RSS
CУСПІЛЬСТВО БЛОГОСФЕРА

Як перестати відволікатися на котиків в інтернеті. Частина перша: теорія

"Хочу вже і зараз" - ворог роботи
Будучи практикуючим психологом я працюю з інтернет- та комп'ютерно-ігровою залежностями, - розповідає дирті-юзер NotAloe. - Природно, накопичилися деякі знання, якими і ділюся з вами.
Як перестати відволікатися на котиків в інтернеті. Частина перша: теорія Гіпнокиця. Фото: mortal-arrow.at.ua

Пост буде розділений на дві частини, спочатку теорія, потім практичні поради. Ніякої комерційної складової тут немає, всі посилання ведуть на матеріали, читайте без реєстрації і смс.

У цій статті піду по шляху "від загального до конкретного", від універсальних біологічних причин феномену властивих всім людям до особистих причин, які унікальні для кожної людини.

Отже.

Дофамін. (Джерело: раз, два, три. І підручники з анатомії та фізіології ЦНС). Як і слід було очікувати, все починається з біології, а точніше з нейробіології. Нам усім розповідали в школі, що далеко не останню роль в організмі відіграє хімія. Особливо варто виділити нейромедіатори. Саме вони безпосередньо впливають на наше життя в цілому і на настрій, мотивацію і увагу зокрема. Назване тріо грає першочергову роль, варто завести мову про роботу, як усі три пов'язані з дофаміном.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Більшість українців не можуть працювати без "допінгу"

У людини п'ять типів дофамінових рецепторів плюс купа підтипів. Всі вони активуючі та збуджуючі, але конкретні прояви можуть бути зовсім різні. Кокаїновий кайф - це дофамін. Галюцинаторно-параноїдний синдром у шизофреніка - це теж дофамін. Любов усього життя - дофамін. І сексуальне розгальмування, і нерозбірливість теж. Тобто це загально-активувальна кнопка в мозку. На такому рівні наближення це дає якесь глобальне розуміння ситуації, але не особливо допомагає в розборі конкретних проявів.

Дофамін - це хімічна сполука, яка впливає на різні ділянки головного мозку і керує настроєм, мотивами і почуттям задоволення. І саме він змушує шукати те, що принесе нам задоволення.

Всі наші задоволення, незалежно від причини їх походження - супроводжуються викидом дофаміну. Дофамін виділяється в передчутті чогось, і відразу після досягнення мети. У разі інтернету передчуття події навіть важливіше, ніж сама подія. Наприклад, уявіть, що ви отримали смс чи повідомлення. Відчуваєте це виразне бажання прочитати його? Ви ж не знаєте, що вас чекає. Можливо це черговий спам, а раптом це важливе послання? Це і є дія дофаміну. Бажання прочитати є важливішим за задоволення від його прочитання. Згадайте, скільки разів отримане повідомлення або проведена година на розважальному сайті вартували того. Чи можете ви пригадати вчорашні переглянуті ролики або вміст сайту, який дивились пару днів тому замість написання робочого листа? Непередбачуваність, - ось що робить інтернет таким привабливими для вашої дофамінової системи. Виділення дофаміну стимулюється неясністю, невідомістю. Тож, коли ми чуємо дзенькання телефону або отримуємо лист, ми не впевнені, що це означає. Це може бути що завгодно: спам, відповідь або зізнання у коханні. І поки ми не знаємо ні хто прислав, ані про що воно, поки не перевіримо. Власне це дофаміну і потрібно.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як з користю для кар'єри використати свята

Непередбачуваність, - ось що робить інтернет таким привабливими для вашої дофамінової системи.

Прокрастинація. (Джерело: раз, два) О так, черговий бич нашого часу, як люблять голосити всілякі страждальці. Прокрастинація - це постійне відкладання справ "на потім". Вона ж є закономірним продовження і втіленням прекрасної роботи дофамінової системи. Ми всі чудово знаємо, що це таке, що це погано, і що справи треба робити вчасно. Але чи багатьом це допомагає? І в чому ж тоді справа? Якщо описати просто, то ви ж прекрасно знає, що:

а) Ви не особливо-то й хочете займатися цими "важливими" справами.

б) Наслідки не такі вже й страшні. Вас ніхто не вб'є, загрози життю немає. Скільки разів ви готувалися до іспиту в останню ніч? Ви обіцяли собі, що більше ніколи, але ви ж здали в підсумку. Десь усередині ви впевнені й спокійні, адже тоді все обійшлося, значить і зараз впораєтеся. Але це в останній раз так, і більше ніколи, надалі завжди заздалегідь..

в) В інтернеті стільки всього цікавого. Котики так милі, п'ять сотень фотографій чергових видів пляжу вашої подруги такі цікаві, а ці цитати і мотиватори в новинній стрічці? Як можна працювати, не надихнувшись десятком мотиваторів? Ніяк, очевидно ж.

