стільки часу сутичок з внутрішніми військами неможна було зробити елементарних висновків? Не хотіли. Не ставили навіть за ціль, потім говоритимуть, що хтось винен, тільки не вони.
НАРОД... О, накого всім начхати, так це він... і владі, і опозиції, і революції він однаково потрібен з однією й тою самою метою... Немає більшою брехні народу: як соціальні гарантії - всім по-дві копійки; "джерелом влади є народ" де юре, так, по-факту, я б сперечалась... Нам ще як до Місяця до прямої демократії і про це також бажано говорити, в зворотньому випадку, не дивуйтесь, якщо народ, який всім вічно винен від вас відвернеться.
Я прихильник тієї думки, що все починається з лідера. Він носій РЕВОЛЮЦІЙНОЇ ІДЕЇ, він головний організатор і відповідальна за дії своїх людей людина; він тактик і стратег... воїн, філософ, політик і просто приклад, що надихає... Без нього всі інші причини, що гальмують революцію, просто немають значення. Поскільки така причина, як недостатня свідомість населення, відсутність фінансів і провізії для лідера, це тимчасові складнощі, а не проблема... Все так чи інакше залежить від сили духу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Сирії урядові війська продовжують наступ на повстанців
Я б не стала хулити народ за будь-якого розкладу ситуації... Наразі в нас чудовий революційний потенціал, навряд чи знайдеться в країні задоволена владою людина. Не вміння це використовувати виключно проблема революційних лідерів, а не народу. Народ не зобов'язаний бігати за кожною вискочкою, яка просто живе в Києві і багато собі уявляє... А ще я не бачу розуміння лідерів, що народ вже просто втомився за ними бігати. Не велика, знаєте радість висловити свою думку, бути подавленим, побитим нізащо. Щоб нічого з того не вийшло, в результаті, окрім тісніших рядів омону. Та ще й почути, що в усьому винна влада. А де новіша інформація? "Вибачте, народ, ми вас в образу не дамо, на амбразури з голими руками кидати не будемо і взагалі зробимо висновки".
РЕВОЛЮЦІЙНА ІДЕЯ - ось що справді творить революцію. Її немає. Стати частиною Європи, давно не нова, крім того заїжджена ідея... "Україна без Януковича" не спрацює, тому що народ бачив "Україну без Кучми", не думаю, що це саме те, що підніме всю країну.
"Україна без Януковича" не спрацює, тому що народ бачив "Україну без Кучми"
Можна було б спробувати виховувати в народу самоповагу, привчати його до думки, що ми й самі по собі нічого так... Гетьманщина тому підтвердження... Ми можемо бути не десятими з боку, а в числі лідерів, які тримають на пульсі планету... Просто для цього потрібно змінити щось більше, ніж просто існуючу владу, яка й так зміниться відповідно до закону про вибори.
В сучасних умовах, я б по-перше, дала народу перепочити, а революційним силам зібратись. Влада за цей час також заспокоїться трішки. По-друге, жодних гучних заяв. Не тріпайте язиком, якщо не взмозі дати такий самий гучний опір. Від цього страждають люди кінець-кінцем. По-трете, мирна непокора... Нам дуже б знадобився український Ганді. Непокора має бути мирною по-суті, а не за назвою. Якщо знати, як провести акцію, мурашки по-спині підуть в усіх причепних. Народ сам по собі - це вже сила, яку бажано було б продемонструвати.
Якщо, раптом, дійде до сутички, а поправку на це завжди варто робити і завжди варто бути готовими до такого... народ має бути готовим. Варто відразу розбити людей на групи, відразу їх попередити і проінструктувати. Встановити взаємовідповідальність. Ще б не завадило відразу поділити людей на тих хто готовий боротись і на тих хто просто прийшов підтримати, останніх завжди буде більше... Щоб не казали про силовиків, але вони організовані і в цьому їхна сила. Народ, який їм протистоїть також має знати, що робити. Якщо народ не знає, лідеру краще помовчати. Лише після цього можна буде говорити про якусь надію на зміни.
Революція починається з кожного з нас і ми відповідальні за ті зміни, які протікають в нашій країні".
Оригінал: politiko.ua
