Час - це гроші: яких змін зазнає Swatch Group
(The Economist) Середній швейцарський годинник коштує $685. Китайський коштує близько $2 і так само добре показує час. Отож, яким чином на Землі може вижити швейцарська годинникова промисловість - спитав би марсіанин? Тим не менш, це саме так.
Експорт годинників, виготовлених у Швейцарії, зріс на 32% у вартісному вираженні за останні два роки - до 21,4 млрд швейцарських франків ($23,3 млрд). Попит на найбільших ринках (Китай, Америка, Сингапур) нещодавно знизився, але це падіння частково компенсували араби та європейці, які теж полюбляють дорогі годинники.
Ніхто не купує швейцарський годинник, щоб знати, котра зараз година. Їхній шарм є невловимим: точне інженерне мистецтво, елегантний вигляд. Мистецтво годинникарства процвітає у Швейцарії, але практично вимерло в інших країнах. Знак "Виготовлено у Швейцарії" (Swiss-made) став одним з найдорожчих брендів у світі.
У народній уяві швейцарські годинники виготовляють майстри у крихітних майстернях, які озташовані в альпійських селах.
Фото: genevalunch.com
Насправді у цій промисловості домінує одна велика компанія. Бренди Swatch Group (Breguet, Blancpain, Omega та чимало інших) принесли їй дохід від продажу годинників та ювелірних виробів у 7,3 млрд франків у 2012 році. Це на 15,6% більше у порівнянні з попереднім роком і становить одну третину усіх продажів швейцарських годинників. У січні Swatch Group оголосила про придбання Harry Winston, американської ювелірної компанії, яка також виготовляє годинники у Женеві.
Домінування Swatch Group має ще глибші корені. Це найбільший постачальник компонентів для швейцарських годинників. Вона володіє компанією ETA, що виробляє понад 70% механізмів, які вставляють у свої годинники інші швейцарські виробники. Інший її підрозділ, Nivarox-FAR, постачає понад 90% балансових пружин (які регулюють годинники).
Чимало великих брендів залежать від Swatch Group. LVMH (власник Bulgari, Hublot і TAG Heuer) та Richemont (власник IWC, Piaget і Vacheron Constantin) використовують компоненти Swatch. Так само британські та німецькі годинникарі, які намагаються прорватися на цей прибутковий ринок. Небагатьом, однак, вдається зрівнятися з точністю балансової пружини Nivarox.
Фото: oclock.info
За Swatch Group треба було спостерігати ще з 1980-х років, коли вона об'єднала дві слабкі компанії і створила годинники Swatch як відносно дешевий бренд (хоча й не такий дешевий, як типовий китайський хронометр). Вона домінує на ринку, зокрема, й тому, що інші компанії дійшли висновку, що простіше дозволити комусь іншому займатися усіма клопотами та нести усі витрати з виробництва найбільш вередливих та найнеобхідніших компонентів їхніх годинників.
Але Swatch Group тепер дратує цей стан справ. Вона постачає готові компоненти конкурентам (як швейцарським, так і іноземним), які витрачають величезні кошти на рекламу. Swatch Group хотілося б скоротити продаж своїх компонентів конкурентам, так щоб до 2018 року їх використовували не більше ніж у 30% годинників, вироблених у Швейцарії. Швейцарська комісія з регулювання конкуренції погодилася на незначне скорочення у 2012 році. Після лобіювання з боку інших годинникарів, Swatch Group не буде скорочувати продаж компонентів цього року, але наступного, ймовірно, спробує це зробити ще раз.
Можливо, Swatch Group робить галузі послугу. Її дії можуть підштовхнути інших годинникарів більше інвестувати у власні фабрики. Richemont та LVMH вже купують дрібних виробників механізмів. "Насправді кожен може виробляти ці компоненти", - каже речник Комісії з регулювання конкуренції.
Власник Bulgari LVMH купує компоненти для своїх годинників у Swatch Group. Фото: myretailmedia.com
Наразі лише деякі виробники годинників високого класу можуть обійтися без Swatch Group: наприклад, Patek Philippe в Швейцарії і Robert Loomes у Великобританії. Але вони щороку, зазвичай, виготовляють лише незначну кількість (дорогих) годинників. Компанії, що виготовляють великими партіями не такі дорогі годинники, досі потребують компонентів від Swatch Group. Таким чином, її відхід з ринку годинникових компонентів викличе хаос, і, ймовірно, консолідацію.
Тим часом, швейцарський уряд, здається, збирається підвищити вимоги до визнання годинників такими, що "вироблені у Швейцарії". Зараз годинник не може претендувати на те, щоб називатися швейцарським, якщо менше 50% його компонентів, у вартісному вираженні, були виготовлені у швейцарських кантонах. Швейцарські годинникарі намагаються підняти поріг до 60%. Це створить ще більший попит на швейцарські компоненти, навіть без урахування того, що Swatch Group скоротить їхню пропозицію. Так що будьте уважні: ціни зростуть ще більше.
Оригінал: The Economist
Переклад: iPress.ua
