Facebook iPress Telegram iPress Twitter iPress search menu

Європейський "сепаратизм багатих"

Європейський
Фото: lacruax.com
Перемога місцевих сепаратистів на виборах у Каталонії вчергове поставила перед Європою запитання: чи готова вона до з'яви нових держав на континенті? Не готова - це лише наблизить створення IV Рейху. Зате Європа дуже активно заохочує сепаратизм по усьому світі.

Як і очікувалося, в кінці листопада на виборах у Каталонії перемогла націоналістична партія "Конвергенція і союз", яка наполягає на незалежності від Іспанії. Разом з лівими націоналістами "Республіканські ліві Каталонії" вони отримують більшість у місцевому парламенті. До цієї коаліції ідейно можна приплюсувати молоду каталонську партію "Кандидатура народної єдності", яка дістала 3,5% і 3 місця в парламенті - партії такого типу поки невідомі в Росії: радикально ліва, але при цьому націоналістична (про феномен лівого націоналізму в Європі Блог Толкователя розповість окремо).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Каталонія - нова держава в Європі

Черговим приводом вимагати надання незалежності Каталонії стала фінансова криза в Іспанії, точніше відмова центрального уряду надати Барселоні 5 млрд. євро на соціальні програми. А головна ідея каталонського сепаратизму, звичайно, лежить глибше уявного "культурного утиску" Мадрида - це небажання багатої провінції ділитися грошима з рештою, біднішою Іспанією. Каталонія щорічно залишається в мінусі від таких перерахувань на суму 16 млрд. євро.

Сепаратисти з Галісії, Країни Басків і Каталонії пишуть, що у них 700 політв'язнів - разів у 15-20 більше, ніж таких нараховується у Росії

Боргова криза зміцнює позиції сепаратистських рухів в Європі. Багаті регіони в Бельгії, Іспанії, Великобританії та Італії більше не хочуть годувати менш благополучних сусідів, при цьому вони хочуть залишитися в ЄС. "Сепаратизм багатих" - так це ще можна назвати.

Справжній сепаратизм - це коли ним заражається еліта, а не марґінальні політичні сили - справді, в Європі став справою тільки багатих, самодостатніх регіонів. Приміром, сепаратисти з німецьких провінцій Баден-Вюртемберг і Баварія (дві найбагатші землі німців, що теж не хочуть годувати бідних, особливо зі Східної Німеччини) так описують передумови до нової державності:

"По-перше, держава має бути сильною, самодостатньою з економічної точки зору. У разі отримання незалежності вона повинна більше отримати, аніж втратити. По-друге, умовою є те, що регіон повинен мати добре розвинену і унікальну ідентичність, яка проявляється у вигляді сильного діалекту або іншої мови, власну історію і якийсь час незалежного існування. Добре, якщо збереглася і власна народна, низова культура - у вигляді одягу, танців, пісень і т.п. ".

Цим критеріям відповідає не так багато регіонів в Європі - вже вище згадані Шотландія, Країна Басків і Каталонія, Фландрія (в Бельгії), Південний Тіроль (в Італії).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Шотландія розпочинає кампанію за незалежність

Сюди можна було б включити також угорських сепаратистів з Воєводини (Сербія) і Трансільванії (Румунія). Але останні все ж ведуть мову не про створення власних держав, а про приєднання до Угорщини (т.зв. "проект Великої Угорщини" ).

Окремо стоїть Італія, країна, переповнена регіоналістськими протирччями. Зібрана в єдину державу з клаптів усього 150 років тому, з безліччю діалектів та іншим фольклорним лушпинням, але при цьому має сильне щеплення централізму у вигляді історії "Римської імперії", а пізніше і "Священної Римської імперії", що займала дві третини нинішньої Італії.

Тому сепаратистам з "Північної Ліги", найсильнішої регіоналістської організації Італії, доводиться геть зі шкіри лізти, щоб обґрунтувати право виходу Півночі країни (або навпаки - від'єднання від Італії її Півдня). Саме тому в політичному і теоретичному плані роботи Умберто Боссі, лідера "Північної Ліги", що обгрунтовують правоту регіоналізації в Європі, найбільш продумані і в чомусь основоположні для решти сепаратистів континенту.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Венеції мітингували за відокремлення від Італії

Але для початку слід згадати, що саме Боссі був ідейним натхненником "Європейського вільного альянсу", який об'єднав на даний час понад 40 сепаратистських партій і рухів Європи. Свого роду "регіоналістський Інтернаціонал". Початок йому був покладений на зустрічі праворадикальних рухів Європи на озері Вартерзее у 2002 році. Там були присутні Жан-Марі Ле Пен (Франція), Йорг Хайдер (Австрія), Іштван Чурка (Угорщина) і, зрозуміло, сам Умберто Боссі. На цій зустрічі у першу чергу обговорювалися питання об'єднання "Європи регіонів". Створення отакого Євросоюзу-2, тільки не з 28 держав, як зараз, а з 60-80. Вже тоді Боссі підозрювали в тому, що він агент Німеччини, і в розвалі Єдиної Європи зацікавлена ​​саме Німеччина. Але про це трохи згодом.