Відкладання засноване на моментальному бажанні "хочу". Звідки воно з'явилося? Як варіант, якщо думка про походження від мавпи вас влаштовує, то від предків.

Коли наші предки добували вогонь і розробляли колесо, вони мало піклувалися про день грядущий. Навіщо хвилюватися про голод в наступному році, якщо тебе можуть з'їсти вже сьогодні? Їх не турбували проблеми хвороби Альцгеймера з однієї простої причини: "сьогоднішній" світ був досить небезпечним і недружнім місцем, в якому виживав найбільш пристосований. Постановка майбутнього перед сьогоденням до таких пристосувань тоді точно не відносилася. Зрозумійте мене правильно, планування дозволило стати людству людством. Так, без запасів їжі пережити зиму буде непросто, такий рівень роздумів про майбутнє тільки корисний. Але всі запаси будуть даремні, якщо сьогодні помреш, втративши пильність. Тому найважливіше - це те, що відбувається зараз. Цей принцип, "зараз" важливіший за "потім", залишився нам у спадок. Він чудово працював тоді і був украй корисний, а ось нині, на жаль, вже не дуже, зате працює справно.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як стати більш креативним та продуктивним. 4 безцінні поради

Найважливіше - це те, що відбувається зараз. Цей принцип, "зараз" важливіший за "потім", залишився нам у спадок.

Навіщо купувати продукти, нести додому, готувати, якщо можна купити шоколадку і з'їсти прямо зараз? Голод-то є вже зараз, і рішення є вже зараз. А ще в шоколадці повно калорій, які допоможуть нам пережити зиму, ще вона смачна. Приблизно так говорить вам ваш далекий предок щоразу, коли ви стоїте біля каси в магазині. Маркетологи прекрасно про це знають і зробили все, щоб такі думки відвідували вас якомога частіше, але це тема іншої статті.

Найголовніше, що потрібно знати про прокрастинацію - це те, що принцип "зараз" важливіший за "потім". Пам'ятати про нього, бо цю інформацію постійно використовують проти вас. Розважальні сайти, ігри, картинки, історії - всього цього в інтернеті повно, і воно доступне просто тут і зараз, всього кілька кліків. Це все завуальовані дози дофаміну, спрямовані на отримання одномоментного задоволення. Проста арифметика, багато задоволення зараз або трохи задоволення потім? Вибір очевидний, а про зворотній бік і наслідки можна подумати потім. Так чому б не піддатися, адже це всього лише кілька сторінок тексту, адже ви легко напишите ввечері. Чесно-чесно.

Психологічний саботаж. Найбільш особистий і найсуб'єктивніший аспект. Питання мотивації і бажання. Припустимо, що вам дали завдання. До названих вище спокус легко додається ще одна проста думка: "Чому я це повинен робити?" Дійсно, чому? Навіщо взагалі робити завдання, воно вам треба? Чому ви повинні підкорятися цьому пихатому індику, який став босом тільки завдяки омані і лестощам?

Таких запитань і варіантів може бути незліченна кількість, у кожного вони свої. Але легко виділити один загальний принцип. "Я не хочу це робити" і наступний за ним "Я хочу щось інше".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Комп’ютери можуть замінити начальників

Невелике пояснення на випадок розбіжностей: людина завжди чогось хоче. Він може не здогадуватися, але бажання точно є, його не може не бути. За будь-якою дією є причина.

У разі роботи все більш-менш зрозуміло, мало хто може похвалитися ідеальною роботою, але психологічний саботаж може запускатися в будь-якому починанні. Чи то особисті відносини, навчання або просто зустріч друзів, про яку всі так говорили в інтернеті, але на практиці ніхто не організував.

Психологічний саботаж багато в чому складається з різноманітних міфів і помилок про саму людину. Міф про власну винятковість підриває авторитет інших людей, перекладання відповідальності спихає причини і наслідки на інших, банальний самообман раз за разом дозволяє, "але більше ніколи". Цей список можна продовжити, але загальне розуміння очевидно. Підсумок частіше всього один: "відволіктися на пару хвилин", "зробити перерву", "ще тільки п'ять хвилин".

Міф про власну винятковість підриває авторитет інших людей, перекладання відповідальності спихає причини і наслідки на інших, банальний самообман раз за разом дозволяє, "але більше ніколи".

Наведений вище список - це лише опис причин поширеного явища. Звичайно, вже в цьому є чимало відповідей, але повний список простих і корисних варіантів будуть в другій частині.

Будьте розумнішими.

Оригінал: d3.ru

Підписуйтесь на iPress.ua в соціальних мережах Twitter, Facebook та Google+. Будьте в курсі останніх новин. Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити редакцію
Розкажіть друзям!

Читайте новини також російською мовою.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

КОМЕНТАРІ (0) +

Додати коментар

18 12 2012 15:53
МЕДІА
iPRESS РАДИТЬ