Які нові держави теоретично можуть утворитися в Європі

Умберто Боссі написав книгу під назвою "Революція", основну працю по європейському регіоналізму. Книга так і не перекладена на російську (на українську - теж, ipress.ua), а її короткі тези виглядають так:

1. Революція територіальної структури. Відхід від централізованої держави до держави з широкими повноваженнями місцевої влади. Тобто "від централізму до федералізму".

2. Революція у сфері економіки. Боссі фокусує увагу на протилежності великих корпорацій і середнього бізнесу. Основним поясненням є те, що великому бізнесу більш прийнятною є співпраця з центральною владою, тому підприємствам великого бізнесу вигідна центральна влада, наділена широкими повноваженнями. Нові регіоналісти повинні робити ставку на середній бізнес, адже середній бізнес найкраще взаємодіє з місцевою владою на взаємовигідній основі.

3. Соціальна революція. Боссі пише про необхідність сплеску суспільства виробників, які повинні прийти на зміну суспільству споживачів і бюрократів.

4. Культурна революція. Необхідна оцінка мульти-культурного товариства та розвіювання міфу про гомогенну культуру.

Сепаратизм в Італії не тільки ідеологічно підкований, але він ще й "з кулаками". Кілька регіоналістських груп відкрито плювали на центральний уряд, і, не чекаючи розвалу країни, проголошували незалежність окремих територій.

Таким, наприклад, виявився сардинський сепаратизм. Група місцевих регіоналістів - на цей раз вони не вибивалися із переважаючої тенденції лівого націоналізму - проголосила створення республіки Малу-Венту. Вона розташовується на невеликому, близько 1,5 кв. км, острові Маль-ді-вентро, що знаходиться недалеко від Сицилії. Кілька представників "Партії незалежності Сардинії" на чолі зі своїм лідером Сальваторе Мелоні зайняли територію острова і оголосили про його незалежність. Формально острів належить якомусь британському громадянинові і він "не проти використання своєї власності під такі цілі своїх друзів".

Лідер "Партії незалежності Сардинії" кілька років провів у в'язниці, після того як на з'їзді партії в 1981 році зажадав виходу свого острова зі складу Італії. Але посадили Мелоні у в'язницю на 4 роки не за сепаратизм, а за те, що на одному з мітингів він разом з друзями-троцькістами побив кількох поліцейських.

А це ще одна версія регіоналізму - вже з уявними націями

Як реагують європейські бюрократи на вимоги сепаратистів? Ніяк. Або зрідка лякають. Тих же каталонців попередили, що, оголоси вони незалежність, їм доведеться з нуля проходити процедуру нового прийняття до Євросоюзу - справа затягнеться років на 6-8. Це найстрашніше покарання для регіональних еліт - опинитися на задвірках Єдиної Європи. Греків он як залякали не те що виходом із ЄС, а лише відлученням від зони євро.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Меркель хоче залишити Грецію в єврозоні, але поставила одну умову

Але не можна сказати, що євробюрократи зовсім ігнорують вимоги сепаратистів - все ж в ряді регіонів за партії регіоналістів голосує більшість (Каталонія, Країна Басків, Шотландія). У чомусь їм йдуть на поступки. В першу чергу, в політиці другої мови - це ще й добре з точки зору створення нових місць в бюрократії (сонм нових перекладачів, нотаріусів і т.д.) і в нових партіях. У Шотландії дозволили обіг місцевого фунта-стерлінгів. Будинку культури з низовою культурою (вибачте за тавтологію), і т.п.

Найголовніше - переважна частина євробюрократії розуміє, що дроблення ЄС грає на руку тільки Німеччині, країна і так сьогодні диктує умови Європі, а континент з країнами-карликами взагалі зжере. У ЄС вже є приклад перед очима - дроблення Югославії та Чехословаччини, і заковтування їх шматків IV Рейхом і його сателітом - Австрією.

А от в інших частинах світу Євросоюз сепаратизм не тільки вітає, а й робить все можливе, щоб він пишно розквітав. Є такий "Союз непрезентованих націй і народів" (UNPO), що складається нині з представників 42 країн. Штаб-квартира знаходиться в голландській Гаазі, а фактичне керівництво організацією здійснюють Габсбурги - гілка колишніх імператорів Австро-Угорщини.

Фактичний керівник UNPO - Карл фон Габсбург. Він навіть один час офіційно був генсеком UNPO, а нині голова дому Габсбургів, керівник Пан'європейського Союзу - найстарішої політичної структури (утворений в 1923-му). що виступає за Єдину Європу як унітарну структуру, без місцевих урядів (хехе - чи не смішно на тлі карликів-сепаратистів?). Також він глава найвпливовішого в Європі Ордена Золотого Руна, лицарського ордену, що існує з 1430 року.

Є в нього і інше громадське навантаження: монархічні партії України пророкують Карла фон Габсбурга в українські царі.

"Навесні 2003 року народний монархічний рух України у своєму зверненні до його Імператорської і Королівської Величності Отто Габсбурга оголосило про визнання його і його спадкоємців єдиними і безперечними претендентами на престол Соборної України, а також присягнув йому на вірність. У письмовій відповіді Отто Габсбург подякував і висловив глибоку любов і повагу до всієї української нації. Син останнього Імператора Австро-Угорської Імперії, творець Єдиної Європи, Голова Пан'європейського союзу, найстаріший почесний член Європарламенту Отто Габсбург прихильно ставиться до будівництва міцної української держави європейського зразка".

Але ось невдача - татусь Карла, Отто фон Габсбург помер у 2011 році у віці 99 років (хороший був би цар в України у 91 році, коли місцеві монархісти просили його сісти на трон). Загалом, тепер в українців царем є Карл Габсбург (йому всього 51 рік).

Сьогодні ж UNPO керує в ранзі генсека Марино Бусдашін, хорват, перебрався жити до Італії. Дідусь його був бюрократом високого рангу в Австрійському Примор'ї - в Істрії, яка входила до складу все тієї ж Австро-Угорщини Габсбургів.

В Організації невизнаних держав і народів, наприклад, від Росії складаються наступні претенденти на державність:

Інгерманландія, Комі, Удмуртія, Марі, Татарія, Чечня, Черкесія, Бурятія і Тува.

А ось так приблизно має виглядати карта, з нанесеними на неї невизнаними державами. Як бачите, Удмуртія або Комі мають цілком собі скромні домагання - на землі в нинішніх кордонах. На відміну, наприклад, від Тибету, який вважає своєю територією практично весь нинішній Китай:

При натисканні на карту її можна подивитися у збільшеному розмірі

Взагалі треба звернути увагу, що безлічі кавказьких республік, від яких, як прийнято вважати "виходить загроза миру", в UNPO немає. Тільки Чечня, що цілком прогнозовано. І Черкесія. Що теж зрозуміло - у людей не гоїться рана після депортації при Романових сотень тисяч черкесів в Туреччину.

Зате цвіт сепаратизму - Поволжя-Урал, в першу чергу фінно-угорський світ. У Росії чомусь мало звертають увагу на діяльність Конгресу фінно-угорських народів (це звідки не так давно офіційну делегацію Росії з ганьбою прогнали), а даремно. Ось побачите, їх першими в "сім'ю європейських народів" візьмуть, на правах фінської або угорської автономії.

Зверніть увагу, як з усіх боків Китай "пригноблені нації" підтискають. У підчерев'ї, де вже починаються джунглі, їх взагалі біля десятка. Дуже наочно показано, через що будуть бити Китай. Та ж Єдина Європа і буде бити (в основному американською і російською зброєю, піхота - з диких народів). Шотландцям, так і бути, щоб відчули момент, вручать волинки, каталонцям дозволяти літати в "фантомах" у футболках "Барселони".

+ + +

Блог Толкователя писав про ще одного ідеолога сепаратизму в Європі, правда, з економічної точки зору:

Професор Кан і його теорія географічного сепаратизму

Ще в 1950-ті американо-англійський професор і анархіст Леопольд Кор створив теорію "оптимальної держави". Максимальною величиною він вважав країну в 10-12 млн. осіб. Були й винятки - США він пропонував розділити на 11 держав, а СРСР - на 12.

Перша стадія дроблення Європи з теорії Леопольда Кора. До речі, на карті видно, що до Європи потрапляє Західна Україна і половина Білорусії, частина Псковської і Новгородської областей, Калінінградська область

Оригінал: ttolk.ru

Угорщина: корупційний скандал та домашнє насильство. Що загрожує Орбану? – Politico
Угорщина: корупційний скандал та домашнє насильство. Що загрожує Орбану? – Politico
Параноя путіна. Тероризм, марення і самознищення – Тімоті Снайдер
Параноя путіна. Тероризм, марення і самознищення – Тімоті Снайдер
Макрон хоче керувати зовнішньою політикою Європи. Не всі союзники з цим згодні – Bloomberg
Макрон хоче керувати зовнішньою політикою Європи. Не всі союзники з цим згодні – Bloomberg
Смертельну недбалість путіна неможливо приховати. московська атака зробила його слабшим, ніж будь-коли – Саймон Тісдалл
Смертельну недбалість путіна неможливо приховати. московська атака зробила його слабшим, ніж будь-коли – Саймон Тісдалл
Чи настав час для безпольотної зони в Україні? путін ескалує повітряну війну – бригадний генерал Кевін Райан
Чи настав час для безпольотної зони в Україні? путін ескалує повітряну війну – бригадний генерал Кевін Райан
"Циркони" з суші, відновлені 1,5 та 3 тонні бомби і натиск на Донбасі. Про останню тактику росіян – Том Купер
Франції потрібні країни-однодумці. Макрон-яструб відкриває двері Європи для Великої Британії – Едвард Лукас
Франції потрібні країни-однодумці. Макрон-яструб відкриває двері Європи для Великої Британії – Едвард Лукас
Кілька думок про російський розвідувально-ударний ланцюг. Більшість обстрілів відбувається на основі агентурних даних – Том Купер
Кілька думок про російський розвідувально-ударний ланцюг. Більшість обстрілів відбувається на основі агентурних даних – Том Купер